ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
23.06.15 Справа № 904/3788/15
до відповідача-1: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Нікополь, Дніпропетровська область
відповідача-2: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Нікополь, Дніпропетровська область
про солідарне стягнення 43 212,31 грн.
Суддя Соловйова А.Є.
Секретар судового засідання Гаркуша К.О.
Представники:
від позивача: ОСОБА_3, довіреність б/н від 03.02.2014
від відповідача -1: не з`явився
від відповідача -2: не з`явився
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "НАДІЯ УКРАЇНИ" в особі Дніпровської філії товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "НАДІЯ УКРАЇНИ" (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-Відповідач-1), фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі-Відповідач-2) про солідарне стягнення 43 212,31 грн. за договором кредиту №ДК 26-12 від 18.04.2014, договором поруки №22 від 18.04.2014.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2015 порушено провадження у справі, позовну заяву прийнято до розгляду.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем-1 умов Договору кредиту №ДК26-12 від 18.04.2014 (а.с. 11-12) та Відповідачем-2 умов Договору поруки №22 від 18.04.2014 (а.с. 13) в частині повернення кредитних коштів та відсотків за користування ними в передбачені умовами Договорів строки.
В судових засіданнях 26.05.2015 та 11.06.2015 розгляд справи відкладався на 11.06.2015 та 23.06.2015, відповідно, згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Відповідач-1 в судові засідання, призначені на 26.05.2014, 11.06.2015 та 23.06.2015, не з'явився, про причини неприбуття не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 39), за адресою зазначеною в позовній заяві, що також підтверджується реєстрами №247 від 28.05.2015 та №149 від 16.06.2015 замовленої пошти по Україні з повідомленням.
Відповідач-2 в судові засідання, призначені на 26.05.2014, 11.06.2015 та 23.06.2015, не з'явився, про причини неприбуття не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 41, 56), за адресою зазначеною в позовній заяві, що також підтверджується реєстрами №247 від 28.05.2015 та №149 від 16.06.2015 замовленої пошти по Україні з повідомленням.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України.
В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (пп.3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011).
Оскільки неможливість присутності в судових засіданнях представника Відповідача-1 та представника Відповідача-2 документально підтверджена не була, надані Позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 23.06.2015 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд, -
встановив:
18.04.2014 між товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "НАДІЯ УКРАЇНИ" в особі Дніпровської філії товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "НАДІЯ УКРАЇНИ" (далі-Кредитор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі-Позичальник) був підписаний Договір кредиту №ДК26-12 (далі-Договір), відповідно до пункту 2.1 якого Кредитор зобов'язується надати Позичальнику в тимчасове користування на умовах зворотності, терміновості, забезпеченості та платності кредит в сумі 40 000,00 грн. з оплатою по процентній ставці 3% на місяць, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки у розмірі та на умовах, передбачених Договором.
Згідно з пунктом 3.1 Договору, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами, та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по Договору.
Пунктом 3.2 Договору передбачено, що Позичальник зобов'язується повністю повернути кредит, отриманий за Договором, та відсотки за користування ним, до 16-00 години 19.04.2016 включно.
Відповідно до підпунктів 4.2.3, 4.2.4 пункту 4.2 Договору Позичальник зобов'язався сплачувати відсотки за користування кредитом відповідно до розділу 5 Договору та проводити погашення кредиту і відсотків у порядку та строки згідно з Графіком погашення кредиту і відсотків (Додаток №1), який є невід'ємною частиною Договору. Днем погашення кредиту та/або відсотків є день надходження грошових коштів до каси Кредитора або зарахування грошових коштів на поточний рахунок Кредитора.
Також, згідно з підпунктом 4.2.7 пункту 4.3 Договору Позичальник зобов'язався погасити заборгованість за кредитом, сплатити відсотки та пеню у повній сумі не пізніше строку, зазначеного у пункті 3.2 Договору, або не пізніше строку, зазначеного у повідомленні Кредитора, передбаченого пунктом 4.3.5 Договору.
Кредитор має право вимагати дострокового розірвання Договору у разі, зокрема, порушення графіку погашення кредиту і відсотків (Додаток №1) більш ніж на один платіжний період (пп.4.3.4 п. 4.3 Договору).
Підпунктом 4.3.5 пункту 4.3 Договору передбачено, що при настанні обставин, передбачених пунктом 4.3.4 Договору, направити Позичальнику повідомлення про дострокове розірвання Договору. Повідомлення містить вимогу Кредитора про дострокове погашення кредиту, сплату відсотків за весь термін користування кредитом (за весь термін дії Договору), а також пені.
Відповідно до пункту 5.1 Договору, за користування кредитом у період з дати, зазначеної в пункту 3.1 Договору і до дати погашення кредиту Позичальник сплачує Кредитору відсотки у розмірі 3% на місяць від суми, вказаної в пункту 2.1 Договору.
Нарахування відсотків здійснюється щодня з наступного дня після дати надання кредиту і до дати повернення кредиту, зазначеної в пункту 3.2 Договору. Сума нарахованих процентів за весь час користування кредитом складає 28 878,90 грн. У разі дострокового погашення кредиту нарахування процентів здійснюється за весь строк фактичного користування кредитом (п. 5.2 Договору).
На виконання умов Кредитного договору Позивач надав Відповідачу кредит у розмірі 40 000,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером №51 від 18.04.2014, який міститься в матеріалах справи (а.с. 14).
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Позичальником з лютого 2015 року порушуються визначений Договором графік погашення заборгованості за кредитом та відсоткам
У зв'язку з невиконанням Відповідачем-1 умов Договору, Позивач на його адресу 24.03.2015 направив повідомлення-вимогу №145 від 23.05.2015, в якій повідомив останнього про розірвання Договору кредиту №ДК 26-12 від 18.04.2014 та вимагав дострокового повернення кредиту в сумі 24 977,20 грн. та сплати відсотків за користування кредитом в сумі 18 051,90 грн. за період з 19.02.2015 по 19.05.2016.
Відповідач-1 відповіді на вимогу не надав, заборгованість не сплатив, внаслідок чого Позивач був вимушений звернутись до господарського суду з метою захисту своїх інтересів.
Розглядаючи вказані позовні вимоги слід вказати на наступне.
Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно статей 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що Відповідачем допущено порушення графіку повернення кредиту, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості та дострокового погашення кредиту в сумі 24 997,20 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Стосовно стягнення відсотків за користування кредитом в сумі 18 051,90 грн. необхідно зауважити наступне.
З огляду на приписи пункту 4.3.5 Договору стосовно погашення, зокрема відсотків за весь час дії Договору, то необхідно зауважити, що враховуючи направлення 23.03.2015 на адресу Відповідача-1 повідомлення-вимоги, яким фактично було розірвано Договір, нарахуванню та стягненню підлягають відсотки за час дії Договору, а саме з його укладення та по 23.03.2015, тобто за період з 19.02.2015 по 23.03.2015 в сумі 2 406,00 грн.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Пунктом 7.1 Договору передбачено, що у випадку порушення Позичальником термінів погашення заборгованості за кредитом та/або оплаті відсотків за користування кредитом, Кредитор, починаючи з першого дня прострочення зобов'язання по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитом, має право нарахувати, а Позичальник зобов'язаний оплатити Кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пеня розраховується за весь період прострочення. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов'язання сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом.
За порушення строків повернення кредиту та відсотків, Позивачем нарахована пеня за порушення строків оплати кредиту, за період з 19.12.2014 по 26.03.2015 в сумі 183,21 грн.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).
Положеннями ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи, що Позивачем доведено шляхом надання належних доказів, що Відповідачем допущено порушення строків повернення кредиту та сплати процентів, перевіривши здійснений Позивачем пені, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, а саме підлягає стягненню 183,21 грн. - пеня за порушення строків оплати кредиту.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з пунктом 6.1 Договору, виконання зобов'язань Позичальника забезпечується Договором поруки №22 від 18.0.2014, укладеним між Кредитором і ОСОБА_2, ОСОБА_4, а також усім майном та коштами які належать Позичальникові та на які може бути звернено стягнення у порядку, встановленому законодавством України.
18.04.2014 між товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "НАДІЯ УКРАЇНИ" в особі Дніпровської філії товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "НАДІЯ УКРАЇНИ" (далі-Кредитор) та, серед інших, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі-Поручитель) був підписаний Договір поруки №22 (далі-Договір поруки), відповідно до пункту 1.1 якого Поручитель на добровільних засадах зобов'язується відповідати перед Кредитором за виконання ОСОБА_1 (далі-Позичальник) своїх зобов'язань, що випливають з Договору кредиту №ДК 26-12 від 18.04.2014, укладеного між Позичальником та Кредитором.
Пунктом 2.2 Договору поруки передбачено, що сторони визначають, що у випадку невиконання Позичальником взятих на себе зобов'язань по Договору кредиту, Поручителі несуть солідарну відповідальність перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Позичальник, включаючи сплату основного боргу за Договором кредиту в сумі 40 000,00 грн., нарахованих відсотків за користування кредитом, пені у розмірах, передбачених Договором кредиту, а також відшкодування збитків. При цьому Кредитор має право вимоги до Поручителів як солідарно, так до кожного з них окремо.
Пунктом 3.1 Договору поруки передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником взятих на себе зобов'язань по Договору кредиту, Поручителі і Позичальник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором за виконання зобов'язання в повному обсязі.
Згідно з пунктом 4.1 Договору поруки, він вступає в силу з моменту підписання його сторонами та втрачає свою дію у випадках:
- припинення зобов'язання за Договором кредиту;
- погашення Поручителями зобов'язання Позичальника перед Кредитором;
- зміни зобов'язань Позичальника за Договором кредиту без згоди Поручителів, внаслідок чого збільшується обсяг їхньої відповідальності;
- якщо Кредитор не пред'явить вимоги Поручителям протягом трьох років від дня закінчення терміну дії Договору.
У зв'язку з невиконанням Відповідачем-1 умов Договору, Позивач на адресу Відповідача-2 24.03.2015 направив повідомлення-вимогу №146 від 23.05.2015, в якій повідомив останнього про розірвання Договору кредиту №ДК 26-12 від 18.04.2014 та вимагав дострокового повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом згідно Договору поруки №22 від 18.04.2014.
Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
За ч.1 ст.543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України)
Відповідач-2 відповіді на вимогу не надав, заборгованість не сплатив, внаслідок чого Позивач також був вимушений звернутись до господарського суду з метою захисту своїх інтересів.
Крім цього, сторонами суду не надано будь-яких доказів стосовно визнання недійсним як в цілому так і в частині, як Договору кредиту №ДК 26-12 від 18.04.2014, так і Договору поруки №22 від 18.04.2014, або їх припинення.
Отже, з огляду на наведені обставини, позовні вимоги підлягають задоволенню частково з солідарним стягненням з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 24 977,20 грн. - заборгованості за кредитом, 2 406,00 грн. - заборгованості за відсотками та 183,21 грн. - пені.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на Відповідача-1 та Відповідача-2 порівну, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43-45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути солідарно з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "НАДІЯ УКРАЇНИ" (02121, м.Київ, вул. Декабристів, 3, оф. 702, ЄДРПОУ 34067398) в особі Дніпровської філії товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "НАДІЯ УКРАЇНИ" (53224, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 46а, к. 3, ЄДРПОУ 35183716) 24 977,20 грн. - заборгованості за кредитом, 2 406,00 грн. - відсотків за користування кредитом, 183,21 грн. - пені за порушення строків сплати кредиту.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "НАДІЯ УКРАЇНИ" (02121, м.Київ, вул. Декабристів, 3, оф. 702, ЄДРПОУ 34067398) в особі Дніпровської філії товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "НАДІЯ УКРАЇНИ" (53224, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 46а, к. 3, ЄДРПОУ 35183716) 582,75 грн. - судового збору.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "НАДІЯ УКРАЇНИ" (02121, м. Київ, вул. Декабристів, 3, оф. 702, ЄДРПОУ 34067398) в особі Дніпровської філії товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "НАДІЯ УКРАЇНИ" (53224, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 46а, к. 3, ЄДРПОУ 35183716) 582,75 грн. - судового збору.
Видати накази.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 25.06.2015.
Суддя А.Є. Соловйова
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 25.06.2015 |
Оприлюднено | 01.07.2015 |
Номер документу | 45529555 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Соловйова Анастасія Євгенівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Соловйова Анастасія Євгенівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Соловйова Анастасія Євгенівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Соловйова Анастасія Євгенівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні