Постанова

від 16.06.2015 по справі 914/4365/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2015 р. Справа № 914/4365/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Юрченка Я.О.

суддів Давид Л.Л. Хабіб М.І.

при секретарі судового засідання Лялька Н.Р.,

за участю представників:

від позивача: Литовченко Л.Л. - представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: Піта Я.І. - адвокат;

від третіх осіб: не з'явились;

розглянувши матеріали апеляційної скарги приватного підприємства "Укргал плюс", б/н від 20.03.15

на рішення Господарського суду Львівської області від 25.02.15 (суддя Пазичев В.М.)

у справі № 914/4365/14

за позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: приватного підприємства "Укргал Плюс", м. Львів

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів

про стягнення заборгованості по орендній платі та пені.

Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради звернуось до Господарського суду Львівської області з позовом до ПП "Укргал Плюс" про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 17 101, 16 грн. та пені в сумі 1 914, 48 грн.

Ухвалами місцевого господарського суду від 10.02.2015 та 20.02.2015 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради та Личаківську районну адміністрацію Львівської міської ради.

Позивач, скориставшись правом, встановленим ст. 22 ГПК України, 25.02.2015 подав заяву про зменшення позовних вимог в частині пені, в якій просив стягнути з відповідача 17 101, 16 грн основного боргу та 1 274, 54 грн пені за шість місяців.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.02.15 у справі № 914/4365/14 уточнені (зменшені) позовні вимоги задоволено.

Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 17 101, 16 грн. основного боргу, 1274, 54 грн. - пені та 1827, 00 грн. у відшкодуванні витрат по сплаті судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване, зокрема тим, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання в частині оплати за користування об'єктом оренди, внаслідок чого в нього утворилась заборгованість, на яку позивачем нараховано пеню.

Відповідач не погодився з прийнятим рішенням місцевого господарського суду та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області у даній справі та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

При цьому, скаржник заначає, що місцевим господарським судом не надано належної правової оцінки договору № 182-13 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення. Зокрема, скаржник стверджує, що сторони, укладаючи вищенаведений договір, фактично мали волевиявлення укласти договір оренди земельної ділянки, отже спірний договір має відповідати вимогам Закону України "Про оренду землі".

В підтвердження своєї позиції скаржник покликається на ст.15 Закону України "Про оренду землі", якою передбачено, що відсутність у договорі оренди земельної ділянки однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог ст.ст. 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в якому заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, стверджує, що договір № 182-13 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення укладений з дотриманням усіх вимог та відповідає усім нормам чинного законодавства України, які регулюють відносини оренди майна, що перебуває у комунальній власності, відтак просить залишити рішення місцевого господарського суду з підстав його законності та обґрунтованості без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

В даному судовому засіданні представник позивача заперечила проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просила залишити рішення Господарського суду Львівської області від 25.02.2015 без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким в позові відмовити. Крім того, повідомив суд, що дозвіл на розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення ним не отримувався.

Треті особи явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили, причини неявки суду не повідомили.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.п. 1.1, 2 Положення про управління комунальної власності Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 07.12.2007 №1100, Управління комунальної власності Львівської міської ради є структурним підрозділом Департаменту економічної політики Львівської міської ради, основними завданнями якого є виконання функції органу управління майном комунальної власності територіальної громади м. Львова, передача в оренду, відчуження (приватизація) майна комунальної власності територіальної громади м. Львова.

Відповідно до п. 1.5. Положення про оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення, затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 2451 від 05.03.2009 (далі - Положення про оренду), орендодавцем окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення є Управління комунальної власності.

Відповідно до п. 1.4 Положення про Управління комунальної власності Львівської міської ради, Управління є юридичною особою, отже, може бути стороною у даній справі та у спірних правовідносинах.

На підставі вищевказаного положення, 22.01.2013 Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та ПП "Укргал Плюс" (орендар) укладено договір № 182-13 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення (надалі -договір).

Предметом цього договору є надання орендодавцем орендареві права на тимчасове користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення на умовах оренди на терміни відповідно до ухвали Львівської міської ради від 03.12.2009 № 3087 «Про внесення змін та доповнень до ухвали міської ради від 18.12.2008 № 2311 та змін до ухвали міської ради ві 21.02.2009 № 2685».

Термін дії Договору - три роки (розділ 7 договору).

Відповідно до п. 2.1.1 договору, орендодавець зобов'язується надати у тимчасову оренду конструктивний елемент благоустрою комунальної власності для розміщення малої архітектурної форми площею 56,0 кв.м. (тротуар, газон, тощо), за адресою: м. Львів, вул. Личаківська - вул. Пасічна.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що орендар сплачує орендодавцеві плату за користування об'єктом площею 56, 0 кв.м. щомісячно до 25 числа поточного місяця у розмірі (35,0*56,0*27*18*0,0084)/12*1,2 = 800, 15 грн за місяць.

Конкретні розміри орендованої площі встановлюються при видачі (перереєстрації) дозволу на розміщення обєктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення відповідно до п. 2 Положення про оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення на підставі представленої і погодженої у встановленому порядку проектної документації (абз. 3 п. 3.3 договору).

Договір № 182-13 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення від 22.01.2013 за своєю правовою природою є договором оренди, відтак, слід застосовувати загальні положення про договір найму (оренди).

Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу (ст. 284 ГК України).

Відповідно до ст. 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Однак, як вбачається з договору № 182-13 позивач жодним чином не ідентифікував та не визначив місцезнаходження конструктивного елементу благоустрою комунальної власності для розміщення малої архітектурної форми площею 56, 0 кв.м., яку за договором зобов'зувався надати у тимчасову оренду.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, тобто законодавець визначив що для даного виду договорів ціна є істотною умовою договору.

Згідно з п. 2 Методики розрахунку вартості окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності і розміру орендної плати за розміщення на них об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення (надалі - Методика), оцінка вартості орендованого конструктивного елемента визначається за формулою: Вп=Вб S Ві, де, ВП - вартість орендованого конструктивного елемента благоустрою комунально власності; Вб - базова вартість одного квадратного метра конструктивного елемента благоустрою комунальної власності; S - площа орендованого конструктивного елемента благоустрою комунальної власності; Ві - індекс виду конструктивного елемента благоустрою комунальної власності.

Пунктом 4 Методики встановлена річна орендна плата за орендований конструктивний елемент благоустрою комунальної власності та визначається за формулою: Опл = Вп Кзон Сор, де Кзон - зональний коефіцієнт (згідно з п. 3.1 Положення); Сор - орендна ставка у відсотках до ватрості орендованого конструктивного елемента благоустрою комунальної власності, яка відповідно до п. 5.1 складає 0, 0084.

Розмір місячної орендної плати визначається за формулою: Опл/міс.= Опл./12, де Опл. - річна орендна плата.

Згідно з п.1.6 Положення підставою для укладення договору оренди і набуття права на оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення є дозвіл, виданий управлінням архітектури департаменту містобудування або іншим уповноваженим органом. Тобто отримання дозволу Управління архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради є передумовою уклалення такого договору.

Однак, відповідач зазначив, що такого дозволу не отримував. Позивач також не надав суду такого дозволу.

Відповідно до п.3.5 Положення орендна плата нараховується з часу видачі дозволу на розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення.

Для визначення розміру орендної плати за місяць необхідно визначити конкретний розмір орендованої площі (S), яка встановлюється у відповідності до абз. 3 п. 3.3 договору при видачі дозволу на розміщення.

Відтак, у зв'язку з неотриманням такого дозволу, правова підстава в позивача для нарахування орендної плати з 01.01.2013 відсутня.

Крім того, як вказувалось вище, необхідним елементом для визначення річної орендної плати є визначення зонального коефіцієнту згідно з пунктом. 3.1 Положення.

Як вбачається з п. 3.2. договору, при розрахунку орендної плати застосовано зональний коефіцієнт І (першої) зони, а саме - 18. Поряд з цим, вулиця Личаківська, а саме з прилеглою забудововою (будинки № 148, № 179) у межах ділянок, вул.Пасічна з прилеглою забудовою непарної сторони від будинку № 1 до будинку № 37 включно у межах ділянок, на південь включно з будинком № 36, північно-західної та південної межі лісопарку "Погулянка" включена до ІІ зони - території історичного ареалу (за винятком зони І). Слід зазначити, що до І зони (центральна: територія історичної забудови, внесеної до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО) включено вул. Личаківську, однак у зв'язку з відсутністю ідентифікації та місцезнаходження конструктивного елементу благоустрою комунальної власності для розміщення малої архітектурної форми площею 56, 0 кв.м., яку за договором позивач зобов'зувався надати у тимчасову оренду, судова колегія критично ставиться до правомірності розрахунку орендної плати.

Також, слід зазначити, що договором не передбачено порядок передання об'єкту оренди та матеріали справи не містять доказів такого передання.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія приходить до висновку, що при укладенні вищенаведеного договору сторонами не досягнуто всіх істотних умов договору, необхідних для договорів даного виду, а саме не досягнуто згоди щодо предмету договору та розміру орендної плати.

Відповідно до п.2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори) в яких, зокрема, відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами). Водночас господарським судам необхідно врахувати таке. Визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону.

В даному випадку, саме лише підписання договору № 182-13 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності для розміщення об'єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення без отримання необхідного дозволу на розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення та відсутність доказів про подальше розміщення таких об'єктів є свідченням того, що оспорюваний договір як юридичний факт не відбувся, а отже, не виникає жодних правовідносин між його сторонами.

Отже, колегія суддів прийшла до висновку, що у позивача відсутні правові підстави для звернення з вимогою до відповідача про сплату орендної плати згідно договору, який не є укладеним.

З огляду на викладене, слід зробити висновок, що вищевказані обставини не досліджувались місцевим господарським судом при прийнятті рішення, відтак таке рішення слід скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача орендної плати відмовити.

Відповідно до ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

У зв'язку з скасуванням рішення місцевого господарського суду, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Укргал плюс" задоволити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 25.02.15 у справі № 914/4365/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

3. Стягнути з Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради код ЄДРПОУ 2558625; місцезнаходження: 79008, м. Львів, пл. Галицька,15 на користь приватного підприємства «Укргал плюс» код ЄДРПОУ 34668523; місцезнаходження: 79008, м. Львів, пл.. Осмомисла, 2/1 - 913, 50 грн. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Постанова підписана 22.06.2015

Головуючий суддя Юрченко Я.О.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Хабіб М.І.