Ухвала

від 23.06.2015 по справі 201/10617/15-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

№ 201/10617/15-ц

провадження 2-з/201/248/2015

УХВАЛА

23 червня 2015 року м. Дніпропетровська

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., ознайомившись з заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (49101, Україна, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (49005, Україна, м. Дніпропетровськ, проспект Гагаріна, буд. 71, РНОКПП НОМЕР_2) про стягнення суми боргу та витрат, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 22 червня 2015 року звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення суми боргу та витрат.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2015 року провадження по цій справі було відкрито та призначено проведення судового засідання.

Разом з позовом позивачем до суду було подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту та заборони на відчуження земельної ділянку, розташованої за адресою м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 71, кадастровий номер 1210100000:03:235:0038, цільове призначення: для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка належить ОСОБА_2, на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 2656 від 16 липня 2014 року, право власності на земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16 липня 2014 року, номер запису про право власності 6358472, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 408902112101; домоволодіння № 71 по пр. Гагаріна в м. Дніпропетровську, що належить ОСОБА_2, на підставі свідоцтва про право на спадщину від 16 липня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_3, реєстр №2656, право власності зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер майна 408905612101, номер запису про право власності № 6358458, оскільки в провадженні суду перебуває зазначена справа та відповідач свої зобов'язання не виконує (добровільно сплатити борг відмовляється), а тому вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Частиною 1 статті 151 ЦПК України передбачено, що суд, за заявою осіб, що беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб та заборона вчиняти певні дії є видами забезпечення позову, передбаченими ст. 152 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Також відповідно до пункту 20 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» від 7 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначено, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК (судовий секвестр).

Перевіривши матеріали справи і заяву про забезпечення позову та оцінивши надані докази, а також враховуючи, що заява подана з додержанням вимог статті 151 ЦПК України, а заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно відповідача, що знаходяться у нього або інших осіб та заборони вчиняти певні дії, є видами забезпечення позову, передбаченими ст. 152 ЦПК України і відповідають предмету позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи, з урахуванням чого суд вважає можливим задовольнити заяву про забезпечення позову, в з в'язку з чимнакласти арешт та заборону на відчуження земельної ділянки, розташованої за адресою м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 71, кадастровий номер 1210100000:03:235:0038, цільове призначення: для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка належить ОСОБА_2, на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 2656 від 16 липня 2014 року, право власності на земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16 липня 2014 року, номер запису про право власності 6358472, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 408902112101; домоволодіння № 71 по пр. Гагаріна в м. Дніпропетровську, що належить ОСОБА_2, на підставі свідоцтва про право на спадщину від 16 липня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_3, реєстр №2656, право власності зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер майна 408905612101, номер запису про право власності № 6358458, оскільки в провадженні суду перебуває зазначена справа та між сторонами виник майновий спір з приводу стягнення суми боргу, що є значною (6 334 758 гривень), а також враховуючи, що заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позивачем вимогами. Зважаючи на вище викладене та враховуючи характер спірних правовідносини, які виникли між сторонами, вважаю, що вжиття заходів забезпечення позову є доцільним, обґрунтованим, а також існують всі підстави вважати, що вище вказане майно може бути відчужене на користь інших осіб або вчинені будь-які інші дії щодо вказаного майна з метою ухилення від виконання рішення суду, а тому з урахуванням вище викладеного суд вважає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову відповідач матиме можливість здійснити відчуження майна, що йому належить, на користь інших осіб, а тому дійсно існує реальна загроза утруднення або неможливість виконання рішення суду так як у сторони спору (відповідача) до його вирішення наявна можливість розпорядитися об'єктом прав, що стали предметом спору, в зв'язку з чим невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, крім того слід зазначити, що вказаним не порушуються інтереси інших осіб, в зв'язку з чим не можуть бути взяті до уваги можливі їх заперечення щодо зазначеного, оскільки заходи забезпечення позову вживаються судом до розгляду справи по суті та стосовно майно або грошових коштів, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, тобто вони мають тимчасовий характер, однак справа ще не розглянута, по справі проводяться процесуальні дії з метою повного і всебічного її розгляду і з'ясування обставин та ін., всі ці обставини є предметом спору по справі між сторонами, по суті позовних вимог своїх пояснень сторони ще не давали, матеріали справи ще не досліджувалися по суті, в зв'язку з чим невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч. ч. 9, 10 ст. 153 ЦПК України ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ч. ч. 1, 3 ст. 151, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 152, ч. ч. 1, 9, 10 ст. 153, 210, 293 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 Валеріївни про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт та заборону на відчуження земельної ділянки, розташованої за адресою м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 71, кадастровий номер 1210100000:03:235:0038, цільове призначення: для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка належить ОСОБА_2, на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 2656 від 16 липня 2014 року, право власності на земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16 липня 2014 року, номер запису про право власності 6358472, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 408902112101; домоволодіння № 71 по пр. Гагаріна в м. Дніпропетровську, що належить ОСОБА_2, на підставі свідоцтва про право на спадщину від 16 липня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_3, реєстр №2656, право власності зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер майна 408905612101, номер запису про право власності № 6358458.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня проголошення ухвали, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набрала законної сили 23 червня 2015 року.

Строк пред'явлення ухвали до виконання - один рік.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя О.А. Антонюк