Рішення

від 18.06.2015 по справі 910/12088/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2015Справа №910/12088/15

За позовомДержавного підприємства «Адміністрація морських портів України» в собі Іллічівської філії

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Масс-Логістик»

простягнення 7727,50 грн

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачане з'явилися

від відповідачане з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в собі Іллічівської філії звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Масс-Логістик» 6008,64 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору №488/СК/349-Пі-ІЛФ-13 від 16.10.2013 про використання інфраструктури Іллічівського морського порту та надання послуг спеціалізованим вантажним комплексом в частині здійснення оплати за надані послуги, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 4827,46 грн. За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 563,69 грн, 3% річних у розмірі 46,82 грн та інфляційні втрати у розмірі 570,67 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2015 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/12088/15 та призначено розгляд справи на 18.06.2015.

05.06.2015 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 7727,50 грн, в тому числі 4827,46 грн основної заборгованості, пеню у розмірі 1071,56 грн (за період з 27.11.2014 по 27.05.2015), а також інфляційні втрати у розмірі 1747,54 грн та 3% річних у розмірі 80,94 грн, нараховані за період з 27.11.2014 по 18.06.2015.

У відповідності до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи наведене, заява позивача про збільшення позовних вимог приймається судом до розгляду.

В судове засідання, призначене на 18.06.2015, представник позивача не з'явився, однак 05.06.2015 на адресу суду від позивача надійшло клопотання, в якому позивач просить розглядати справу без участі його представника.

Клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника судом задоволено.

Відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01024, м.Київ, вулиця Круглоуніверситетська, будинок 7, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, ухвала про порушення провадження у справі надсилалась за вказаною у позові фактичною адресою відповідача: 68001, м. Іллічівськ, вул. Шевченка, 2-а, каб. 44.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.10.2013 між Державним підприємством «Іллічівський морський торговельний порт» (підприємство), Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» (адміністрація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Масс-Логістик» (експедитор) укладено договір № 488/СК/349-Пі-ІЛФ-13 про використання інфраструктури Іллічівського морського порту та надання послуг спеціалізованим вантажним комплексом (надалі – Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору підприємство надає експедиторові комплекс послуг, що пов'язані зі створенням умов для митного та інших видів контролю державними контролюючими органами на території спеціалізованого вантажного комплексу підприємства (СВК), а також виконує роботи та надає послуги, що не зазначені в цьому договорі, але пов'язані з перебуванням вантажів на території СВК. Інші роботи та послуги надаються підприємством за заявкою експедитора.

Адміністрація надає експедиторові послуги з організації розміщення та руху автотранспорту в рамках технологічної схеми руху автотранспорту з контейнерами по території Іллічівського морського порту.

Експедитор зобов'язується доставити імпортні і транзитні безпечні і не потребуючі особливих режимів зберігання вантажів в 20, 40 і понад 40-футових контейнерах стандартів ISO на територію СВК та оплатити надані підприємством та адміністрацією послуги.

За правовою природою укладений між сторонами Договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В розділі 3 Договору сторони визначили тарифи на відповідні послуги та порядок розрахунків між сторонами.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що підтвердження факту виконання адміністрацією (підприємством) робіт (послуг) є підписаний акт виконаних робіт.

У відповідності до п. 3.3 Договору заявки експедитора на послуги, надані адміністрацією (підприємством), і акти виконаних робіт мають бути підписані уповноваженими представниками експедитора.

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що на підставі заявки та акта виконаних робіт, адміністрацією (підприємством) формуються рахунки та акти приймання-здачі виконаних робіт протягом 8 діб після надання послуг. Сторони погодились, що акти приймання-здачі всіх виконаних за даним договором робіт, підписані уповноваженими представниками сторін, є документами, що підтверджують факт виконання адміністрацією (підприємством) робіт на користь експедитора.

Згідно з п. 3.5 Договору вартість послуг адміністрації за даним договором сплачується експедитором протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку.

Сторони погодили, що рахунки можуть бути вручені адміністрацією, зокрема, шляхом відправлення експедитору рекомендованим листом з повідомленням про вручення, в такому випадку моментом отримання рахунку є дата відправлення рахунку поштою.

Згідно з положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Договору позивачем були надані відповідачу послуги на загальну суму 4827,46 грн, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №И/24254 від 06.10.2014 на суму 567,94 грн, №И/24353 від 08.10.2014 на суму 1514,50 грн, №И/24500 від 10.10.2014 на суму 851,90 грн, №Э/24739 від 12.10.2014 на суму 94,66 грн, №И/25483 від 22.10.2014 на суму 946,56 грн, №И/25729 від 25.10.2014 на суму 851,90 грн.

Судом враховується, що долучені до матеріалів справи акти здачі-приймання робіт (надання послуг) не містять підпису уповноважених представників експедитора (відповідача).

Водночас, за змістом п. 3.4 Договору прийом-передача актів для підпису та оформлення здійснюється сторонами шляхом передачі уповноваженим представникам під особистий підпис у реєстрі пред'явлених рахунків. Експедитор зобов'язаний не пізніше 8-го дня після надання адміністрацією (підприємством) послуг, направити до адміністрації (підприємства) уповноваженого представника для отримання екземплярів актів приймання-здачі виконаних робіт та повернути адміністрації (підприємству) підписані та засвідчені власною печаткою належні екземпляри актів. У разі невиконання експедитором зазначених зобов'язань акт приймання-здачі виконаних робіт вважається прийнятим ним без зауважень і має силу документа, підписаного експедитором.

Таким чином, оскільки обов'язок отримання актів для їх підписання покладається на експедитора, а матеріали справи не містять доказів наявності будь-яких зауважень відповідача щодо наданих послуг та їх вартості, то з огляду на положення п. 3.4 Договору надані позивачем акти здачі-приймання робіт (надання послуг) є належними та допустимими доказами факту надання відповідних послуг.

У відповідності до п. 3.4 Договору з метою отримання оплати за надані послуги позивачем було виставлено відповідачу рахунки №И/24254 від 06.10.2014 на суму 567,94 грн, №И/24353 від 08.10.2014 на суму 1514,50 грн, №И/24500 від 10.10.2014 на суму 851,90 грн, №Э/24739 від 12.10.2014 на суму 94,66 грн, №И/25483 від 22.10.2014 на суму 946,56 грн, №И/25729 від 25.10.2014 на суму 851,90 грн.

Вказані рахунки були направлені на адресу відповідача 19.11.2014, що підтверджується списком 1344 згрупованих внутрішніх поштових відправлень, поданих в поштове відділення №1 м. Іллічівська Одеської області.

З урахуванням положень п. 3.5 Договору та приписів ст. 530 Цивільного кодексу України, відповідач зобов'язаний був здійснити оплату наданих послуг в строк до 26.11.2014 включно.

Однак, в порушення умов Договору та наведених вище положень законодавства відповідач належним чином не виконав зобов'язання з оплати наданих на підставі Договору послуг, внаслідок чого в останнього перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 4827,46 грн.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем належними та допустимими доказами існування заявленої до стягнення суми заборгованості у розмірі 4827,46 грн не спростовано, доказів погашення відповідної заборгованості в добровільному порядку не надано.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 4827,46 грн є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1071,56 грн (за період з 27.11.2014 по 27.05.2015), а також інфляційні втрати у розмірі 1747,54 грн та 3% річних у розмірі 80,94 грн, нараховані за період з 27.11.2014 по 18.06.2015.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 6.5 Договору встановлено, що за порушення строків сплати, передбачених даним договором експедитор оплачує адміністрації (підприємству) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати наданих на підставі Договору послуг, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1071,56 грн, інфляційних втрат у розмірі 1747,54 грн та 3% річних у розмірі 80,94 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, перевіреним судом.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Масс-Логістик» (01024, м.Київ, вулиця Круглоуніверситетська, будинок 7, ідентифікаційний код 38292070) на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (01135, м.Київ, проспект Перемоги, будинок 14, ідентифікаційний код 38727770) заборгованість у розмірі 4827 (чотири тисячі вісімсот двадцять сім) грн 46 коп., пеню у розмірі 1071 (одна тисяча сімдесят одна) грн 56 коп., інфляційні втрати у розмірі 1747 (одна тисяча сімсот сорок сім) грн 54 коп., 3% річних у розмірі 80 (вісімдесят) грн 94 коп. та судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 23.06.2015

Суддя                                                                       Ю.М. Смирнова