Ухвала

від 16.06.2015 по справі 648/4123/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження №22-ц/791/871/15 Головуючий в І інстанції Кусік І.В.

Категорія: 45 Доповідач: Цуканова І.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р Ї Н И

2015 року червня місяця « 16» дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:ОСОБА_1 Суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3 при секретарі: За участю прокурора:ОСОБА_4 ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Херсонської області на рішення Білозерського районного суду Херсонської області від «28» січня 2015 року у справі за позовом заступника прокурора Херсонської області до Білозерської районної державної адміністрації в Херсонській області, ОСОБА_6, третя особа - Дніпровська сільська рада Білозерського району Херсонської області, про визнання незаконним та скасування розпоряджень, визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2014 року заступник прокурора Херсонської області (далі прокурор) звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Білозерської районної державної адміністрації (далі РДА) №859 від 18.09.2003 року, яким надано згоду ОСОБА_6 на передачу у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і гаражного будівництва із земель державної власності на території Дніпровської сільської ради та надано дозвіл на виготовлення технічної документації;

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Білозерської районної державної адміністрації №70 від 22.01.2008 року, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_6 із земель державної власності, що знаходяться на території Дніпровської сільської ради та передано у власність ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,1950га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Глинище,1 в с.Дінпровське;

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1950га по вул. Глинище,1 в с.Дніпровське, виданий ОСОБА_6 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд серія ЯБ №883558 від 23.01.2008р.;

- зобов'язати ОСОБА_6 повернути земельну ділянку площею 0,1950га по вул. Глинище,1 в с.Дніпровське (кадастровий №6520381400:01:024:0004) до земель державної власності.

При цьому прокурор посилався на те, що Білозерська РДА, будучі зобов'язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, в порушення вимог ст.ст. 38, 39 Земельного кодексу України, ст.ст. 17, 20, 21 Закону України «Про основи містобудування», перевищивши свої повноваження, розпорядилася земельною ділянкою, що знаходиться поза межами населеного пункту с.Дніпровське, за адресою: Херсонська область, Білозерський район, с.Дніпровське, вул. Глинище,1, та за розпорядженням №859 від 18.09.2003р. надала згоду ОСОБА_6 на передачу у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і гаражного будівництва із земель державної власності на території Дніпровської сільської ради та надала дозвіл на виготовлення технічної документації, замість - надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, або відмовити у його наданні, а за розпорядженням №70 від 22.01.2008р. затвердила технічну документацію із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на вказану земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. При цьому, як наслідок, ОСОБА_6 неправомірно отримав державний акт на право власності на вказану земельну ділянку.

Крім того, прокурор вказав на те, що технічна документація із землеустрою не погоджувалася з природоохоронними та іншими органами, зазначеними в ст. 118 ЗК України, та станом на 03.07.2014р. не використовується, що в свою чергу є підставою для визнання недійсним державного акту на землю.

Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 28.01.2015р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі прокурор просив рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неналежну оцінку доказів.

Третя особа в судове засідання апеляційного суду не з'явилася, про час і місце слухання справи повідомлена належним чином.

Заслухавши доповідача, прокурора, представників відповідачів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що згідно рішення Дніпровської сільської ради №12 від 19.03.1992 року, доданого до нього акту встановлення меж земельної ділянки, схеми економіко-планувального зонування на території с.Дніпровське, згідно клопотання виконавчого комітету Дніпровської сільської ради до Білозерського відділу земельних ресурсів від 13.08.2003 року, довідки-характеристики на домобудівлю від 03.03.2000р. житловий будинок та земельна ділянка за вказаною адресою (с.Дніпровське, вул. Глинище,1) знаходились у власності та користуванні ОСОБА_7 з 15 червня 1966р. і були прийняті у спадок відповідачем ОСОБА_6 після її смерті 16.07.1999р. При цьому дана земельна ділянка за генеральним планом с.Дніпровське знаходиться поза межами населеного пункту.

Свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_6 отримав 13.11.2007р.

Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Пунктом 2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №677 від 26.05.2004р. визначено, що проект відведення земельної ділянки розробляється у разі надання, передачі земельної ділянки, вилучення (викупу), відчуження земельної ділянки (її частини), межі якої не встановлено в натурі (на місцевості).

Оскільки судом встановлено, що спірна земельна ділянка до моменту надання її у власність ОСОБА_6 для будівництва житлового будинку перебувала у користуванні його бабусі ОСОБА_7 з 1966р. і межі її були встановлені в натурі (акт відведення і встановлення границь присадибної ділянки ОСОБА_7, затверджено рішенням Дніпровської сільської ради №12 від 19.03.1992р.), то суд дійшов висновку, що відведення земельної ділянки ОСОБА_6 було можливим без проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно оскаржуваного розпорядження Білозерської РДА №859 від 18.09.2003р. на підставі ст.ст. 17, 40, 81, 118, 121, п.12 розділу Х Земельного кодексу України, ст.ст. 6, 21, 39, 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»: - надано згоду (серед інших) ОСОБА_6 на передачу у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і гаражного будівництва із земель державної власності на території Дніпровської сільської ради; - зобов'язано (серед інших) ОСОБА_6 погодити передачу земельної ділянки у власність з Державним управлінням екології та природних ресурсів в Херсонській області; дано дозвіл (серед інших) ОСОБА_6 на виготовлення технічної документації.

Оцінюючи законність розпорядження РДА №859 від 18.09.2003р., суд виходив з положень ст.ст. 17, 40, 81, 118, 122, п.12 розділу Х ЗК України, та дійшов висновку, що до компетенції Білозерської райдержадміністрації, як органа виконавчої влади входило розпорядження та передача у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених ЗК України (не більше 0,25га), за межами населених пунктів, за заявою громадянина, зацікавленого в одержанні безоплатно, у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у межах вказаних норм.

З огляду на вищенаведене суд вважав, що розпорядження №859 від 18.09.2003р. було прийняте Білозерською РДА в межах своєї компетенції та відповідно вимог Закону.

Розпорядженням Білозерської РДА №70 від 22.01.2008р., розглянувши технічну документацію із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_6, розроблену ПП ПВФ «Нові технології-ГІС», відповідно до рішення постійно діючої комісії з розгляду та врегулювання земельних відносин від 25.12.2007р., статей 71, 81, 118, 121, 186 розділу Х ЗК України, керуючись ст.6; п.7 ч.1 ст.13; ст.21; п.1 ч.1 ст.39; ч.1 ст.41 Закону України «Про місцеві державні,адміністрації) було вирішено: - затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_6 із земель державної власності, що знаходяться на території Дніпровської сільської ради; - передати у власність ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,1950га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Глинище,1 в с.Дніпровське; - зареєструвати в установленому порядку та видати громадянину державний акт на право власності на земельну ділянку; - зобов'язати ОСОБА_6 виконувати обов'язки власника земельної ділянки відповідно до вимог ст.91 ЗК України.

Згідно копії технічної документації з землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розроблену ПП ПВФ «Нові технології-ГІС», відповідачем було отримано всі відповідні дозволи, в тому числі дозвіл Державного управління екології та природних ресурсів х Херсонській області від 24.11.2003р.

З огляду на вищенаведене, суд вважав, що розпорядження №70 від 22.01.2008р. було прийняте Білозерською РДА в межах своєї компетенції та відповідно вимог Закону.

Оскільки в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження порушення Білозерською РДА законів України при винесенні оскаржуваних рішень, то суд вважав недоведеним наявність підстав для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,1950га по вул. Глинище,1 в с.Дніпровське, виданого ОСОБА_6 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд серія ЯБ №883558 від 23.01.2008 року.

При цьому суд не прийняв до уваги доводи прокурора про невикористання ОСОБА_6 земельної ділянки, оскільки факт невикористання земельної ділянки саме на момент проведення перевірки не свідчить про невиконання землевласником своїх обов'язків в розумінні ст. 91 ЗК України та не тягне за собою визнання недійсним державного акта. Оскільки державний акт на право власності на земельну ділянку судом не визнаний дійсним, то, за думкою суду, не підлягають задоволенню вимоги про повернення земельної ділянки у власність держави.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи, підтверджуються дослідженими судом доказами, ґрунтуються на вимогах закону.

Рішення ухвалено судом з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, суд помилково послався одночасно як на підставу відмови в задоволенні позову - пропуск прокурором строку позовної давності, оскільки судом встановлено, що позовні вимоги є безпідставними, тобто судом не враховано п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009р. «Про судове рішення у цивільній справі», в якому зазначено, що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Доводи апеляційної скарги про віднесення РДА оскаржуваними розпорядженнями спірної земельної ділянки, до категорії земель житлової та громадської забудови до уваги не приймаються, оскільки

- цими розпорядженнями такі питання не вирішувалися,

- земельна ділянка площею 0,15га як присадибна виділена ОСОБА_7 під житловий будинок, 1945р. забудови, рішенням виконавчого комітету Дніпровської сільської ради №12 від 19.03.1992р., яке ніким не скасоване /а.с. 101, 103-105/,

- рішенням Білозерської районної ради Херсонської області №118 від 17.12.1999р. затверджено технічну документацію по встановленню меж населених пунктів району, розроблену Херсонською філією інституту землеустрою, в якій схематично зображено садиби за межами сел. Дніпровське /а.с. 137-139/,

- в пояснювальній записці до технічної документації зазначено, що за межами села Дніпровське 0,7га землі надано у володіння і користування громадян для будівництва і обслуговуванню житлових будинків, господарських будівель /а.с. 220-224/.

Безпідставними є також доводи апеляційної скарги про необхідність затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки при цьому апелянт посилається на положення ч.1 ст. 50 Закону України «Про землеустрій», якою передбачено, що порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України. Така постанова №677 була прийнята 26.05.2004р., тобто після прийняття РДА оскаржуваного рішення №859 від 18.09.2003р., а Інструкція про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затверджена 18.05.2010р. наказом №370 Державного комітету із земельних ресурсів України, набрала чинності з 01.01.2011р., тобто після прийняття РДА оскаржуваного розпорядження №70 від 22.01.2008р.

Не приймаються також до уваги твердження прокурора про те, що до ОСОБА_6 не перейшло право користування земельною ділянкою, як спадкоємця ОСОБА_7, оскільки спадщина відкрилася в день смерті останньої 16.06.1999р., згідно ст.30 ЗК 1992р., що діяв на вказаний час, було передбачено, що при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених ст. 67 цього Кодексу, і право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення.

Колегія суддів не погоджується також із доводами апеляційної скарги про перевищення РДА повноважень при винесенні оскаржуваних розпоряджень з огляду на таке.

Згідно ч.1 ст. 173 ЗК України, межа села - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію села від інших територій.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться за межами с.Дніпровське.

Згідно ч.1 ст. 118 ЗК України заява про приватизацію земельної ділянки може бути подана або до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Пунктом 12 Перехідних положень ЗК України передбачено, що до розпорядження земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Оскільки Дніпровська сільська рада не мала повноважень на розпорядження землею за межами села, що підтверджується також правовою позицією Верховного Суду України від 03.06.2015р. у справі №6-205цс15, то, за думкою судової колегії, у вищевказаний перехідний період, розпорядження земельною ділянкою оскаржуваними розпорядженнями вчинено Білозерською РДА в межах її повноважень, оскільки неможливість для ОСОБА_6 за обставин, встановлених судом, взагалі отримати земельну ділянку у власність суперечило б принципу справедливості.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити. що позов пред'явлено прокурором в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства України, яка здійснює контроль за додержанням органами державної влади вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, в той час як Положення про таку інспекцію затверджено Указом Президента від 13.04.2011р., тобто після винесення РДА оскаржуваних розпоряджень.

Керуючись ст.ст.303, 308, 315, п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Херсонської області відхилити.

Рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 28 січня 2015 року залишити без змін, виключивши з його мотивувальної частини посилання на пропуск заступником прокурора Херсонської області строку позовної давності, як підставу відмови в задоволенні позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: підпис

Судді: два підписи

З оригіналом згідно:

Копія ухвали оформлена 22 червня 2015 року

Ухвала набрала законної сили 16 червня 2015 року

Суддя: І.В. Цуканова

Секретар судового засідання: О.В. Сікора