Рішення

від 23.06.2015 по справі 913/30/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

23 червня 2015 року Справа № 913/30/15

Провадження №5/913/30/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ

до відповідача Малого приватного підприємства "АТП-2", м. Первомайськ Луганської області

про стягнення 26163 грн. 57 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Вінніков С.В.

Секретар судового засідання Гуленко К.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - Кожихов А.Ю., головний експерт, довіреність від 23.03.2015 № 93/15;

від відповідача - Комаров М.С., представник за довіреністю від 20.05.2015 № б/н.

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором овердрафту № 015/304007/0182119 від 10.12.2013 в сумі 18524 грн. 68 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 2325 грн. 26 коп., пені за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 4018 грн. 98 коп., пені за несвоєчасне погашення процентів в сумі 294 грн. 65 коп., штрафу в сумі 1000 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань в частині повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним. Крім того, позивачем нараховано пеню за неналежне виконання зобов'язань та штраф.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та надав письмові пояснення щодо періоду утворення заборгованості за тілом кредиту, відсотками за користування ним та періоду нарахування пені.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву від 23.06.2015 № б/н, в якому проти задоволення позовних вимог заперечив посилаючись на закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.

Між публічним акціонерним товариством «Райффайзен банк Аваль», як кредитором, та малим приватним підприємством «АТП-02», як позичальником, 10.12.2013 було укладено договір про надання овердрафту № 015/304007/0182119 (а.с.10-15).

Предметом даного Договору (п. 1.1 договору) є правовідносини, за якими кредитор на умовах договору надає позичальнику можливість використання овердрафту з поточного рахунку в межах діючого поточного ліміту, в наслідок чого за зазначеним поточним рахунком виникає дебетове сальдо.

Пунктом 1.3 договору встановлено максимальний ліміт за договором, який складає 50000 грн. 00 коп.

За пунктом 3.1 договору процентна ставка за користування овердрафтом є фіксованою та становить 19,% річних. У разі скасування максимального та поточного лімітів з дати скасування лімітів - фіксована процентна ставка становить 40% річних.

Відповідно до п. 3.4 договору позичальник сплачує проценти щомісяця в день, що відповідає календарному дню відкриття поточного рахунку, а саме 14 числа (якщо календарний день відкриття поточного рахунку у поточному місяця відсутній, то таке погашення відбувається в останній день поточного місяця).

За умовами п. 4.1 договору протягом строку доступності овердрафту позичальник зобов'язаний здійснювати погашення овердрафту не пізніше останнього дня максимального строку безперервного дебетового сальдо.

На виконання кредитного договору банк перерахував кредитні кошти позичальнику в сумі 50000 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками.

Як вбачається з виписку з особового рахунку, відповідач свої грошові зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі після подання позову до суду.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором овердрафту № 015/304007/0182119 від 10.12.2013 в сумі 18524 грн. 68 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 2325 грн. 26 коп., пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 1980 грн. 14 коп., пеню за несвоєчасне погашення процентів в сумі 294 грн. 65 коп., штраф в сумі 1950 грн. 00 коп.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою договір № 015/304007/0182119 від 10.12.2013, є кредитним договором, згідно якого, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Крім того, за приписами Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року N 254, підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи, які мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі (п.п.4.2., 4.3.). До первинних документів відносяться меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій)(п. 4.4."б" Положення). Меморіальні документи застосовуються банками для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку. До меморіальних документів (паперових або електронних), що використовуються для безготівкових розрахунків, належать такі розрахункові документи (п. 4.6. Положення): меморіальні ордери; платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; платіжні вимоги; розрахункові чеки; інші документи (інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку).

Факт видачі відповідачу кредиту підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 4 3 , 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач надав докази належного виконання зобов'язань за кредитним договором після подання позову до суду, а саме 05.06.2015, про що свідчить довідка банку від 05.06.2015 № Р3-В1/60/394.

З урахуванням викладеного, провадження у справі в частині вимог про стягнення кредитної заборгованості та заборгованості за процентами підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу статей 610, 611 цього ж Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Статтею 216 цього ж Кодексу передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6 вказаної статті встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 10.2.1 договору позичальник на вимогу кредитора сплачує останньому за кожен календарний день прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за договором пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення.

Позивачем заявлено до стягнення пеню за несвоєчасне погашення кредиту за період з 02.10.2014 по 31.03.2015 в сумі 4018 грн. 98 коп. та пеню за несвоєчасне погашення кредиту за період з 02.10.2014 по 31.03.2015 в сумі 294 грн. 65 коп.

Розрахунок пені за несвоєчасну оплату процентів здійснено відповідно до положень п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, який приймається судом як дійсно обґрунтований.

Тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну оплату процентів за період з 02.10.2014 по 31.03.2015 в сумі 294 грн. 65 коп. задовольняються у повному обсязі.

В задоволенні вимоги про стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 02.10.2014 по 31.03.2015 в сумі 4018 грн. 98 коп. суд відмовляє з наступних підстав.

Згідно із ст.2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Основною заборгованість за кредитом є зобов'язання позичальника перед кредитором щодо повернення суми кредиту за винятком плати за користування кредитом, сплати комісій, неустойок, штрафних санкцій, тощо.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Факт проведення антитерористичної операції на території м. Первомайськ та Луганської області будь-яких сумнівів не викликає, оскільки він неодноразово висвітлювався в засобах масової інформації, у повідомленнях Ради національної безпеки та оборони України.

Так, зокрема, проведення антитерористичної операції на території міста Луганська та Луганської області вбачається з Указів Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та від 14.11.2014 № 875/2014 "Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 "Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях".

Крім того, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" (зі змінами) встановлено, що у місті Красний Луч Луганської області органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження .

А тому, враховуючи фактичні обставини справи, норми вищенаведеного законодавства, суд дійшов висновку, що пеня за несвоєчасне погашення кредиту з 02.10.2014 по 31.03.2015 в сумі 4018 грн. 98 коп. підпадає під дію мораторію щодо нарахування пені на основну суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями, встановленого Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Відповідно до умов п. 10.2.2 договору за невиконання або неналежне виконання позичальником обов'язків, передбачених пункту 5.1 договору, позичальник на вимогу кредитора сплачує штраф у розмірі 0,5% від суми кредиту за кожне порушення обов'язку (але не менш 500 грн. 00 коп.).

В задоволенні вимог позивача про стягнення штрафу в сумі 1000 грн. 00 коп. слід відмовити у повному обсязі з підстав, викладених в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язань зі сплати тіла кредиту, а також виходячи з наступного.

Статтею 14 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підприємства зобов'язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, якщо інше не передбачено цим Законом. Органам виконавчої влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до законодавства . Термін подання фінансової звітності встановлюється Кабінетом Міністрів України, а для банків - Національним банком України.

У рамках здійснення заходів, передбачених Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції , на період її проведення звільняються від відповідальності за недотримання строків, передбачених для подання фінансової звітності .

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач звільнений законом від відповідальності за недотримання строків для подання органам, до сфери управління яких він належать, фінансової звітності, тому останній був позбавлений можливості своєчасно подати банку таку звітність на виконання умов кредитного договору.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково. З відповідача підлягає стягненню пеня за несвоєчасну оплату процентів за період з 02.10.2014 по 31.03.2015 в сумі 294 грн. 65 коп. В задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені та штрафу слід відмовити. В частині вимог позивача про стягнення кредитної заборгованості та заборгованості за процентами провадження у справі підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладається судовий збір в сумі 1476 грн. 58 коп. пропорційно розміру позовних вимог з віднесення на відповідача судових витрат в частині припинення провадження у справі.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись, ст. ст. 44, 47, 49, 75, п.1-1 ст. 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Малого приватного підприємства "АТП-2" про стягнення 26163 грн. 57 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути Малого приватного підприємства "АТП-2", м. Первомайськ Луганської області, вул. Бахмутського, б. 20 «А», ідентифікаційний код 20179024, на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, вул. Лєскова, 9, код за ЄДРПОУ 14305909, пеню за несвоєчасну оплату процентів в сумі 294 грн. 65 коп. та судовий збір в сумі 1476 грн. 58 коп. Видати наказ позивачу.

3. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу на пені за несвоєчасне виконання зобов'язань зі сплати тіла кредиту відмовити.

4. Провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками за користування ним припинити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 25.06.2015.

Суддя С.В.Вінніков