Головуючий суддя в суді І інстанції
ОСОБА_1
Справа № 374/245/15-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2015 року Ржищівський міський суд Київської області в складі:
головуючої судді: Козіної С.М.
при секретарі: Проценко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ржищеві Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Ржищівська міська державна нотаріальна контора, Реєстраційна служба Ржищівського міського управління юстиції, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,-
ВСТАНОВИВ:
09.06.2015 року до Ржищівського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Ржищівська міська державна нотаріальна контора, Реєстраційна служба Ржищівського міського управління юстиції, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, в якій вказано що, 21.12.2013 року помер чоловік позивачки ОСОБА_2 Після його смерті відкрилася спадщина, в тому числі на 1/2 частину житлового будинку в м. Ржищів Київської області по вул. Зарічна, 5, на який ОСОБА_5 не встиг за життя оформити право власності.
Зазначений вище будинок розташований на земельній ділянці, яка була передана ОСОБА_5 для будівництва даного будинку відповідно до рішення зборів колгоспників колгоспу ім. Дімітрова від 05.06.1990 року та рішення № 4 XVІІІ сесії Ржищівської селищної ради народних депутатів ХХІІ скликання від 31.03.1994 року. Дозвіл на булівництво цього будинку був отриманий спадкодавцем відповідно до рішення виконавчого комітету Ржищівської селищної Ради народних депутатів Кагарлицького району Київської області № 9 від 25.07.1990 року та рішення виконкому Кагарлицької районної рад народних депутатів № 162 від 28.08.1990 року, яким одночасно був затверджений і проект даного будівництва.
Окрім того, до складу спадкового майна входить земельна ділянка, кадастровий номер 3222280400:08:004:0028, загальною площею 2,30 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Балико-Щучинської сільської ради Кагарлицького району Київської області, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 160481.
Заповіт на своє майно чоловік позивачки не складав. Окрім позивачки, спадкоємцями першої черги за законом є їхні дві спільні доньки ОСОБА_3, ОСОБА_4 - відповідачі по даній справі.
У визначений законодавством термін позивачка звернулася до Ржищівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на майно, завчасно домовившись з відповідачами про порядок розподілу даного майна між собою. Позивачці повинна була перейти у власніть половина будинку, що належала спадкодавцю, а дочкам земельна ділянка, по 1/2 частині кожній.
Але, як вбачається із листа державного нотаріуса від 10.04.2015 року № 27/02-14 у видачі свідоцтв на дане майно позивачці було відмовлено тому, що вони не надали правовстановлюючого документу на будинок. Тому оформити свої права на спадщину та зробити її розподіл у договірному порядку відповідно до норм статей 6, 627 ЦК України є неможливим.
Оскільки ОСОБА_5 не складав заповіту про розпорядження власним майном на випадок своєї смерті, то перехід всіх його прав та обов'язків здійснюється до його спадкоємців за законом в порядку черговості, визначеної ст. 1258 ЦК України, крім випадків встановлених ст. 1259 ЦК України. У першу чергу право на спадкування за законом відповідно до ст. 1261 ЦК України мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки. Позивачка у спільному шлюбі з ОСОБА_5 перебувала з 30.04.1989 року. Від шлюбу народилися доньки ОСОБА_3, ОСОБА_4 На момент смерті спадкодавця позивачка проживала у спадковому будинку, у якому проживає і на сьогоднішній день.
Виходячи з наведеного, позивачка вимушена звертатися до суду за захистом своїх майнових прав, оскільки нотаріус відмовила їй у видачі правовстановлюючих документів на спадкове майно і єдиним способом поновлення порушеного права є звернення до суду із заявою про визнання права власності на це майно в порядку спадкування за законом.
В позовній заяві позивачка просить визнати житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований в м. Ржищів Київської області по вул. Зарічна, 5, спільною сумісною власністю подружжя, визнати, що частка померлого ОСОБА_5 в праві спільної сумісної власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований в м.Ржищів Київської області по вул. Зарічна, 5 становила 1/2 частини. А також визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований в м.Ржищів Київської області по вул. Зарічна, 5 в порядку спадкування за законом на 1/2 частини даного будинку після смерті чоловіка ОСОБА_5, який помер 21.12.2013 року та визнати за нею право власності на ішну 1/2 частину цього будинку шляхом виділу частки із майна, що перебувала у спільній сумісній власності подружжя.
В судове засідання позивачка не з'явилась з поважних причин.
Представник позивачки ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені вище.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились з поважних причин, надали суду заяву, згідно яких позовні вимоги визнали в повному обсязі, просять проводити слухання справи без їхньої участі.
Представник Ржищівської міської державної нотаріальної контори Київської області в судове засідання не з'явився з поважних причин.
Представник Реєстраційної служби Ржищівського міського управління юстиції в Київській області в судове засідання не з'явилася з невідомих суду причин.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, щодо задоволення в повному обсязі позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Ржищівська міська державна нотаріальна контора, Реєстраційна служба Ржищівського міського управління юстиції про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, обґрунтовуючи своє рішення нижчезазначеними доказами.
Згідно з ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
ОСОБА_5 помер 21.12.2013 року, що підтверджується письмовим доказом по справі: копією свідоцтва про смерть серії І-ОК № 293268 від 24.12.2013 року (а.с. 9).
Згідно копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 160481 від 06.04.2006 року, виданого на ім'я ОСОБА_5, останній є власником земельної ділянки площею 2,30 га призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Балико-Щучинської сільської ради Кагарлицького району Київської області (а.с. 24).
Позивачка ОСОБА_2 та спадкодавець ОСОБА_5 з 30.04.1989 року перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копіює свідоцтва про укладення шлюбу серії ІІІ-БК № 407029 від 30.04.1989 року (а.с. 11).
Позивачка прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_5, який помер 21.12.2013 року, що підтверджується: копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 25.02.2014 року (а.с. 10).
Оскільки позивачкою не було подано до нотаріальної контори оригіналу правовстановлюючого документа на будинок, їй було рекомендовано Ржищівською міською державною нотаріальною конторою Київської області звернутися до суду для визнання права власності в порядку спадкування на житловий будинок, що знаходиться в м. Ржищів по вул. Зарічна, 5 та провести поділ спадкового майна в натурі (а.с. 10).
Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Як зазначено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ч.1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1126 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України встановлює, що спадкування здійснюється за заповітом або законом.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.
Згідно ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення; до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені; до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
Відповідно до ч. 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини; згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України спадщина належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї; незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 328 ЦК УКраїни право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Позивачка довела належними і допустимими доказами своє право на спадщину відносно майна померлого.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 3, 4, 23, 88, 208, 209, 213, 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 1216, 1217, 1218, 1223, 1225 ЦК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Ржищівська міська державна нотаріальна контора, Реєстраційна служба Ржищівського міського управління юстиції про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, - задовольнити в повному обсязі.
Визнати житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований в м. Ржищів Київської області по вул. Зарічна, 5, спільною сумісною власністю подружжя.
Визнати, що частка померлого ОСОБА_5 в праві спільної сумісної власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований в м.Ржищів Київської області по вул. Зарічна, 5, становила 1/2 частини.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташований в м.Ржищів Київської області по вул. Зарічна, 5, в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_5, який помер 21.12.2013 року.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину цього будинку шляхом виділу частки із майна, що перебувала у спільній сумісній власності подружжя.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
Суд | Ржищівський міський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2015 |
Оприлюднено | 02.07.2015 |
Номер документу | 45620551 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ржищівський міський суд Київської області
Козіна С. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні