Ухвала

від 03.07.2009 по справі 2-а-6240/09

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  КІРОВОГРАДСЬКИЙ  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

03

липня 2009р.                    

№2-а-6240/09/1170

Кіровоградський

окружний адміністративний суд

у складі

головуючого судді Пасічника Ю.П.

при

секретарі Турік Л.С.

за

участю представників:

-

від позивача - Пономарьов Михайло Валентинович, довіреність №5 від

02.04.2008р.,

- від

відповідача - не з'явився,

розглянув у

відкритому судовому засіданні 

адміністративну справу за позовом 

Бобринецької міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської

області до Бобринецької дитячо-юнацької спортивної школи «Колос» про припинення

державної реєстрації юридичної особи.

Обставини справи:

Позивач

звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до

відповідача про припинення юридичної особи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до ст. 9

Закону України  «Про систему

оподаткування» від 25.06.91р. №1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових

платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших

державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та

інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів

(обов'язкових платежів).

Відповідач всупереч вимогам законодавства більше року не подає до

державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової

звітності, що відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію

юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003р. № 755-IV є

підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи,

що не пов'язано з банкрутством юридичної особи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та

просив їх задовольнити.

Відповідач в

судове засідання не з'явився, надав суду заяву про визнання позову та розгляд

справи за його відсутності.   

Справа

розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

На підставі

ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 03.07.2009р. проголошено вступну

та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі

відкладено до 08.07.2009 р., про що повідомлено сторонам після проголошення

вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням

вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши

пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні

обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають

значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

в

с т а н о в и в

:

Відповідач є юридичною особою за законодавством України. Відповідач

зареєстрований Бобринецькою районною державною адміністрацією 04.08.2003р.,

реєстраційний №176.

11.08.2003 року відповідача взято на облік Бобринецькою міжрайонною

державною податковою інспекцією.

Станом на

день розгляду спору відповідач перебуває на податковому обліку у Бобринецькій

міжрайонній державній податковій інспекції.

Відповідно до ст. 4 Закону України 

«Про систему оподаткування» від 25.06.91р. №1251-XII платниками податків

і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з

законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові

платежі).

Згідно п. 2) ч.1 ст. 9 Закону України 

«Про систему оподаткування» від 25.06.91р. №1251-XII платники податків і

зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових

органів та інших державних органів відповідно до законів декларації,

бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням

і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ст. 11 Закону України 

«Про систему оподаткування» від 25.06.91р. №1251-XII відповідальність за

правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових

платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і

зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

Абзацом 12 ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України передбачено, що

органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх

повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до

суб'єктів господарювання адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування

державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання.

Відповідно

до ч. 1 ст. 247 Господарського кодексу України у разі здійснення суб'єктом

господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до

нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді

скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації.

Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90р.

№509-XII, а саме п. 3) ч.1 ст. 10, наділяє органи державної податкової служби

повноваженнями щодо контролю за своєчасністю подання платниками податків

бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших

документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також

перевірки достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів

оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Крім того, п. 17) ст. 11  Закону

України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90р. №509-XII

передбачає право органів державної податкової служби на звернення у

передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою)

про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних

осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003р. № 755-IV підставами для

постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано

з банкрутством юридичної особи, зокрема, є неподання протягом року органам

державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової

звітності відповідно до закону.

Відповідно

до частин 1 та 6 ст. 59 Господарського кодексу України припинення діяльності

суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його ліквідації за рішенням суду з

підстав скасування державної реєстрації такого суб'єкта господарювання.

Як встановлено матеріалами справи відповідач не подає податкову

звітність з ІІ кварталу 2007року, що підтверджується довідкою від 04.06.2009р.

№1546 (а.с. 7).

Відповідно

до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких

ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72

цього Кодексу.

Згідно з ч.

1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні

дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що

обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші

обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані

встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх

представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків

експертів.

Відповідно

до чч. 1 та 4 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію

щодо предмету доказування.

На

підтвердження подання до державної податкової служби податкових декларацій та

документів фінансової звітності відповідач мав би надати суду або примірники

відповідних довідок зі штампом канцелярії податкового органу про їх прийняття,

або докази про їх відправлення поштою, або докази про подання декларацій та

розрахунків в електронній формі.

Однак

таких доказів відповідач суду не надав.

Таким чином, в судовому засіданні знайшов підтвердження факт неподання

відповідачем до державної податкової служби податкових декларацій та документів

фінансової звітності більше одного року, що є підставою для постановлення

судового рішення про припинення юридичної особи, а отже позовні вимоги є

обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вимоги позивача щодо зобов'язання державного реєстратора вчинити дії

пов'язані з внесенням до Єдиного державного реєстру запису про припинення

юридичної особи не підлягають задоволенню зважаючи на наступне.

Відповідно

до п.п. 6), 9) ч. 1ст. 3 КАС України, 

адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист

прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах; відповідач - суб'єкт

владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких

звернена вимога позивача.

Державний

реєстратор не є відповідачем в даній справі, а тому пред'явлення вимог до

особи, яка не приймала участі у розгляді справи виключає наявність  публічно-правового спору та можливість його

розгляд в порядку адміністративного судочинства.

Крім того, відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної

влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти

лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією

та законами України.

Стаття 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та

фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003р. № 755-IV визначає порядок

державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення,

що не пов'язане з банкрутством юридичної особи та передбачає перелік

обов'язкових дій державного реєстратора щодо внесення до Єдиного державного

реєстру запису про судове рішення.

Відповідно

до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких

ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72

цього Кодексу.

Будь-яких

відомостей щодо того, що державний реєстратор може ігнорувати виконання вимог

ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб

- підприємців» від 15.05.2003р. № 755-IV позивачем не надано, а тому суд

вважає, що вимоги позивача до державного реєстратора є необґрунтованими та

такими, що не підлягають задоволенню.

Також суд

враховує, що згідно ст. 239 Господарського кодексу України скасування державної

реєстрації суб'єкта господарювання та його ліквідація за рішенням

уповноваженого державного органом є адміністративно-господарською санкцією.

В свою чергу, згідно ст. 250 Господарського кодексу України

адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта

господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш

як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими

актами правил здійснення господарської діяльності.

В разі звернення органів державної податкової служби з позовами про

скасування державної реєстрації та про припинення суб'єктів господарювання

підставою для таких позовів може бути виключно неподання таким суб'єктом

протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій,

документів фінансової звітності згідно з законодавством. Тобто, зазначена

санкція може бути застосована не раніше, ніж минув один рік з тієї дати, на яку

повинні були подаватися відповідні податкові декларації та фінансова звітність.

Як встановлено матеріалами справи відповідач з ІІ кварталу 2007 року не

подає податкову звітність до органів державної податкової служби. Разом з тим,

обов'язок відповідача щодо подання в подальшому звітності у зв'язку з цим не

припинився, а строки подання такої звітності визначаються відповідним  спеціальним законодавством.

Таким чином, продовжуючи порушувати встановлені правила здійснення

господарської діяльності щодо необхідності подання обов'язкової податкової та

фінансової звітності,  відповідач тим

самим здійснює триваюче правопорушення, виявлення якого, а отже і відрахування

строку для застосування адміністративно-господарської санкції, можливе в

будь-який час в залежності від виду податкової та фінансової звітності.

Оскільки

спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати

судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних

повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз,

у відповідності до ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не

стягуються.

Враховуючи

вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1) Припинити

юридичну особу  Бобринецьку

дитячо-юнацьку спортивну школу «Колос» 

(код ЄДРПОУ 32537109, адреса: 27200, Кіровоградська область, м.

Бобринець, провул. Порика, 1) зареєстровану Бобринецькою районною державною

адміністрацією 04.08.2003р. №176 у зв'язку з ліквідацією, не пов'язаною з

банкрутством юридичних осіб.

2)

Призначити ліквідаційну комісію в кількості трьох осіб, у складі голова комісії

- Кундель Володимир Григорович, члени комісії - представники Бобринецької

міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області.

Встановити

строк роботи ліквідаційної комісії 70 днів.

Ліквідаційній

комісії провести заходи щодо ліквідації Бобринецької дитячо-юнацької спортивної

школи «Колос»  визначені ст.ст. 60, 61

Господарського кодексу України.

3) В

задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова

суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про

апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова

суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова

суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного

суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-

денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням

після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути

подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга

подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Після

набрання постановою законної сили направити її копію державному реєстратору

Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області для

виконання вимог ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб

та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003р. № 755-IV.

Повний текст

постанови складено 06.07.2009р.

         Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного

суду                                               

Пасічник Ю.П.