Ухвала

від 21.04.2015 по справі 913/691/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"21" квітня 2015 р. Справа № 913/691/14

вх. № 5435/14л

Суддя господарського суду: Аюпова Р.М.

при секретарі судового засідання: Лобов Р.М.

за участю представників сторін:

Представник скаржника (стягувач) - Печений О.П., дов. від 25.12.2014р.;

Представник боржника - не з'явився;

Представник ВДВС - не з'явився.

розглянувши матеріали скарги сільськогосподарського виробничого кооперативу "Серп і молот" (вх. № 63 від 12.03.2015р.) на бездіяльність органів державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області у справі

за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Серп і Молот", с. Лозуватка

до Товариства зх обмеженою відповідальністю "Хімпрмбуд", м. Сєвєродонецьк

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Луганської області від 17.04.2014р. у справі № 913/691/14 позовні вимоги Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Серп і молот" задоволені в повному обсязі. Стягнуто з ТОВ "Хімпромбуд" на користь СВК "Серп і Молот" - 179251,00 грн. безпідставно перерахованиї коштів, 633,40 грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами та 3597,72 грн. судового збору.

На виконання вищезазначеного рішення суду, було видано відповідні накази, які було пред'явлено до виконання до відділу державного виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції.

12.03.2015р. до господарського суду Харківської області звернувся стягувач із скаргою на бездіяльність органів державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області, в порядку ст. 121-1 ГПК України (вх. №63), в якій просить суд:

1. Визнати бездіяльність органу державної виконавчої служби - Відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області з невиконання наказу господарського суду Луганської області по справі № 913/691/14, яким передбачено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпромбуд", м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Гагаріна, буд. 106, кв. 109, ідент. код 23487766 на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Серп і молот", с. Лозуватка Приморського району Запорізької області, вул. Леніна, б. 47, ідент. код 03749632 - 179251 грн. 00 коп. безпідставно перерахованих коштів, 633 грн. 40 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами та 3597 грн. 72 коп. судового збору, неправомірною.

2.Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області вжити передбачених Законом України «Про виконавче провадження», дій з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області, виданого на виконання рішення господарського суду Луганської області від 17 квітня 2014 р. по справі № 913/691/14.

3.Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» накласти арешт на все майно боржника у межах суми боргу і оголосити заборону його відчуження.

4.Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області здійснити вихід державного виконавця за місцезнаходженням боржника для опису і арешту належного боржнику майна і звернення на нього стягнення.

5.Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області направити вимогу державного виконавця до податкових органів про надання інформації про відкриті у банках рахунки боржника і винести постанову державного виконавця про арешт коштів боржника.

Ухвалою господарського суду від 16.03.2015р. прийнято скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Серп і молот" (вх. № 63 від 12.03.2015р.) на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області під час виконання вказаного наказу господарського суду - до розгляду. Розгляд призначено на 06.04.2015р. об 11:00 год.

Ухвалою господарського суду від 06.04.2015р. розгляд скарги відкладався на 21.04.2015р. о 12:00 год.

У призначеному судовому засіданні 21.04.2015р. представник скаржника (стягувач) подану скаргу підтримав, наполягав на її задоволенні. Через канцелярію суду надав додаткові докази в обґрунтування поданої скарги (вх. № 15895), які судом долучені до матеріалів справи.

Представники боржника та Відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області в судове засідання 21.04.2015р. не з'явились. Представником ВДВС, через канцелярію суду, надані додаткові докази по скарзі та клопотання про розгляд скарги за відсутності представника Відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області. Надані письмові докази долучені до матеріалів справи.

Відповідно до ч.1 ст.121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність державної виконавчої служби щодо виконання рішень. ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Враховуючи це, враховуючи також достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду скарги за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Серп і молот", вислухавши пояснення стягувача та дослідивши докази та заперечення, надані до суду ВДВС Сєвєродонецького міського управління юстиції Головного управління юстиції в Луганській області, суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали скарги, Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Серп і молот" (стягувачем) 29.06.2014р. було пред'явлено до виконання до Відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області наказ господарського суду Луганської області від 05.05.2014р. , виданий на виконання рішення суду від 17.04.2014р.

29.08.2014р. старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 43626132 по примусовому виконанню наказу № 913/691/14 виданого 05.05.2014р. Боржнику, в порядку ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", був наданий строк для самостійного виконання рішення суду - до 05.09.2014р.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції від 05.09.2014р. приєднано виконавче провадження № 43626132 з примусового виконання наказу № 913/691/14 до зведеного виконавчого провадження № 46019296.

20.02.2015р. старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції було винесено постанову про арешт коштів боржника.

Звертаючись до господарського суду із даною скаргою, стягувач зазначив, що державним виконавцем не було накладено арешт на майно боржника, у межах суми боргу, не оголошено заборону його відчуження, не було здійснено вихід державного виконавця за місцезнаходженням боржника для опису та арешту майна і звернення на нього стягнення. Жодних дій з примусового виконання судового рішення не здійснено і до цього часу, чим порушено Закон України «Про виконавче провадження».

В наданих до господарського суду запереченнях на скаргу, ВДВС Сєвєродонецького міського управління юстиції зазначає про вжиті ним заходи, щодо примусового виконання рішення господарського суду Луганської області, зокрема, в ході проведення виконавчих дій з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документу, державним виконавцем було направлено запити до обліково- реєструючих організацій м. Сєвєродонецька, винесено постанови про арешт коштів боржника та направлені на виконання до відповідних банківських установ, здійснений вихід за адресою боржника, вказаною у виконавчому документі. Враховуючи викладене, ВДВС Сєвєродонецького міського управління юстиції вважає, що дії державного виконавця проводились у відповідності до вимог чинного законодавства, вважає доводи скарги необґрунтованими та просить суд відмовити в задоволенні даної скарги СТОВ "Серп і молот".

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав та вимог скарги, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Ця норма є відтворенням норми ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Також відповідно до статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно - правовим актами, виданим відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Держаний виконавець, як працівник органу державної виконавчої служби за ст.7 Закону України "Про державну виконавчу службу", зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.

Законом України "Про виконавче провадження" встановлено порядок виконання судового рішення, який необхідно дотримуватися державному виконавцю. Рішення, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, відноситься до рішення немайнового характеру.

Згідно з приписами ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Так, відповідно до матеріалів скарги, 05.09.2014р. старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області Бондаренко Т.Г. винесено постанову про приєднання виконавчого провадження ВП № 43626132 з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 05.05.2014 р, виданого по справі № 913/691/14 до зведеного виконавчого провадження № 46019296, яке веде ВДВС Сєвєродонецького міського управління юстиції.

З матеріалів справи вбачається, що, станом на час винесення даної ухвали, виконавчі дії тривають більше 6-місячного строку, що суперечить нормам ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 52 Закону України "Про виконавче провадження" визначено порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника.

Згідно із положеннями вказаної статті, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Як свідчать матеріали скарги, державним виконавцем, з метою реального виконання рішення суду, питання про наявність чи відсутність у боржника іншого майна, крім нерухомого майна та автотранспортних засобів, в тому числі готівкових коштів, коштів у гривні чи іноземній валюті, інших цінностей, коштів на рахунках і вкладах у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів не встановлювалось.

У відповідності зі ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.

Пунктом 3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

Частиною другою ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено обов'язок органів, організацій, посадових осіб і громадян надавати державному виконавцеві у встановлений ним строк інформацію, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень.

Так, на вимогу державного виконавця, у разі звернення стягнення на будинок, квартиру, приміщення, земельну ділянку, відповідні органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані надати необхідну інформацію, підтверджену документами про належність зазначеного майна боржникові на праві власності та його вартість, а нотаріальний орган інформацію про те, чи знаходиться дане майно під арештом.

Але, як свідчать матеріали виконавчого провадження, державним виконавцем не було зроблено відповідних запитів до органів державної влади щодо встановлення майна боржника, яке належить йому на праві власності та майна, яке перебуває у інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу, зокрема, у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до п. 1.12.3. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затв. Наказом Мінюсту України від 02.04.2012 № 512/5, постанови державного виконавця, а також інші документи виконавчого провадження складаються за допомогою програмних засобів Єдиного реєстру. У випадку збоїв роботи системи Єдиного реєстру документи виконавчого провадження можуть виготовлятися без використання програмних засобів Єдиного реєстру, про що обов'язково зазначається в документі. Після відновлення роботи Єдиного реєстру такі документи в електронному вигляді негайно вносяться до нього.

Наведене свідчить, що Відділом державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції не доведені обставини, на які він посилається у своїх запереченнях. Суд знаходить, що серед поданих Відділом державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції документів (вх. № 3647), відсутня необхідна у даному випадку постанова про арешт майна боржника у порядку ч. 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 82 Закону України „Про виконавче провадження", рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Таким чином, суд вважає, що Відділ державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області порушив ст.ст. 6, 11, 25, 30 Закону України "Про виконавче провадження", порушив принципи неупередженості, своєчасності та повноти проведення виконавчих дій, встановлені цим Законом, не застосовув заходів примусового виконання рішень, встановлених ним, через що рішення суду по справі № 913/691/14 залишається невиконаним.

Враховуючи викладене, суд вважає вимогу скаржника - Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Серп і молот", щодо визнання бездіяльності органу державної виконавчої служби - Відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області з виконання наказу господарського суду Луганської області по справі № 913/691/14, яким передбачено стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпромбуд" на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Серп і молот" -179251,00 грн. безпідставно перерахованих коштів, 633,40 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та 3597,72 грн. судового збору - неправомірною; та вимогу щодо зобов'язання Відділ державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» накласти арешт на все майно боржника, у межах суми боргу і оголосити заборону його відчуження - обгрунтованими, доведеними матеріалами, доданими до матеріалів скарги, тому дані вимоги підлягають -задоволенню.

Розглянувши вимогу скаржника про зобов'язання Відділ державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області вжити передбачених Законом України "Про виконавче провадження" дій з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області, виданого на виконання рішення господарського суду Луганської області від 17.04.2014р. по справі № 913/691/14, господарський суд відмовляє в задоволенні даної вимоги, виходячи з наступного.

В пункті 9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Також суд зазначає, згідно положень пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" № 14 від 26.12.2003р., у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому, суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України "Про виконавче провадження" можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Суд зауважує на те, що скарга стягувача в частині зобов'язання відділ державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції вжити передбачених Законом України "Про виконавче провадження" дій з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області, задоволенню не підлягає, оскільки вчинення державним виконавцем таких дій є його обов'язком відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Розглянувши вимоги скаржника щодо зобов'язання Відділ державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області здійснити вихід державного виконавця за місцезнаходженням боржника для опису і арешту належного боржнику майна і звернення на нього стягнення та зобов'язання Відділ державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області направити вимогу державного виконавця до податкових органів про надання інформації про відкриті у банках рахунки боржника і винести постанову державного виконавця про арешт коштів боржника, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

21.04.2015р. скаржник звернувся до господарського суду із заявою про залишення даних вимог без розгляду (вх. № 16003).

Відповідно до ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо:1) позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;2) у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;4) позивач не звертався до установи банку за одержанням з відповідача заборгованості, коли вона відповідно до законодавства мала бути одержана через банк;5) позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору;6) громадянин відмовився від позову, який було подано у його інтересах прокурором.

Таким чином, вирішення питання про залишення скарги без розгляду - є виключною прерогативою господарського суду та господарським процесуальним кодексом України не передбачено такої процесуальної дії, як залишення скарги без розгляду, за клопотанням скаржника.

Враховуючи вищенаведене та те, що залишення скарги без розгляду є виключно рішенням суду, а не повноваженням скаржника, який звернувся до господарського суду із таким клопотанням, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання скаржника про залишення скарги в цих частинах без розгляду - відмовити.

Водночас, суд, розглянувши матеріали скарги та вислухавши пояснення скаржника, приходить до висновку про залишення скарги в цих частинах без розгляду, з огляду на наступне.

Під час порушення провадження по справі та в процесі розгляду справи, згідно п. 4 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду: зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В процесі розгляду даної скарги, господарський суд зобов'язував скаржника, ухвалами суду від 16.03.2015р., 06.04.2015р., надати документи, необхідні для повного та всебічного розгляду скарги, зокрема: правове та документальне обґрунтування скарги, листування, та усі інші документи, пов'язані із виконавчим провадженням.

Вищезазначені вимоги суду щодо надання додаткових документів, скаржником без поважних причин не виконані, витребувані судом документи, в обгрунтування вимоги щодо зобов'язання державного виконавця здійснити вихід за місцезнаходженням боржника та вимогу про зобов'язання ВДВС Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області направити вимогу до податкових органів про надання інформації про відкриті у банках рахунки боржника, скаржником до суду надані не були.

За таких обставин, суд керується п. 5 ст. 81 ГПК України, відповідно до якої господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Отже, відсутність документів, які можуть мати суттєве значення для повного, всебічного та об'єктивного дослідження матеріалів скарги та всіх фактичних обставин спору унеможливлюють розгляд скарги. Враховуючи це, суд приходить до висновку, що скарга Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Серп і молот" в цій частині не може бути розглянута по суті в зв'язку з тим, що скаржником не було виконано вимоги суду і не було надано достатніх доказів по скарзі, в зв'язку з чим, суд вважає доцільним залишити скаргу без розгляду в цій частині, відповідно до п. 5 ст. 81 ГПК України.

Враховуючи викладене, скарга Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Серп і Молот" на бездіяльність органів державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Головного управління юстиції в Луганській області - підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.86, ст. 121 2 ГПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Серп і молот" на бездіяльність органів державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Головного управління юстиції в Луганській області (вх. № 63 від 12.03.2015р.) - відмовити частково.

Визнати бездіяльність органу державної виконавчої служби - Відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області з невиконання наказу господарського суду Луганської області по справі № 913/691/14, яким передбачено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпромбуд", м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Гагаріна, буд. 106, кв. 109, ідент. код 23487766 на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Серп і молот", с. Лозуватка Приморського району Запорізької області, вул. Леніна, б. 47, ідент. код 03749632 - 179251 грн. 00 коп. безпідставно перерахованих коштів, 633 грн. 40 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами та 3597 грн. 72 коп. судового збору - неправомірною.

Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області, відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», накласти арешт на все майно боржника, у межах суми боргу і оголосити заборону його відчуження.

В частині зобов'язання Відділ державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області здійснити вихід державного виконавця за місцезнаходженням боржника для опису і арешту належного боржнику майна і звернення на нього стягнення та зобов'язання Відділ державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області направити вимогу державного виконавця до податкових органів про надання інформації про відкриті у банках рахунки боржника - скаргу залишити без розгляду.

Суддя Аюпова Р.М.

справа № 913/691/14