Рішення

від 12.02.2015 по справі 546/1297/14-ц

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОПІЯ:

Справа № 546/1297/14-ц

Номер провадження 2/546/60/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

12 лютого 2015 року селище Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Олійник О.М.

при секретарі - Шебітченко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Решетилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрник ЛТД» про стягнення суми, що належить при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - ТОВ «Аграрник ЛТД» невиплачену при звільненні заборговану заробітну плату в розмірі 8423,91 грн., грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку в сумі 996,00 грн., середній заробіток за час затримки у розмірі 7594,45 грн., моральну шкоду у розмірі 3000,00 грн.

В обґрунтування позову вказує на те, що з 05.11.2011 по 22.05.2014 року працював у відповідача охоронцем, при звільненні отримав трудову книжку, однак заборговану заробітну плату та компенсацію за невикористану щорічну відпустку відповідач йому не виплатив. У зв'язку з цим відповідач також повинен виплатити позивачу його середній заробіток за весь час затримки. Крім того, протиправними діями відповідача позивачу було спричинено моральної шкоди, яку він оцінює у розмірі 3000,00 грн.

В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, представник надав суду заяву, в якій просить розглянути справу за відсутності позивача та за його відсутності, позов підтримують у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечують.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності не надав.

За таких обставин суд, зі згоди позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши наявні у справі докази суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, у зв'язку з наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 листопада 2011 року згідно наказу № 4-к від 04.11.2011 року позивач був прийнятий на роботу охоронцем до ТОВ «Аграрник ЛТД» /а.с. 3/.

У відповідності до запису у трудовій книжці 22 травня 2014 року позивача звільнено з роботи за згодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України (наказ № 5-к від 22.05.2014 року) /а.с. 3/.

Частиною 1 ст. 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу .

Відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми повинні бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно ч. 1 ст. 83 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про відпустки», у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Як зазначає позивач у своєму позові, у день звільнення відповідач не виплатив йому заборгованість по заробітній платі за період з листопада 2013 року по 22 травня 2014 року в сумі 8423,91 грн. та компенсацію за невикористану щорічну відпустку в сумі 996,00 грн.

Відповідач, який ознайомлений зі змістом позовних вимог, не надав суду доказів на спростування зазначеної обставини.

За таких обставин суд стягує з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі за період з листопада 2013 року по 22 травня 2014 року в сумі 8423,91 грн. та компенсацію за невикористану щорічну відпустку в сумі 996,00 грн.

Разом з цим, вимоги позивача про стягнення на його користь середнього заробітку за час затримки у виплаті заробітної плати підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу , при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як роз'яснено у п.п. 20, 21 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» , установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 100 від 8 лютого 1995 року.

Відповідно до підпункту „л" п. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року , із змінами, цей порядок застосовується і при обчисленні середнього заробітку у випадку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КЗпП України . Пунктом 5 Порядку передбачено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Згідно п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин.

Судом встановлено, що спору відносно розміру належних позивачу при звільненні сум немає. Разом з цим, відповідачем не доведено відсутність його вини у невиплаті позивачу зазначених сум.

З довідки про середню заробітну плату видно, що середньоденна заробітна плата позивача складає 41 грн. 50 коп. /а.с. 4/.

З таких обставин, враховуючи те, що за період з 23 травня 2014 року і до дня ухвалення рішення було 165 робочих днів, суд стягує на користь позивача 6847,50 грн. середнього заробітку.

У відповідності до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснюється, що за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Позивач є інвалідом ІІІ групи, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК сер. 10 ААА № 182876. Не отримавши належних йому при звільненні сум, він був вимушений відмовляти собі у самому необхідному - їжі, одязі, ліках, це викликало у нього відчуття невпевненості, порушувало сталі родинні, дружні та соціальні зв'язки, змушувало прикладати значних додаткових зусиль для організації його життя, як інваліда ІІІ групи.

Враховуючи характер та обсяг душевних страждань, яких зазнав позивач, стан його здоров'я, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд задовольняє вимоги позивача про відшкодування йому моральної шкоду та стягує з відповідача 3000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, ч. 4 ст. 169, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрник ЛТД» про стягнення суми, що належить при звільненні - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрник ЛТД», місцезнаходження: с. Сухорабівка Решетилівського району Полтавської області, вул. 70-річчя Жовтня, 2-А, код в ЄДРПОУ 31389299, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2, 16267,41 (шістнадцять тисяч двісті шістдесят сім) гривень 41 коп., з яких - 8423,91 грн. - заборгованість по заробітній платі, 996,00 грн. - компенсація за невикористану щорічну відпустку, 6847,50 грн. - середній заробіток за весь час затримки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрник ЛТД», місцезнаходження: с. Сухорабівка Решетилівського району Полтавської області, вул. 70-річчя Жовтня, 2-А, код в ЄДРПОУ 31389299, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2, 3000,00 (три тисячі) гривень у якості відшкодування моральної шкоди .

В іншій частині позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Решетилівського районного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Решетилівський районний Полтавської області суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: /підпис/

Суддя Решетилівського районного

суду Полтавської області ОСОБА_2