Рішення

від 15.06.2015 по справі 904/3586/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.06.15р. Справа № 904/3586/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Експрес-Банк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер", м. Дніпропетровськ

про стягнення 16 168,80 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: Касьян В.М., довіреність № Юр-313 від 23.12.2013 року, представник;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Експрес-Банк" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер" про стягнення заборгованості у сумі 16 168,80 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо технічного обслуговування і ремонту автомобільного транспортного засобу Infiniti FX35, реєстраційний номер АА8993КК.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позові.

Відповідач відзиву на позов не надав, у судове засідання свого повноважного представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою, зазначеною у позові, яка збігається з адресою місцезнаходження відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 27.04.2015 року (а.с. 50 - 52 том 1).

Відповідно до рекомендованих повідомлень підприємства поштового зв'язку направлені на адресу відповідача судові ухвали від 27.04.2015 року та від 20.05.2015 року про призначення розгляду справи на 20.05.2015 року і на 15.06.2015 року повернулися до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розгляд справи призначався на 20.05.2015 року, 15.06.2015 року.

У судовому засіданні 15.06.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

04.08.2014 року Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Експрес-Банк" (далі - Замовник, Позивач) звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер" (далі - Виконавець, Відповідач) за наданням послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільного транспортного засобу Infiniti FX35, реєстраційний номер АА8993КК.

Власність позивача на вказаний автомобіль підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії ААЕ056388 (а.с. 32 том 1).

Відповідач надав для оплати рахунок-фактуру № 301 від 04.08.2014 року на загальну суму 25 048,80 грн. з ПДВ, з яких:

19 734,00 грн. (без ПДВ) - вартість запчастин (120,00 грн. - гальмівна рідина, 1 650,00 грн. - задні гальмівні диски, 545,00 грн. - задні гальмівні колодки, 13 250,00 грн. супорт у кількості 2 шт., 3 084,00 грн. - передні гальмівні диски, 1 085,00 грн. - передні гальмівні колодки);

1 140,00 грн. (без ПДВ) - вартість послуг (300,00 грн. - заміна передніх дисків і колодок, 300,00 грн., заміна задніх гальмівних дисків і колодок - 300,00 грн., 160,00 грн. - комп'ютерна діагностика, 120,00 грн. - заміна гальмівної рідини , 200,00 грн. - заміна супорта у кількості 2 шт., 60,00 грн. - діагностика ходової) (а.с. 10 том 1).

Оплата вказаного рахунку була здійснена позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 9008 від 05.08.2014 року (а.с. 11 том 1).

За результатом наданих послуг відповідач підготував та надав позивачеві підписаний зі свого боку відповідний акт № 11 від 13.08.2014 року. Однак, під час прийняття транспортного засобу позивачем було виявлено, що зовнішній вигляд супортів не відповідає новим у зв'язку з чим отриманий акт позивачем підписаний не був. Позивач стверджує, що одразу ж з цього приводу звернувся до відповідача, але жодних пояснень від нього не отримав.

Вимога позивача про повернення грошових коштів у сумі 16 168,80 грн., сплачених за невиконані відповідачем послуги щодо заміни супортів і є причиною спору.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині першій цієї статті йдеться про те, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до частини другої, третьої статті 180 цього ж Кодексу господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При цьому при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За своєю правовою природою спірні правовідносини сторін характерні для договору підряду.

Відповідно до частин першої та другої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

При цьому слід враховувати нормативні положення Закону України № 2344 від 05.04.2001 року (із змін. і доп.) "Про автомобільний транспорт" за статтею 25 якого договір про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу укладають відповідно до вимог цивільного законодавства між замовником і виконавцем (договір, наряд-замовлення, накладна, квитанція тощо).

Істотними умовами договору про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу є:

найменування та місце розташування сторін за цим договором;

перелік робіт з технічного обслуговування чи ремонту та термін їх виконання;

вартість робіт та порядок розрахунків;

перелік складових частин (матеріалів), використаних виконавцем, а також наданих замовником виконавцю для виконання робіт із технічного обслуговування або ремонту транспортного засобу;

перелік документів, який надається замовнику для підтвердження виконання технічного обслуговування чи ремонту, та гарантійні зобов'язання виконавця щодо проведених робіт.

Виконавець за договором про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу під час його укладання чи виконання не може нав'язувати замовнику за цим договором додаткові оплачувані послуги.

Відповідно до чинних на час спірних правовідносин Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 11.11.2001 № 792 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.02.2003 р. за № 122/7443) /далі - Правила/ послуги з технічного обслуговування і ремонту ДТЗ чи його складових частин надаються за письмовим договором чи за усною угодою сторін (пункт 8 Правил).

Згідно з пунктом 9 Правил у разі надання послуг у присутності замовника, коли немає потреби залишати ДТЗ (його складові) на відповідальне збереження у виконавця чи замінювати складові частини ДТЗ, послуги оформлюються рахунком-фактурою і нарядом-замовленням.

Вартість послуг, матеріалів та складових частин замовник оплачує за цінами, що діяли на день оформлення замовлення, якщо інше не передбачено умовами договору (пункт 25 Правил).

Розрахунковими документами, що засвідчують надання послуги, є:

акт передання-прийняття ДТЗ (його складових) після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту;

наряд-замовлення, підписаний, з одного боку, контролером якості виконавця, що засвідчує повноту виконання, оплату, якість надання послуг і гарантійні зобов'язання (підпис повинен бути завірений печаткою), а з другого боку підписаний замовником;

квитанція про оплату робіт;

рахунок-фактура;

податкова накладна (для юридичних осіб) /пункт 26 Правил/.

Згідно з пунктом 36 Правил після технічного обслуговування і ремонту дорожній транспортний засіб чи його складові передаються замовникові після прийняття їх контролером якості, про що робиться запис у наряді-замовленні, який підписується, а підпис скріплюється печаткою.

Виконавець гарантує замовнику виконання передбачених договором послуг у повному обсязі (пункт 43 Правил).

Згідно з абзацом першим пункту 44 Правил виконавець гарантує відповідність ДТЗ чи його складових, які піддавалися технічному обслуговуванню і (чи) ремонту, вимогам технічної документації і нормативних документів.

Із наданих позивачем доказів та письмових пояснень встановлено, що окрім рахунку-фактури № 301 від 04.08.2014 року на загальну суму 25 048,80 грн. та односторонньо оформленого відповідачем акту № 11 від 13.08.2014 року про надані послуги на вказану суму будь-яких інших документів, зокрема наряду-замовлення, які б могли підтвердити повноту та якість наданих відповідачем оплачених послуг, позивачеві надано не було.

Відповідно до звіту № 4176/10/14 від 24.10.2014 року про оцінку транспортного засобу легкового автомобіля Infiniti FX35, реєстраційний номер АА8993КК, складеного сертифікованим суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "Сател Груп" (сертифікат № 16157/14 від 18.03.2014 року, свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 15.02.2006 року № 4418) на предмет визначення відповідності проведених відновлювально-ремонтних робіт ТОВ "Лідер" за актом № 11 від 13.08.2014 року під час ремонту автомобіля Infiniti FX35, реєстраційний номер АА8993КК, передній лівий та правий супорт не замінено, вартість невиконаних робіт складає 16 168,80 грн. з ПДВ, з яких: 13 250,00 грн. (без ПДВ) вартість двох супортів та 224,00 грн. (без ПДВ) - вартість робіт по їх заміні (13250,00 + 224,00 грн. = 13474,00; 13474,00 х 20% = 2694,80; 13474,00 + 2694,80 = 16 168,80).

Таким чином, відповідач не виконав частину оплачених позивачем робіт за актом № 11 від 13.08.2014 року щодо заміни супортів, однак у підсумку вона буде складати не 16 168,80 грн. (з ПДВ), а 16 140,00 грн. (з ПДВ), з яких: 13 250,00 грн. (без ПДВ) - вартість двох супортів та 200,00 грн. (без ПДВ) - вартість робіт, фактично сплачених позивачем по їх заміні за рахунком-фактурою № 301 від 04.08.2014 року (13250,00 + 200,00 = 13450,00; 13450,00 х 20% = 2690,00; 13450,00+2690,00 = 16140,00).

Згідно з частиною першою статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Доказом на підтвердження негайного звернення позивача до виконавця робіт - відповідача у справі з приводу недоліків послуг з ремонту автомобіля є надана позивачем копія акту № 11 від 13.08.2014 року з відсутнім підписом його представника щодо прийняття робіт. Оригінал цього акту був оглянутий у судовому засіданні 20.05.2015 року (а.с. 54 том 1).

За змістом статті 26 Закону України "Про автомобільний транспорт" виконавець за договором про технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів зобов'язаний нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання цього договору згідно з цим договором, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 858 Цивільного кодексу України встановлено, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника, окрім іншого, пропорційного зменшення ціни роботи.

За викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково у сумі 16 140,00 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 1 823,75 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Барикадна, буд. 15, ідентифікаційний код 30058641) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Експрес-Банк" (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 25, ідентифікаційний код 20053145) заборгованість у сумі 16 140,00 грн., судовий збір у сумі 1 823,75 грн.

У решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.06.2015 року.

Суддя І.І. Колісник