Ухвала

від 23.06.2015 по справі 359/2250/15ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/2250/15ц Головуючий у І інстанції Саган В.М. Провадження № 22-ц/780/3333/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 38 23.06.2015

УХВАЛА

Іменем України

23 червня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого: Сліпченка О.І.,

суддів: Іванової І.В., Олійника В.І.,

при секретарі: Петленко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області про визнання права власності за правом спадкування на спадкове майно,-

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів,-

встановила:

У березні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Процівської сільської ради Київської області та просила визнати за нею право власності за правом спадкування після померлого ОСОБА_3 на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський р-н, Процівська сільська рада, Садове товариство «Дніпро-86», земельна ділянка 84, кадастровий номер 3220886000:01:030:0451; садовий будинок, який знаходиться за адресою: Київська область Бориспільський район Процівська сільська рада, Садове товариство « Дніпро-86», земельна ділянка 84.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 березня 2015 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання копії ухвали, яку позивач отримала 31.03.2015 року.

В зв'язку з не усуненням позивачем встановлених їй недоліків, ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2015 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила ухвалу від 14 квітня 2015 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції, визнаючи позовну заяву неподаною та повертаючи позивачу виходив з того, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, і після залишення такої заяви без руху, недоліки не були усунуті, а тому це було підставою для визнання позовної заяви неподаною та поверненню її позивачу.

Однак, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява подається в письмовій формі, а також повинна містити найменування суду, ім'я позивача і відповідача, а також їхнє місце проживання або місцезнаходження, зміст позовних вимог, ціну позову щодо вимог майнового характеру, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, перелік документів, що додаються до заяви.

Керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 119 - 120 цього ж Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви буз руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України, у випадку невиконання вимог у встановлений строк, позовна заява визнається неподаною та повертається позивачу. Крім того, позовна заява може бути повернута позивачу у випадках передбачених ч. 3 ст. 121 ЦПК України.

Як вбачається зі змісту ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 березня 2015 року залишаючи заяву без руху та надаючи позивачу термін для виправлення недоліків, суддя у своїй ухвалі звернув увагу на те, що в позовній заяві в обгрунтовання викладених в позові обставин позивачем

- не надано правовстановлюючих документів, на підставі яких ОСОБА_3 мав у власності чи у користуванні земельну ділянку-84 в СТ Дніпро-86;

- не надано нормативно-грошової оцінки даної земельної ділянки, що унеможливлює визначити дійсну ціну позову та розмір судового збору,

- позивач не підтверджує доказами одноосібного прийняття спадщини та не надає довідки з останнього місця проживання спадкодавця з зазначенням всіх зареєстрованих осіб на момент смерті, що є необхідним для встановлення кола можливих спадкоємців, які від спадщини не відмовлялись та можуть приймати участь у справі.

Проте з таким висновком судді погодитися не можна, оскільки відповідно до ст. 121 ЦПК України суддя вправі повернути позовну заяву, якщо вона за формою і змістом не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, або не оплачений судовий збір, якщо при її поданні не були додержані вимоги ст. 120 ЦПК України про подання копій позовної заяви та копії всіх документів що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, а пропозиція виправити у встановлений строк недоліки заяви не була виконана. Зі змісту ст. 121 ЦПК України випливає те, що заява не може бути визнана неподаною та повернута за мотивами ненадання доказів.

Колегія суддів вважає, що заява не може бути визнана неподаною та повернута за мотивами не зазначення доказів, оскільки право осіб, які беруть участь у справі, надавати докази безпосередньо в судовому засіданні передбачено ст. 27 ЦПК України.

Також суд не звернув уваги на роз’яснення п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", згідно якого подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред’явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Враховуючи викладене, висновки судді про наявність підстав вважати позовну заяву неподаною і поверненню позивачу не ґрунтуються на матеріалах справи і вимогах закону.

Колегія суддів приходить до висновку, що позовна заява відповідає вимогам, які до неї ставляться і передбачені статтею 119 ЦПК, оскільки зазначені в ухвалі суддею питання як недоліки вирішуються під час розгляду справи і ухвалення рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції безпідставно було визнано позовну заяву неподаною та повернуто позивачу, а тому оскаржувана ухвала по даній справі постановлена з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції з передачею питання на новий розгляд відповідно до вимог п. 3 ст. 312 ЦПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити.

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2015 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: