Постанова
від 19.06.2015 по справі 813/9087/13-а
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2015 року 11 год. 36 хв. Справа № 813/9087/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді - Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Козак О.О.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства В«ІскраВ» до Відділу Держземагенства у м. Львові Львівської області про визнання протиправними дій, витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство В«ІскраВ» звернулося до адміністративного суду із позовом до Відділу Держземагенства у м. Львові Львівської області, в якій позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 11.03.2014 року просить суд:

-визнати протиправними дії відповідача щодо застосування у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку № 40/01-15/551 від 17.02.2014 року підвищуючих локальних коефіцієнтів, не застосування понижуючих локальних коефіцієнтів впливу на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони, неправильного застосування коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки та коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки;

-визнати протиправним витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку № 40/01-15/551 від 17.02.2014 року;

-зобов'язати відповідача надати позивачу новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Заводська, 31 (назва земельної ділянки 4610137500:03:003:0019) без врахування підвищуючих коефіцієнтів та з врахуванням зазначених вище понижуючих локальних коефіцієнтів впливу на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони та з правильним застосуванням коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки та коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки;

-зобов'язати відповідача змінити дані про наявність або відсутність локальних факторів для земельної ділянки, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Заводська, 31 (назва земельної ділянки 4610137500:03:003:0019) в Програмно-методичному комплексі для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів В«ТЕРЕН-ГІСВ» .

Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Відповідачем видано позивачу витяг № 40/01-15/551 від 17.02.2014 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що знаходиться за адресом м. Львів, вул. Заводська, 31 (назва земельної ділянки 4610137500:03:003:0019). Як вбачається з витягу, в розділі В«Локальні коефіцієнти впливу на місцезнаходження земельної ділянкиВ» відповідачем при проведенні розрахунку застосовано такі підвищуючі коефіцієнти впливу на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони:

-В«місцезнаходження земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до громадських центрівВ» - 1,12;

-В«місцезнаходження земельної ділянки в зоні магістралей місто формувального значенняВ» - 1,125;

-В«місцезнаходження земельної ділянки в зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспортуВ» - 1,095;

-В«місцезнаходження земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до території рекреації (національних, зоологічних та дендрологічних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам'яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів) - 1,095;

-В«місцезнаходження земельної ділянки в межах історико-культурної заповідної територіїВ» - 1,14;

-В«місцезнаходження земельної ділянки в зоні регулювання забудови історико-архітектурного заповідникаВ» - 1,09;

-В«місцезнаходження земельної ділянки в зоні історичного ландшафту, що охороняєтьсяВ» - 1,1.

Разом з тим, на думку позивача, відповідачем не застосовано таких понижуючих локальних коефіцієнтів впливу на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони:

-В«земельна ділянка не забезпечена централізованим теплопостачаннямВ» ;

-В«місцезнаходження земельної ділянки на ґрунтах з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв. см при потужності понад два метриВ» ;

-В«місцезнаходження земельної ділянки у зоні залягання ґрунтових вод менше 3 мВ» .

Крім того, позивач зазначає, що відповідачем застосовано коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки як для земель інших видів виробництва категорії земель промисловості без врахування тієї обставини, що фактично функціональне використання земельної ділянки є змішаним і полягає у її використанні як для інших видів виробництва, так і для розташування об'єктів технічної інфраструктури та неправильно застосовано коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки. Відтак, вважає, що використання відповідачем згаданих вище підвищуючих локальних коефіцієнтів та не застосування понижуючих локальних коефіцієнтів, визначення коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки та коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки відбулося на підставі використання недостовірних даних, без врахування фактичних обставин, вчинено з порушенням чинного законодавства і є неправомірним.

Ухвалою суду 05 грудня 2014 року провадження у справі відкрито, хід її розгляду відображено в ухвалах суду, а в судовому засіданні 19 червня 2015 року, відповідно до ч. 3, ст. 160 КАС України судом проголошено вступну і резолютивну частини постанови.

27.03.2014 року судом прийнято ухвалу про зупинення провадження у справі № 813/9087/13-а з підстав проведення судової будівельно-технічної експертизи.

В зв'язку з отриманням судом висновку експертизи № 1907 від 31.03.2015 року, провадження у справі поновлено ухвалою суду від 09.04.15 року.

24.04.2015 року позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до цього ж відповідача про визнання протиправними дій, витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки протиправними та зобов'язання вчинити дії, в якому просить:

-визнати протиправними дії відповідача щодо застосування у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Заводська, 31 (кадастровий номер земельної ділянки 4610137500:03:003:0019) таких підвищуючих локальних коефіцієнтів впливу на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони В«місцезнаходження земельної ділянки в зоні магістралей містоформуючого значенняВ» , В«місцезнаходження земельної ділянки в зоні регулювання забудови історико-архітектурного заповідникаВ» , В«місцезнаходження земельної ділянки в зоні історичного ландшафту, що охороняєтьсяВ» ;

-визнати протиправними дії відповідача щодо не застосування у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Заводська, 31 (кадастровий номер земельної ділянки 4610137500:03:003:0019) таких понижуючих локальних коефіцієнтів впливу на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони В«земельна ділянка не забезпечена централізованим теплопостачаннямВ» , В«місцезнаходження земельної ділянки в зоні обмеження забудови за ступенем забруднення атмосферного повітряВ» , В«місцезнаходження земельної ділянки на ґрунтах з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв. см при потужності понад два метриВ» , В«місцезнаходження земельної ділянки у зоні залягання ґрунтових вод менше 3 мВ» ;

-визнати протиправними дії відповідача щодо неправильного застосування у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Заводська, 31 (кадастровий номер земельної ділянки 4610137500:03:003:0019) коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки;

-визнати протиправними дії відповідача щодо неправильного застосування у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки.

Також просить визнати протиправним витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку № 19-1323-0.2-3173/9-15АП від 13.03.15 земельної ділянки, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Заводська, 31 (кадастровий номер земельної ділянки 4610137500:03:003:0019), зобов'язати відповідача надати позивачу витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Заводська, 31 (кадастровий номер земельної ділянки 4610137500:03:003:0019) без врахування, зазначених в пункті 1 резолютивної частини рішення, підвищуючих локальних коефіцієнтів та з врахуванням, зазначених в пункті 1 резолютивної частини рішення, понижуючих локальних коефіцієнтів впливу на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони та з правильним застосуванням коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки та коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки, зобов'язати відповідача змінити дані про наявність або відсутність локальних факторів для земельної ділянки, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Заводська, 31 (кадастровий номер земельної ділянки 4610137500:03:003:0019) в програмно-методичному комплексі, що використовується відповідачем для оформлення витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а саме:

а) виключити дані про наявність таких локальних факторів:

-В«місцезнаходження земельної ділянки в зоні магістралей місто формуючого значенняВ» ;

-В«місцезнаходження земельної ділянки в зоні регулювання забудови історико-архітектурного заповідникаВ» ;

-В«місцезнаходження земельної ділянки в зоні історичного ландшафту, що охороняєтьсяВ» ;

б) включити дані про наявність таких локальних факторів:

-В«земельна ділянка не забезпечена централізованим теплопостачаннямВ» ;

-В«місцезнаходження земельної ділянки в зоні обмеження забудови за ступенем забруднення атмосферного повітряВ» ;

-В«місцезнаходження земельної ділянки на ґрунтах з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв. см при потужності понад два метриВ» ;

-В«місцезнаходження земельної ділянки у зоні залягання ґрунтових вод менше 3 мВ» .В»

27.04.2015 року судом прийнято ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі № 813/2131/15 за даним позовом. 05.05.2015 року позивач звернувся до суду з клопотанням про об'єднання позовних вимог за позовами у справі № 813/2131/15 та у справі № 813/9087/13-а, вважаючи їх однорідними, оскільки, вони виникли з аналогічних правовідносин сторін щодо визначення нормативної грошової оцінки певної (одної й тої самої) земельної ділянки, а їх підставою є ті самі обставини, наявність чи відсутність яких сторони доводять аналогічними доказами.

Ухвалою суду у справі № 813/2131/15 від 15.05.2015 року вирішено об'єднати вищезазначені позовні вимоги, розглянувши їх в межах провадження у справі № 813/9087/13-а.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти заявлених позовних вимог, вказавши, що внесення змін до програмного комплексу В«ТЕРЕН-ГІСВ» не відноситься до його компетенції, а також те, що Держземагенство не має повноважень застосовувати локальні фактори та коефіцієнти впливу на земельну ділянку при видачі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку, а відтак і не має повноважень видати новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку без врахування тих чи інших локальних факторів або коефіцієнтів впливу.

Крім того зазначив, що згідно ст.15 Закону України «Про оцінку земель» підставою для проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення відповідного органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "1 Про землеустрій". Згідно ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

У 2014 році державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя» на замовлення Львівської міської ради виготовлено «Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Львова». Вказаною технічною документацією розроблено схеми районування території міста на оціночні райони та економіко-планувальні зони, визначені базова вартість землі, показники містобудівної якості території, створені бази даних та програми для комп'ютерних розрахунків нормативної грошової оцінки окремих земельних ділянок з врахуванням впливу локальних факторів та функціонального використання ділянок, яка пройшла державну землевпорядну експертизу в Державному агентстві земельних ресурсів України (висновок від 02.12.2014 року №1792-14), затверджена ухвалою Львівської міської ради №4250 від 25.12.2014 року.

Складовою частиною «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова» є програмний комплекс «Терен-Гіс», який формує у витягу коефіцієнти та локальні фактори відповідно до «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова», наявність прояву кожного з локальних факторів для окремої земельної ділянки визначається на основі карти зон впливу локальних факторів оцінки, яка передається замовнику в цифровому виді разом з програмним комплексом для автоматизації визначення локальних коефіцієнтів для конкретної земельної ділянки на основі просторового аналізу місцезнаходження земельної ділянки та зон впливу локальних факторів.

Витяги з нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки формуються автоматично за допомогою програмного комплексу «Терен-Гіс», який є невід'ємною частиною технічної документації. Для цього територіальним органом Держземагентства вводяться координати місця розташування земельної ділянки, площа та функціональне призначення.

Внесення змін до програмного комплексу «Терен-Гіс» не відноситься до компетенції територіального органу Держземагентства.

Встановлення переліку локальних факторів, коефіцієнтів впливу та обґрунтування їх значень для м. Львова проведено розробниками технічної документації на базі матеріалів генерального плану міста (схема існуючих планувальних обмежень), іншої містобудівної документації та результатів експертної оцінки впливу локальних факторів при визначенні соціально-містобудівної привабливості території. В даній технічній документації розроблено схеми районування території міста на оціночні райони та економіко-планувальні зони, визначені базова вартість землі, показники містобудівної якості території та нормативна грошова оцінка земель міста в розрізі економіко- планувальних зон. створені бази даних та програми для комп'ютерних розрахунків нормативної грошової оцінки земельних ділянок з врахуванням впливу локальних факторів та функціонального використання земельних ділянок на час проведення оцінки.

Наявність прояву кожного з локальних факторів для окремої земельної ділянки визначається на основі карти зон впливу локальних факторів, яка передається замовнику в цифровому вигляді разом з програмним комплексом для автоматизації визначення локальних коефіцієнтів для конкретної земельної ділянки.

Враховуючи наведене, Відділ Держземагентства у м.Львові Львівської області не має повноважень застосовувати локальні фактори та коефіцієнти впливу на земельну ділянку при видачі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку, а відтак і не має повноважень видати новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку без врахування тих чи інших локальних факторів або коефіцієнтів впливу. А тому, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши матеріали справи та з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Податковим кодексом України, Законом України В«Про оцінку земельВ» , Методикою нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 213 від 23.03.95 року, Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим спільним наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук N 18/15/21/11 від 27.01.2006 року (надалі - Порядок N 18/15/21/11).

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)з використанням повноваження з метою, з якою це повно важення надано;

3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4)безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно;

6)розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (підпункт 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу).

Відповідно до ст. 201 Земельного кодексу України грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 5 Закону № 1378-IV В«Про оцінку земельВ» , грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, крім іншого, використовується для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Суб'єктами, що проводять нормативну оцінку земель, є органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, які здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, зацікавлені у проведенні оцінки земельних ділянок (стаття 6 Закону № 1378-IV).

Статтями 15, 12 Закону № 1378-IV встановлено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Згідно статті 18 Закону № 1378-IV встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.

Статтею 20 Закону № 1378-IV визначено, що за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 23 Закону України В«Про оцінку земельВ» , технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Львова, затверджена ухвалою Львівської міської ради № 2712 від 18.06.2009 року В«Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. ЛьвоваВ» , введена у дію з 31.12.2010 року і діяла по 31.12.2014 року. 25.12.2014 року прийнято ухвалу Львівської міської ради № 4250 В«Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. ЛьвоваВ» . Відповідно до пункту 2.2 цієї ухвали, нормативна грошова оцінка земель м. Львова, затверджена пунктом 1 цієї ухвали, вводиться у дію з 01.01.2015 року.

Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів визначається згідно Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 року № 213 зі змінами та доповненнями, за формулою: Цн = В х Нп : Нк х Кф х Км, де:

Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях);

В - витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр (у гривнях);

Нп - норма прибутку (6%);

Нк - норма капіталізації (3%);

Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо);

Км - коефіцієнт, який характеризує місцерозташування земельної ділянки.

Згідно із пунктом 2 вказаної Методики, Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення є матеріали державного земельного кадастру (кількісна і якісна характеристика земель, бонітування грунтів, економічна оцінка земель), матеріали внутрігосподарського землевпорядкування, а земель населених пунктів - їх генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, матеріали економічної оцінки території.

Механізм нормативної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення та населених пунктів регламентований Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук № 18/15/21/11 від 27.01.2006 року (далі - Порядок № 18/15/21/11).

Відповідно до п. 3.5 Порядку № 18/15/21/11 коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності.

Згідно пункту 3.10 Порядку № 18/15/21/11, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання (Цн) визначається з урахуванням територіально-планувальних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природно-ландшафтних, санітарно-гігієнічних та інженерно-інфраструктурних особливостей місця її розташування в межах економіко-планувальної зони за формулою: Цн = Цнз х Кф х Км3.

Значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Для обчислення Км3 враховувати локальні фактори, наведені в додатку 1, табл. 3.7, при цьому добуток пофакторних оцінок не повинен бути нижче 0,50 і вище 1,50.

Згідно таблиці 1.7 "Локальні коефіцієнти на місцеположення земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони", максимальна кількість локальних факторів, що можуть бути застосовані при визначенні грошової оцінки землі - 30. Локальні фактори розподілені на 6 груп (функціонально-планувальні, інженерно-інфраструктурні, інженерно-геологічні, історико-культурні, природно-ландшафтні та санітарно-гігієнічні) залежно від природи їх формування. Частина цих факторів (14) здійснює підвищуючий вплив на вартість земельної ділянки, а частина (16) - понижуючий.

Досліджуючи наявність або відсутність впливу локальних рентоутворювальних факторів для земельної ділянки, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Заводська, 31 (кадастровий номер земельної ділянки 4610137500:03:003:0019, (надалі - земельна ділянка), суд дійшов наступних висновків.

Для земельної ділянки відсутній вплив підвищуючого рентоутворювального фактора В«місцезнаходження земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до громадських центрівВ» .

Відповідно до норми пункту 2.11 ДБН 360-92** (Державні будівельні норми "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень"), В«У межах основних структурно-планувальних елементів міста треба передбачати території для розміщення об'єктів і установ культурно-побутового обслуговування населення. Місця їх концентрації формуються як громадські центри різних рівнів. Кількість, склад, розміщення громадських центрів у плані міста приймаються з урахуванням його величини, функціонально-планувальної структури, історичних особливостей формування міського плану, ландшафтно-природних особливостей, а також ролі міста у системі розселення.В»

У містобудуванні зоною громадського центру називається одна з функціональних зон міста, призначена, в основному, для розташування об'єктів управління, обслуговування та культурного дозвілля. Отже, громадський центр - це місце концентрації об'єктів і установ культурно-побутового обслуговування населення.

Відповідно до п. 3.6 згаданих ДБН, В«Житлову забудову, особливо у значних і найзначніших містах, необхідно розміщувати в зонах пішохідної доступності зупинок міського транспорту (з радіусом доступності не більше 500 м).В»

Відповідно до п. 7.41 цих ДБН, В«Дальність пішохідних підходів до найближчої зупинки громадського пасажирського транспорту треба приймати не більше 500 м.В» Отже, зона пішохідної доступністю визначається відстанню, яка становить 500 метрів. Тобто, земельна ділянка в зоні пішохідної доступності до громадських центрів не знаходиться.

Також, для земельної ділянки відсутній вплив підвищуючого рентоутворювального фактора В«місцезнаходження земельної ділянки у зоні магістралей містоформувального значенняВ» .

Функціональні зони міста з'єднує в одне ціле містобудівна інфраструктура. Основними містоформуючими мережами є мережа транспорту, мережа зелених насаджень, інженерні мережі, мережа обслуговуючих центрів. У нормативних документах відсутнє визначення поняття В«магістраль містоформувального значення.В»

Відповідно до додатку 7.1 В«Класифікація міських вулиць і дорігВ» ДБН 360-92**, усі міські вулиці та дороги за критерієм їх основного призначення поділяються на такі категорії: магістральні дороги, магістральні вулиці загальноміського значення, магістральні вулиці районного значення, вулиці і дороги місцевого значення.

За територіальними ознаками вулиці й дороги поділяються на загальноміські, районні й житлові вулиці. Районні магістралі є границями мікрорайонів. Основна функція районних магістралей полягає в орієнтації руху на загальноміські магістралі найкоротшим шляхом.

Магістральні вулиці загальноміського значення в свою чергу поділяються на вулиці безперервного руху та регульованого руху.

Магістральна вулиця загальноміського значення безперервного руху - це вулиця, основним призначенням якої є транспортний зв'язок між житловими, промисловими районами і громадськими центрами у найзначніших і значних містах, а також з іншими магістральними вулицями, міськими і зовнішніми автомобільними дорогами; забезпечення руху транспорту по основних напрямках у різних рівнях.

Магістральна вулиця загальноміського значення регульованого руху - це вулиця, основним призначенням якої є транспортний зв'язок між житловими, промисловими районами і центрами міста, центрами планувальних районів; виходи на магістральні вулиці і дороги та зовнішні автомобільні дороги; пересікання з магістральними вулицями і дорогами, як правило, в одному рівні.

Відповідно до вищезазначеного, магістральні вулиці загальноміського значення розглядаються як магістралі містоформувального значення.

Як встановлено висновком експертизи, відповідно до додатку № 3 В«Схема магістралей гаражів та стоянокВ» до генерального плану м. Львова, вулиця Шашкевича є найближчою магістральною вулицею районного значення, яка проходить безпосередньо біля земельної ділянки. Вулиця Липинського - найближча магістральна вулиця загальноміського значення, відстань до якої від об'єкта дослідження становить близько 1 000 метрів.

Як вбачається з додатку № 3 В«Схема магістралей гаражів та стоянокВ» до генерального плану м. Львова, земельна ділянка не перебуває в зоні магістральних вулиць загальноміського значення.

Для земельної ділянки відсутній вплив підвищуючого рентоутворювального фактора В«місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспортуВ» .

Швидкісний міський транспорт - це регулярний, швидкісний, позавуличний, рейковий вид міського транспорту, який повністю, на всій своїй протяжності, відділений від проїжджої частини. До швидкісного міського транспорту належать: метрополітен, міський електропоїзд, швидкісний трамвай тощо. Швидкісний міський транспорт у м. Львові відсутній.

Зовнішній пасажирський транспорт - це транспортні сполучення міста з іншими населеними пунктами країни та його приміською зоною, що здійснюються зовнішнім залізничним, водним, повітряним і автодорожнім транспортом для пасажирських перевезень.

Залізнична станція Підзамче, яка належить до об'єктів зовнішнього пасажирського транспорту, знаходитьсь на відстані 700 м від земельної ділянки, тобто за межами зони пішохідної доступності.

Як вбачається з додатку № 4 В«Схема міського та зовнішнього транспортуВ» до генерального плану м. Львова, земельна ділянка не перебуває у зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту.

Для земельної ділянки відсутній вплив підвищуючого рентоутворювального фактора В«місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності до території рекреації (національних, зоологічних та дендрологічних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам'яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів)В» .

Рекреаційна територія - це територія, що використовується для оздоровлення людей, масового відпочинку, туризму і екскурсій. В залежності від призначення виділяють дві групи рекреаційних територій: для короткочасної (лісопарки, зелені зони, приміські зони, водні об'єкти та ін.) і тривалої (приморські райони, лікувально-санаторні курорти і курортні райони, туристичні комплекси) рекреації.

Як встановлено висновком експертизи, найближчою територією рекреації до об'єкта дослідження є парк В«Високий замокВ» , який знаходиться на відстані 1,2 км. від земельної ділянки.

Як вбачається з додатку № 6 В«Схема каркасу зелених насадженьВ» до генерального плану м. Львова, земельна ділянка не перебуває у зоні пішохідної доступності до території рекреації.

Для земельної ділянки відсутній вплив підвищуючого рентоутворювального фактора В«місцезнаходження земельної ділянки в межах заповідної (історико-культурної) територіїВ» .

Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України В«Про охорону культурної спадщиниВ» , В«Історико-культурною заповідною територією оголошується історично сформована територія, в межах якої збереглася значна кількість об'єктів культурної спадщини. Оголошення території історико-культурною заповідною територією здійснюється без вилучення пам'яток, їх комплексів (ансамблів), земельних ділянок, розташованих у межах такої території, у їх власників або користувачів.В»

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 33 Закону України В«Про охорону культурної спадщиниВ» , В«Положення про історико-культурну заповідну територію затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. Межі історико-культурної заповідної території визначаються у плані організації історико-культурної заповідної території - науково-проектній документації, що розробляється відповідно до закону в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. План організації історико-культурної заповідної території затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.В»

Відповідно до підпункту 70 п. 4 Положення про Міністерство культури України, затвердженого указом Президента України від 06.04.11 № 388/2011, до повноважень Міністерства культури України належить затвердження планів організації території історико-культурних заповідних територій.

Порядок оголошення території історико-культурною заповідною територією визначено ст. 33-1 Закону України В«Про охорону культурної спадщиниВ» .

Відповідно до ч. 3 цієї статті, рішення про оголошення території історико-культурною заповідною територією приймає Кабінет Міністрів України.

Згідно із ст. 4 Закону України В«Про охорону культурної спадщиниВ» , до повноважень Кабінету Міністрів України у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема, оголошення комплексів (ансамблів) пам'яток історико-культурними заповідниками державного значення та територій історико-культурними заповідними територіями.

Станом на дату розроблення та затвердження технічних документацій з нормативної грошової оцінки земель м. Львова (з яких видавались оскаржувані витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки) і по сьогодні, відсутнє рішення Кабінету Міністрів України про оголошення частини території м. Львова історико-культурною заповідною територією. Також відсутній план організації історико-культурної заповідної території, який би визначав її межі.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України, В«Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.В»

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Земельного кодексу України, В«До земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.В»

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України В«Про охорону культурної спадщиниВ» , В«Землі, на яких розташовані пам'ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.В» В оскаржуваних витягах застосовано коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки (Кф), встановлений для земель категорії В«землі промисловості.В» Отже, приналежність земельної ділянки до категорії В«земелі промисловостіВ» виключає її знаходження в межах історико-культурної заповідної території, оскільки, у разі перебування її в межах такої території, земельна ділянка, згідно із вищенаведеними нормами, належала б до категорії В«землі історико-культурного призначенняВ» .

Відтак, земельна ділянка в межах заповідної (історико-культурної) території не знаходиться.

Для земельної ділянки відсутній вплив підвищуючих рентоутворювальних факторів В«місцезнаходження земельної ділянки у зоні регулювання забудови історико-архітектурного заповідникаВ» та В«місцезнаходження земельної ділянки у зоні історичного ландшафту, що охороняєтьсяВ» . Межі Державного історико-архітектурного заповідника у м. Львові встановлено згідно з розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації від 17.03.2010 року № 228/0/5-10 "Про відновлення діяльності Державного історико-архітектурного заповідника у м. Львові". Земельна ділянка знаходиться поза цими межами. Також, згідно із визначенням, наведеним в ст. 1 Закону України В«Про охорону культурної спадщиниВ» , В«пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.В»

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України В«Про охорону культурної спадщиниВ» , В«Об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із занесенням до Реєстру на об'єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи, що становлять предмет його охорони, поширюється правовий статус пам'ятки.В» Отже, об'єкти культурної спадщини, не внесені до цього реєстру, пам'яткою законом не визнаються.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1761 "Про занесення пам'яток історії, монументального мистецтва та археології національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток" Державний історико-архітектурного заповідник у м. Львові було внесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Однак, вказана постанова втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 року № 928 "Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України".

Отже, Державний історико-архітектурний заповідник у м. Львові, відповідно до закону, не є пам'яткою культурної спадщини.

Згідно із визначенням, наведеним в ст. 1 Закону України В«Про охорону культурної спадщиниВ» , В«зони охорони пам'ятки (далі - зони охорони) - встановлювані навколо пам'ятки охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту, зона охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використанняВ» .

Відповідно до абз.1 ч. 1 ст. 32 цього ж закону, В«З метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам'яток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій навколо них мають встановлюватися зони охорони пам'яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шаруВ» .

З наведених норм закону слідує, що зона регулювання забудови та зона охоронюваного ландшафту є видами зон охорони пам'яток.

Отже, оскільки Державний історико-архітектурний заповідник у м. Львові не є пам'яткою, то навколо нього не може бути встановлено будь-якої із зон охорони пам'яток, зокрема зони регулювання забудови або зони охоронюваного ландшафту.

Крім того, згідно із абз.2 ч. 1 ст. 32 Закону України В«Про охорону культурної спадщиниВ» , В«Межі та режими використання зон охорони пам'яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщиниВ» .

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України В«Про охорону культурної спадщиниВ» , ландшафтні території - це природні території, які мають історичну цінність.

Так, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 5 Закону України В«Про охорону культурної спадщиниВ» , В«визначення меж територій пам'яток національного значення та затвердження їх зон охорони, охоронюваних археологічних територій, історичних ареалів населених місцьВ» належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Відповідно до підпункту 61 п. 4 Положення про Міністерство культури України, дане міністерство В«забезпечує визначення та затверджує межі території, на якій розташовані пам'ятки національного значення, зон їх охорони, охоронюваних археологічних територій, історичних ареалів населених місць, встановлює режим їх збереження і використанняВ» .

Визначення меж територій пам'яток місцевого значення та затвердження їх зон охорониВ» належить до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції (п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону).

Вимоги до складу, змісту, порядку розроблення, погодження та затвердження науково-проектної документації щодо визначення меж та режимів використання зон охорони пам'яток архітектури та містобудування визначені ДБН Б.2.2-2-2008 В«Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження науково-проектної документації щодо визначення меж та режимів використання зон охорони пам'яток архітектури та містобудуванняВ» .

Відповідно до положень ДБН Б.2.2-2-2008: В« 1.1 Зони охорони пам'яток - це науково-проектна документація регулятивно-охоронного характеру, яка розробляється на основі історико-архітектурного опорного плану та історико-архітектурної інвентаризації забудови, з урахуванням інших матеріалів досліджень культурної спадщини населеного місця.

Цей документ стосується територій, на яких згідно з ним регламентують містобудівну діяльність навколо пам'ятки з метою забезпечення оптимальних умов її існування, збереження історичного середовища пам'ятки, виявлення та доцільного використання її композиційно-художніх якостей, врахування її містоформуючої ролі.

1.2.Зони охорони пам'яток є складовою частиною охоронного зонування як містобудівного засобу збереження культурної спадщини. До охоронного зонування, крім зон охорони пам'яток, належать території пам'яток та території державних історико-культурних заповідників.

1.3.Територія пам'ятки - це земельна ділянка, на якій розташована пам'ятка і яка пов'язана з нею історично і функціонально та забезпечує її збереження і функціонування як об'єкта культурної спадщини.

1.4.До зон охорони пам'яток архітектури та містобудування належать:

-охоронна зона;

-зона регулювання забудови;

-зона охоронюваного ландшафту.

1.5.Охоронна зона - територія, що виділяється для збереження найближчого середовища пам'ятки, головним чи суттєвим елементом якого вона є, а також для створення оптимальних умов огляду пам'ятки, забезпечення належного її функціонування, охорони від вібрацій, забруднень, затоплення, підтоплення та інших негативних техногенних і природних впливів.

1.6.Зона регулювання забудови - забудована чи призначена під забудову територія за межами охоронної зони, на яку поширюється композиційно-видовий вплив пам'ятки. Ця зона призначена для збереження особливостей візуального сприйняття пам'ятки, її активної ролі в композиції і пейзажі населеного місця. Вона виконує функції буферної, перехідної та синтезуючої зони у взаємодії пам'ятки з новими об'єктами довкілля.

1.7.Зона охоронюваного ландшафту - природна чи переважно природна з розосередженою іншою традиційною забудовою територія за межами охоронної зони, з якою пам'ятка має активний візуальний зв'язок. Вона визначається для збереження і реабілітації природних територій та утворень, які є характерним історичним середовищем пам'ятки і відіграють важливу роль в образі населеного місця або окремому пейзажі, що містить пам'ятку.

1.8.Склад охоронного зонування визначається в залежності від характеру розміщення пам'ятки в навколишньому середовищі у кожному конкретному випадку. Територія пам'ятки та охоронна зона є обов'язковим складовими.

1.9.В зонах охорони запроваджують відповідний режим, що має сприяти збереженню як самих пам'яток, так і їх містобудівного та композиційного значення. Режимом зон охорони регламентують основні архітектурні риси, масштаб, висоту і розміри в плані об'єктів нової забудови та існуючої, що підлягає реконструкції; характер благоустрою; розпланувальні, будівельні, інженерні, земельні та інші роботи; використання будівель, споруд і територій.

1.10.У зонах охорони пам'яток регламентують архітектурну та містобудівну діяльність із метою збереження та регенерації традиційного характеру середовища пам'яток, а також їх органічного включення в сучасне архітектурне середовище, максимального використання композиційних і пейзажно-видових якостей пам'яток. Перетворення в зонах охорони пам'яток здійснюють лише за проектами, погодженими відповідними категоріям пам'яток (національного чи місцевого значення) органами охорони культурної спадщини.

1.11.У разі коригування чи доповнення раніше встановлених зон охорони пам'ятки проводять аналіз і оцінку цих зон.

1.12.Відповідальними за визначення меж та режимів використання зон охорони пам'яток архітектури та містобудування є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань містобудування і архітектури і центральний орган виконавчої влади в сфері охорони культурної спадщини.

1.13.Науково-проектна документація "Зони охорони пам'ятки (пам'яток) архітектури та містобудування" розробляється науково-дослідними, науково-методичними та проектними установами і організаціями, спеціалізованими в галузі вивчення, охорони і використання культурної спадщини, які мають ліцензію на виконання робіт із реставрації та відновлення пам'яток архітектури.

3.3.7.1.Зона регулювання забудови повинна охоплювати пов'язані з пам'яткою ділянки історичної забудови і розпланування, а також території, на які поширюється композиційно-видовий вплив пам'ятки: точки її оптимального сприйняття; території, що оглядаються разом з нею в цінних пейзажах і видах; ділянки, на яких необхідно регулювати висоту та інші параметри забудови задля збереження цінних пейзажів і видів.

3.3.7.2.Межі зони регулювання забудови слід встановлювати як загальний зовнішній контур зон впливу пам'ятки (пам'яток).

3.3.8.1.Межі зони охоронюваного ландшафту визначаються поширенням візуально-пейзажних зв'язків пам'ятки з природними складовими довкілля і встановлюються з урахуванням природних і розпланувальних рубежів.

3.3.8.2.До зони охоронюваного ландшафту включають природні утворення і такі, що мають переважно природний характер (поля, городи, сади, сквери, парки, місця традиційної розосередженої забудови тощо), які становлять характерне середовище пам'ятки, або відіграють важливу роль у цінних пейзажах, що містять пам'ятку чи є суттєвими складовими видів на неї.

3.4.2.6.У зоні регулювання забудови не дозволяється розміщувати промислові підприємства, транспортні, складські та інші споруди, що створюють значні вантажні потоки, забруднюють повітряний та водний басейни, вогне- та вибухонебезпечні об'єкти, а також об'єкти, що є дисгармонійними до середовища, яке охороняється.

3.4.2.7.У зоні регулювання забудови не дозволяється будівництво транспортних розв'язок, естакад, мостів та інших інженерних споруд, що порушують традиційний характер середовища пам'ятки. Якщо такі споруди мають бути зведені, застосовують технічні прийоми і конструкції, що не дисонують з пам'яткою та історичною частиною поселення.

3.4.2.8.Будівництво, реконструкція, земляні та інші роботи в зоні регулювання забудови можуть здійснюватися лише за проектами, погодженими відповідними органами охорони культурної спадщини та відповідними органами з питань містобудування та архітектури.

3.4.3.1.Режим зони охоронюваного ландшафту, яка виконує консерваційну роль, має забезпечувати охорону природного та переважно природного оточення пам'ятки. Він передбачає збереження і відтворення цінних природних і пейзажних якостей пов'язаного з пам'яткою ландшафту, ліквідацію чи візуальну нейтралізацію будівель, споруд і насаджень, що спотворюють цей ландшафт.

3.4.3.2.Заходи щодо збереження ландшафту повинні забезпечувати охорону особливостей рельєфу, водоймищ, рослинності і відтворення їх історичного вигляду, збереження візуальних зв'язків пам'ятки з природним та переважно природним оточенням, що має історичну цінність, захист берегових, лукових територій від зсувів та розмиву, укріплення схилів, ярів, їх озеленення; проведення інших природоохоронних заходів.

3.4.3.3.На території зони охоронюваного ландшафту можлива господарська діяльність, якщо вона не порушує характеру ландшафту і не потребує зведення капітальних будівель і споруд. Відповідно до режиму на окремих ділянках зони дозволяються сіножаті, випасання худоби, польові, городні та інші сільськогосподарські роботи.

3.4.3.4.Відкриті галявини та простори лук можуть використовуватись для епізодичних масових свят та гулянь без будівництва споруд, а також як лукопарки та гідропарки з відповідними технічними заходами та впорядженням, що не впливають негативно на ландшафт та не змінюють його характеру.

3.4.3.5.У місцях традиційної забудови можливе зведення окремих нових будівель та реконструкція існуючих, які не порушують цінних природних, історичних та пейзажних якостей ландшафту, що охороняється.

3.4.3.6.В обґрунтованих відповідним чином випадках на візуально ізольованих ділянках можливе спорудження невеликих капітальних будівель житлового та громадського призначення.

3.4.3.7.Всі земляні роботи в зоні виконують з урахуванням вимог охорони наявних в ній археологічних об'єктів або можливості виявлення таких об'єктів.

3.4.3.8.Всі роботи в зоні охоронюваного ландшафту здійснюються лише після розроблення іс-торико-містобудівних обґрунтувань і за проектами, погодженими з органами охорони культурної спадщини та відповідними органами з питань містобудування і архітектури.

4.1.Науково-проектну документацію "Зони охорони пам'ятки (пам'яток) архітектури та містобудування" розробляють для окремих пам'яток, їх груп, комплексів (ансамблів) та містобудівних утворень, що охороняються.

4.2.Завдання на розроблення зон охорони пам'ятки (пам'яток) національного значення видає спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань містобудування і архітектури за погодженням з центральним органом виконавчої влади в сфері охорони культурної спадщини згідно з типовою формою (додаток В). Для пам'яток місцевого значення таке завдання видають орган охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської, Севастопольської державної адміністрації (додаток Г).

4.3.Розроблену документацію "Зони охорони пам'ятки (пам'яток) архітектури та містобудування" розглядають на науково-технічній (вченій, науково-методичній) раді організації-розробника. Після схвалення науково-технічною (вченою, науково-методичною) радою документацію направляють на погодження і затвердження.

4.4.Погодження документації на пам'ятки національного значення здійснює місцевий орган з питань містобудування і архітектури і спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань містобудування і архітектури, а на пам'ятки місцевого значення - місцевий орган містобудування і архітектури (додатки Д, Е). Термін погодження - один місяць.

4.5.Затвердження документації на пам'ятку національного значення здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, а на пам'ятку місцевого значення - орган охорони культурної спадщини Ради міністрів АР Крим, орган охорони культурної спадщини обласних, Київської, Севастопольської міської державної адміністрацій.В»

На час розроблення та затвердження технічних документацій з нормативної грошової оцінки земель м. Львова, з яких видавались оскаржувані витяги, та на даний момент судом не встановлено існування жодної науково-проектної документації, розробленої та затвердженої у встановленому законодавством порядку, яка б визначала, що земельна ділянка перебуває в межах зони охорони будь-якої пам'ятки, в тому числі в межах зони регулювання забудови чи зони охоронюваного ландшафту.

Відтак, земельна ділянка не перебуває в межах зони регулювання забудови історико-архітектурного заповідника чи зони охоронюваного історичного ландшафту.

Для земельної ділянки наявний вплив понижуючого рентоутворювального фактора В«земельна ділянка не забезпечена централізованим теплопостачаннямВ» .

За даними експертного натурного обстеження земельної ділянки та план-схеми ділянки з нанесеними інженерними мережами, земельна ділянка не забезпечена централізованим теплопостачанням.

Згідно із ст. 5 Закону України В«Про природні монополіїВ» , транспортування теплової енергії віднесено до сфер діяльності суб'єктів природних монополій.

Відповідно до Зведеного переліку суб'єктів природних монополій, який ведеться Антимонопольним комітетом України, ЛМКП В«ЛьвівтеплоенергоВ» є природнім монополістом з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами у Львівській області.

Відповідно до листа ЛМКП В«ЛьвівтеплоенергоВ» № 09-1442 від 12.05.2014 року, на території знаходження земельної ділянки, обмеженої вул. Заводська - вул. Ткацька - вул. Дашкевича - вул. Жовківська джерело тепла та мережі централізованого теплопостачання В«ЛьвівтеплоенергоВ» відсутні.

Відтак, земельна ділянка не забезпечена централізованим теплопостачанням.

Для земельної ділянки наявний вплив понижуючого рентоутворювального фактора В«місцезнаходження земельної ділянки в зоні обмеження забудови за ступенем забруднення атмосферного повітряВ» .

Відповідно до витягу № 40/01-15/551 від 17.02.2014 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку, земельна ділянка перебуває в зоні обмеження забудови за ступенем забруднення атмосферного повітря та застосовано коефіцієнт впливу 0,9.

Однак, вже у витязі № 19-1323-0.2-3173/9-15АП від 13.03.2015 року даний локальний фактор необгрунтовано відсутній. Земельна ділянка знаходиться в промисловій зоні міста.

Відповідно до п. 8.4 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України N 173 від 19.06.96 року, оцінка якості атмосферного повітря здійснюється на підставі аналізу інформації, одержаної шляхом інструментальних замірів вмісту шкідливих домішок на стаціонарних, маршрутних, підфакельних постах спостереження відповідно до вимог "Руководства по контролю за загрязнением атмосферы" і прогнозних розрахунків очікуваного рівня вмісту шкідливих речовин, що виконані згідно з діючими нормативно-методичними документами.

Враховуючи, що відповідачем не надано доказів проведення відповідних досліджень, які б стали підставою виключення даного локального фактора впливу, його виключення є безпідставним та неправомірним.

Відтак, земельна ділянка знаходиться в зоні обмеження забудови за ступенем забруднення атмосферного повітря, що обумовлює необхідність застосування коефіцієнта впливу із значеням 0,9 при визначенні її нормативної грошової оцінки.

Для земельної ділянки наявний вплив понижуючого рентоутворювального фактора В«місцезнаходження земельної ділянки у зоні залягання ґрунтових вод менше 3 мВ» .

Відповідно до п. 10 резолютивної частини висновку експертизи, в матеріалах справи відсутня інформація щодо інженерно-геологічної характеристики ділянки, а також висновки з інженерної геології в якій міститься інформація про залягання ґрунтових вод, тому експертом не встановлюється чи знаходиться земельна ділянка у зоні залягання ґрунтових вод менше 3 м.

Разом з тим, про знаходження земельної ділянки у зоні залягання ґрунтових вод менше 3 м свідчить, доданий до матеріалів справи вже після проведення експертизи, витяг з Проекту детального планування промислового кварталу, обмеженого вулицями Декабристів (тепер Жовківська), Заводською, Бориславською і Комунальною (тепер Дашкевича) в м. Львові, розроблений Львівською філією Українського Державного інституту проектування міст В«ДІПРОМІСТОВ» , на С. 3 в розділі В«Характеристика природних та інженерно-будівельних умов, існуючої забудови та інженерного обладнанняВ» якого зазначено: В«Грунтові води знаходяться на глибині 2,5- 5,7 м з абсолютними відмітками 256,7- 255,10 м.В» .

Відтак, земельна ділянка знаходиться у зоні залягання ґрунтових вод менше 3 м.

Для земельної ділянки відсутній вплив понижуючого рентоутворювального фактора В«місцезнаходження земельної ділянки на грунтах з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв. см при потужності понад два метриВ» .

Так, у витязі з Проекту детального планування промислового кварталу, обмеженого вулицями Декабристів (Жовківська), Заводською, Бориславською і Комунальною (Дашкевича) в м. Львові, розроблений Львівською філією Українського Державного інституту проектування міст В«ДІПРОМІСТОВ» , на С. 3 в розділі В«Характеристика природних та інженерно-будівельних умов, існуючої забудови та інженерного обладнанняВ» зазначено:

В«За даними геологічних вишукувань, на території проектованого кварталу в верхній частині вертикального розрізу залягає насипний грунт потужністю 1,0 - 1,3 м. Насипні грунти підстиляються грунтово-родючим шаром потужністю 0,6 - 0,7 м. Під грунтово-родючим шаром залягають дрібнозернисті піски потужністю 12 - 13 м. Розрахунковий опір для пісків при закладенні фундаментів на глибині 1,5 - 2,0 м від поверхні землі, допускається 2,0 кг/кв. см.В» .

Відтак, земельна ділянка не знаходиться на ґрунтах з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв. см при потужності понад два метри.

Щодо невірного застосування коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Висновком експертизи встановлено, що на земельній ділянці розташовані такі технічні мережі: підземна електромережа з напругою вище 1000 В - 630 м; підземна електромережа з напругою нище 1000 В - 364 м; газова мережа - 6 м; водопровід Ш 100 - 64,5 м; водопровід Ш 600 - 219,5 м; каналізація Ш 100 - 96,5 м; каналізація Ш 150 - 69,5 м; каналізація Ш 200 - 42,0 м; каналізація Ш 250 - 15,5 м; каналізація Ш 300 - 314,5 м; каналізація Ш 350 - 283 м; колодязі каналізаційні - 43 штуки.

Також у висновку наводяться розміри охоронних зон, які встановлюються для кожного із зазначених вище видів технічних мереж:

-Держкомнаглядохоронпраці, наказ N 254 від 01.10.97 року В«Про затвердження Правил безпеки систем газопостачання УкраїниВ» : В« 4.3.15. Уздовж траси підземного газопроводу повинні бути виділені смуги завширшки 2 м з обох боків від осі газопроводу, в межах яких не допускаються складання матеріалів і обладнання, садіння дерев, влаштування стоянок автотранспорту, гаражів, кіосків та інших спорудВ» ;

-постанова КМУ від 04.03.97 року № 209 В«Про затвердження Правил охорони електричних мережВ» : В« 5. Охоронні зони електричних мереж встановлюються:

уздовж повітряних ліній електропередачі - у вигляді земельної ділянки і повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх проводів за умови невідхиленого їх положення на відстань: (для повітряних ліній напругою) 2 метрів - до 1 кВ, 10 метрів - до 20 кВ, 15 метрів - 35 кВ, 20 метрів - 110 кВ, 25 метрів - 150, 220 кВ, 30 метрів - 330, 400, 500, +(-)400 кВ, 40 метрів - 750 кВ;

за периметром трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв - на відстані 3 метрів від огорожі або споруди;

уздовж підземних кабельних ліній електропередачі - у вигляді земельної ділянки, обмеженої вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх кабелів на відстань 1 метра;

-Мінжитлокомунгосп, наказ від 27.06.08 року N 190 В«Про затвердження Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах УкраїниВ» : В« 15.5. Не дозволяється складання матеріалів і предметів, накопичування сміття ближче ніж за 5 м від осі водопровідних і каналізаційних мереж і пристроїв та в межах охоронних санітарних зон; самовільне спорудження над водопровідними і каналізаційними мережами та пристроями будь-яких будівель та предметів благоустрою; здійснювати роботи на мережах централізованого питного водопостачання та водовідведення, відкривати ляди колодязів, спускатися в них, регулювати засувки без присутності представників виробникаВ» .

Відтак, суд критично оцінює висновок експертизи про те, що методики підрахунку площ земельних ділянок, які зайняті об'єктами технічної інфраструктури відсутні. Такий висновок експерта є нелогічним і таким, що суперечить чинному законодавству, оскільки, якщо законодавство визначає такий вид функціонального використання земельної ділянки (її частини) як землі технічної інфраструктури, то площа такої земельної ділянки (її частини) повинна визначатись як їх обов'язкова ознака (відповідно до ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами). Площа земельної ділянки (її частини) є однією з основних її характеристик.

Площа, яку займають об'єкти технічної інфраструктури, може бути визначена як сума добутків протяжності певного виду технічної мережі на розмір охоронної зони, що встановлюється для цього виду технічної мережі.

Отже, плаща земельної ділянки, зайнята об'єктами технічної інфраструктури = 630 м (електромережа з напругою вище 1000 В) х 2 м + 364 м (електромережа з напругою нище 1000 В) х 2 м + 6 м (газова мережа) х 4 м + 64,5 м (водопровід Ш 100) х 10 м + 219,5 м (водопровід Ш 600) х 10 м + 96,5 м (каналізація Ш 100) х 10 м + 69,5 м (каналізація Ш 150) х 10 м + 42,0 м (каналізація Ш 200) х 10 м + 15,5 м (каналізація Ш 250) х 10 м + 314,5 м (каналізація Ш 300) х 10 м + 283 м (каналізація Ш 350) х 10 м = 13 062 м. кв., що становить 40,51 % усієї площі земельної ділянки.

Відтак, цільове призначення земельної ділянки - це землі промисловості, однак її функціональне використання в межах основного цільового призначення є змішаним: це землі інших видів виробництва (59,49 % площі) та землі технічної інфраструктури (40,51 % площі).

Звідси, правильний коефіцієнт функціонального використання (Кф) земельної ділянки повинен визначатись за формулою: 1,2 х 0,5949 + 0,6 х 0,4051 = 0,95.

Щодо неправильного застосування коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 289.2 ст. 289 Податкового кодексу України, В«Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кі = [І - 10] : 100 (формула в редакції пункту до 01.01.2015 року), де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 110 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 110 (в редакції пункту до 01.01.2015 року).

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земельВ» .

Оскаржуваний витяг № 40/01-15/551 від 17.02.2014 року видано на підставі технічної документації з нормативної грошова оцінки земель м. Львова, що затверджена Ухвалою ЛМР № 2712 від 18.06.2009 року В«Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м.ЛьвоваВ» та діяла з 31.12.2010 року. Отже, датою проведення нормативної грошової оцінки земель м. Львова, затвердженої цією ухвалою, є 18.06.2009 року.

Відповідно, індексація нормативної грошової оцінки повинна проводитись за результатами періоду з 2009 року по 2013 рік. Коефіцієнт індексації розрахований станом на 01.01.2010 року за результатами 2009 року складає 1,059. За результатами 2010-2013 років індексація не проводилась або ж коефіцієнт дорівнює одиниці.

Отже, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки К(і) (сумарний), який повинно бути застосовано у оскаржуваному витязі № 40/01-15/551 від 17.02.2014 року становить 1,059, а не 1,22.

Оскаржуваний витяг № 19-1323-0.2-3173/9-15АП від 13.03.2015 року видано на підставі технічної документації з нормативної грошова оцінки земель м. Львова, що затверджена Ухвалою ЛМР № 4250 від 25.12.2014 року В«Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. ЛьвоваВ» .

Відповідно до пункту 1.2 цієї ухвали, середню (базову) вартість 1 кв. м земель міста затверджено станом на 01.01.2014 року. Отже, датою проведення нормативної грошової оцінки земель м. Львова, затвердженої цією ухвалою, є 01.01.2014 року.

Відтак, відповідачем у витязі № 19-1323-0.2-3173/9-15АП від 13.03.2015 року правильно застосовано коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки із значенням 1,249.

Щодо відсутності повноважень відповідача (як ним про це зазначено у запереченнях) на вчинення оскаржуваних дій, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 193 Земельного кодексу України, Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відповідно до ст. 194 Земельного кодексу України, призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також; громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Згідно ст. 195 Земельного кодексу України, основними завданнями ведення державного земельного кадастру є:

а) забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки;

б) застосування єдиної системи просторових координат та системи ідентифікації земельних ділянок;

в) запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та її достовірності.

Склад відомостей державного земельного кадастру визначається законом (ст. 196 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 6 Закону України В«Про Державний земельний кадастрВ» , В«Ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Адміністратором Державного земельного кадастру є державне підприємство, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Державного земельного кадастру, відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист відомостей, що містяться у Державному земельному кадастріВ» .

Згідно із ч. 2 ст. 7 цього закону, до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належать:

-ведення та адміністрування Державного земельного кадастру;

-погодження надання висновків за результатами проведення державної експертизи програм і проектів з питань ведення та адміністрування Державного земельного кадастру, матеріалів і документації Державного земельного кадастру;

-здійснення підготовки земельно-кадастрової документації;

-внесення до Державного земельного кадастру та надання відомостей про землі, розташовані у межах державного кордону України, територій Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, сіл, селищ, міст;

-здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні;

ведення поземельних книг та надання витягів із Державного земельного кадастру про земельні ділянки;

-організація здійснення на відповідній території робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру;

-розроблення стандартів і технічних регламентів у сфері Державного земельного кадастру відповідно до закону, а також порядків створення та актуалізації картографічних матеріалів, кадастрових класифікаторів, довідників та баз даних;

-розроблення форм витягів, інформаційних довідок із Державного земельного кадастру, повідомлень про відмову у наданні відомостей, порядку обліку заяв і запитів про отримання відомостей із Державного земельного кадастру;

-створення документів Державного земельного кадастру;

участь у погодженні матеріалів і документації Державного земельного кадастру та в установленому порядку надання відповідних висновків;

-затвердження статуту Адміністратора Державного земельного кадастру, здійснення контролю за його діяльністю, призначення його керівника;

-організація взаємодії з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями з питань ведення Державного земельного кадастру;

-організація робіт з підготовки та підвищення кваліфікації державних кадастрових реєстраторів;

-здійснення інших повноважень згідно з цим Законом.

Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 року.

Згідно із приписами пунктів 4, 5, 6 цього Положення, ведення Державного земельного кадастру здійснює Держземагентство та його територіальні органи.

Держателем Державного земельного кадастру є Держземагентство.

Функції адміністратора Державного земельного кадастру виконує визначене Держземагентством за погодженням з Мінагрополітики державне підприємство, яке належить до сфери управління Держземагентства.

Відповідно до положень пункту 1, 3 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого указом Президента України № 445 від 08.04.2011 року, Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Одним з основних завдань Держземагентства України є реалізація державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

За змістом пунктів 4, 7, 14 цього Положення, Держземагентство України, зокрема: вносить у встановленому порядку пропозиції щодо розпорядження землями державної та комунальної власності, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, регулювання земельних відносин; бере участь у розробленні та виконанні державних, галузевих, регіональних та місцевих програм з питань регулювання земельних відносин, раціонального використання земель, їх відтворення та охорони, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, у проведенні моніторингу земель, територіальному плануванні, впровадженні географічних інформаційних систем, здійсненні топографо-геодезичної і картографічної діяльності; видає витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок та надає інші адміністративні послуги відповідно до законодавства; забезпечує підготовку та здійснення організаційних, економічних, екологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання та охорону земель, їх захист від шкідливого антропогенного впливу, дотримання режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, інших територій та об'єктів екомережі; здійснює у порядку, встановленому Міністром, організацію проведення робіт, пов'язаних із реалізацією земельної реформи; організовує професійну підготовку оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, веде Державний реєстр оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, яким видано кваліфікаційне свідоцтво, готує пропозиції щодо вдосконалення методики та порядку виконання робіт з грошової оцінки земель; здійснює землеустрій відповідно до Закону України "Про землеустрій", у тому числі забезпечує проведення державної інвентаризації земель; забезпечує науково-експертне, аналітичне, інформаційне та методичне проведення землевпорядних, землеоціночних робіт, пов'язаних із земельними торгами, вживає організаційних заходів щодо проведення земельних торгів та забезпечує здійснення підготовки ліцитаторів; здійснює ведення і адміністрування державного земельного кадастру та отримує інформацію про відведення земельних ділянок; здійснює підготовку земельно-кадастрової документації; створює інформаційну базу даних з питань реформування земельних відносин, землеустрою, охорони та проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, оціночної діяльності і земельних торгів; бере участь у погодженні документації із землеустрою, організовує та проводить в установленому законодавством порядку державну експертизу проектів землеустрою, документації з оцінки земель, а також матеріалів і документації державного земельного кадастру та надає за результатами її проведення відповідні висновки; забезпечує створення, формування і ведення Державного фонду документації із землеустрою.

Держземагентство України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи.

Держземагентство України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Державної казначейської служби України.

Державний земельний кадастр включає дані реєстрації права власності, права користування землею та договорів на оренду землі, обліку кількості та якості земель, бонітування ґрунтів, зонування територій населених пунктів, економічної та грошової оцінки земель.

Відповідно до ст. 3 Закону України В«Про Державний земельний кадастрВ» , одним з принципів Державного земельного кадастру є забезпечення об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі.

При цьому ПМК "ТЕРЕН-ГІС" є складовою програмно-методичного комплексу економіко-планувального зонування та нормативної грошової оцінки земельних ділянок населених пунктів на персональних комп'ютерах.

ОСОБА_3 для користувача ПМК "ТЕРЕН-ГІС" вбачається, що вказане програмне забезпечення дозволяє створити інформаційну базу даних об'єкта для нормативної грошової оцінки, виконувати її супровід та редагування. База даних складається з файлів, що тримають в собі атрибутивно-семантичну і картографічну інформацію. Атрибутивно-семантична інформація зосереджена в таблицях та реєстрах. Для роботи з картографічною інформацією використовуються карти пакету. Карт можна підготувати декілька. Пакет "ТЕРЕН-ГІС" реалізовує виконання грошової оцінки конкретних земельних ділянок на основі результатів економіко-планувального зонування території міста та геоінформаційних методів для просторового аналізу впливу локальних факторів місцерозташування земельних ділянок на їх вартість, та має широкий набір засобів і клавіш введення та редагування даних про земельні ділянки. Порядок редагування визначено інструкцією з використання програми, зокрема, в підрозділі "Перегляд та редагування коефіцієнтів локальних факторів (КЛФ)".

Даний програмно-методичний комплекс має досить широкий набір засобів і кнопок введення та редагування даних про земельні ділянки, інструментальна панель яких ініціалізується через меню Редагування Ділянок. При проведенні грошової оцінки конкретної земельної ділянки користувач має продивитись локальні фактори, економіко-планувальну зону та інші важливі атрибути грошової оцінки, та пересвідчитись у правильності їх застосування. ТЕРЕН-ГІС надає можливість користувачу програми здійснення, зокрема, редагування локальних факторів (КЛФ), а також зміни їх коефіцієнтів у разі невідповідності таких дійсності.

Відтак, неможливість редагування коефіцієнти впливу та інших даних у ПМК "ТЕРЕН-ГІС" спростовується при вивченні вказаного програмного забезпечення.

Аналізуючи викладене та зважаючи не те, що відповідач уповноважений на здійснення землеоціночних робіт, проведення державної експертизи проектів землеустрою та документації з оцінки земель, наявна виключна компетенція відповідача щодо забезпечення достовірної та об'єктивної оцінки земель, а також можливість здійснення заходів щодо редагування показників, що впливають на оцінку земельної ділянки.

Зазначене вище дає підстави стверджувати про протиправність дій (бездіяльності) відповідача, що призвела до порушення прав та інтересів позивача щодо отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до фактичних і об'єктивних даних про стан земельної ділянки. Відповідачу при повторній видачі витягу слід врахувати всі виявлені під час судового розгляду недоліки з метою уникнення продовження протиправних дій.

Відповідно до положень ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Згідно із частиною 5 ст. 82 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на вимогу частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, в ході судового розгляду справи не довів правомірності своєї поведінки, у зв'язку із чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 10, 11, 71, 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії (бездіяльність) Відділу Держземагенства у м. Львові Львівської області щодо:

2.1. застосування у виданому Публічному акціонерному товариству В«ІскраВ» витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку № 40/01-15/551 від 17.02.2014 року земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Львів, вул. Заводська, 31 (кадастровий номер 4610137500:03:003:0019) таких підвищуючих локальних коефіцієнтів (факторів) впливу на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони:

-В«місцезнаходження земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до громадських центрівВ» ;

-В«місцезнаходження земельної ділянки в зоні магістралей містоформувального значенняВ» ;

-В«місцезнаходження земельної ділянки в зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспортуВ» ;

-В«місцезнаходження земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до території рекреації (національних, зоологічних та дендрологічних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам'яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів)В» ;

-В«місцезнаходження земельної ділянки в межах історико-культурної заповідної територіїВ» ;

-В«місцезнаходження земельної ділянки в зоні регулювання забудови історико-архітектурного заповідникаВ» ;

-В«місцезнаходження земельної ділянки в зоні історичного ландшафту, що охороняєтьсяВ» ;

2.2. не застосування у виданому Публічному акціонерному товариству В«ІскраВ» витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку № 40/01-15/551 від 17.02.2014 року земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Львів, вул. Заводська, 31 (кадастровий номер 4610137500:03:003:0019) таких понижуючих локальних коефіцієнтів (факторів) впливу на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони:

-В«земельна ділянка не забезпечена централізованим теплопостачаннямВ» ;

-В«місцезнаходження земельної ділянки у зоні залягання ґрунтових вод менше 3 мВ» ;

2.3. неправильного застосування у виданому Публічному акціонерному товариству В«ІскраВ» витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку № 40/01-15/551 від 17.02.2014 року земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Львів, вул. Заводська, 31 (кадастровий номер 4610137500:03:003:0019) коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки;

2.4. неправильного застосування у виданому Публічному акціонерному товариству В«ІскраВ» витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку № 40/01-15/551 від 17.02.2014 року земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Львів, вул. Заводська, 31 (кадастровий номер 4610137500:03:003:0019) коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки (замість коефіцієнта 1,059 застосовано 1,22).

3. Визнати протиправними дії (бездіяльність) Відділу Держземагенства у м. Львові Львівської області щодо:

3.1 застосування у виданому Публічному акціонерному товариству В«ІскраВ» витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку № 19-1323-0.2-3173/9-15АП від 13.03.2015 року земельної ділянки, розташованої за адресою м. Львів, вул. Заводська, 31 (кадастровий номер 4610137500:03:003:0019) таких підвищуючих локальних коефіцієнтів (факторів) впливу на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони:

-В«місцезнаходження земельної ділянки в зоні магістралей містоформуючого значенняВ» ;

-В«місцезнаходження земельної ділянки в зоні регулювання забудови історико-архітектурного заповідникаВ» ;

-В«місцезнаходження земельної ділянки в зоні історичного ландшафту, що охороняєтьсяВ» ;

3.2. не застосування у виданому Публічному акціонерному товариству В«ІскраВ» витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку № 19-1323-0.2-3173/9-15АП від 13.03.2015 року земельної ділянки, розташованої за адресою м. Львів, вул. Заводська, 31 (кадастровий номер 4610137500:03:003:0019) таких понижуючих локальних коефіцієнтів (факторів) впливу на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони:

-В«земельна ділянка не забезпечена централізованим теплопостачаннямВ» ;

-В«місцезнаходження земельної ділянки в зоні обмеження забудови за ступенем забруднення атмосферного повітряВ» ;

-В«місцезнаходження земельної ділянки у зоні залягання ґрунтових вод менше 3 мВ» ;

3.3. неправильного застосування у виданому Публічному акціонерному товариству В«ІскраВ» витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку № 19-1323-0.2-3173/9-15АП від 13.03.2015 року земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Львів, вул. Заводська, 31 (кадастровий номер 4610137500:03:003:0019) коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки.

4. Визнати протиправним, виданий Публічному акціонерному товариству В«ІскраВ» , витяг Відділу Держземагенства у м. Львові Львівської області з технічної документації про нормативну грошову оцінку № 40/01-15/551 від 17.02.2014 року земельної ділянки, розташованої за адресою м. Львів, вул. Заводська, 31 (кадастровий номер 4610137500:03:003:0019).

5. Визнати протиправним, виданий Публічному акціонерному товариству В«ІскраВ» , витяг Відділу Держземагенства у м. Львові Львівської області з технічної документації про нормативну грошову оцінку № 19-1323-0.2-3173/9-15АП від 13.03.2015 року земельної ділянки, розташованої за адресою м. Львів, вул. Заводська, 31 (кадастровий номер 4610137500:03:003:0019).

6 . Зобов'язати Відділ Держземагенства у м. Львові Львівської області повторно розглянути питання щодо видачі Публічному акціонерному товариству В«ІскраВ» витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та видати Публічному акціонерному товариству В«ІскраВ» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою м. Львів, вул. Заводська, 31 (кадастровий номер 4610137500:03:003:0019) без застосування таких підвищуючих локальних коефіцієнтів (факторів) впливу на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони:

-В«місцезнаходження земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до громадських центрівВ» ;

-В«місцезнаходження земельної ділянки в зоні магістралей містоформувального значенняВ» ;

-В«місцезнаходження земельної ділянки в зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспортуВ» ;

-В«місцезнаходження земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до території рекреації (національних, зоологічних та дендрологічних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам'яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів)В» ;

-В«місцезнаходження земельної ділянки в межах історико-культурної заповідної територіїВ» ;

-В«місцезнаходження земельної ділянки в зоні регулювання забудови історико-архітектурного заповідникаВ» ;

-В«місцезнаходження земельної ділянки в зоні історичного ландшафту, що охороняєтьсяВ» ;

та із застосуванням таких понижуючих локальних коефіцієнтів (факторів) впливу на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони:

-В«земельна ділянка не забезпечена централізованим теплопостачаннямВ» ;

-В«місцезнаходження земельної ділянки в зоні обмеження забудови за ступенем забруднення атмосферного повітряВ» (із значенням коефіцієнта 0,9);

-В«місцезнаходження земельної ділянки у зоні залягання ґрунтових вод менше 3 мВ» ;

та із застосуванням коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки як для земель категорії промисловості змішаного функціонального використання: землі інших видів виробництва (59,49 % площі земельної ділянки) та землі технічної інфраструктури (40,51 % площі земельної ділянки).

7. Зобов'язати Відділ Держземагенства у м. Львові Львівської області привести у відповідність до реальних обставин дані про наявність або відсутність вищезазначених локальних коефіцієнтів (факторів) впливу на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони для земельної ділянки, розташованої за адресою м. Львів, вул. Заводська, 31 (кадастровий номер 4610137500:03:003:0019) в програмно-методичному комплексі, що використовується для оформлення витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

8. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено 24 червня 2015 року.

Суддя Сакалош В.М.

СудЛьвівський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення19.06.2015
Оприлюднено01.07.2015
Номер документу45546347
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —813/9087/13-а

Постанова від 19.06.2015

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Сакалош Володимир Миколайович

Ухвала від 09.04.2015

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Сакалош Володимир Миколайович

Ухвала від 27.03.2014

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Сакалош Володимир Миколайович

Ухвала від 05.12.2013

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Сакалош Володимир Миколайович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні