Рішення

від 16.06.2015 по справі 375/1921/14-ц

РОКИТНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 375/1921/14-ц

Провадження № 2/375/41/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2015 року Рокитнянський районний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Литвина О.В.,

при секретарі - Юрченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Рокитне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запрудянської сільської ради Рокитнянського району Київської області, ОСОБА_2

про визнання частково недійсним рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації державного акту на право приватної власності на земельну ділянку,

та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Запрудянської сільської ради Рокитнянського району Київської області, ОСОБА_1

про визнання недійсними та скасування рішень органу місцевого самоврядування -

ВСТАНОВИВ:

Звернувшись до суду із позовом, позивач просить: визнати частково недійсним Рішення Запрудянської сільської ради народних депутатів від 19 березня 2001 року за № 33, на підставі якого передано у приватну власність земельну ділянку площею 3,6500 гектарів в межах згідно з планом громадянину ОСОБА_3; визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю, що розташована на території Запрудянської сільської ради, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,6500 га, серії Р1 №253781, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №580 від 28.03.2001 року та скасувати його державну реєстрацію.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що на підставі рішення виконкому Запрудянської сільської ради народних депутатів №15 від 19.06.1993 року йому надано для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку присадибну ділянку площею 2500 кв.м. по вул.Чапаєва в с.Запруддя Рокитнянського району Київської області.

На вказаній земельній ділянці у відповідності до отриманого дозволу він побудував житловий будинок, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії САА № 042078 від 24.02.2006 року та Актом узгоджувальної комісії Запрудянської сільської ради Рокитнянського району Київської області від 27 листопада 2012 року.

Відповідно до Рішення виконкому Запрудянської сільської ради №24/361 від 10.06.1996 року йому передано у приватну власність земельну ділянку розміром 0.60 га по вул.Чапаєва в с.Запруддя Рокитяннського району Київської області (з них 0.25 га для обслуговування житлового будинку та 0.35 га для ведення особистого підсобного господарства).

Також зазначає, що вказаним актом узгоджувальної комісії встановлено обставину накладання його земельної ділянки в розмірі 0.56 га на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить на підставі державного акту на право приватної власності на землю відповідачу у справі - ОСОБА_3. Крім того, факт накладення земельних ділянок підтверджується листом Управління Держкомзему у Рокитнянському районі №12/04- 38/185 від 20.04.2012 року.

Вказана обставина унеможливлює виготовлення ним державного акту на свої земельні ділянки.

Вважає, що таким чином при наданні у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_3 Запрудянська сільська рада Рокитнянського району Київської області не врахувала раніше прийняте рішення виконкому Запрудянської сільської ради №24/361 від 10.06.1996 про передачу йому земельної ділянки та що свідчить про невідповідність оспорюваного рішення органу місцевого самоврядування вимогам закону. Як наслідок, такими діями відповідача, що виразились у передачі земельної ділянки, що знаходиться в його користуванні та під належним йому завершеним будівництвом житловим будинком з господарськими спорудами, за відсутності його відмови від землекористування, грубо порушені його права землекористувача, які жодним чином не можуть бути усунені, окрім як шляхом визнання судом частково недійсним рішення органу місцевого самоврядування та визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку на імя ОСОБА_3 та скасування його державної реєстрації.

Не погоджуючися із вимогами первісного позову, відповідач подав зустрічний позов до ОСОБА_1, Запрудянської сільської ради Рокитнянського району Київської області, яким просить визнати недійсним та скасувати рішення Виконкому Запрудянської сільської ради Рокитнянського району Київської області №15 від 19.06.1993 року «Про надання земельної ділянки та дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку та господарських споруд гр.ОСОБА_1» та рішення №24/361 від 10.06.1996 року «Про передачу у приватну власність земельну ділянку гр. ОСОБА_1П.».

В судовому засіданні позивач та його представники первісний позов підтримали за викладених у ньому обставин та підстав і просили задовольнити. У задоволенні зустрічного позову просили відмовити.

Разом з тим, позивач суду пояснив, що відповідно до рішення Запрудянської сільської ради він отримав для будівництва житлового будинку земельну ділянку розміром 0.25 га по вул.Чапаєва в с.Запруддя та у відповідності до отриманого дозволу побудував на останній у 1995-1996 роках житловий будинок та господарські споруди. У 1996 році йому сільська рада передала у власність вказану земельну ділянку та земельну ділянку розміром 0.35 га для ведення особистого підсобного господарства. З того часу він користується постійно цими земельними ділянками, але не провів їх приватизацію через брак коштів. У 2012 році він дізнався, що його земельні ділянки накладаються на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського вирообництва, яка належить відповідачу у справі ОСОБА_3 і що на даний час перешкоджає йому оформити своє право власності на земельні ділянки, якими він користується. Вирішити спір добровільно не має можливості.

Відповідач у судовому засіданні первісний позов не визнав та підтримав і просив задовольнити заявлений ним зустрічний позов. Таку його позицію підтримав і його представник.

З приводу обґрунтування заявлених вимог зустрічного позову ОСОБА_3 суду пояснив, що вимоги перісного позову на його думку не обгрунтовані і вважає, що земельну ділянку позивачу сільська рада надала незаконно.

Представник відповідача послалася на безпідставність вимог первісного позову та просила застосувати наслідки пропущення загального строку позовної давності до заявлених вимог первісного позову.

Представник відповідача в особі Запрудянської сільської ради Рокитнянського району Київської області заявлені позови не визнав та пояснив, що при вирішенні даних спорів покладається на розсуд суду.

Заслухавши сторін спору та їх представників, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступні обставини спору та відповідні їм правові відносини.

Рішенням виконкому Запрудянської сільської ради народних депутатів № 15 від 19.06.1993 рокуКравцю О.П. надано для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку земельну ділянку розміром 0.25 га по вул. Чапаєва в с. Запруддя Рокитнянського району Київської області. На виконання вказаного рішення органу місцевого самоврядування позивач отримав в установленому порядку дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку по вул..Чапаєва, 98, в с.Запруддя Рокитнянського району Київської області, який власне побудував разом із господарськими спорудами у 1995-1996 роках. Право власності на вказане домоволодіння позивач оформив на своє імя у 2006 році у відповідності до рішення Запрудянської сільської ради №16 від 14.02.2006 року.

Відповідно Рішення виконкому Запрудянської сільської ради №24/361 від 10.06.1996 року ОСОБА_1 передано у приватну власність вказану земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, а також земельну ділянку розміром 0.35 га для ведення особисто підсобного господарства. Разом з тим, таким своїм правом на приватизацію цих земельних ділянок позивач не скористався і останні по суті до цього часу перебувають у його користуванні. Вказані земельні ділянки в загальному розмірі 0.56 га накладаються на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 3,6501 га, яка належить на праві власності відповідно до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії Р1 №253781, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №580 від 28.03.2001 року, відповідачу у справі ОСОБА_3. та була передана останньому у власність на підставі оскаржуваного рішення Запрудянської сільської ради від 19 березня 2001 року за № 33 із земель, що перебували у колективній власності КСП ім. Ватутіна в межах Запрудянської сільської ради Рокитнянського району Київської області. Про цю обставину позивач дізнався вперше достовірно у листопаді 2012 року.

Також судом встановлено, що станом на 19.06.1993 року (дата прийняття виконкомом Запрудянської сільської ради народних депутатів рішення № 15 про надання ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку) не було розмежувань земель населеного пункту (с.Запруддя) із землями запасу та землями іншого призначення і в тому числі землями, що перебували у колективній власності КСП ім.Ватутіна.

На час розгляду спору судом відповідач у справі ОСОБА_3 провів обмін належної йому на праві власності відповідно до державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії Р1 №253781 спірної земельної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 3,6501 га, кадастровий № 3223782000:01:004:0044, на земельну ділянку аналогічного призначення розміром 3.5500 га, кадастровий № 3223782000:03:003:0049, яка перебувала у комунальній власності Запрудянської сільської ради Рокитнянського району Київської області.

Викладене підтверджується сукупністю зібраних у справі та досліджених у судовому засіданні доказів, якими є пояснення сторін спору, їх представників, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, та письмові матеріали справи:

· Рішення виконкому Запрудянської сільської ради № 24/361 від 10.06.1996 року «Про передачу у приватну власність земельну ділянку гр.ОСОБА_1А.»;

· Викопіровка з плану села Запруддя земельної ділянки розміром 0.25 га по вул..Чапаєва гр..ОСОБА_1;

· Проект забудови земельної ділянки гр..ОСОБА_1;

· Рішення виконкому Запрудянської сільської ради народних депутатів № 15 від 19.06.1993 року «Про надання земельної ділянки та дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку та господарських споруд гр..ОСОБА_1»;

· Свідоцтво про право власності на нерухоме майно (будинок) від 24.02.2006 року на імя ОСОБА_1;

· Акт узгоджувальної комісії Запрудянської сільської ради від 27.11.2012 року;

· Лист управління держкомзему у Рокитнянському районі Київської області від 20.04.2012 року № 12/04-38/185;

· Технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок №98 по вул..Чапаєва в с.Запруддя Рокитнянського району Київської області на імя ОСОБА_1;

· Рішення №33 від 19.03.2001 року «Про затвердження Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) колишнього КСП ім..Ватутіна та передачу в приватну власність земельних ділянок власникам сертифікатів на право на земельні частки (паї)» з додатком (Список власників земельних часток (паїв), яким передаються в приватну власність земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Запрудянської сільської ради Рокитнянського району Київської області);

· Державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 №253781, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №580 від 28.03.2001 року на імя ОСОБА_3 щодо земельної ділянки розміром 3,6500 га з цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

· Технічна документація зі складання державних актів на право приватної власності на землю власникам земельних часток (паїв) в межах Запрудянської сільської ради Рокитнянського району Київської області;

· Державний акт на право колективної власності на землю серії КВ, виданий Запрудянською сільською радою народних депутатів відповідно до рішення цієї ради від 09.06.1995 року колективному сільськогосподарському підприємству ім. Ватутіна та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №13;

· Проект забудови земельної ділянки індивідуального забудівника в с.Запруддя по вул.Чапаєва, 98, Рокитнянського району Київської області від 20.07.1993 року;

· Список власників земельних часток (паїв), яким передаються земельні ділянки в приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Запрудянської сільської ради Рокитнянського району Київської області;

· Витяги з погосподарських книг та земельно-кадастрових книг Запрудянської сільської ради Рокитнянського району Київської області;

· Договір міни (обміну) земельними ділянками, посвідчений 12.06.2015 року державним нотаріусом Рокитнянського районного нотаріального округу ОСОБА_7, реєстровий запис № 1855;

· Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.06.2015 року щодо права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 3.5500 га, кадастровий № 3223782000:03:003:0049.

·

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Аналогічні положення містяться у 15 та 16 статтях ЦК України, за якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав, визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування тощо.

Крім того, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України).

За вимогами ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 11 вказаного Кодексу суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів.

Відповідно до статті 60 зазначеного вище Кодексу кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 19 чинного на час прийняття Запрудянського сільською радою народних депутатів рішення №15 від 19.06.1992 року про надання ОСОБА_1 земельної ділянки розміром 0.25 га для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку по вул. Чапаєва в с. Запруддя Рокитнянського району, Київської області Земельного Кодексу України право надання земельних ділянок у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами і в тому числі особистого підсобного господарства, індивідуального житлового будівництва належало сільським та селищним радам.

Таким чином, надаючи ОСОБА_1 земельну ділянку для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку по вул. Чапаєва в с. Запруддя Рокитнянського району, своїм рішенням №15 від 19.06.1993 року, Запрудянська сільська рада народних депутатів діяла в межах наданих їй законом повноважень. Тобто, таке її рішення було правомірним.

З огляду на положення статті 22 вказаного Земельного Кодексу України право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникало після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право.

Зважаючи на наявний у матеріалах справи письмовий доказ - викопіровку з плану села Запруддя земельної ділянки розміром 0.25 га по вул..Чапаєва гр..ОСОБА_1 у суду є всі підстави констатувати та вважати встановленою обставину встановлення землевпорядною організацією меж наданої первісному позивачу земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Щодо отримання документа, що посвідчував би його право користування останньою, яким відповідно до положень статті 23 Земельного Кодексу України мав бути державний акт, то суд виходить з того, що такі акти у вказаний період часу землекористувачам у сільській місцевості не видавалася взагалі, а тому суд приходить до висновку, що до цільового використання земельної ділянки розміром 0.25 га по вул..Чапаєва, 98, в с.Запруддя Рокитнянського району Київської області позивач, здійснюючи на останній будівництво житлового будинку та господарських споруд, приступив правомірно.

Не викликає у суду сумнівів з огляду на викладене та наявні у матеріалах справи витяги з погосподарських книг та земельно-кадастрових книг Запрудянської сільської ради Рокитнянського району Київської області і надання та правомірність користування ОСОБА_1 земельною ділянкою розміром 0.35 га по вул..Чапаєва, 98 в с.Запруддя Рокитнянського району Київської області, що була надана йому вказаною сільською радою відповідно рішення Запрудянської сільської ради №24/361 від 10.06.1996 року для ведення особистого підсобного господарства.

Викладене всеціло вказує на правомірність надання первісному позивачу та користування останнім до даного часу наданими йому земельними ділянками по вул..Чапаєва, 98, в с.Запруддя Рокитнянського району Київської області. Така позиція суду узгоджується також із положеннями п.7 Перехідних положень Земельного Кодексу України в редакції 2001 року в тім, що громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Разом з тим, суд вважає, що при винесенні Запрудянською сільською радою Рокитнянського району Київської області рішення №33 від 19.03.2001 року «Про затвердження Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) колишнього КСП ім..Ватутіна та передачу в приватну власність земельних ділянок власникам сертифікатів на право на земельні частки (паї)», не було враховано обставину накладання раніше наданої ОСОБА_1 у користування земельної ділянки, на якій уже у встановленому законом порядку було проведено будівництво житлового будинку та господарських споруд, на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, надану у власність відповідачу у справі - ОСОБА_3. На переконання суду, таке порушення стало бути можливим у зв'язку із непроведенням Запрудянською сільською радою перед прийняттям рішення №33 від 19.03.2001 року інвентаризації земель на території ради і що підтвердив у судовому засіданні свідок ОСОБА_6, який на той період часу був керівником КСП ім..Ватутіна.

Покази вказаного свідка суд вважає належним та допустимим доказом такої обставини.

Відповідно до ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, оцінюючи всі зібрані у справі докази у їх сукупності з позиції їх достатності, належності та достовірності, суд приходить до висновку про часткове задоволення первісного позову шляхом визнання недійсним рішення виконкому Запрудянської сільської ради Рокитнянського району Київської області від 19.03.2001 року № 33 в частині передачі ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки площею 0.56 га.

Підстави для задоволення іншої частини вимог первісного позову на переконання суду відсутні, оскільки на час винесення судом даного рішення перестав існувати предмет спору - державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 №253781, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №580 від 28.03.2001 року на імя ОСОБА_3 щодо земельної ділянки розміром 3,6500 га з цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На це вказує встановлена у судовому засіданні обставина обміну земельними ділянками між відповідачами за первісним позовом - ОСОБА_3 та Запрудянською сільською радою Рокитнянського району Київської області в результаті якого вказаний державний акт як правовстановлючий документ припинив своє юридичне існування у зв'язку із проведенням державної реєстрації речових прав відповідачів щодо вказаних земельних ділянок у відповідності до положень пунктів 36, 37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМ України від 17.10.2013 року № 868, ст.ст. 3, 9 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та у відповідності до положень ст.ст.125, 126 ЗК України в тім, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, яка проводиться відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

За викладених встановлених судом обставин, а саме обставини проведення обміну земельними ділянками відповідачами у справі та відсутністю у зв'язку із цим предмету зустрічного позову, з огляду на позицію позивача за зустрічним позовом та його представника, які вважають, що підстави для заявлених зустрічних вимог відпали, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову.

Доводи зустрічного позивача та його представника щодо пропущення первісним позивачем загального строку звернення до суду із позовом на думку суду не ґрунтуються на отриманих у справі доказах, а тому до уваги судом не беруться.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 21 ЦК України, ст.ст. 19, 22, 23 ЗК України в редакції 1990 року, ст.ст. 125, 126, 152 ЗК України в редакції 2001 року, п.7 Перехідних положень Земельного Кодексу України в редакції 2001 року, ст.ст. 3, 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", положеннями Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМ України від 17.10.2013 року № 868, ст. ст. 3, 10, 11, 57-61, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов ОСОБА_1 до Запрудянської сільської ради Рокитнянського району Київської області, ОСОБА_2 про визнання частково недійсним рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації державного акту на право приватної власності на земельну ділянку задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення виконкому Запрудянської сільської ради Рокитнянського району Київської області від 19.03.2001 року № 33 в частині передачі ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки площею 0.56 га.

У задоволенні іншої частини вимог первісного позову відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до Запрудянської сільської ради Рокитнянського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання недійсними та скасування рішень органу місцевого самоврядування відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Рокитнянський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які не були присутні при постановленні рішення, шляхом подання апеляційної скарги на протязі десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повне обгрунтування рішення виготовлено 22.06.2015 року.

Суддя О.В. Литвин

Рішення набрало законної сили «