Постанова

від 23.06.2015 по справі 826/4961/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 червня 2015 року № 826/4961/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Добрівської Н.А.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Заступника прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю «Київ Бетон Сервіс» простягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у місті Києві звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Бетон Сервіс» про (з урахуванням заяви поданої прокуратурою Святошинського району міста Києва через канцелярію суду 07 травня 2015 року) стягнення податкового боргу в розмірі 353 986,83 грн.

Згідно ч.2 ст.60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина та держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь якій стадії адміністративного процесу.

Необхідність захисту інтересів держави, в тому числі, шляхом представництва її інтересів в суді покладено на органи прокуратури України статтею 121 Конституції України.

Статтею 121 Конституції України та статтями 35, 36-1 Закону України «Про прокуратуру» (надалі - Закон) встановлено, що захист і представництво інтересів держави покладено на органи прокуратури. Згідно ч.3 ст.36-1 Закону, підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

За змістом частини 5 ст.36-1 Закону за наявності підстав, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, з метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом: звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями); вступати у справу, порушену за позовами (заявами, поданнями) інших осіб, на будь-якому етапі розгляду; ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; брати участь у розгляді справ.

Відповідно до ч.6 ст.36-1 Закону обираючи форму представництва, передбачену частиною п'ятою цієї статті, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Підставою для звернення прокурора до суду слугував факт несплати відповідачем на день звернення до суду із даним позовом заборгованості на загальну суму 353 986,83 грн. з податку на додану вартість. Заходи по погашенню податкового боргу щодо боржника вичерпано і не призвели до погашення боргу, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник прокуратури позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві та доповненнях до неї.

Представник позивача позовні вимоги підтримав надав на запит суду додаткові докази на підтвердження доводів прокурора, викладених в позовній заяві.

Ухвала суду та судові повістки були направлені за адресою відповідача, наявною в матеріалах справи. Проте кореспонденція суду повернулась з відміткою пошти «за закінченням встановленого строку зберігання». Згідно частини 11 статті 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Аналогічне положення міститься і в абз.2 частини 3 статті 167 КАС України, відповідно до якого судове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, та у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, який визнаний судом належним чином повідомленим про розгляд справи, а також беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд на підставі ч.6 ст.71, ч.ч.4, 6 ст.128 КАС України перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київ Бетон Сервіс» (код ЄДРПОУ 38205166) перебуває на обліку в ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у місті Києві і відповідно до вимог п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України та законами з питань митної справи.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі акта №1991/26-57-15-01-20 від 21.10.2014 року контролюючим органом 21.10.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення №0046091501 про нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 3 060,00 грн. (отримано повноважним представником відповідача 06.11.2014 року).

Крім того, на підставі акта №145/26-57-15-01-20 від 24.01.2014 року, контролюючим органом 24.01.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення №0001681501 про нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 170,00 грн. (отримано повноважним представником відповідача 04.09.2014 року).

Також, контролюючим органом 09.10.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення №0021241501 про нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 32,00 грн. (отримано повноважним представником відповідача 18.11.2013 року).

Крім того, на підставі акта №61/26-57-15-01-20/38205166 від 05.09.2013 року, контролюючим органом 24.01.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення №0001681501 про нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 170,00 грн. (отримано повноважним представником відповідача 18.11.2013 року).

На момент розгляду справи у суду відсутні відомості щодо оскарження відповідачем винесених контролюючим органом податкових повідомлень-рішень або щодо їх скасування у спосіб та відповідно до процедури, що регламентовані ст.56 ПК України.

Також, відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у податкових деклараціях:

- за №9008385235 від 20.02.2013 року у загальному розмірі 1 196,00 грн.;

- за №9014539122 від 20.03.2013 року у загальному розмірі 1 168,00 грн.;

- за №9022935316 від 22.04.2013 року у загальному розмірі 1 353,00 грн.;

- за №9052052592 від 20.08.2013 року у загальному розмірі 1 403,00 грн.;

- за №9059168430 від 20.09.2013 року у загальному розмірі 1 017,00 грн.;

- за №9066741330 від 21.10.2013 року у загальному розмірі 2 788,00 грн.;

- за №9075102354 від 20.11.2013 року у загальному розмірі 1 228,00 грн.;

- за №9088410701 від 20.01.2014 року у загальному розмірі 790,00 грн.;

- за №9008504833 від 19.02.2014 року у загальному розмірі 370,00 грн.;

- за №9015040778 від 20.03.2014 року у загальному розмірі 379,00 грн.;

- за №9022091616 від 19.04.2014 року у загальному розмірі 1 379,00 грн.;

- за №9029104193 від 20.05.2014 року у загальному розмірі 1 985,00 грн.;

- за №9054496621 від 22.09.2014 року у загальному розмірі 20 928,00 грн.;

- за №9066791264 від 17.11.2014 року у загальному розмірі 31,00 грн.;

- за №9019886832 від 20.02.2015 року у загальному розмірі 37 622,00 грн.;

- за №9043861822 від 19.03.2015 року у загальному розмірі 96 722,00 грн.;

- за №9073619433 від 20.04.2015 року у загальному розмірі 139 759,00 грн.

Крім того, відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в уточнююому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок звітний (податковий) період - січень 2015 року (звітний (податковий) період, за який виправляються помилки - жовтень 2014 року).

Згідно п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків -фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПК України).

На виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України контролюючим органом було складено податкову вимогу від 15.10.2014 року №2388-25 на загальну суму 36 125,03 грн. (повноважним представником відповідача 20.10.2014 року).

Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно із визначенням, наведеним в п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи нарахування пені у розмірі 1 034,90 грн., загальна сума боргу відповідача з податку на додану вартість та податку на прибуток станом на час звернення контролюючого органу до суду із даним позовом складає 353 986,83 грн.

Доказів оскарження в адміністративному або судовому порядку податкової вимоги, а також доказів сплати боргу у визначеному у позовній заяві розмірі відповідачем до суду не надано.

Таким чином, сума податкового боргу відповідно до вимог чинного законодавства України є узгодженою і визнається сумою податкового боргу платника податків, розмір якої підтверджується даними облікової картки платника податку.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено право контролюючого органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пунктів 95.1 - 95.3 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності та виходячи з встановленого судом факту наявності у відповідача податкового боргу внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 353 986,83 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ч.2 ст.60, ст.ст.69-71, 94, ч.6 ст.128, ст.ст.158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Заступника прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Бетон Сервіс» (код ЄДРПОУ 38205166, юридична адреса: 03115, м. Київ, вул. Святошинська, 1, кв.25) суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 353 986,83 (триста п'ятдесят три тисячі дев'ятсот вісімдесят шість) гривень 00 коп. на р/р №31110029700009 в ГУ ДКСУ у місті Києві, МФО 820019, КЕКД 14010100, одержувач - УДКС у Святошинському районі міста Києва, ідентифікаційний код 37962074.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.А. Добрівська