Рішення

від 16.06.2015 по справі 911/1611/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2015 р. Справа № 911/1611/15

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Палмет Груп», м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чемерис», с.Петропавлівська Борщагівка

про стягнення 162136,71 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: Калюжна Я.О.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Палмет Груп» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чемерис» (далі - відповідач) про стягнення 162136,71 грн.

Провадження у справі №911/1611/15 порушено відповідно до ухвали суду від 15.04.2015 року та призначено справу до розгляду на 28.04.2015 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 28.04.2015 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав. Розгляд справи відкладався на 12.05.2015 року.

Сторони, належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору, у судове засідання 12.05.2015 року не з'явились. Розгляд справи відкладався до 16.06.2015 року.

В судовому засіданні 16.06.2015 року позивач позовні вимоги підтримав.

В судове засідання 16.06.2015 року, представник відповідача не з'явився, вимоги суду не виконав, відзив на позов не надав.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані сторонами докази та пояснення, судом встановлено наступне.

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 24.04.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАЛМЕТ ГРУП» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧЕМЕРИС» (відповідач) було укладено Договір суборенди нерухомого майна (далі - Договір).

Згідно п.1.1. Договору позивач в порядку та на умовах, визначених цим Договором зобов'язувався передати за плату відповідачу у тимчасове користування нежилі приміщення, а відповідач зобов'язувався прийняти у тимчасове користування нежилі приміщення, що визначені у Договорі та сплачувати позивачу суборендну плату.

Відповідно до п. 3.1. Договору розмір суборендної плати разом з ПДВ за один календарний місяць становив 20 000 грн.

Відповідач не виконував належним чином зобов'язання по Договору в частині проведення розрахунків, в результаті чого виникла заборгованість по сплаті суборендної плати та відшкодування комунальних платежів. Зокрема, з початку дії Договору до його закінчення у лютому 2015 року, відповідачу надані рахунки на суму 199336.41 грн., а саме: Рахунок №167 від 19.05.2014 року на суму 7741,94 грн.; Рахунок №191 від 02.06.2014 року на суму 20000,00 грн.; Рахунок №207 від 20.06.2014 року на суму 1786,97 грн.; Рахунок №217 від 27.06.2014 року на суму 20000,00 грн.; Рахунок №232 від 21.07.2014 року на суму 1794,86 грн.; Рахунок №242 від 01.08.2014 року на суму 20000,00 грн.; Рахунок № 257 від 20.08.2014 року на суму 1784,37 грн.; Рахунок №267 від 01.09.2014 року на суму 20000,00 грн.; Рахунок №282 від 22.09.2014 року на суму 2250,12 грн.; Рахунок № 292 від 01.10.2014 року на суму 20000,00 грн.; Рахунок №307 від 21.10.2014 року на суму 3858,16 грн.; Рахунок №317 від 31.10.2014 року на суму 20000,00 грн.; Рахунок №333 від 21.11.2014 року на суму 4254,65 грн.; Рахунок №344 від 01.12.2014 року на суму 20000,00 грн.; Рахунок №363 від 22.12.2014 року на суму 4783,48 грн.; Рахунок №376 від 29.12.2014 року на суму 20000,00 грн.; Рахунок №13 від 19.01.2015 року на суму 5365,41 грн.; Рахунок №32 від 16.02.2015 року на суму 5716,45 грн.

Однак, відповідачем сплачено лише 59182,10 грн., у зв'язку з несплатою відповідачем платежів за Договором, за ним утворилась прострочена заборгованість в сумі 140154,31 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.

У зв'язку з простроченням відповідачем платежів за Договором, позивач просить стягнути інфляційні втрати в загальній сумі 20280,34 грн. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 1702,06 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з нормою ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, інфляційні та річні нараховані за фактичні періоди існування заборгованості на суми боргу, що існували на відповідні дати, таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 20280,34 грн. та 3% річних в сумі 1702,06 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чемерис» (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Коцюбинського, 8, код 35520721) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Палмет Груп» (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 8-5 літ. Б, код 36530243) 140154,31 грн. основного боргу, 20280,34 грн. інфляційних, 1702,06 грн. 3% річних та 3242,73 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.Ю. Кошик