Постанова

від 24.06.2015 по справі 804/2017/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"24" червня 2015 р. справа № 804/2017/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Універсал Автоматика» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2015 р. в справі № 804/2017/15 за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Універсал Автоматика» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Універсал Автоматика» (далі - ТОВ «Універсал Автоматика») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Криворізька південна ОДПІ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, просило визнати протиправними дії відповідача стосовно коригування в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» показників податкової звітності за липень, серпень, вересень 2014 р. на підставі акту перевірки від 12.01.2015 р. № 6/22.04/34811198, зобов'язати відповідача в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України відновити раніше задекларовані показники позивача, а саме збільшити суму податкового кредиту на загальну суму податку на додану вартість за липень, серпень, вересень 2014 р. в розмірі 188288,23 грн., в тому числі по постачальникам: ТОВ «Тревелко-Груп» за липень 2014 р. на 15527,68 грн., ТОВ «Компакт ОСОБА_2» за липень 2014 р. на 47077,73 грн., ТОВ «Союз-Лед НВП» за вересень 2014 р. на 125682,82 грн., збільшити суми податкових зобов'язань на загальну суму податку на додану вартість за липень, серпень, вересень 2014 р. в розмірі 231392,75 грн., в тому числі по покупцям: ТОВ «Універсал Електромонтаж» в сумі 711,97 грн., ТОВ «Енергомагістраль» в сумі 2482,38 грн., ТОВ «Треі-Україна» в сумі 228218,40 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2015 р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про задоволення позову з підстав порушення норм матеріального права, зазначає, що коригування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту в Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів може здійснюватися лише після узгодження податкових зобов'язань шляхом надання платником податку уточнюючої декларації або шляхом прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення. Оскільки позивачем уточнюючі податкові декларації не подавались, а контролюючим органом не приймались податкові повідомлення-рішення про збільшення/зменшення суми грошових зобов'язань, здійснення коригування показників податкової звітності позивача здійснено протиправно. При цьому апелянт зазначає, що відомості, які містяться в акті перевірки, не набувають статусу податкової інформації та не можуть бути поширені засобами програмного забезпечення без узгодження відповідних податкових зобов'язань у спосіб, що передбачено Податковим кодексом України. На думку позивача, судом першої інстанції не надано належної оцінки доказам настання певних негативних юридичних наслідків внаслідок здійснення коригування показників податкової звітності позивача. Також вказує, що судом фактично не розглянуто позовні вимоги.

Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Універсал Автоматика» зареєстроване виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 05.03.2007 р., ідентифікаційний код 34811198, перебуває на податковому обліку в Криворізькій південній ОДПІ, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 100148034, виданого 29.10.2008 р.

Судом першої інстанції встановлено, що Криворізькою південною ОДПІ проведено виїзну документальну позапланову перевірку ТОВ «Універсал Автоматика», за результатами якої складено акт від 12.01.2015 р. № 6/22.04/34811198, на підставі якого внесено інформацію в електронну базу даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показників податкової звітності позивача за липень, серпень, вересень 2014 р.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій посадових осіб податкового органу та не породжують правових наслідків для платника податків, не створюють жодних перешкод для діяльності такого платника, та відсутності доказів порушення прав позивача.

Колегія суддів вважає такий висновок необґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Криворізькою південною ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Універсал Автоматика» з питань достовірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Інформаційна транспортна агенція України» за липень 2014 р., ТОВ «Тревелко-Груп» за липень 2014 р., ТОВ «Компакт ОСОБА_2» за липень 2014 р., ТОВ «Союз-Лед НВП» за вересень 2014 р. та достовірності сформованого податкового зобов'язання з податку на додану вартість по реалізації товарів (робіт, послуг), придбаних у зазначених контрагентів за перевіряємий період, за результатами якої складено акт від 12.01.2015 р. № 6/22.04/34811198, яким встановлено порушення позивачем ст. 22, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.4, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до безпідставного віднесення до складу податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість суми податку на додану вартість в липні 2014 р. по взаємовідносинам з контрагентами: ТОВ «Тревелко-Груп» на суму 15527,68 грн., ТОВ «Компакт ОСОБА_2» на суму 47077,73 грн., у вересні 2014 р. - з ТОВ «Союз-Лед НВП» на суму 125682,82 грн.; завищення податкових зобов'язань в сумі 231392,75 грн. по взаємовідносинах з покупцями; ТОВ «Універсал Електромонтаж» в сумі 711,97 грн., в тому числі у липні 2014 р. - 466,97 грн., у серпні 2014 р. - 126,33 грн., у вересні 2014 р. - 118,67 грн.; ТОВ «Енергомагістраль» в сумі 2482,38 грн. у липні 2014 р.; ТОВ «ТРЕІ-Україна» в сумі 228218,40 грн., в ому числі у липні 2014 р. - 70000 грн., у серпні 2014 р. - 18750 грн., у вересні 2014 р. - 139467,15 грн.

Податкові повідомлення-рішення за наслідками перевірки податковим органом не приймались.

На підставі акту № 6/22.04/34811198 від 12.01.2015 р. податковим органом самостійно вчинено дії щодо корегування показників податкової звітності ТОВ «Універсал Автоматика» до Інформаційної системи «Податковий блок» податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів, а саме відбулось зменшення задекларованих ТОВ «Універсал Автоматика» податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту з податку на додану вартість за липень, серпень, вересень 2014 р.

Правомірність формування позивачем показників податкової звітності з податку на додану вартість (правомірність формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість) позивач підтверджує первинними документами, складеними за результатом здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) та продажу товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, згідно з нормами чинного на час виникнення спірних правовідносин податкового законодавства України можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податку залежить від їх оплати (отримання) в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та одержання належним чином оформленої податкової накладної.

Наявні у позивача податкові накладні, оформлені у відповідності до вимог Податкового кодексу України, підтверджують право ТОВ «Універсал Автоматика» на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Наявні у позивача первинні документи дають позивачу підстави для формування податкових зобов'язань за господарськими операціями з поставки позивачем контрагентам-покупцям товару.

За приписами пунктів 36.1 , 36.5 статті 36 , пункту 38.1 статті 38 , пункту 44.1 статті 44 , пункту 47.1 статті 47 , пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку.

Тобто платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Таким чином, формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкових накладних.

Законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу , може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Наказом Державної податкової служби України від 24 грудня 2012 року № 1197 «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок» з 1 січня 2013 року було введено в експлуатацію ІС «Податковий блок» в органах державної податкової служби всіх рівнів.

Як вбачається з витягів з Автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» (надалі - АІС «Податковий блок») розділ «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів», відповідачем здійснене коригування показників податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту, визначених позивачем в деклараціях з податку на додану вартість за липень, серпень, вересень 2014 р. на підставі акту перевірки від 12.01.2015 р. № 6/22.04/34811198, у зв'язку з чим відбулося штучне відхилення між показниками позивача та показниками його контрагентів (а.с. 84-91 т.1).

Виходячи з аналізу положень статті 74 Податкового кодексу України , інформаційна автоматизована система «Податковий блок» повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, та її корегування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту, а контролюючі органи використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Таким чином, дії податкового органу у вигляді коригування показників в інформаційній базі мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку. Самостійна зміна відповідачем в електронних базах даних показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі висновків акту перевірки без прийняття податкового повідомлення-рішення або без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує законні права та інтереси позивача і є протиправною.

Статтею 54 Податкового кодексу України встановлено, що суми податкових та грошових зобов'язань визначаються або платником податків самостійно шляхом їх зазначення у податковій декларації або визначається контролюючим органом шляхом прийняття рішення про визначення сум грошового зобов'язання.

Податковим законодавствоми передбачено узгодження податкових зобов'язань.

Колегія суддів зазначає, що податкова інформація є різновидом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу, який у свою чергу, є способом здійснення податкового контролю. Деталізована інформація по платнику податку щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, є одним із різновидів податкового контролю, а відтак, враховуючи приписи Закону України «Про інформацію» , вказана офіційна інформація державних органів повинна відповідати дійсності.

При цьому висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником податків даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові грошових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем не приймались податкові повідомлення-рішення, на підставі яких після їх узгодження можливо було внести дані до АІС «Податковий блок».

Суд не приймає доводи відповідача про те, що вказана автоматизована інформаційна система створена тільки для службового користування, у зв'язку із чим коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача не може порушувати прав та інтересів останнього, оскільки ця система повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності і її коригування можливе лише за наслідками узгодження грошових зобов'язань.

Податкові органи використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, а розбіжності в цих показниках, як зазначалось вище, призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України , що у свою чергу виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Таким чином, будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

Оскільки жодних донарахувань позивачеві грошових зобов'язань (та, відповідно, їх узгодження) за наслідками проведення спірної перевірки здійснено не було, це свідчить про вчинення податковим органом дій всупереч наведеним вище нормам та про порушення права позивача.

Сукупність приведених вище обставин спростовує висновок суду першої інстанції, що висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій посадових осіб податкового органу та не породжують правових наслідків для платника податків, не створюють жодних перешкод для діяльності такого платника. При цьому посилання суду першої інстанції на відсутність доказів порушення прав позивача спростовується наявними в матеріалах справи листами контрагентів позивача про можливе розірвання господарських відносин з позивачем.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими позовні вимоги, у зв'язку з чим задовольняє позов.

Відповідно до ст. 94 КАС України на користь позивача підлягають стягнення судові витрати.

З урахуванням викладеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Універсал Автоматика» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2015 р. в справі № 804/2017/15 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2015 р. в справі № 804/2017/15 за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Універсал Автоматика» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії скасувати.

Постановити в справі № 804/2017/15 нову постанову.

Позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Універсал Автоматика» до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» показників податкової звітності ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Універсал Автоматика» за липень, серпень, вересень 2014 р. на підставі акту перевірки від 12.01.2015 р. № 6/22.04/34811198.

Зобов'язати Криворізьку південну об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларовані ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Універсал Автоматика»:

- в декларації з податку на додану вартість за липень 2014 р. збільшити суму податкового кредиту по постачальнику ТОВ «Тревелко-Груп» на суму 15527,68 грн., по постачальнику ТОВ «Компакт ОСОБА_2» на суму 47077,73 грн. та збільшити суму податкових зобов'язань по покупцю ТОВ «Універсал Електромонтаж» на суму 466,97 грн., по покупцю ТОВ «Енергомагістраль» на суму 2482,38 грн., по покупцю ТОВ «ТРЕІ-Україна» на суму 70000 грн.;

- в декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 р. збільшити суму податкового зобов'язання по покупцю ТОВ «Універсал Електромонтаж» на 126,33 грн., по покупцю ТОВ «ТРЕІ-Україна» на суму 18750 грн.;

- в декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 р. збільшити суму податкового кредиту по постачальнику ТОВ «Союз-Лед НВП» на 125682,82 грн. та збільшити суму податкових зобов'язань по покупцю ТОВ «Універсал Електромонтаж» на суму 118,67 грн., по покупцю ТОВ «ТРЕІ-Україна» на суму 139467,51 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Універсал Автоматика» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 109 (сто дев'ять) грн. 62 коп.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: Н.А. Олефіренко