Ухвала

від 24.06.2015 по справі 5017/1631/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"24" червня 2015 р.Справа № 5017/1631/2012

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

при секретарі судового засідання Стадник О.С.

за участю представників сторін:

від позивача - Сивак А.Л. (довіреність № 11/07 від 30.07.2014р.),

від відповідача - не з'явився,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС" в особі філії „ІНФОКСВОДОКАНАЛ" ТОВ „ІНФОКС"

до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю „Куліндоровський індустріальний концерн"

про стягнення 263 963,22 грн., -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС" в особі філії „ІНФОКСВОДОКАНАЛ" ТОВ „ІНФОКС" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Куліндоровський індустріальний концерн" про стягнення заборгованості за послуги водовідведення ливневих стоків у сумі 295 343,22 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення ТОВ „Куліндоровський індустріальний концерн" вимог укладеного між сторонами договору на послуги водопостачання та водовідведення № 688/3 від 30.07.2005р. в частині здійснення своєчасної та повної оплати за надані послуги в період з 01.12.2009р. по 01.02.2012р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.06.2012 року порушено провадження у справі № 5017/1631/2012 за даним позовом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.07.2012 року зупинено провадження у справі № 5017/1631/2012 до вирішення господарським судом Одеської області справи № 5017/1408/2012 про банкрутство ТОВ „Куліндоровський індустріальний концерн", згідно ст. 79 ГПК України, зобов'язано сторони, зокрема, надати до суду письмове повідомлення про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 5017/1631/2012.

12.06.2015р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява (вх. № 2-3302/15), відповідно до якої позивач просив суд: поновити провадження по справі № 5017/1631/2012, припинити провадження по справі № 5017/1631/2012, повернути ТОВ „ІНФОКС" в особі філії „ІНФОКСВОДОКАНАЛ" судовий збір, посилаючись на наступне.

20.07.2012р. ТОВ „ІНФОКС" в особі філії „ІНФОКСВОДОКАНАЛ" було подано до господарського суду Одеської області заяву про визнання кредиторських вимог у справі № 5017/1408/2012 про банкрутство ТОВ „Куліндоровський індустріальний концерн" в розмірі 277 618,10 грн. Сума кредиторських вимог складається з: 13 654,88 грн. - заборгованості за послуги водовідведення ненормативно-очищених стоків за період з 01.01.2008р. по 01.06.2010р. та заборгованості за послуги водовідведення ливневих стоків за період з 01.12.2009р. по 01.02.2012р. в розмірі 263 963, 22 грн.

При цьому, позивачем зазначено, що сума заборгованості за послуги водовідведення ливневих стоків в розмірі 31 380, 00 грн., яка частково була предметом спору по справі № 5017/1631/2012, була сплачена відповідачем під час розгляду справи, що підтверджується витягом з особистого рахунку від 17.07.2012р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.06.2015р. провадження по справі №5017/1631/2012 поновлено згідно ст. 79 ГПК України, розгляд справи призначено на 24.06.2015р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.06.2015р. припинено провадження по справі № 5017/1631/2012 в частині вимог, заявлених ТОВ „ІНФОКС" в особі філії „ІНФОКСВОДОКАНАЛ" до ТОВ „Куліндоровський індустріальний концерн" про стягнення заборгованості в сумі 31 980,00 грн. - на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

В судовому засіданні 24.06.2015р. представник позивача підтримав викладене в заяві (вх. № 2-3302/15 від 12.06.2015р.) та просив суд припинити провадження по справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 263 963,22 грн. згідно п. 2 ст. 80 ГПК України.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Розглянувши заяву позивача про припинення провадження по справі, з'ясувавши всі обставини справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено судом згідно інформації, яка міститься у базі даних "Діловодство спеціалізованого суду", ухвалою господарського суду від 15.05.2012р. порушено провадження у справі №5017/1408/2012 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Куліндоровський індустріальний концерн": введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою підготовчого засідання суду від 12.06.2012р. по справі № 5017/1408/2012, серед іншого, введено процедуру розпорядження майном ТОВ „Куліндоровський індустріальний концерн" та розпорядником майна товариства призначено арбітражного керуючого Ільєнок Л.С., зобов'язано ПАТ „Альфа-Банк" подати в десятиденний строк оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ „Куліндоровський індустріальний концерн" з метою виявлення всіх кредиторів та можливих санаторів. При цьому, зазначено, що оголошення повинно відповідати вимогам п. 5 ст. 11 ЗУ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ „Куліндоровський індустріальний концерн" було опубліковано 27.06.2012р. у газеті "Урядовий кур'єр" № 114.

Протягом тридцяти днів від дня опублікування вказаного оголошення ТОВ „ІНФОКС" в особі філії „ІНФОКСВОДОКАНАЛ" звернулось до господарського суду, в провадженні якого перебувала вищезгадана справа про банкрутство, із заявою про визнання кредиторських вимог до ТОВ „Куліндоровський індустріальний концерн" на загальну суму 277 618,10 грн., які складаються із суми 13 654,88 грн. - заборгованості за послуги водовідведення ненормативно-очищених стоків за період з 01.01.2008р. по 01.06.2010р. та заборгованості за послуги водовідведення ливневих стоків за період з 01.12.2009р. по 01.02.2012р. в розмірі 263 963,22 грн.

Як вбачається із змісту вказаної заяви, в обґрунтування пред'явлених в межах справи про банкрутство грошових вимог ТОВ „ІНФОКС" в особі філії „ІНФОКСВОДОКАНАЛ" посилалось на неналежне виконання ТОВ „Куліндоровський індустріальний концерн" прийнятих на себе зобов'язань за договором на послуги водопостачання та водовідведення № 688/3 від 30.07.2005р. щодо здійснення своєчасної та повної оплати, в тому числі, послуг водовідведення ливневих стоків за період з 01.12.2009р. по 01.02.2012р. - в сумі 263 963,22 грн.

Ухвалою попереднього засідання суду від 06.08.2012р. по справі № 5017/1408/2012 господарським судом Одеської області було затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ „Куліндоровський індустріальний концерн" до якого, зокрема, увійшло ТОВ „ІНФОКС" в особі філії „ІНФОКСВОДОКАНАЛ" із грошовими вимогами IV черги в сумі 277 618,10 грн.

З огляду на вищевикладені обставини, господарський суд зазначає, що заявлені до стягнення в межах даної справи грошові вимоги ТОВ „ІНФОКС" в особі філії „ІНФОКСВОДОКАНАЛ" до ТОВ „Куліндоровський індустріальний концерн" за договором на послуги водопостачання та водовідведення № 688/3 від 30.07.2005р. в загальній сумі 263 963,22 грн., що виникли до моменту порушення господарським судом Одеської області провадження у справі № 5017/1408/2012 про банкрутство ТОВ „Куліндоровський індустріальний концерн", є такими, що включені до затвердженого в установленому порядку реєстру вимог кредиторів останнього відповідно до ухвали господарського суду Одеської області від 06.08.2012р. по справі № 5017/1408/2012. З цього приводу слід зазначити наступне.

Відповідно до Закону України „Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22 грудня 2011 року N 4212-VI, який набрав чинності з 19.01.2013р., Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року N 2343-XII було викладено в новій редакції. Згідно п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень нової редакції Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Таким чином, оскільки провадження у справі № 5017/1408/2012 про банкрутство ТОВ „Куліндоровський індустріальний концерн" було порушено 15.05.2012р., тобто до моменту набрання чинності Закону України „Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22 грудня 2011 року N 4212-VI, провадження у даній справі регулюється положеннями попередньої редакції Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року N 2343-XII (з наступними змінами та доповненням), що діяла на момент порушення провадження у вказаній справі про банкрутство (крім випадків продажу майна в межах справи про банкрутство та крім випадків відкриття відносно боржника ліквідаційної процедури, які регулюється новою редакцією цього Закону).

За змістом ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції станом на 28.12.2012р., далі по тексту - Закон України „Про банкрутство") кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно зі ст. 14 Закону України „Про банкрутство" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Як встановлено матеріалами справи, на виконання вимог ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після публікації оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ „Куліндоровський індустріальний концерн" позивач звернувся в межах справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до відповідача, що виникли із договору на послуги водопостачання та водовідведення № 688/3 від 30.07.2005р. в сумі 277 618,10 грн., які складаються, в тому числі, із заборгованості за послуги водовідведення ливневих стоків за період з 01.12.2009р. по 01.02.2012р. в розмірі 263 963, 22 грн., які були включені до реєстру вимог кредиторів ухвалою попереднього засідання від 06.08.2012р. по справі № 5017/1408/2012.

В силу положень ч. 2 ст. 15 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.

За своїм змістом ухвала попереднього засідання суду від 06.08.2012р. по справі № 5017/1408/2012 є судовим рішенням, яким визнано безспірними та обґрунтованими грошові вимоги в загальній сумі 277 618,10 грн., що виникли із договору на послуги водопостачання та водовідведення № 688/3 від 30.07.2005р., вимоги про задоволення частини яких, а саме 263 963,22 грн. заборгованості за послуги водовідведення ливневих стоків за період з 01.12.2009р. по 01.02.2012р., заявлено позивачем в межах даної справи.

Пунктами 54, 55 постанови пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 р. № 15 роз'яснено, що закон і ГПК не містять приписів стосовно заборони прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство, а також стосовно вирішення спору за цим позовом по суті. Порушення справи про банкрутство не віднесено статтею 62 ГПК до підстав для відмови судом у прийнятті позовної заяви. Тому суди мають у встановленому ГПК порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушено справу про банкрутство і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі частини першої статті 79 ГПК ухвалою суду зупиняє позовне провадження і роз'яснює позивачу зміст і наслідки частини другої статті 14 Закону. Якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини другої статті 14 Закону. У разі звернення позивача із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали суду про порушення справи про банкрутство за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 частини першої статті 80 ГПК України.

Слід зазначити, що чинними на теперішній час положеннями ч. 4 ст. 17 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" також передбачено, що у разі звернення позивача із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали господарського суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за потрібне припинити провадження по справі № 5017/1631/2012 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Що стосується вимог позивача про повернення суми судового збору, викладених у заяві, то суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Згідно з частиною третьою статті 7 Закону України „Про судовий збір" повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Відповідно до п. 5.1 постанови Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", статтею 7 Закону України „Про судовий збір" передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (ст.80 ГПК України). Водночас, закриття провадження у справі, про яке йдеться у п.5 ч.1 цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно ст.205 ЦПК України і ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарськими судами у здійсненні судочинства не застосовуються".

Враховуючи викладене, у задоволенні заяви позивача в частині повернення йому судового збору слід відмовити.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,

суд

УХВАЛИВ :

Провадження по справі № 916/1631/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС" в особі філії „ІНФОКСВОДОКАНАЛ" ТОВ „ІНФОКС" до товариства з обмеженою відповідальністю „Куліндоровський індустріальний концерн" про стягнення 263 963,22 грн. - припинити.

Суддя Ю.І. Мостепаненко