Рішення

від 23.06.2015 по справі 914/1633/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2015 р. Справа№ 914/1633/15

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Галафарм", м.Вишневе Київської області,

до відповідача: Приватного підприємства "Фармопіка", м.Червоноград Львівської області,

про стягнення 18' 691,50 грн.

Суддя Яворський Б.І.

при секретарі Кубара А.

Представники:

від позивача: Ковалик О.Б.,

від відповідача : не з'явився.

На розгляд господарського суду Товариством з обмеженою відповідальністю "Галафарм" подано позов до Приватного підприємства "Фармопіка" про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 22.05.2015р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 09.06.2015р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

У судове засідання 23.06.2015р. представник позивача з'явився, заявлені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, зазначивши, що відповідачем у порушення умов договору поставки не оплачено повну вартість поставленого товару, внаслідок чого непогашеною залишається заборгованість у сумі 18'691,50 грн.

У судові засідання 09.06.2015 р. та 23.06.2015р. представник відповідача не з'явився, причин неприбуття не повідомив, хоча був належно повідомлений про час і місце проведення судового засідання, вимог ухвал суду не виконав, проти позову в установленому порядку не заперечив. Тому розглянув справу без участі представника відповідача та його відзиву на позов, в порядку статті 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

05.11.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Галафарм" та Приватним підприємством «Фармопіка» укладено договір поставки №55-70, відповідно до п.1.1 якого, постачальник (позивач у справі) зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити лікарські засоби, вироби медичного призначення, продукцію інших товарних груп, асортимент, кількість та ціна яких зазначені у видаткових накладних (Специфікаціях), які є невід'ємними частинами даного договору. Покупець зобов'язаний у повному обсязі оплатити кожну партію товару в строк, що визначається у відповідній видатковій накладні постачальника. Якщо у видатковій накладні термін оплати не вказаний, покупець зобов'язаний повністю оплатити товар у строк 30 календарних днів з моменту його прийняття (п.4.1 договору).

На виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар, що підтверджується накладними, копії яких містяться у матеріалах справи. Відповідачем частково оплачено вартість поставленого товару, однак непогашеною залишилося 18' 691,50 грн. заборгованості.

Доказів погашення заборгованості станом на дату прийняття рішення відповідачем не подано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу поставки товару на підставі договору поставки.

Відповідно до ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст.692 ЦК України).

В силу вимог статті 610, частини першої статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як підтверджується матеріалами справи, товар відповідачу поставлений позивачем, проте повна вартість поставленого товару відповідачем не оплачена, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 18' 691,50 грн. є правомірною.

Відповідно до ч.2 ст.4-3 та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

У пункті 2.3 постанови «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. Пленум Вищого господарського суду України звертає увагу, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

У силу вимог ст.49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.218 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 530, 610, 612, 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 3, 12, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Фармопіка" ( 80100, Львівська область, м.Червоноград, вул.Набережна, буд.23, кв.27, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36518430 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галафарм" ( 08132, Київська обл., м.Вишневе, вул.Київска, буд.6, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30886474) 18' 691,50грн. - заборгованості та 1' 827,00 грн. - судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

У судовому засіданні 23.06.2015р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 25.06.2015 р.

Суддя Яворський Б.І.