Постанова

від 23.06.2015 по справі 903/366/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"23" червня 2015 р. Справа № 903/366/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Розізнана І.В. ,

суддя Юрчук М.І.

секретар судового засідання Карпович О.В.,

за участю представників сторін:

позивача- Федорко О.В. (довіреність №974 від 15.05.2015р.);

Стернічук А.В. (довіреність №975 від 15.05.2015р.);

відповідача- Чорна Б.М. (довіреність №68 від 13.06.2013р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Позивача-Ковельського управ-ління водопровідного-каналізаційного господарства «Ковельводоканал» на рішення господар-ського суду Волинської області від 20.05.2015р. у справі № 903/366/15

за позовом Ковельського управляння водопровідно-каналізаційного господарства

«Ковельводоканал» м.Ковель Волинської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Негабарит»

смт.Люблинець Ковельського району Волинської області

про зобов'язання надати копії документів,-

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 Господар-ського процесуального кодексу України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу стороною заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Волинської області від 20.05.2015р. у справі №903/366/15 (суддя Вороняк А.С.) відмовлено у позові Ковельського управління водопровідно-каналізаційно-го господарства «Ковельводоканал» (надалі в тексті - Управління) до Товариства з обмеженою відпо-відальністю «Негабарит» (надалі в тексті - Товариство) про зобов'язання надати копії документів.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав. Крім того, Позивач не довів яким чином та яке його право порушене.(арк.справи 92-94).

Не погоджуючись із винесеним рішенням, Позивач подав скаргу до Рівненського апеляцій-ного господарського суду, в якій просить поновити строк на подання апеляційної скарги, скасува-ти рішення господарського суду Волинської області від 20.05.2015р., прийняти нове, яким позов задоволити та покласти судові витрати на Відповідача.

Обґрунтовуючи скаргу Позивач зазначає, що приймаючи рішення господарський суд не-повно з'ясував всі обставини справи, прийнявши рішення з порушенням норм матеріального пра-ва. Скаржник вважає, що суд першої інстанції не врахував обов'язок Товариства надавати інформа-цію щодо своєї системи каналізації, надавати допомогу при відборі проб стічних вод та вивченні режиму їх скиду, обстеженні системи каналізації і локальних очисних споруд. На думку Позивача вимога є обґрунтованою та спрямована на забезпечення загальногосподарського інтересу та має на меті охорону інтересів громади міста.(арк.справи 104-108).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.06.2015р. поновлено про-пущений строк, прийнято апеляційну скаргу Позивача до провадження, справу призначено до слу-хання на 23.06.2015р. в складі колегії суддів: головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Мельник О.В., суддя Розізнана І.В.(арк.справи 100, 101).

Розпорядженням голови суду від 22.06.2015р. внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді, у зв'язку з перебуванням у відрядженні судді Мельника О.В. визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Юрчук М.І., суддя Розізнана І.В. (арк.справи 116).

Відповідач подав через канцелярію суду відзив, в якому просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.(арк.справи 117).

Представники Позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 23.06.2015р. підтримали апеляційну скаргу та надали свої пояснення. Представник Відповідача заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, вивчивши мате-ріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Ковельське управління водопровідно-каналізаційного господарства «Ковельводоканал»-виробник та ТзОВ «Негабарит»-споживач 01.03.2012р. уклали договір №542 на подачу холодної води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації (надалі в тексті - Договір), відповідно до п.1.1 якого виробник забезпечує відпускання споживачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод в міську ко-мунальну мережу водовідведення, а споживач зобов'язується прийняти ці послуги та оплатити їх в терміни, в порядку і на умовах визначених даним Договором та Правилами користування система-ми централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах Украї-ни, затвердженими Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008р.(надалі в тексті - Правила).(арк.справи 15-17).

Договірні відносини між виробником та споживачем щодо користування системами кому-нального водопостачання та водовідведення укладаються при наявності: офіційного листа про ук-ладення договору з вказаними платіжними і банківськими реквізитами та номерами телефонів; ко-пії реєстраційного свідоцтва; копії податкового свідоцтва; копії довідки статуправління про вклю-чення до ЄДРПОУ; переліку об'єктів водокористування; схеми підключення водопровідних та ка-налізаційних мереж; довідки про площу території . (п.1.2 Договору).

За умовами п.2.1 Договору, виробник зобов'язується забезпечувати Споживача питною во-дою, яка відповідає ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для спо-живання людиною», до місця приєднання останнього в міську комунальну водопровідну мережу згідно попередньо погодженої сторонами потреби води в об'ємі згідно показників водолічильника м 3 за місяць, а також приймати стічні води в міську комунальну каналізацію і очищати їх на очис-них спорудах в об'ємі згідно показника водолічильника м 3 за місяць. Об'єктом використання води є станція технічного обслуговування з автомийкою по вул.Володимирська, 154-А у місті Ковелі.

Споживач, що передає об'єкт централізованого водопостачання та водовідведення на ба-ланс новому балансоутримувачу або власнику, повинен в семиденний термін після передачі пові-домити про це виробника. Новий балансоутримувач також у семиденний термін після прийняття об'єкта повинен письмово повідомити виробника про прийняття на себе зобов'язань щодо водоко-ристування та водовідведення і оформлення договору.(п.3.9 Договору).

Відповідно до п.5.4 Договору, споживач зобов'язаний забезпечити доступ представників ви-робника за службовими посвідченнями до приладів обліку води, водопровідних пристроїв та об-ладнання, проведення обстеження водопровідних та каналізаційних мереж, розміщених на терито-рії споживача.

Договір укладається строком до 31.12.2013р., набуває чинності з моменту його підписання і вважається переукладеним на новий строк на таких же умовах, якщо за один місяць до його при-пинення жодна із сторін не заявить про закінчення строку його дії.(п.9.1 Договору).

Договір підписано начальником Управління і директором Товариства, скріплено відтиска-ми печаток сторін.(арк.справи 17-зворот).

До матеріалів справи Позивачем додані копії листа від 09.12.2014р. та вимоги (припису) №80 від 14.01.2015р. щодо витребування копій установчих та внутрішніх розпорядчих документ-тів та повідомлення Управління про позначення контрольного колодязя в паспорті водного госпо-дарства та необхідність погодження його розташування і облаштування.(арк.справи 29, 30). Проте, докази надіслання або вручення Відповідачеві зазначених листів у матеріалах справи відсутні.

Крім того, представники Управління неодноразово намагались здійснити перевірку водо-провідно-каналізаційних мереж Товариства за його місцезнаходженням, однак не були допущені працівниками Відповідача, про що 24.10.2014р., 04.12.2014р. та 19.02.2015р. склали акти.

Товариство надало письмові пояснення своєї правової позиції, зазначивши, зокрема що та-кого роду перевірки Управління має проводити із додержанням вимог законодавства.(арк.справи 18, 22-24, 28, 32-34).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при винесенні ос-каржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга безпідставна і не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України) - госпо-дарський договір є однією з підстав виникнення господарських зобов'язань і є обов'язковим для виконання сторонами. Аналогічно врегульовано підстави виникнення господарського зобов'язан-ня у ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України).

Зобов'язанням, згідно ст.509 ЦК України, є правовідношення, в якому одна сторона (борж-ник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, ви-конати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України), суб'єк-ти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зо-бов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутнос-ті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного вико-нання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподар-ського інтересу.

Матеріалами справи стверджено, що 01.03.2012р. з моменту укладення Договору між сто-ронами виникли відносини надання послуг, оскільки вони підпадають під дефініцію ст.901 ЦК Ук-раїни: коли одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) на-дати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено дого-вором.

Предметом даного спору є надання копій документів.

Розглядаючи дану скаргу, апеляційний суд приймає до уваги, що за змістом ст.15 ЦК Украї-ни, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у ст.16 ЦК Укра-їни. Такими способами, як зазначено у пунктах 3, 5 ч.2 вказаної статті, є припинення дії, яка по-рушує право та примусове виконання обо'язку в натурі. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або за-коном.

Частина 2 ст.20 ГК України, яка кореспондується з положенням ст.16 ЦК України, встанов-лює, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання та споживачів захищаються, зокрема, шляхом припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення.

Відповідно до частини 1 статті 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду, згідно з встановленою підвідом-чістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запо-бігання правопорушенням.

Стаття 33 ГПК України встановлює обов'язок сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Тобто, в силу статтей 22, 33 ГПК України, позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Юридична заінтересованість позивача в судовому процесі зобов'язує його довести як наявність спірних матеріальних відносин, так і ту обставину, що саме на даного відповідача має бути покладена відповідальність за порушення матеріального права.

Між тим, звертаючись із позовом, Позивач не обґрунтував, яке саме право і яким чином воно порушене Відповідачем та як задоволення позовних вимог відновить такі права. Крім того, Договором сторони не передбачили обов'язку споживача після укладення Договору надавати на вимогу виробника копії установчих документів на внутрішніх наказів.

Тобто, заявлений Управлінням позов не є ні негаторним, ні віндикаційним.

Розглядаючи апеляційну скаргу колегія суддів погоджується з висновком суду першої інс-танції, що в разі, коли предмет позову не відповідає встановленим законом або договором спосо-бам захисту прав, в такому позові належить відмовити, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду. Такої ж думки дотримується Вищий господарський суд України, що знайш-ло відображення в Інформаційному листі від 25.11.2005р. №01-8/2229 «Про деякі питання практи-ки застосування норм законодавства, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у I півріччі 2005 року».

З мотивів, викладених вище висновок суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог колегія суддів вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім пе-реконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, доводи Скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним су-дом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуа-льного кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інс-танції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийнято у відповідності до норм мате-ріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задо-волення.

Керуючись, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодек-су України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Ковельського управління водопровідного-каналізаційного господар-ства «Ковельводоканал» на рішення господарського суду Волинської області від 20.05.2015р. у справі №903/366/15 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу №903/366/15 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Юрчук М.І.