Рішення

від 27.04.2011 по справі 5023/2905/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2011 р. Справа № 5023/2905/11

вх. № 2905/11

Суддя господарського суду Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федорова Т.О.

за участю представників сторін:

позивача - відповідача не з"явився, відповідача-позивача ОСОБА_1, дов. б/н від 20.04.2011 року.

розглянувши справу за позовом ТОВ "ОСОБА_2 Україна", м. Харків

до ТОВ "Брокер-Класик", смт. Пісочин

про відшкодування шкоди у розмірі 11000,00грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокер-класік», сел. Пісочин

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Україна», м. Харків

про визнання договорів дійсними.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Україна» звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної йому відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Брокер-класік».

27.04.2011 року позивач надав до канцелярії суду уточнення до позовної заяви, в якому просить суд застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину до договору на виконання субпідрядних робіт від 02.12.2010 р., договору на виконання субпідрядних робіт від 04.01.2011 р. та до договору №02/12/10 від 02.12.2010 р., укладених між позивачем та відповідачем, мотивуючи свої вимоги тим, що вказані договори є нікчемними у зв'язку з порушенням публічного порядку.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд, розглянувши заяву позивача, визнав її такою, що не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї - небудь права та охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та підлягає прийняттю.

За таких обставин, суд продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

ТОВ «Брокер-класік» заявлена зустрічна позовна вимога, яка прийнята судом до сумісного розгляду з первісним позовом, про визнання договору на виконання субпідрядних робіт від 02.12.2010 р., договору на виконання субпідрядних робіт від 04.01.2011 р. та до договору №02/12/10 від 02.12.2010 р., укладених між ТОВ «Брокер-класік» та ТОВ «ОСОБА_2 Україна», дійсними.

Позивач у судове засідання свого повноважного представника не направив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника.

Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні підтримує зустрічні позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити. Проти первісного позову заперечує, вважає його необґрунтованим та просить в його задоволенні відмовити.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

02.12.2010 р. між ТОВ «ОСОБА_2 Україна» та ТОВ «Брокер-Класік» був укладений договір на виконання субпідрядних робіт, за умовами якого замовник - позивач за первісним позовом доручає, а виконавець - відповідач за первісним позовом зобов'язується своїми силами і засобами на власний ризик виконати у відповідності до умов цього договору роботи, а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх: будівельно-монтажні роботи.

Відповідно п.3.1 договору сума договору складається з актів виконаних робіт. Згідно п.3.2 остаточний розрахунок проводиться на протязі 2 банківських днів, після підписання сторонами акту виконаних робіт. Форма оплати - безготівковий рахунок.

Пунктами 4.1 та 4.2 договору передбачений термін виконання робіт становить 90 робочих днів з правом дострокового виконання. Термі виконання робіт може бути збільшениц за погодженням сторін.

За результатами роботи, відповідно до п.5.1 договору, сторонами складається акт приймання виконаних робіт та надається податкова накладна.

На виконання договору на виконання субпідрядних робіт від 02.12.2010 р. відповідач за первісним позовом надав, а позивач за первісним позовом прийняв роботи на загальну суму 44 970 679,00 грн.

Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними уповноваженими особами та скріпленими печатками ТОВ «Брокер-класік» та ТОВ «ОСОБА_2 Україна» актами виконаних робіт: від 20.12.2010 р. на суму 1 530 092,98 грн., від 22.12.2010 р. на суму 815 608.86 грн., від 22.12.2010 р. на суму 1 391 653,74 грн., від 15.12.2010 р. на суму 800 801,11 грн., від 13.12.2010 р. на суму 505 108,39 грн., від 01.12.2010 р. на суму 1 399 065,50 грн., від 02.12.2010 р. на суму 1 018 087,02 грн., від 03.12.2010 р. на суму 380 143,45 грн., від 05.12.2010 р. на суму 1 350 703,79 грн., від 07.12.2010 р. на суму 333 113,70 грн., від 08.12.2010 р. на суму 398 834,99 грн., від 09.12.2010 р. на суму 129 719,57 грн., від 10.12.2010 р. на суму 999 162,36 грн., від 14.12.2010 р. на суму 651 073,63 грн., від 17.12.2010 р. на суму 185 463.96грн., від 17.12.2010 р. на суму 782 055,85 грн., від 21.12.2010 р. на суму 580 250,81 грн., від 21.12.2010 р. на суму 244 944,98 грн., від 22.12.2010 р. на суму 705 964,50 грн., від 22.12.2010 р. на суму 523 905,77 грн., від 22.12.2010 р. на суму 872 937.34 грн., від 22.12.2010 р. на суму 913 038,61 грн., від 22.12.2010 р. на суму 3 841 658,10 грн., від 22.12.2010 р. на суму 623 588,53 грн., від 22.12.2010 р. на суму 258 673,96 грн., від 22.12.2010 р. на суму 8 065 653,88 грн., від 22.12.2010 р. на суму 1 314 505,10 грн., від 22.12.2010 р. на суму 2 211 291,76 грн., від 22.12.2010 р. на суму 6 235 378,44 грн., від 22.12.2010 р. на суму 2 366 727,40 грн., від 22.12.2010 р. на суму 3 541 470,92 грн.

Також, в матеріалах справи наявні податкові накладні, які були надані відповідачем за первісним позовом позивачу за первісним позовом, а саме: №2012011 від 20.12.2010 р., №2212191 від 22.12.2010 р., №2212201 від 22.11.2010 р., №151203 від 15.12.2010 р., №131202 від 13.12.2010 р., №0112011 від 01.12.2010 р., №0212011 від 02.12.2010 р., №031201 від 03.12.2010 р., №051201 від 05.12.2010 р., №0712011 від 07.12.2010 р., №081201 від 08.12.2010 р., №0912011 від 09.12.2010 р., №1012021 від 10.12.2010 р., №1412021 від 14.12.2010 р., №171201 від 17.12.2010 р., №171203 від 17.12.2010 р., №2112031 від 21.12.2010 р., №2112041 від 21.12.2010 р., №221202 від 22.12.2010 р., №221204 від 22.12.2010 р., №2212061 від 22.12.2010 р., №2212081 від 22.12.2010 р., №2212091 від 22.12.2010 р., №2212111 від 22.12.2010 р., №2212131 від 22.12.2010 р., №2212141 від 22.12.2010 р., №2212151 від 22.12.2010 р., №2212161 від 22.12.2010 р., №2212171 від 22.12.2010 р., №2212181 від 22.12.2010 р., №2212211 від 22.12.2010 р.

Дослідивши зазначені докази, суд приходить до висновку, що в спірному договорі сторони узгодили зокрема, найменування робіт, вартість робіт, порядок розрахунків, термін виконання робіт. Зазначені документи підписані сторонами, засвідчені їх печатками.

Крім того, 04.01.2011 р. між ТОВ «ОСОБА_2 Україна» та ТОВ «Брокер-Класік» був укладений договір на виконання субпідрядних робіт, за умовами якого замовник - позивач за первісним позовом доручає, а виконавець - відповідач за первісним позовом зобов'язується своїми силами і засобами на власний ризик виконати у відповідності до умов цього договору роботи, а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх: будівельно-монтажні роботи.

Відповідно п.3.1 договору сума договору складається з актів виконаних робіт. Згідно п.3.2 остаточний розрахунок проводиться на протязі 2 банківських днів, після підписання сторонами акту виконаних робіт. Форма оплати - безготівковий рахунок.

Пунктами 4.1 та 4.2 договору передбачений термін виконання робіт становить 90 робочих днів з правом дострокового виконання. Термі виконання робіт може бути збільшениц за погодженням сторін.

За результатами роботи, відповідно до п.5.1 договору, сторонами складається акт приймання виконаних робіт та надається податкова накладна.

На виконання договору на виконання субпідрядних робіт від 02.12.2010 р. відповідач за первісним позовом надав, а позивач за первісним позовом прийняв роботи на загальну суму 3 888 912,14 грн.

Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними уповноваженими особами та скріпленими печатками ТОВ «Брокер-класік» та ТОВ «ОСОБА_2 Україна» актами виконаних робіт: від 06.01.2010 р. на суму 150 729,94 грн., від 06.01.2011 р. на суму 25 460,98 грн., від 06.01.2011 р. на суму 27 941,21 грн., від 11.01.2011 р. на суму 408 468,19 грн., від 17.01.2011 р. на суму 149 700,00 грн., від 17.01.2011 р. на суму 195 212,99 грн., від 17.01.2011 р. на суму 49 988,98 грн., від 17.01.2011 р. на суму 129 370,26 грн., від 17.01.2011 р. на суму 478 661,02 грн., від 17.01.2011 р. на суму 540 096,54 грн., від 17.01.2011 р. на суму 933 200,70 грн., від 14.01.2011 р. на суму 360 187,72 грн., від 14.01.2011 р. на суму 33 415,38 грн., від 10.01.2011 р. на суму 342 471,68 грн., від 06.01.2011 р. на суму 32 628,61 грн., від 06.01.2011 р. на суму 31 466,94 грн.

Також, в матеріалах справи наявні податкові накладні, які були надані відповідачем за первісним позовом позивачу за первісним позовом, а саме: №050123 від 05.01.2011 р., №060111 від 06.01.2011 р., №060112 від 06.01.2011 р., №110113 від 11.01.2011 р., №170142 від 17.01.2011 р., №170141 від 17.01.2011 р., №170144 від 17.01.2011 р., №170145 від 17.01.2011 р., №170147 від 17.01.2011 р., №170148 від 17.01.2011 р., №170146 від 17.01.2011 р., №140115 від 14.01.2011 р., №140114 від 14.01.2011 р., №100124 від 10.01.2011 р., №060110 від 06.01.2011 р., №060109 від 06.01.2011 р.

Дослідивши зазначені докази, суд приходить до висновку, що в спірному договорі сторони узгодили зокрема, найменування робіт, вартість робіт, порядок розрахунків, термін виконання робіт. Зазначені документи підписані сторонами, засвідчені їх печатками.

Крім того, 02.12.2010 р. між ТОВ «ОСОБА_2 Україна» та ТОВ «Брокер-Класік» був укладений договір №02/12/10, за умовами якого продавець - відповідач за первісним позовом передає, а покупець - позивач за первісним позовом приймає та здійснює оплату вартості товару на умовах цього договору. Ціни, кількість, та асортимент зазначаються у видаткових накладних.

Відповідно до розділу 2 поставка, завантаження-розвантаження товару здійснюється постачальником.

Згідно з розділом 3 загальна сума договору складає 26 000 000,00 грн. Оплата здійснюється в національній валюті України у безготівковій формі на розрахунковий рахунок продавця протягом 180 днів з моменту відпуску товару. Можлива попередня оплата за товар.

На виконання договору №02/12/10 від 02.12.2010 р. відповідачем за первісним позовом було поставлено, а позивачем за первісним позовом прийнято товар на загальну суму 25 822 971,93грн.

Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними уповноваженими особами та скріпленими печатками ТОВ «Брокер-класік» та ТОВ «ОСОБА_2 Україна» видатковими накладними, а саме: №211202 від 21.12.2010 р. на суму 912 116,54 грн., №221201 від 22.12.2010 р. на суму 362 706,16 грн., №221210 від 22.12.2010 р. на суму 604 959,98 грн., №221207 від 22.12.2010 р. на суму 334 917,00 грн., №221203 від 22.12.2010 р. на суму 613 914,98 грн., №221204 від 22.12.2010 р. на суму 433 194,84 грн., №021202 від 02.12.2010 р. на суму 2 413 022,12 грн., №011202 від 01.12.2010 р. на суму 3 801 825,13 грн., №011203 від 01.12.2010 р. на суму 5 115 949,18 грн., №031202 від 03.12.2010 р. на суму 3 463 501,48 грн., №151202 від 15.12.2010 р. на суму 733 832,22 грн., №081202 від 08.12.2010 р. на суму 1 488 727,56 грн., №161202 від 16.12.2010 р. на суму 473 376,30 грн., №151201 від 15.12.2010 р. на суму 279 534,80 грн., №221212 від 22.12.2010 р. на суму 586 055,02 грн., №061201 від 06.12.2010 р. на суму 1 042 839,60 грн., №071202 від 07.12.2010 р. на суму 512 226,00 грн., №141201 від 14.12.2010 р. на суму 171 295,72 грн., №131201 від 13.12.2010 р. на суму 784 919,24 грн., №101201 від 10.12.2010 р. на суму 594 930,80 грн., №161201 від 16.12.2010 р. на суму 258 699,98 грн., №171202 від 17.12.2010 р., №211201 від 21.12.2010 р. на суму 81 490,50 грн., №110112 від 11.01.2011 р. на суму 81 436,80 грн., №170410 від 17.01.2011 р. на суму 149 700,00 грн., №170142 від 17.01.2011 р. на суму 149700,00 грн.

Також, в матеріалах справи наявні податкові накладні, які були надані відповідачем за первісним позовом позивачу за первісним позовом, а саме: №2112021 від 21.12.2010 р., №221201 від 22.12.2010 р., №2212101 від 22.12.2010 р., №2212071 від 22.12.2010 р., №221203 від 22.12.2010 р., №22120051 від 22.12.2010 р., №0212021 від 02.12.2010 р., №0112021 від 01.12.2010 р., №0112031 від 01.12.2010 р., №031202 від 03.12.2010 р., №1512021 від 15.12.2010 р., №081202 від 08.12.2010 р., №1612021 від 16.12.2010 р., №1512011 від 15.12.2010 р., №2212121 від 22.12.2010 р., №0612011 від 06.12.2010 р., №0712021 від 07.12.2010 р., №1412011 від 14.12.2010 р., №131201 від 13.12.2010 р., №1012011 від 10.12.2010 р., №1612011 від 16.12.2010 р., №171202 від 17.12.2010 р., №2112011 від 21.12.2010 р., №110112 від 11.01.2011 р., №170140 від 17.01.2011 р., №170142 від 17.01.2011 р.

Дослідивши зазначені докази, суд приходить до висновку, що в спірному договорі сторони узгодили найменування продукції, кількість одиниць товару, вагу, ціну та загальну вартість товару. Зазначені документи підписані сторонами та засвідчені їх печатками.

Позивач за первісним позовом вважає, що спірні договори суперечать вимогам діючого законодавства, оскільки при їх укладенні не узгоджені істотні умови договору, що на його думку є підтвердженням того, що договори є нікчемним, оскільки порушують публічний порядок, у зв'язку з чим просить суд застосувати до правовідносин, які виникли за згаданими договорами наслідків недійсності нікчемних правочинів на підставі ч.5 ст.216 ЦК України та просить стягнути з відповідача за первісним позовом 11000,00 грн. в якості відшкодування шкоди.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд зазначає наступне:

Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського Кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським Кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити кошти, надати інформацію, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (п. 1 ст.626, ст. 627, п.1 ст. 628 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 2 статті 180 ГК України також передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно з ч.3 ст.180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Матеріали справи та пояснення представників сторін у судовому засіданні свідчать, що позивач і відповідач як юридичні особи мають цивільну право- та дієздатність; договори були підписані сторонами в силу вільного волевиявлення учасників договорів відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України, із досягненням згоди щодо всіх істотних умов договорів, договори сторонами виконувались згідно з їх умовами.

Таким чином, матеріали справи не містять доказів на підтвердження обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, зокрема: невідповідності змісту правочину вимогам Цивільного Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; відсутності право- дієздатності сторін правочину; відсутності свободи волевиявлення учасників правочину та невідповідністі волевиявлення їх внутрішній волі; не спрямованості правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; дійсність договорів позивачем за первісним позовом, всупереч вимог ст.4-3, 33, 44 ГПК України, не спростована.

Відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи,держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Стаття 215 ЦК України розрізняє поняття нікчемні та оспорювані правочини. Відмінність оспорюваних правочинів від нікчемних правочинів полягає в тому, що оспорювані правочини припускають дійсними, такими, що породжують цивільні права та обов'язки. Проте їхня дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою стороною у судовому порядку, тобто в такому разі існує виключно судовий порядок (спеціальні правила) визнання правочину недійсним.

Згідно ст. 204 ЦК України - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Приписами закону, які прямо передбачають нікчемність правочину, є приписи, які містяться: у ч. 1 ст. 219 ЦК України, відповідно з якою у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним; у ч. 1 ст. 220 ЦК України, відповідно з якою у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним; у абзаці 1 ч. 2 ст. 221 ЦК України, відповідно з якою у разі відсутності схвалення правочину, який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності батьками (усиновлювачами) малолітньої особи або одним з них, з ким вона проживає, або опікуном, цей правочин є нікчемним; тощо.

Позивачем за первісним позовом, всупереч вимогам ст.ст.4-3, 33, 34 ГПК України, не доведено обставин, з якими закон пов'язує нікчемність правочину внаслідок порушення публічного порядку - спрямованості правочину на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, та, відповідно, вини відповідача за первісним позовом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що договір на виконання субпідрядних робіт від 02.12.2010 р., договір на виконання субпідрядних робіт від 04.01.2011 р. та договір №02/12/10 від 02.12.2010 р., укладені між ТОВ «ОСОБА_2 Україна» та ТОВ «Брокер-класік», не віднесені законом до нікчемних.

Статтею 207 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідома суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішення суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виконання. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним застосовуються після визнання правочину недійсним відповідно до статті 208 ГК України.

Суд зазначає, що сторонами в момент вчинення оспорюваних правочинів додержані всі необхідні вимоги чинного законодавства України, вони підписані двома сторонами, в договорах зазначені всі необхідні умови, що характерні таким договорам. Крім того, сторони вчинили дії, спрямовані на виконання договорів.

Надані відповідачем за первісним позовом в обґрунтування зустрічного позову письмові докази свідчать про те, що спільні дії позивача за первісним позовом та відповідача за первісним позовом при укладенні та виконанні договору на виконання субпідрядних робіт від 02.12.2010 р., договору на виконання субпідрядних робіт від 04.01.2011 р. та договору №02/12/10 від 02.12.2010 р. були направленні на набуття тих прав та обов'язків, які випливають саме з цих договорів. Таким чином, правочини у вигляді договору на виконання субпідрядних робіт від 02.12.2010 р., договору на виконання субпідрядних робіт від 04.01.2011 р. та договору №02/12/10 від 02.12.2010 р., укладені між ТОВ «ОСОБА_2 Україна» та ТОВ «Брокер-класік», спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

З огляду на наведене, первісні позовні вимоги є необґрунтованими, тому задоволенню не підлягають.

Щодо можливості захисту оспорюваних прав відповідача за первісним позовом шляхом визнання договору дійсним, суд зазначає наступне.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина п'ята статті 55). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (частина друга статті 22, стаття 64 Конституції України).

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом.

Спосіб захисту повинен відповідати правовідносинам, що склалися між сторонами та призводити до відновлення порушеного (оспорюваного) права, оскільки саме відновлення такого права є метою захисту та одночасно і його призначенням.

Пунктом 8.3. договору на виконання субпідрядних робіт від 02.12.2010 року, пунктом 8.3. договору на виконання субпідрядних робіт від 04.01.2011 р. та пунктом 6.2. договору №02/12/10 від 02.12.2010 року, сторони передбачили можливість захисту прав та охоронюваних законом інтересів у такий спосіб як визнання укладеного договору дійсним.

З огляду на наведене вище, суд вважає за можливе захистити цивільне право та інтерес відповідача за первісним позовом шляхом визнання договору на виконання субпідрядних робіт від 02.12.2010 р., договору на виконання субпідрядних робіт від 04.01.2011 р. та договору №02/12/10 від 02.12.2010 р., укладених між ТОВ «ОСОБА_2 Україна» та ТОВ «Брокер-класік», дійсними.

Враховуючи викладене, суд вважає договір на виконання субпідрядних робіт від 02.12.2010 р., договір на виконання субпідрядних робіт від 04.01.2011 р. та договір №02/12/10 від 02.12.2010 р., укладені між ТОВ «ОСОБА_2 Україна» та ТОВ «Брокер-класік», такими, що відповідають вимогам діючого законодавства України, у зв'язку з чим зустрічні позовні вимоги вважає законними, обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок іншої сторони і в тому разі коли друга сторона звільнена від його сплати; суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача, а при відмові в позові - на позивача.

За таких обставин, суд, керуючись ст. ст. 22, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні первісного позову відмовити повністю.

Зустрічний позов задовольнити повністю.

Визнати дійсним договір на виконання субпідрядних робіт від 02.12.2010 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Україна»(61125, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 33478914) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Брокер-класік»(АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 35971265).

Визнати дійсним договір на виконання субпідрядних робіт від 04.01.2011 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Україна»(61125, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 33478914) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Брокер-класік»(АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 35971265).

Визнати дійсним договір №02/12/10 від 02.12.2010 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 Україна»(61125, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 33478914) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Брокер-класік»(АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 35971265).

Суддя Жельне С.Ч.