Рішення

від 02.06.2015 по справі 522/13322/14-ц

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/13322/14-ц

Провадження №2/521/2623/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 року місто Одеса

Малиновський районний суд місто Одеси у складі:

головуючого судді - Плавича І.В.,

при секретарі - Мазинській І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «Міська страхова компанія», ПП «Смартком» про стягнення страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «Міська страхова компанія», ПП «Смартком» про стягнення страхового відшкодування.

В обґрунтування власної позиції, позивач посилався на ті обставини, що ОСОБА_1 є власником автомобілю марки «Opel», реєстраційний номер НОМЕР_1.

09 січня 2011 року відбулась ДТП за участю вказаного автомобілю під керуванням ОСОБА_1, а також автомобілю марки «Volkswagen», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 Вказана ДТП призвела до заподіяння певних механічних пошкоджень зазначеній власності позивача.

ОСОБА_1 вказував, що в результаті розгляду справи про адміністративне правопорушення, водія ОСОБА_3 було, зокрема, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП. З урахуванням викладеного, позивач вважає, що відшкодовувати заподіяну шкоду повинно ОСОБА_2 «Міська страхова компанія» як страховик винної особи, а також ПП «Смартком» як поручителя виконання відповідного обов'язку.

Відтак, уточнивши заявлені вимоги позивач просив суд стягнути: з ОСОБА_2 «Міська страхова компанія» суму майнової шкоди у розмірі 8300,00 гривень, суму пені в розмірі 4090,50 гривень, суму витрат на правову допомогу в розмірі 5359,20 гривень , суму оплаченого судового збору в розмірі 243,60 гривень, а також стягнути з ПП «Смартком» 100,00 гривень.

ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, повідомлявся судом про розгляд даної справи, причини неявки суду не відомі, але від представника особи надійшла заява про підтримання вимог та розгляд справи за відсутності сторони в порядку ст. 158 ч.2 ЦПК України.

Представник відповідача ОСОБА_2 «Міська страхова компанія» у судове засідання не з'явився, товариство повідомлялось судом про розгляд даної цивільної справи, причини неявки представника суду не відомі .

Представник відповідача ПП «Смартком» у відкрите судове засідання не з'явився, підприємство повідомлялось судом про розгляд даної цивільної справи, причини неявки представника суду не відомі.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, у зв'язку з неявкою повідомлених відповідачів по даній справі, врахувавши позицію сторони позивача, суд зважав можливим розглядати справу в заочному порядку.

Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги обставини спору та пояснення сторін, дослідивши представлені суду письмові докази, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами належну правову оцінку, суд прийшов до висновку про обґрунтованість задоволення заявлених позовних вимог - виходячи з наступного.

Під час розгляду цивільної справи і на підставі присутніх в ній доказів судом було встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобілю марки «Opel», реєстраційний номер НОМЕР_1.

Як свідчить лист ОСОБА_2 «Міська страхова компанія» №58106 від 06 червня 2011 року, 09 січня 2011 року відбулась ДТП за участю автомобілю марки «Opel», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобілю марки «Volkswagen», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 Згідно постанови Київського районного суду міста Одеси у справі про адміністративне правопорушення від 21 лютого 2011 року, суд встановив наявність в діях ОСОБА_3 порушення Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України під №1306 від 10 жовтня 2001 року, у зв'язку з чим прийшов до висновку про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

ДТП за участю вказаних автотранспортних засобів під керуванням наведених осіб призвела, зокрема, до заподіяння механічних пошкоджень автомобілю марки «Opel», реєстраційний номер НОМЕР_1.

Як зазначає ст. 1166 ч.1 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1187 ч.ч.1,2 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням, зокрема, транспортних засобів, механізмів та обладнання. При цьому, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, орєнди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 509 ч.ч.1,2 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 11 ч.1, ч.2 п.3 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно полісу №ВЕ/4484695 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідальність ОСОБА_4 була застрахована ОСОБА_2 «Міська страхова компанія» із лімітом відповідальності страховика зокрема за шкоду, заподіяну майну потерпілих - у розмірі 25000,00 гривень, та франшизою - 510,00 гривень.

Згідно ст. 1194 ч.1 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Страховою компанією було визнано відповідний випадок страховим та підтверджено наявність підстав для виплати ОСОБА_1 суми страхового відшкодування в розмірі 24990,00 гривень. При цьому, 16660,00 гривень ОСОБА_2 «Міська страхова компанія» були виплачені ОСОБА_1, про що свідчать фінансово-платіжні документи.

Тобто в позасудовому порядку позивач частково отримав страхове відшкодування.

З урахуванням викладеного, суд погоджується із обґрунтованістю відповідних вимог ОСОБА_1 та приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_2 «Міська страхова компанія» підлягає стягненню сума майнової шкоди в рамках ліміту відповідальності страховика з урахуванням виплачених сум у розмірі 24990,00 - 16600,00 = 8330,00 гривень.

Як встановлює ст. 36.5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Заявляючи вимоги про стягнення пені за порушення строків виплати страхового відшкодування у розмірі 4090,50 гривень, - позивачами розраховано дані суми виходячи з простроченої суми виплати страхового відшкодування, кількості днів прострочення та показників облікової ставки НБУ. З даними розрахунками суд погоджується та вбачає обґрунтованим стягнути з ОСОБА_2 «Міська страхова компанія» суму пені в розмірі 4090,50 гривень.

Але при цьому суд не може погодитись із обґрунтованістю вимог, заявлених ОСОБА_1 до ПП «Смартком», оскільки стороною не представлено суду належних та допустимих доказів наявності підстав для поруки підприємства за зобов'язаннями ОСОБА_2 «Міська страхова компанія».

Як наводить ст. 88 ч.ч.1,2 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Але якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З огляду на викладене та у зв'язку із задоволенням даного позову, суд вбачає обґрунтованим стягнути з ОСОБА_2 «Міська страхова компанія» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, а саме: суму оплаченого судового збору - у розмірі 243,60 гривень; суму витрат на правову допомогу в розмірі 5359,20 гривень. Суду представлено розрахунок суми витрат на правову допомогу, який в порядку ст. 84 ч.2 ЦПК України відповідає граничним розмірам компенсації, встановленим ст.ст. 1,2 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57, 60, 79, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 224, 225, 226 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «Міська страхова компанія», ПП «Смартком» про стягнення страхового відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 «Міська страхова компанія» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в розмірі 8330,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 «Міська страхова компанія» на користь ОСОБА_1 суму пені у зв'язку з простроченням виплати страхового відшкодування в розмірі 4090,50 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 «Міська страхова компанія» на користь ОСОБА_1 суму оплаченого судового збору в розмірі 243,60 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 «Міська страхова компанія» на користь ОСОБА_1 суму понесених витрат на правову допомогу в розмірі 5359,20 гривень.

В задоволенні вимог ОСОБА_1 до ПП «Смартком» - відмовити.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ст. 294 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ст. 294 ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Головуючий: