Рішення

від 16.06.2006 по справі 15/3134

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

УКРАЇНА

Господарський

суд

Житомирської

області

----------------------------------------*

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

Від "16" червня 2006 р.

Справа № 15/3134

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого  судді   

судді  Давидюка В.К.

судді   

за участю представників сторін

від позивача  Філінська В.М. (дор.)

від відповідача  ОСОБА_2 (дор. від 28.04.06р.)

В судовому засіданні 15.06.06р., у відповідності до ст.77 ГПК

України, оголошувалась перерва до 16.06.06р.

Розглянув справу за позовом Спільного підприємства

"Кооперативний ринок Баранівської райспоживспілки" (м.

Баранівка) 

до Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 1156,70 грн.

Позивач просив стягнути з відповідача 1156,70 грн. заборгованості.

У відповідності до ст.22 ГПК України позивач заявою від 15.06.06р.

(а.с.84), яку представник подала в судове засідання, уточнив позовні вимоги та

просить стягнути з відповідача 541грн.39коп., з яких 360грн. борг по орендній

платі за січень-березень 2002 року, 46грн.10коп. інфляційні, 23грн.84коп. 3%

річних, 111грн.45коп. борг по електроенергії за І кв.2002р.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги

підтримала.

Представник відповідача проти позовних вимог в судовому засіданні

заперечує.

На запит суду до прокуратури Баранівського району Житомирської

області стосовно проведення перевірки на предмет фальсифікації підпису

відповідача - приватного підприємця ОСОБА_1 при підписанні договору оренди від

02.01.2002 року 07.04.06р. надійшла відповідь за НОМЕР_1 (а.с.73) в якій

прокурор повідомив, що в 03.04.06р. постанова дільничного О/у ГДСБЕЗ

Баранівського РВ УМВС України в Житомирській області від 16.02.06р. скасована і

матеріали направлені в Баранівський РВ на додаткову перевірку, про результати

суд буде повідомлено додатково.

В судовому  засіданні  відповідач 

повідомив,  що  постановою 

від 10.04.2006 року 

Баранівським  РВ УМВС   відмовлено в 

порушенні  кримінальної  справи, 

в  підтвердження надав  постанову 

від 10.04.06року (а.с.69).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали

справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між СП "Кооперативний ринок Баранівської

райспоживспілки" та Приватним підприємцем ОСОБА_1 02.01.01р. було укладено

договір оренди приміщення на строк не більше одного року (а.с.9). Відповідно до

п.1 Орендодавець (позивач) передає, а Орендар (відповідач) приймає в строкове

платне користування приміщення для торгівлі продтоварами. Пунктом 2 договору

передбачено, що передача приміщення в оренду та його повернення здійснюється за

вартістю, вказаною в акті прийняття-передачі; приміщення вважається поверненим

Орендодавцю з часу підписання сторонами акта приймання-передачі  про фактичне повернення майна. Даним пунктом

також передбачено розмір орендної плати та те, що вартість комунальних послуг

(енергопостачання) відшкодовується щомісяця Орендарем у фактичних затратах.

Строк дії договору (п.4) з 02.01.2001р. до 31.12.01р.

02.01.2002 року між тими ж сторонами було укладено новий договір

строком з 02.01.02р. по 31.12.02р. (а.с.10-11). Приватний підприємець ОСОБА_1

заперечує той факт, що він підписував договір оренди від 02.01.02р. Свої

заперечення він підтверджує постановою від 10.04.06р. Баранівського РВ УМВС

"Про відмову в порушенні кримінальної справи" (а.с.69) в якій

зазначено, що зразки підпису ОСОБА_1 та договори оренди направлялись на

експертизу до НДКЦ м.Житомира і в висновку експерта від 29.03.06р. зазначено,

що підпис відповідачу не належить, проведеними заходами встановити ким було

поставлено підпис не вдалося.

Однак, суд бере до уваги той факт, що між сторонами, в порушення

п.2 договору  від 02.01.01року, яким

передбачено, що приміщення вважається поверненим Орендодавцю з часу підписання

сторонами акта приймання-передачі  по

фактичне повернення майна, акт взагалі не підписувався, а відповідно до

твердження позивача приміщення приватним підприємцем звільнено було лише в

березні місяці 2002 року, проти чого не заперечує відповідач, стверджуючи

те,  що приміщенням він не користувався,

а в ньому знаходилось торгівельне обладнання за усною домовленістю з позивачем.

Відповідно до ст. 151 ЦК УРСР 

(в  редакції 1963 року)   в 

силу  зобов'язання  одна 

сторона (боржник)  зобов'язана   вчинити 

на  користь  іншої 

особи (кредитора)  певну  дію, 

як  - от:  передати 

майно,  виконати  роботу, 

сплатити  гроші  та 

інше  або  утриматись 

від певної  дії,  а 

кредитор   має  право 

вимагати  від  боржника 

виконання  його  обов'язку. 

Зобов'язання виникають  з  договору 

або  інших  підстав, 

зазначених  у  статті 

4  цього  Кодексу. 

Згідно до уточнення позовних вимог позивач нарахував орендну плату

за користування приміщенням після закінчення строку дії договору до фактичного

звільнення приміщення, за період фактичного користування: за січень-березень

2002 року в розмірі 360грн. (по 120грн. за 1 місяць відповідно до договору від

02.01.2001р.). Відповідач погоджується з тим фактом, що приміщення він

своєчасно не звільнив, однак, доказів, які б підтверджували  час 

фактичного  звільнення приміщення

суду не представив, акт між сторонами при звільненні приміщення не підписувався,

а тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення

орендної плати є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В частині стягнення суми 111грн.45коп. за електричну енергію за І

квартал 2002р. суд відмовляє в зв'язку з тим, що позивачем не доведено,  документально не підтверджено фактичного

використання електроенергії в згаданий період.

Відповідно до ст.214 ЦК УРСР (в ред.1963р.), боржник, який

прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний

сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час

прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або

договором не встановлений інший розмір процентів. Згідно розрахунку позивача,

розмір інфляційних нарахувань становить 46грн.10коп. та  сума 3% річних - 23грн.84коп. Однак, суд

встановив, що позивачем нараховано інфляційні та річні на загальну суму

заборгованості з чим погодитись не може, та зробив власний розрахунок:

інфляційні збитки та 3% річних нараховано на суму боргу по орендній платі за

січень-березень 2002 року - на 360грн. за період з 01.01.2002р. по 01.07.03р.

та становлять, відповідно, інфляційні - 13грн.96коп., а 3% річних -

16грн.16коп. і які підлягають до стягнення.

Відповідно до ст.ст.161 і 162 ЦК УРСР (в ред.1963р.) зобов'язання

повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до

вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок -

відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання

зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком

випадків, передбачених законом.

Відповідач позов не визнає, доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги

обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що

підлягають задоволенню частково - в сумі 390грн.22коп., з яких: 360грн. боргу

по орендній платі, 13грн.96коп. інфляційних, 16грн.16коп. 3% річних. В решті

позову суд відмовляє.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до

задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст.151,161,162,214 ЦК УРСР (в ред.1963р.),

керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ;

ідент.номер НОМЕР_2) на користь Спільного підприємства "Кооперативний

ринок Баранівської райспоживспілки" (вул.Першотравенська, 19 м. Баранівка

Житомирської області; код ЄДРПОУ 01559152) - 360грн. боргу по орендній платі,

13грн.96коп. інфляційних, 16грн.16коп. 3% річних, 17грн.21коп. в повернення

витрат по сплаті державного мита, 39грн.81коп. в повернення витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення

десятиденного строку з дня його підписання та оформлення у відповідності до

ст.84 ГПК України.

Суддя

Давидюк В.К.     

Дата

підписання рішення "____"

Віддрукувати: 3 прим. 

1 - в справу

2,3  - сторонам