Рішення

від 23.06.2015 по справі 915/905/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2015 року Справа № 915/905/15

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Миколаївського обласного бюро судово-медичної експертизи, вул. Потьомкінська, 138, м. Миколаїв, 54003 (код ЄДРПОУ 02138197)

до відповідача Приватного підприємства "Реквием", вул. Степова, 35, м. Миколаїв, 54003 (код ЄДРПОУ 33798281)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Управління з питань майна комунальної власності Миколаївської обласної державної адміністрації, вул. Адміральська, 22, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 35835529)

про зобов'язання повернути нерухоме майно

за участю представників сторін:

від позивача: Каверіна Г.В., довіреність № 948 від 16.06.2015 року;

від відповідача: представники не з'явились;

від третьої особи: Панкул І.В., довіреність № 89/02-7/64-15 від 23.02.2015 року.

До господарського суду Миколаївської області звернулось Миколаївське обласне бюро судово-медичної експертизи з позовними вимогами до відповідача Приватного підприємства "Реквием" про зобов'язання повернути нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області: нежитлові приміщення одноповерхової господарчої будівлі площею 10,7 кв.м., розміщене за адресою м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 138, і перебуває на балансі Миколаївського обласного бюро судово-медичної експертизи.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.06.2015 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Управління з питань майна комунальної власності Миколаївської обласної державної адміністрації. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 16.06.2015 року.

В судовому засіданні 16.06.2015 року оголошено перерву до 23.06.2015 року.

В судовому засіданні 23.06.2015 року судом відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представники позивача та третьої особи в судовому засіданні 23.06.2015 року позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, та просили суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначили наступне.

Між Миколаївським обласним бюро судово-медичної експертизи (далі - позивач, орендодавець) та Приватним підприємством «Реквием» (далі - відповідач, орендар) було укладено Договір оренди № 3 нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області від 18.05.2009 року (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області: нежитлові приміщення на першому поверсі адміністративного корпусу (далі - майно) площею 18,5 кв.м., розміщене за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 138, що перебуває в оперативному управлінні бюро судово-медичної експертизи, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку станом на 30 листопада 2008 року і становить за незалежно оцінкою 38 000 грн. (п. 1.1 Договору).

На виконання умов Договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування на підставі акту приймання-передачі від 18.05.2009 року нерухоме майно, що є предметом договору оренди.

Договір в редакції Додаткового договору № 1 у зв'язку із закінченням строку припинив свою дію 17.03.2015 року. Однак, станом на день розгляду справи предмет оренди не був повернений орендодавцю, що порушує його права, оскільки орендодавець заперечує проти продовження строку дії договору. Вищевказані обставини і стали підставою для звернення до суду із позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 785 ЦК України, ст. 26, 27, 32 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та умовами Договору.

Відповідач не скористався наданим йому ст. 22 ГПК України правом та в судове засідання 23.06.2015 року не з'явився, повноважного представника не направив, письмового відзиву по суті спору не подав.

При цьому, судом враховано наступне.

Ухвала господарського суду Миколаївської області про порушення провадження у справі від 02.06.2015 року, направлена на адресу відповідача Приватного підприємства "Реквием", вул. Степова, 35, м. Миколаїв, 54003, тобто на правильну адресу відповідача, яка вказана у позовній заяві та Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк. 11-12).

Вищевказана ухвала від 02.06.2015 року повернута на адресу господарського суду поштовою установою із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання - від отримання листа відмовились в усній формі 05.06.2015 року» (арк. 37-40).

Однак, в судовому засіданні 16.06.2015 року були присутні повноважні представники відповідача, за усним клопотанням яких в судовому засіданні оголошувалась перерва. Про дату та час наступного судового засідання, яке було призначено на 23.06.2015 року, усі учасники процесу були повідомлені належним чином, про що свідчать їх підписи в повідомленні від 16.06.2015 року (арк. 51).

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року з останніми змінами особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене, судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце судових засідань.

Відповідно до п. 3.9.2 вищевказаної Постанови у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Явка повноважного представника відповідача не визнавалась судом обов'язковою.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Між Миколаївським обласним бюро судово-медичної експертизи (орендодавець) та Приватним підприємством «Реквием» (орендар) було укладено Договір оренди № 3 нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області від 18.05.2009 року (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області: нежитлові приміщення на першому поверсі адміністративного корпусу (далі - майно) площею 18,5 кв.м., розміщене за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 138, що перебуває в оперативному управлінні бюро судово-медичної експертизи, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку станом на 30 листопада 2008 року і становить за незалежною оцінкою 38 000 грн. (арк. 13-18).

Відповідно до п. 1.2 Договору майно передається в оренду з метою розташування офісу (в редакції Додаткового договору № 1 від 20.04.2012 року).

Відповідно до п. 2.1 Договору орендар вступає в строкове платне користування майном з моменту підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна.

Відповідно до п. 10.1 Договору договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 18.05.2009 року до 17.04.2012 року включно.

Договір підписано сторонами.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічного змісту норма закріплена в ст. 283 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 ГК України об'єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що на виконання умов договору орендодавець Миколаївське обласне бюро судово-медичної експертизи передав, а орендар Приватне підприємство «Реквием» прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 18, 5 кв.м., розміщені за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 138, про що між сторонами було складено Акт приймання-передачі нерухомого майна від 18.05.2009 року (арк. 19).

В подальшому 20.04.2012 року між Миколаївським обласним бюро судово-медичної експертизи (орендодавець) та Приватним підприємством «Реквием» (орендар) було укладено Додатковий договір № 1 до договору оренди, яким сторони погодили, зокрема, продовжити строк дії договору та зменшити площу орендованого майна (арк. 20-21).

Так, сторони домовились продовжити термін дії договору з 18.04.2012 року до 17.03.2015 року включно.

Пункт п. 1.1 Договору виклали в наступній редакції: «Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області: нежитлові приміщення одноповерхової господарчої будівлі, площею 10, 7 кв.м., розміщене за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 138, що перебуває на балансі бюро судово-медичної експертизи, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 31.03.2012 року і становить за незалежною оцінкою 21 565, 85 гривень.».

На виконання умов Додаткового договору № 1 орендар Приватне підприємство «Реквием» повернув орендодавцю Миколаївському обласному бюро судово-медичної експертизи нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 7, 8 кв.м., розміщені за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 138, про що між сторонами було складено Акт приймання-передачі нерухомого майна від 17.04.2012 року (арк. 23).

Таким чином, в оренді у відповідача залишилось нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 10, 7 кв. м., розміщені за адресою: м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 138.

Умовами Договору з урахуванням внесених змін Додатковими угодами сторони погодили наступне.

Відповідно до п. 2.2 Договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на це майно. Власником майна залишаються територіальні громади сіл, селищ, міст Миколаївської області, а Орендар користується ним протягом строку оренди.

Відповідно до п. 10.4 Договору в редакції Додаткового договору № 1 у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення дії цього договору або зміну його умов протягом одного місяця після закінчення строку його чинності Договору вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 10.6 Договору чинність цього Договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст. 291 ГК України та ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п. 4.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 року № 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Судом встановлено, що 18.03.2015 року за вих. № 537 позивач звертався до відповідача із Заявою (повідомлення) про припинення дії договору № 2, в якому повідомив про припинення дії договору у зв'язку із закінченням строку його дії та повідомив відповідача про наявність заперечень щодо продовження терміну дії договору. До вищевказаної Заяви позивачем було додано для підписання проект Акту приймання-передачі нерухомого майна (арк. 26-27).

Факт направлення позивачем відповідачу Заяви (повідомлення) про припинення дії договору підтверджується поданими суду поштовими квитанціями та описами вкладення у цінний лист (арк. 28, 59).

Як вбачається з поданих суду описів вкладення у цінний лист кореспонденція направлялась на дві адреси відповідача Приватного підприємства "Реквием", а саме: вул. Степова, 35, м. Миколаїв, 54003 (юридична адреса) та вул. Степова, 25, м. Миколаїв, 54003 (адреса, зазначена в договорі).

Судом також враховано, що поштові відправлення на ім'я Приватного підприємства "Реквием" повернуті за зворотною адресою з відміткою про причини повернення «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується інформацією № 06-19-530 від 05.06.2015 року, наданою УДППЗ «Укрпошта» Миколаївська дирекція за результатами перевірки, а також інформацією з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень (арк. 54-55, 58).

Відповідно до п. 5.14 Договору Орендар зобов'язується у разі зміни рахунку, назви підприємства, телефону, юридичної адреси повідомляти про це Орендодавця у тижневий строк.

Враховуючи відсутність будь-яких доказів про направлення в порядку п. 5.11 Договору відповідачем позивачу інформації щодо зміни юридичної адреси, на яку слід було направляти кореспонденцію, суд дійшов висновку, що позивачем належним чином виконано умови договору щодо повідомлення відповідача про наявність заперечень орендодавця щодо продовження дії договору оренди.

За таких обставин, враховуючи наявність заперечень орендодавця щодо продовження дії договору оренди протягом місяця після закінчення строку його дії, договір оренди в силу приписів ст. 291 ГК України, ст. 17, 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Відповідно до п. 2.4 Договору в редакції Додаткового договору № 1 у разі припинення дії цього Договору майно повертається Орендарем Орендодавцю протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту припинення дії Договору.

У цей строк Орендар зобов'язаний звільнити об'єкт оренди та повернути його Орендодавцю.

Орендар повертає майно Орендодавцю аналогічно до порядку, встановленого при передачі майна Орендарю цим Договором.

Майно вважається повернутим з моменту підписання Сторонами акта приймання-передачі.

Відповідно до п. 5.11 Договору Орендар зобов'язується у разі припинення або розірвання Договору повернути Орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати Орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини Орендаря.

Відповідно до п. 10.8 Договору в редакції Додаткового договору № 1 у разі припинення або розірвання цього Договору майно протягом 3 (трьох) робочих днів повертається Орендарем Орендодавцю.

Відповідно до п. 10.9 Договору майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання Сторонами акта приймання-передачі. Обов'язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на Орендаря.

Враховуючи вищевикладене, у відповідача в силу приписів ст. 785 ЦК України, ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а також п. 2.4, 5.11, 10.8, 10.9 Договору виник обов'язок повернути орендодавцю орендоване майно у зв'язку із закінченням строку дії договору. Невиконання відповідачем обов'язку з повернення майна, строк виконання якого настав, є порушенням умов договору та вимог чинного законодавства. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обгрунтованість та підставність вимоги про зобов'язання відповідача Приватного підприємства «Реквием» повернути позивачу Миколаївському обласному бюро судово-медичної експертизи майно, що було предметом оренди.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими, підставними та підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Зобов'язати відповідача Приватне підприємство «Реквием», вул. Степова, 35, м. Миколаїв, 54003 (код ЄДРПОУ 33798281) повернути позивачу Миколаївському обласному бюро судово-медичної експертизи, вул. Потьомкінська, 138, м. Миколаїв, 54003 (код ЄДРПОУ 02138197) нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області: нежитлові приміщення одноповерхової господарчої будівлі площею 10,7 кв.м., розміщене за адресою м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 138, і перебуває на балансі Миколаївського обласного бюро судово-медичної експертизи.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з відповідача Приватного підприємства «Реквием», вул. Степова, 35, м. Миколаїв, 54003 (код ЄДРПОУ 33798281) на користь позивача Миколаївського обласного бюро судово-медичної експертизи, вул. Потьомкінська, 138, м. Миколаїв, 54003 (код ЄДРПОУ 02138197):

- 1 218, 00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) - судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 25.06.2015 року.

Суддя Е.М. Олейняш