Постанова

від 10.06.2015 по справі 910/13189/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2015 р. Справа№ 910/13189/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Гончарова С.А.

Самсіна Р.І.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом):

Брагіна Н.О. - дов. № 106 від 13.05.2015р.

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом):

Ву С.П. - дов. б/н від 21.08.2014р.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт-Холдинг» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2014р. (повний текст підписано 21.11.2014р.)

у справі № 910/13189/14 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт-Холдинг»

про розірвання договору та стягнення 56 930, 43 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Експерт-Холдинг»

до Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна»

про стягнення грошових коштів за виконані роботи

В судовому засіданні 10.06.2015р. відповідно до ст. ст. 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

В липні 2014р. Підприємство з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт-Холдинг» про розірвання договору та стягнення 56 930, 43 грн.

15.09.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Експерт-Холдинг» звернулось до Господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою про стягнення грошових коштів за виконані роботи в розмірі 149 644, 75 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2014р. зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.11.2014р. по справі №910/13189/14 первісний позов задоволено повністю.

Розірвано договір надання послуг №ЕН2511LK/13/1782 від 25.11.2013р., який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «Експерт-Холдинг» та Підприємством з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна».

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт-Холдинг» на користь Підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» штрафні санкції за договором надання послуг №ЕН2511LK/13/1782 від 25.11.2013р. в сумі 56 930, 43 грн. та судовий збір в розмірі 3 045, 00 грн.

В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову скасувати та прийняти нове про задоволення зустрічного позову.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2015р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт-Холдинг» передано для розгляду головуючому судді Скрипці І.М., судді Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2015р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 11.03.2015р.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) заперечував проти доводів відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2015р. замінено позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) Підприємство з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» на його правонаступника - Підприємство з іноземними інвестиціями «АМІК Україна». Продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції склад суду змінювався, розгляд справи відкладався, останній раз на 10.06.2015р.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржуване рішення про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову скасувати та прийняти нове про задоволення зустрічного позову.

Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) заперечував проти доводів відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, але рішення підлягає частковому скасуванню виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 23.11.2013р. між Підприємством з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» (позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом), замовник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Експерт-Холдинг» (відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом, виконавець за договором) укладено договір № ЕН2511LK/13/1782, відповідно до п. 1. 1. якого замовник доручає, а виконавець здійснює роботи по розробці та отриманню дозволів на спеціальне водокористування (далі - роботи) для автозаправних станцій (комплексів) та нафтобаз (далі - об'єкт(и)) ПІІ Лукойл-Україна» згідно додатку № 1.

Згідно п. 1.2. договору виконавець зобов'язується виконати роботи у терміни, визначені в «Графіку виконання Робіт» згідно додатку № 2.

Відповідно до п. 1.3. договору виконавець зобов'язується виконати наступні роботи:

- нормативний розрахунок водоспоживання та водовідведення;

- подача клопотання про надання дозволу на спеціальне водокористування;

- організація та проведення аналізів якості підземних вод з свердловини (трубчатого колодязя);

- розробка та погодження в установленому порядку паспорту свердловини (трубватого колодязя) при необхідності (відсутності);

- погодження та виконання всіх дій для отримання дозволів на спеціальне водокористування для об'єктів замовника згідно додатку № 1

У свою чергу, згідно п. 1.4. договору, замовник зобов'язується надати такі вихідні дані:

- повна назва підприємства, юридична адреса та фактична адреса, банківські реквізити, копія довідки управління статистики України про включення до єдиного державного реєстру, П.І.Б. та посади керівника підприємства, П.І.Б. та посада відповідальної особи з екологічних питань (контактний телефон);

- акти вводу в експлуатацію новостворених виробництв та обладнання (при потребі), кількість працюючих, паспорт свердловини (трубчатого колодязя); та підготувати місця відбору проб для проведення інструментальних вимірів.

Згідно п. 4.1. договору виконавець приступає до виконання робіт 25.11.2013р. та зобов'язується виконати роботи до 10.12.2014р.

Графіком виконання Робіт (додаток № 2 до договору) сторонами визначено строки отримання відповідачем дозволів на спеціальне водокористування для автозаправних станцій та нафтобаз позивача, а саме:

Отримання дозволу на спеціальне водокористування не пізніше 01.01.2014р.

1. АЗС № 10-02 (Київська обл. с. Капітанівка, вул. Радянська, 23);

2.АЗС № 10-03 (Київська обл. смт. Віта Почтова, вул. Боярська, 4);

3.АЗС № 10-05 (Київська обл. с. Петровське, вул. Київська, 39);

4.АЗС № 10-23 (Київська обл. Біла Церква, вул. Київське шосе, 7 км);

5.АЗС № 22-10 (Херсонська обл. Каховський р-н, с. Петропавлівка, вул. Польова, 3);

6.АЗС № 22-11 (Херсонська обл. Генічевський р-н. с. смт. Партизани, вул. Генічевська, 1-Б);

7.АЗС № 22-14 (Херсонська обл. Генічевський р-н. с. Чонгар, вул. Берегова,18);

Отримання дозволу на спеціальне водокористування не пізніше 18.01.2014р.

1. АЗС № 11-10 (м. Київ, Столичне шосе , 99-К);

Отримання дозволу на спеціальне водокористування не пізніше 21.01.2014р.

1.АЗС № 26-03 (м. Чернівці, вул. Д. Лук'яновича, 147);

2.АЗС № 26-06 (Чернівецька обл. Глибоцький р-н с. Коровія, вул. Головна,9);

Отримання дозволу на спеціальне водокористування не пізніше 01.02.2014р.

1. АЗС № 11-30 (м. Київ, проспект Броварський, 18);

Отримання дозволу на спеціальне водокористування не пізніше 01.04.2014р.

1. АЗС № 05-03 (Донецька обл. м. Волноваха, вул. Шевцова, 28);

Отримання дозволу на спеціальне водокористування не пізніше 24.04.2014р.

1.АЗС № 23-01 (Хмельницька обл. Хмельницький р-н. Ружичанська с/p, а/д Житомир-Чернівці-Тереблече 191 км +110 м праворуч);

2.АЗС № 23-02 (Хмельницькій обл. Хмельницький р-н. Ружичанська с/p, а/д Житомир-Чернівці-Тереблече 191 км+60 м зліва);

3.АЗС № 23-04 (Хмельницька обл. Хмельницький р-н. Шаровечківська с/p, а/д Львів-Умань-Краковець, а/д М12Е50, західний переїзд до м. Хмельницький);

4.АЗС № 23-05 (Хмельницька обл. Хмельницький р-н. а/д М12 Стрій-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка км. 276+760 с. Давидівці праворуч);

Отримання дозволу на спеціальне водокористування не пізніше 05.05.2014р.

1. АЗС № 09-01 (Івано-Франківська обл. Снятинський р-н, с. Тулуків),

2.АЗС № 09-02 (Івано-Франківська обл. Коломийський р-н с. Раковчик).

На виконання п. 1.4. договору позивач передав, а відповідач прийняв за Актом приймання-передачі від 26.11.2013 р. усі необхідні документи для отримання дозволів на спеціальне водокористування, зокрема, по АЗС № 10-02, АЗС № 10-03, АЗС № 10-05, АЗС № 10-23, АЗС № 22-10, АЗС № 22-11, АЗС № 22-14, АЗС № 11-10, АЗС № 26-03, АЗС №26-06, АЗС №11-30.

02.12.2013р. за Актом приймання-передачі позивач передав, а відповідач прийняв документи, які необхідні для отримання дозволів на спеціальне водокористування, зокрема, по АЗС № 05-03, АЗС № 23-01, АЗС № 23-02, АЗС № 23-04, АЗС №23-05, АЗС №09-01, АЗС №09-02.

Пунктом 2.1. договору сторони погодили, що тверда ціна робіт становить 970 000, 00 грн. у тому числі ПДВ 161 166, 67 грн. та визначається сторонами у додатку № 3 до договору із визначенням ціни за кожним об'єктом.

Додатковою угодою № 1 від 02.12.2013р. сторони вирішили виключити з додатків № 1, № 2, № 3 до договору АЗС № 11-15, яка розташована за адресою: м. Київ, проспект Бажана Миколи, 2 та зменшили вартість робіт до 926 769, 00 грн. у тому числі ПДВ 154 461, 50 грн.

Згідно п. 3.1. договору оплата робіт, виконаних виконавцем, здійснюється замовником поетапно, за фактом виконання робіт по кожному об'єкту після підписання Акта здавання-приймання виконаних робіт протягом 10 банківських днів.

Відповідно до п. п. 5.1.1., 5.1.2 договору виконавець зобов'язується у визначений п. 4.1. договору строк належним чином виконати роботи, що передбачені у пунктах 1.1., 1.2. договору, для об'єктів згідно додатку № 1. За результатами роботи скласти й підписати зі свого боку акт здавання-приймання робіт за договором та негайно надати цей акт для підписання замовнику.

Здавання виконаних робіт замовнику здійснюється поетапно шляхом оформлення Акта здавання-приймання робіт по відповідному етапу (Об'єкту), підписаного представниками виконавця і замовника. Акт є офіційним документом, що підтверджує виконання зобов'язань за цим договором (п. 6.2. договору).

Пунктом 6.3. договору сторони погодили, що замовник зобов'язаний протягом п'яти днів з моменту отримання Акту здавання-приймання робіт надати виконавцю підписаний Акт здавання-приймання робіт або мотивовану відмову приймання робіт.

Згідно п. 6.5. договору роботи за договором вважаються виконаними з моменту підписання замовником Актів здавання-приймання виконаних робіт по всім, визначеним у додатку № 1 об'єктам.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач за первісним позовом посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № ЕН2511LK/13/1782 від 23.11.2013р., а саме щодо порушення строків отримання дозволів, відповідач не відшкодував позивачу штрафні санкції, які стали наслідком неналежного виконання відповідачем зобов'язань по договору і не підписав угоду про розірвання договору, а тому просив розірвати спірний договір та стягнути з відповідача штрафні санкції в розмірі 56 930, 43 грн.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.03.2014р. на адресу позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшла письмова претензія від Державної екологічної інспекції в Київській області № 35 від 04.03.2014р. про відшкодування збитків у сумі 496,08 грн., заподіяних державі внаслідок самовільного використання води із підземних джерел АЗС № 10-03, яка розташована в Київській області, смт. Віта Почтова, вул. Боярська, 4.

17.04.2014р. на адресу позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшла письмова претензія від Державної екологічної інспекції в Київській області № 62 від 14.04.2014р. про відшкодування збитків у сумі 839,52 грн., заподіяних державі внаслідок самовільного використання води із підземних джерел АЗС № 10-05, яка розташована в Київській області, с. Петровське, вул. Київська, 39.

23.04.2014р. на адресу позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшла письмова претензія від Державної екологічної інспекції в Київській області № 66 від 17.04.2014р. про відшкодування збитків у сумі 3 701,52 грн., заподіяних державі внаслідок самовільного використання води із підземних джерел АЗС № 10-02 в Київській області, с. Капіташвка, вул. Радянська, 23.

Вказані штрафні санкції позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) сплатив 25.04.2014р. та 05.06.2014p., що підтверджується платіжними дорученнями № 273526 від 25.04.2014р. на суму 496, 08 грн., № 273527 від 25.04.2014р. на суму 839, 52 грн. та № 577506 від 05.06.2014р. на суму 3 701, 52 грн. (належним чином завірені копії наявні в матеріалах справи).

Враховуючи порушення строків отримання дозволів та штрафні санкції від контролюючого органу, позивач за первісним позовом звернувся до відповідача за первісним позовом з письмовими претензіями по відшкодуванню штрафних санкцій, як це передбачено розділом 7 Договору. Загальна сума претензій складає 154 965,62 грн. (суми штрафних санкцій нараховувались в претензіях від загальної ціни договору).

21.05.2014р. позивачем за первісним позовом направлено на адресу відповідача за первісним позовом лист № 2306 з пропозицією розірвати договір та підписати угоду про розірвання договору.

У відповідь на лист № 2306 від 21.05.2014р. про розірвання договору, листом № 232 В/14 від 29.05.2014 р. відповідач за первісним позовом повідомив, що станом на 26.05.2014р. дозволи на спеціальне водокористування по АЗС № 10-02, АЗС № 10-03, АЗС № 10-05, АЗС № 10-23, АЗС № 11-30, АЗС № 11-10, АЗС № 11-18, АЗС № 23-01, АЗС № 23-02, АЗС 23-04, АЗС №23-05, АЗС №09-01, АЗС № 09-02, АЗС № 09-08 пройшли процедуру погодження, тобто відповідачем за первісним позовом не отримані.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зазначеною правовою нормою законодавець поділяє підстави для розірвання договору у судовому порядку на законні та договірні. Так, підставами для розірвання договору, що випливають зі змісту закону є істотне порушення договору винною стороною та інші випадки, передбачені законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що відповідач не виконав роботи в обумовлені договором строки, не відшкодував позивачу штрафні санкції, які стали наслідком неналежного виконання відповідачем зобов'язань по договору, що є істотним порушення договору № ЕН2511LK/13/1782 від 25.11.2013р. зі сторони відповідача, а тому зазначений договір підлягає розірванню у судовому порядку на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Крім того позивачем заявлено вимоги щодо стягнення 56 930, 43 грн. штрафних санкцій.

Згідно п. 7.2. договору у випадку прострочення виконання робіт понад 30 календарних днів, з виконавця додатково стягується штраф у розмірі 10% від вартості не виконаних / виконаних з порушенням термінів робіт.

Пунктом 7.4. договору визначено, що у разі накладення на замовника штрафів чи інших стягнень уповноваженими органами державної влади чи місцевого самоврядування внаслідок невиконання чи виконання з порушенням термінів визначених договором виконавцем, такі штрафи чи стягнення підлягають сплаті виконавцем на підставі обґрунтованого письмово запиту замовника протягом 3 робочих днів, з моменту отримання.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) строків отримання дозволів, позивачем було сплачено штрафи, накладені Державною екологічною інспекцією у Київській області за самовільне використання води із підземних джерел, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом сплачених позивачем штрафів в розмірі 5 037, 12 грн. та 34 696, 30 грн. штрафу в розмірі 10% від вартості робіт є обґрунтованими, доведеними позивачем за первісним позовом належними та допустимими доказами, відповідачем за первісним позовом не спростованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача за первісним позовом про стягнення 17 197, 01 грн. пені колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 7.1. договору сторони погодили, що у разі порушення виконавцем термінів виконання робіт, передбачених розділом 4 цього договору та додатком № 2, та передачі замовнику виконаних робіт, виконавець сплачує замовнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від загальної ціни робіт за кожен день прострочення.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначено в статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частинами 1-3 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) у судовому засіданні апеляційної інстанції 10.06.2015р., обґрунтовуючи нарахування пені у розмірі 17 197, 01 грн., посилався на застосування ст. 231 Господарського кодексу України та п. 7.1. договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 15.03.2011р. № 01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів», застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафної санкції, передбаченої абзацом третім частини другої статті 231 Господарського кодексу України, допускається за сукупності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу (постанови від 06.12.2010р. № 42/563; від 20.12.2010р. № 06/113-38).

Тому, для застосування до спірних правовідносин частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, господарський суд повинен встановити наявність усіх обставин, з якими законодавець пов'язує можливість стягнення зазначеного виду штрафних санкцій.

З матеріалів справи вбачається, що ні позивач, ні відповідач не відносяться до суб'єктів господарювання державного сектора економіки, порушення не пов'язане з виконанням державного контракту, зобов'язання не фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту.

Місцевий господарський суд не звернув уваги на вказані обставини справи та норми чинного законодавства, а тому дійшов помилкового висновку про задоволення первісного позову в частині стягнення пені.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом 17 197, 01 грн. пені, розрахованої згідно п. 7.1. договору, за порушення негрошового зобов'язання на підставі ч. 2 ст. 231 ГП України є необґрунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому колегія суддів зазначає, що згідно ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, а в даній справі прострочення виконання робіт не є простроченням грошового зобов'язання.

Отже, первісний позов підлягає задоволенню лише в частині стягнення з відповідача за первісним позовом сплачених позивачем за первісним позовом штрафів в розмірі 5 037, 12 грн. та 34 696, 30 грн. штрафу в розмірі 10% від вартості робіт згідно п. 7.2. договору.

Щодо зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт-Холдинг» про стягнення з Підприємства з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна» грошових коштів за виконані роботи по договором №ЕН2511LK/13/1782 від 25.11.2013р. у розмірі 149 644, 75 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Позивач за зустрічним позовом (виконавець за договором) вказує на те, що відповідач за зустрічним позовом (замовник за договором) неодноразово затримував надання вихідних даних, що призвело до відкладення розгляду клопотань про отримання дозволів.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що на виконання п. 1.4. договору замовник (відповідач за зустрічним позовом) передав, а виконавець (позивач за зустрічним позовом) прийняв усі необхідні документи для отримання дозволів на спеціальне водокористування, зокрема: по АЗС № 10-02, АЗС № 10-03, АЗС № 10-05, АЗС № 10-23, АЗС № 22-10, АЗС № 22-11, АЗС № 22-14, АЗС № 11-10, АЗС № 26-03, АЗС № 26-06, АЗС № 11-30, що підтверджується Актом приймання-передачі від 26.11.2013р.

02.12.2013р. за Актом приймання-передачі відповідач за зустрічним позовом (замовник) передав, а позивач за зустрічним позовом (виконавець) прийняв документи, які необхідні для отримання дозволів на спеціальне водокористування, зокрема, по АЗС № 05-03, АЗС № 23-01, АЗС № 23-02, АЗС № 23-04, АЗС № 23-05, АЗС № 09-01, АЗС № 09-02.

Крім того, умовами договору обов'язок щодо отримання від замовника усіх необхідних документів для виконання умов договору покладений саме на виконавця.

Як вбачається з додатку № 41 до зустрічного позову дозвіл на спеціальне водокористування по АЗС № 09-01, яка розташована в Івано-Франківській обл. Снятинський р-н, с. Тулуків виконавцем отримано 24.06.2014р.

При цьому, додатком № 2 до договору визначено, що виконавець повинен отримати дозвіл на АЗС № 09-01 не пізніше 05.05.2014р.

Згідно додатку № 42 до зустрічного позову дозвіл на спеціальне водокористування по АЗС 09-02, яка розташована в Івано-Франківській обл. Коломийський р-н с. Раківчик отримано виконавцем 24.06.2014р.

Додатком № 2 до договору визначено, що виконавець повинен отримати дозвіл на АЗС № 09-02 не пізніше 05.05.2014р.

Згідно з додатком № 43 до зустрічного позову дозвіл на спеціальне водокористування по АЗС № 26-03, яка розташована м. Чернівці, вул. Д. Лук'яновича, 147 видано 18.04.2014р.

Додатком № 2 до договору визначено, що виконавець повинен отримати дозвіл на АЗС № 26-03 не пізніше 21.01.2014р.

Відповідно до додатку № 44 до зустрічного позову дозвіл на спеціальне водокористування по АЗС № 22-11 яка розташована в Херсонській обл. Генічевський р-н. смт. Партизани, вул. Генічевська, 1-Б АЗС № 22-14 Херсонська обл. Генічевський р-н. с. Чонгар, вул. Берегова, 18, отримано виконавцем 30.04.2014р., а згідно додатку № 2 до договору вказані дозволи виконавець повинен був отримати не пізніше 01.01.2014p.

Згідно з додатком № 45 до зустрічного позову дозвіл на спеціальне водокористування по АЗС № 26-06, яка розташована в Чернівецькій обл. Глибоцький р-н с. Коровія, вул. Головна, 9 отримано виконавцем 18.04.2014р.

Додатком № 2 до договору визначено, що виконавець повинен отримати дозвіл на АЗС № 26-06 не пізніше 21.01.2014р.

З наданих позивачем за зустрічним позовом документів вбачається що останній не виконав роботи в обумовлені договором строки, у зв'язку із чим, 21.05.2014р. виконавцю позивачем за первісним позовом направлено лист №2306 про розірвання договору.

Угод щодо продовження строків виконання робіт за договором сторонами не укладалось.

Безпідставним є посилання позивача за зустрічним позовом на витрати з проведення робіт державними підприємствами, з якими останній укладав угоди, а саме:

- Роботи Державного підприємства «Українська геологічна компанія»;

- Роботи Подільського ГПП «Українська геологічна компанія»;

- Роботи Південно-Української геологічної експедиції Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства.

Згідно п. 5.2. договору виконавець має право долучити до виконання робіт, зазначених у п. 1.2. договору, третіх осіб, залишаючись при цьому відповідальним за роботу таких третіх осіб перед замовником.

Відповідно до ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Таким чином, замовник не відповідає за угодами, які були укладені між виконавцем та державними підприємствами.

Згідно п. 3.1. договору оплата робіт, виконаних виконавцем, здійснюється замовником поетапно, за фактом виконання робіт по кожному об'єкту після підписання Акта здавання-приймання виконаних робіт протягом 10 банківських днів.

Відповідно до п. п. 5.1.1., 5.1.2 договору виконавець зобов'язується у визначений п. 4.1. договору строк належним чином виконати роботи, що передбачені у пунктах 1.1., 1.2. договору, для об'єктів згідно додатку № 1. За результатами роботи скласти й підписати зі свого боку акт здавання-приймання робіт за договором та негайно надати цей акт для підписання замовнику.

Пунктом 5.4.3. договору сторони погодили, що замовник зобов'язаний підписувати Акти здачі-приймання виконаних робіт протягом трьох діб з моменту його отримання від виконавця, за умови, якщо такі роботи виконані належним чином та у строк, передбачений додатком № 2.

Здавання виконаних робіт замовнику здійснюється поетапно шляхом оформлення Акта здавання-приймання робіт по відповідному етапу (Об'єкту), підписаного представниками виконавця і замовника. Акт є офіційним документом, що підтверджує виконання зобов'язань за цим договором (п. 6.2. договору).

Пунктом 6.3. договору сторони погодили, що замовник зобов'язаний протягом п'яти днів з моменту отримання Акту здавання-приймання робіт надати виконавцю підписаний Акт здавання-приймання робіт або мотивовану відмову приймання робіт.

З матеріалів справи не вбачається, які саме акти наданих послуг, окрім тих які надсилались 19.08.2014p., виконавець надсилав замовнику.

Позивач за зустрічним позовом вказує, що 05.05.2014р. замовнику було виставлено рахунки № 39-42 разом з оригіналами дозволів.

Однак, підставою для оплати робіт є акт виконаних робіт, як передбачено п. п. 3.1., 5.1.2. договору, а не рахунок на оплату.

Крім того, судом встановлено, що оригінали дозволів відсутні у замовника та докази надсилання або отримання замовником вказаних рахунків або дозволів до матеріалів справи позивачем за зустрічним позовом не надано.

Щодо актів виконаних робіт, які позивач за зустрічним позовом надіслав відповідачеві за зустрічним позовом колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 22.08.2014р. від виконавця на адресу замовника надійшли наступні акти надання послуг:

Акт надання послуг № 70 від 15.08.2014 р. на суму 18 085,00 грн. за надання консультаційних послуг з розробки, погодження га отримання Дозволу на спеціальне водокористування для АЗС № 22-11 ПІІ «ЛУКОЙЛ-Україна» за адресою Херсонська обл. Генічевський р-н. с. смт. Партизани, вул. Генічевська, 1-Б,

Акт надання послуг № 71 від 15.08.2014 р. на суму 18 085,00 грн. за надання консультаційних послуг з розробки, погодження та отримання Дозволу на спеціальне водокористування для АЗС, № 22-14 ПІІ «ЛУКОЙЛ-Україна» за адресою Херсонська обл. Генічевський р-н. с. Чонгар, вул. Берегова, 18;

Акт надання послуг № 72 від 15.08.2014 р. на суму 17 666,00 грн. за надання консультаційних послуг з розробки, погодження та отримання Дозволу на спеціальне водокористування для АЗС № 26-03 ПІІ «ЛУКОЙЛ-Україна» за адресою м. Чернівці, вул. Д. Лук'яновича, 147;

Акт надання послуг № 73 від 15.08.2014 р. на суму 17 666,00 грн. за надання консультаційних послуг з розробки, погодження та отримання Дозволу на спеціальне водокористування для АЗС № 26-06 ПІІ «ЛУКОЙЛ-Україна» за адресою Чернівецька обл. Глибоцький р-н с. Коровія, вул. Головна, 9;

Акт надання послуг № 74 від 15.08.2014 р. на суму 16 745,00 грн. за надання консультаційних послуг з розробки, погодження та отримання Дозволу на спеціальне водокористування для АЗС 09-02 ПІІ «ЛУКОЙЛ-Україна» за адресою Івано-Франківська обл. Коломийський р-н с. Раковчик;

Акт надання послуг № 75 від 15.08.2014 р. на суму 16 745,00 грн. за надання консультаційних послуг з розробки, погодження та отримання Дозволу на спеціальне водокористування для АЗС № 09-01 ПІІ «ЛУКОЙЛ-Україна» за адресою Івано-Франківська обл. Снятинський р-н, с. Тулуків.

Всього на загальну суму 104 992, 00 грн.

Вказані акти направлені виконавцем лише 19.08.2014p., при цьому замовник, відмовився від прийняття робіт за договором ще 21.05.2014р.

Листом від 30.07.2014p. № 3985 виконавець повторно повідомлений замовником про відмову в прийнятті робіт за спірним договором.

Також позивачем за зустрічним позовом заявлено до стягнення 44 652, 75 грн. за подання клопотань, як стверджує виконавець, що є заключним етапом перед отриманням дозволів на спеціальне водокористування.

Предметом договору є здійснення робіт по розробці, погодженню та отриманню дозволів на спеціальне водокористування для автозаправних станцій та нафтобаз замовника згідно додатку № 1 до договору.

З наведеного позивачем за зустрічним позовом слідує, що дозволи на спеціальне водокористування на заявлену суму в розмірі 44 652,75 грн. виконавцем не отримано, в зустрічному позові останній вказує лише про отримання 6 (шести) дозволів на спеціальне водокористування.

Оскільки матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження надання виконавцем замовнику послуг на суму 44 652, 75 грн. та направлення замовнику актів на цю суму, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що виконавець, не отримавши дозволи на спеціальне водокористування для АЗС замовника, безпідставно вимагає сплати коштів за роботи, які виконавцем не виконані.

Крім цього, з матеріалів справи не вбачається, по яким саме 14 (чотирнадцяти) автозаправним станціям виконавцем подані клопотання.

Таким чином, судом встановлено, що у відповідача за зустрічним позовом відсутні підстави для оплати рахунків № № 70, 71, 72, 73, 74, 75 від 15.08.2014р. на загальну суму 104 992, 00 грн., оскільки за порушення умов договору позивачем за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом відмовився від прийняття робіт до фактичного отримання позивачем за зустрічним позовом дозволів на спеціальне водокористування по АЗС.

Крім цього, у відповідача за зустрічним позовом відсутні підстави для оплати 44 652, 75 грн., оскільки позивачем за зустрічним позовом не виконано робіт на вказану суму, про що свідчить відсутність відповідних дозволів на спеціальне водокористування для АЗС відповідача за зустрічним позовом.

З огляду на викладене, враховуючи, що позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним позовом) не надано суду жодних належних та допустимих доказів виконання та передачі замовнику робіт у визначені договором строки, що було б підставою для здійснення оплати виконаних робіт, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) є необґрунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За обставин викладених вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт-Холдинг» з підстав, викладених в ній, не підлягає задоволенню, але рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2014р. у справі №910/13189/14, підлягає частковому скасуванню з підстав, викладених вище, з викладенням резолютивної частини рішення в редакції постанови Київського апеляційного господарського суду.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із частковим задоволенням первісного позову з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягає стягненню 1 275, 06 грн. судового збору за подання позовної заяви пропорційно задоволеній частині позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт-Холдинг» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2014р. у справі №910/13189/14 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2014р. у справі №910/13189/14 скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

«1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір надання послуг №ЕН2511LK/13/1782 від 25.11.2013р., який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «Експерт-Холдинг» та Підприємством з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт-Холдинг» (01004, м. Київ, вул. Крутий Узвіз, 6/2, літера А, код ЄДРПОУ 34980530) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 68, ідентифікаційний код 30603572) 39 733, 42 грн. штрафних санкцій та 1 275, 06 грн. судового збору.

4. В іншій частині первісного позову відмовити.

5. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.»

3. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

4. Матеріали справи № 910/13189/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді С.А. Гончаров

Р.І. Самсін