Рішення від 13.07.2006 по справі 14/233пн(15/273пн)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської

області  91016,

м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской

области  91016,

г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

13.07.06                                                                                

Справа № 14/233пн(15/273пн).

Суддя

Лісовицький Є.А., розглянувши матеріали 

справи за позовом дочірнього підприємства «Ринок м. Старобільськ»,

Луганської обласної спілки споживчих товариств м. Старобільськ , Луганської

області 

до Приватного підприємця ОСОБА_1, м.

Старобільськ, Луганської області

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

при

секретарі Кравченко В.П.

в

присутності представників:

від

позивача -Юшин Д.В., дов. б/н від 20.05.06, Вакуленко Т.В., директор.

від

відповідача -ОСОБА_2, дов. № НОМЕР_1, ОСОБА_1

Представниками

сторін подано клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового

процесу, яке задовольняється судом.

Суть спору:

позивачем заявлено вимогу про зобов'язання відповідача усунути перешкоди у

користуванні позивачем орендованою земельною ділянкою, а саме забрати з

території позивача належний відповідачу модуль розміром 5х2 метри.

Відповідач заперечує проти позову з

мотивів, викладених у відзивах на позов, апеляційних та касаційних скаргах.

Розглянувши матеріали справи,

вислухавши представників сторін, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство «Ринок міста

Старобільськ»Луганської обласної спілки споживчих товариств згідно Статуту є

правонаступником спільного підприємства ринку міста Старобільська,

зареєстрованого 06.07.1995 і предметом його діяльності  є як здійснення оптової та роздрібної

торгівлі так і створення торгівельної мережі для здійснення торгівлі.

Старобільською міською радою та

Дочірнім підприємством «Ринок міста Старобільськ»Луганської обласної спілки

споживчих товариств 19.01.04 укладений договір НОМЕР_2 на право тимчасового

користування земельною ділянкою на умовах оренди площею 2,2753 га, розташованою

у АДРЕСА_1 строком на 25 років.

За актом приймання-передачі від

19.01.04 зазначена земельна ділянка передана позивачу.

Відповідач здійснював торгівлю з

двох кіосків на території ринку з 2000 року, що підтверджується абонементними

талонами про оплату за торгове місце спочатку спільному підприємству ринку

міста Старобільська, а потім -позивачу. Остання оплата згідно цих талонів

здійснена за серпень 2004 року.

Відповідач звернувся до позивача з

заявою від 03.08.04 з проханням дозволити розмістити контейнер розміром 5 на 2

метри.

Між сторонами у справі підписаний

договір від 01.09.2004р., відповідно до п.1.1. якого позивач надає відповідачу

частину території ринку, необхідну для розміщення модуля, загальною площею 5

кв. м., а відповідач відшкодовує позивачу частину загальноринкових витрат

(вода, електроенергія, зв'язок тепло, санітарні вузли, земля,  оголошення та інші витрати на утримання

модуля) у розмірі 26 грн. за 1 торгове місце, щомісячно 195 грн.

Строк дії договору визначено

сторонами у п.4.1. договору - по 31.12.2004р.

Після закінчення строку договору

відповідач звертався до позивача з пропозицією про укладення нового договору.

Позивач листом від 04.02.05 відмовився укладати договір з надання ринком послуг

з мотивів, що лише позивач може пропонувати укладення договорів, відповідачу

залишається лише прийняти умови договору чи відмовитись від нього.

Позивач листом від 30.03.05 також

звертався до відповідача з пропозицією укласти новий договір. Але листом від

04.04.05 відповідач відмовився укладати договір з мотивів незгоди з умовами і

тарифами.

Листом № НОМЕР_3, отриманим

відповідачем 22.03.05, позивач запропонував відповідачу прибути до нього

переукладення договору на 2005 рік.

Рішенням господарського суду

Луганської області від 22.07.05 № НОМЕР_4 встановлено, що договір на

користування територією позивача після закінчення дії договору від 01.09.04

сторонами не укладався.

У зв'язку з не укладенням договору

позивач листом № НОМЕР_5, отриманим відповідачем 14.04.05, зажадав від

відповідача забрати з території ринку належні відповідачу контейнери.

Позивач звернувся до господарського

суду Луганської області з позовом в якому просить зобов'язати відповідача

усунути перешкоди в користуванні землею та забрати з території позивача модуль

розміром 5м на 2м.

Свої вимоги позивач обґрунтовує

тим, що він є землекористувачем спірної земельної ділянки на якій розташований

модуль належний відповідачу, чим порушуються його права як землекористувача.

Відповідач проти позову заперечує,

посилаючись на те, що він належним чином сплачує послуги позивача, що він

звертався до позивача для оформлення права користування землею під модулем.

Оцінивши матеріали справи, суд

дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних

підстав.

Згідно п.13 Правил торгівлі на ринках,

затверджених Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції

України, Міністерства внутрішніх справ України,             Державної податкової адміністрації

України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України

№ 57/188/84/105 від 26.02.2002 торговельне 

місце  -   площа,   відведена  

для   розміщення необхідного   для 

торгівлі  інвентарю  ( ваг, 

лотків  тощо)  та здійснення продажу продукції з  прилавків 

(столів),  транспортних

засобів,  причепів,  візків (у тому числі ручних),  у контейнерах, кіосках,  палатках тощо. Розмір торговельного місця

визначається в правилах  торгівлі  на 

ринках,  що  затверджуються  відповідно до законодавства.

Відповідно до п.13 Правил торгівлі

на ринках, затверджених рішенням Старобільської міської ради № 3/2 від

13.07.02, одне торговельне місце на прилавках (лотках) дорівнює одному

погонному метру, при продажу продукції (товарів) з транспортного засобу,

причепу, візку, у тому числі ручного, у контейнерах, кіосках, наметах -двом

повним чи неповним квадратним метрам зайнятої площі.

Отже, торговельне місце є спеціально

визначена площа території ринку, яка розташована на земельній ділянці, що

орендує позивач, і призначена для здійснення торгівлі. Дане торговельне

місце може бути обладнане позивачем (столи, контейнери) і надаватись особам, що

здійснюють роздрібну торгівлю у подібному вигляді. Але може передаватись право

на місце розташування особі, що здійснює торгівлю, на території ринку, саме

це благо вона отримує від ринку, як підприємства, що здійснює організацію

торгівлі на певній території.

Право визначення місця розташування

суб'єктів, що здійснюють торгівлю, належить позивачу, відповідно до п.14

вищезазначених Правил торгівлі на ринках, 

оскільки він є землекористувачем земельної ділянки, на якій

розташований ринок, і даний вид діяльності не суперечить його статуту.

Судом встановлено, що на території,

яка безпосередньо примикає до земельної ділянки, орендованої позивачем, та

всередині неї розташовані земельні ділянки належні іншим землекористувачам. І

хоча територіально вони знаходяться між торговельної площі позивача, правом на

визначення торговельних місць на даних ділянках чи стягнення з їх власників

ринкового збору позивач не наділений.

Таким чином, при укладенні договору

від 09.09.04 на користування територією ринку між сторонами не виникли

правовідносини з суборенди земельної ділянки, наданої в оренду позивачу.

Відповідач лише отримав право на зайняття певного місця на території ринку на

певний строк відповідно до дислокації, розробленої позивачем (модулю

відповідача був наданий номер 105).

Зазначене підтверджується договором

оренди НОМЕР_1 від 19.01.04 у якому відсутнє право на суборенду земельної

ділянки, поясненнями позивача про відсутність у нього права на передачу

земельної ділянки в суборенду, рішенням Старобільської міської ради № НОМЕР_6

про відмову у наданні дозволу проміж інших відповідачу на оформлення договорів

суборенди землі на території позивача для обслуговування належного їй модуля,

що розташований на земельній ділянці, яку орендує позивач.

Отже, відповідно до договору від

09.09.04, відповідач отримав право користування торговельним місцем на

території ринку і розміщення на ньому належного йому модуля, з якого

здійснювалась торгівля.

Після закінчення строку дії

договору від 09.09.04 нові договори на користування торговельним місцем, як це

передбачено п.20 Правил торгівлі на ринках, сторонами не укладались і

правовідносини щодо користування торговельним місцем не виникли, що встановлено

рішенням господарського суду  від

22.07.05 № НОМЕР_4. Але модуль (контейнер) відповідача продовжує знаходитись на

земельній ділянці, що орендується позивачем, що підтверджується договором

купівлі-продажу кіоску (контейнеру) від 06.04.06 і угодою про його розірвання

від 04.05.06 та визнано сторонами.

Відповідач не надав суду належних

доказів правових підстав знаходження на час вирішення спору в суді модулю на

території ринку на земельній ділянці, що орендується позивачем.

Твердження відповідача, що він з

2000 року здійснює торгівлю на ринку і тому має право продовжувати її і далі

без укладення договорів на користування торговельним місцем оцінюються судом

критично, оскільки вони суперечать нормам Цивільного кодексу України.

Позивач звернувся за захистом своїх

порушених прав як землекористувач земельної ділянки, на якій знаходиться

торговельне місце, що безпідставно зайняте відповідачем.

Згідно п.п. «а», «ґ»п. 1 ст. 95

Земельного кодексу України землекористувач має право самостійно господарювати

на землі, споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Відповідач,  розмістивши 

свій  модуль на земельній ділянці,

наданій позивачу користування, порушує права позивача на користування земельною

ділянкою,  передбачені ст.95 Земельного

кодексу України.

Відповідно  до  ч.2

ст.152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або  землекористувач  може вимагати усунення будь-яких порушень

його прав землю, навіть  якщо  ці порушення не пов'язані з позбавленням

права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих  збитків.

Згідно  ст. 16 Цивільного кодексу України та ст.152

Земельного кодексу України, порушене 

право  позивача  підлягає 

захисту  шляхом  відновлення 

становища,  яке існувало  до порушення.

В силу  статті 152 Земельного кодексу України держава

забезпечує громадянам та юридичним 

особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної

ділянки  або землекористувач може

вимагати усунення будь-яких порушень його прав на  землю, 

навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння

земельною ділянкою, і відшкодування збитків.

За таких підстав позовні вимоги

підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК

України судові витрати у складі: 85грн. 00 коп. державного мита, а також 118

грн. 00 коп.  витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Надміру сплачене

держмито у сумі 17 грн. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись

ст.ст.  44, 49, 82, 84, 85 ГПК України,

суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати приватного

підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2,

ідентифікаційний номер НОМЕР_7, негайно після набрання законної сили даним

рішенням забрати належний їй модуль розміром 5м на 2м з земельної ділянки,

що знаходиться в користуванні Дочірнього підприємства “Ринок міста

Старобільськ” Луганської обласної спілки споживчих товариств за адресою:

АДРЕСА_1. Наказ видати.

3. Стягнути з приватного

підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2,

ідентифікаційний номер НОМЕР_7, на користь Дочірнього підприємства

“Ринок міста Старобільськ” Луганської обласної спілки споживчих товариств,

АДРЕСА_1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 01547918, витрати зі сплати  державного мита у сумі 85грн. 00 коп., а

також  витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. Наказ видати.

4. Повернути Дочірньому

підприємству “Ринок міста Старобільськ” Луганської обласної спілки споживчих

товариств, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 01547918 зайве сплачене

держмито у сумі 17 грн. Підставою для повернення є довідка скріплена печаткою

суду.

У судовому засіданні 13.07.06 за

згодою сторін була оголошена  тільки

вступна  та резолютивна частина рішення.

Дата підписання рішення 17.07.06.

Відповідно до ст. 85 Господарського

процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після

десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                      Є.А. Лісовицький