Рішення

від 19.05.2015 по справі 175/971/15-ц

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/971/15-ц

Провадження № 2/175/399/15

Рішення

Іменем України

19 травня 2015 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Воздвиженського О.Л.,

при секретарі Перепелиці Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ювілейне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новомиколаївської сільської ради, третя особа: державний нотаріус Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

встановив:

В березні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив надати йому додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, померлої 16 листопада 2013 року.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 вказав на те, що 16 листопада 2013 року померла його мати ОСОБА_3, яка постійно проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Упродовж строку, який наданий законом для прийняття спадщини він вважав, що будь-яке спадкове майно у померлої відсутнє. З цієї причини ним не подано заяву до державної нотаріальної контори про прийняття спадщини.

З грудня 2014 року він став проживати за адресою покійної мами в с.Новомиколаївка Дніпропетровського району і дізнався, що на неї оформлена земельна ділянка, яка розташована на території Новомиколаївської сільської Ради, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серія 1-ДП № 031886 (а.с.11) Кадастровий номер земельної ділянки: 1221486400-01-021-0026 (а.с.12). Про наявність земельної ділянки йому стало відомо від орендатора ділянки (паю), коли на при кінці 2014 року до нього звернулися з підстав виплати орендної плати. З метою з'ясовування обставин про наявність у покійної ОСОБА_3 у власності земельної ділянку позивач звернувся до Новомиколаївської сільської Ради де дізнався, що покійна залишила на ім'я ОСОБА_1 заповіт, посвідчений 14 листопада 2003 року секретарем виконкому Новомиколаївської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 44 (а.с.9). Пізніше, екземпляр заповіту позивач знайшов серед документів покійної.

В січні 2015 року позивач звернувся до Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але з підстав пропущення строку на прийняття спадщини в видачі свідоцтва йому було відмовлено (а.с.14).

У судове засідання позивач та представник позивача не з'явилися, представник позивача надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просив задовольнити, посилаючись на обставини зазначені в позові.

Представник Ноолександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області у судове засідання не з'явився, але надав суду заяву, в якій просив цивільну справу розглянути у відсутності їх представника.

Третя особа державний нотаріус Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, але надала суду заяву, в якій просить цивільну справу розглянути у відсутності їх представника.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Отже, суд вважає, що достатнім буде додатковий строк для прийняття спадщини в шість місяців.

Статтями 1216, 1217 ЦК України, визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1270 ЦК України , визначено шестимісячний строк для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У судовому засіданні встановлено, що 16 листопада 2013 року померла мати позивача ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-КИ № 543082 виданим відділом державної реєстрації смерті реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції 21 листопада 2013 року (а.с.10), після її смерті відкрилася спадщина на належний їй земельний пай 6,070 га в межах згідно з планом, яка розташована на території Новомиколаївської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

У відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року вирішуючи питання про визначенні особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Вирішуючи питання про визначення позивачу додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, виходить з того, що поважними причинами можуть бути причини, пов'язані з об'єктивними обставинами, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами можуть бути визнаними: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Відповідно до статті 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цивільно-процесуальним кодексом України.

Як зазначено вище, внаслідок збігу обставин, що не залежать від волі позивача, а саме позивачу нічого не було відомо про наявність спадкового майна та заповіту. Про них він дізнався вже після спливу 6 місячного терміну, відповідно до якого можливо звернутися до нотаріуса. Також, оскільки він є інвалідом другої групи з загальним захворюванням опорно-рухового апарату та самостійно майже не пересувається (а.с.7). В свої 69 років він постійно хворіє, а після смерті спадкодавиці стан його здоров'я значно погіршився, а відтак встановлювати про наявність спадкового майна та звертатися до нотаріуса був не в змозі, отже строк на прийняття спадщини, передбачений ст. 1270 ЦК України був пропущений з поважних причин.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивач пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважної причини, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити, призначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини в нотаріальну контору після смерті матері ОСОБА_3, яка померла 16 листопада 2013 року - шість місяців, починаючи з дня вступу рішення в законну силу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 57- 61, 209, 212-215 ЦПК України, ч. 3 ст. 1272 ЦК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Новомиколаївської сільської ради, третя особа: державний нотаріус Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк в шість місяці для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, яка померла 16 листопада 2013 року, з дня набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.Л. Воздвиженський