Постанова

від 12.08.2009 по справі 2а-2762/09/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м.

Запоріжжя, вул. Кремлівська, 65-в

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

12 серпня 2009 року                                                                         

Справа №2а-2762/09/0870

       (17 год. 20 хв.)

Запорізький

окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Щербака А.А., при

секретарі Кольц Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РБМ -

Запоріжжя» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення-рішення №00012923002/0 від 13.04.2009

року

ВСТАНОВИВ:

До  Запорізького окружного адміністративного суду

надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «РБМ -

Запоріжжя» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення-рішення №0001292302/0 від 13.04.2009

року.

Позовні

вимоги позивач обґрунтовує тим, що податковим органом було невірно застосовано

положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону

України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами

та державними цільовими фондами» та інших нормативних актів Вказує на те, що

перевірка проведена з порушенням вимог чинного законодавства, акт

№33/23-2/34501121 оформлений не чітко і не грамотно, без вказівок на норми

закону та відображення бухгалтерського обліку підприємства. Крім того, звертає

увагу суду на те що актом перевірки невірно донараховано валовий дохід у сумі

30 196 458 грн., оскільки зазначені кошти отримані на виконання договору

комісії від контрагентів ТОВ «РБМ Запоріжжя» - ТОВ «Метпром-Компані» та ПП

«Сталь Трейд ХХІ», відповідно до яких позивач виступав комісіонером. Позивач

також не погоджується із висновком податкового органу стосовно завищення

валових витрат у сумі 1 482 746 грн. свою позицію обґрунтовує тим, що

відсутність як юридичної особи контрагента, ПП «Інко Прокредит», у зв'язку із

скасуванням його державної реєстрації на момент проведення перевірки не є

підставою вважати договори, укладені між цим підприємством та ТОВ «РБМ

Запоріжжя» нікчемними. Вказує, що висновок податкового органу про

безпідставність віднесення до валових витрат послуг із завантаження, розвантаження,

сортування та передпродажної підготовки феронікелю ґрунтується на припущеннях.

Просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від

13.04.2009 року №0001292302/0, судові витрати покласти на відповідача

У судовому

засіданні представником позивача подані уточнення до адміністративного позову,

у яких він ще раз наголошує на тому, що відповідачем порушений Порядок

оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та

позапланових перевірок з питань дотримання податкового валютного та іншого

законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 року №327.

Вказує, що чинним законодавством передбачено, що юридична особа у будь-яких

правовідносинах, у тому числі і податкових несе відповідальність виключно за своїми

зобов'язаннями. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник

відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, вважає його

безпідставним, надав до суду письмові заперечення на позовну заяву, у яких

вказав, що перевіркою господарської діяльності ТОВ «РБМ Запоріжжя» встановлено

заниження зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 7 817 615 грн. Вказує на

те, що підприємством не включено до валового доходу отримані векселі від ПП

«Сталь Трейд ХХІ» та ТОВ «Метпром-Компані» на загальну суму 30 196 458 грн.,

Крім того, перевіркою встановлення завищення валових витрат позивачем у

порівнянні з валовими доходами його контрагента ПП «Інко Прокредит» на загальну

суму 567 510 грн. за 2007 рік. Наголошує на тому, що висновки акту перевірки

ґрунтуються на вимогах законодавства і перевірка проведена відповідно до чинних

нормативно-правових актів. Просить відмовити у задоволенні позову у повному

обсязі.

Розглянувши

наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані

докази в їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судом

встановлено, що ТОВ «РБМ Запоріжжя» є юридичною особою, ідентифікаційний код

34501121, зареєстроване платником загальнообов'язкових податків і зборів у ДПІ

у Жовтневому районі м. Запоріжжя.

З 02.02.2009

року по 20.03.2009 року ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя була проведена

планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства

ТОВ «РБМ Запоріжжя за період з 05.07.2006 року по 30.09.2008 року. За

результатами перевірки був складений акт №33/23-2/34501121від 27.03.2009 року

Перевіркою

встановлено порушення п 1.32, п. 1.21, п. 1.43 ст. 1, пп.4.1.1 п. 4.1 ст. 4 пп.

5.2.1 п. 5.2., пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України

«Про оподаткування прибутку підприємств», у результаті чого занижено податок на

прибуток на загальну суму 7 817 615 грн.

Внаслідок

виявлених перевіркою порушень та на підставі акти перевірки ДПІ у Жовтневому

районі було винесене податкове повідомлення-рішення №0001292302/0від 13.04.2009

року, яким позивачу нараховане зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 14

554 657 грн. 80 коп., у тому числі за основним платежем  - 7 817 615 грн. і за штрафними санкціями - 6

737 042 грн. 80 коп.

Щодо

виявленого перевіркою заниження валового доходу у сумі 30 196 458 грн., суд

вважає за необхідне зазначити наступне.

Законом

України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено у п.1.21 ст. 1:

Доходи з джерелом їх походження з України - будь-які доходи, отримані резидентами

або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України,

включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів,

сплачених резидентами України, доходи від надання резидентам або нерезидентам в

оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад

транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні, доходи від продажу

нерухомого майна, розташованого в Україні, доходи, отримані у вигляді внесків

та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України, а

також доходи страховиків-резидентів від страхування ризиків

страхувальників-резидентів за межами України, інші доходи від господарської

діяльності на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем

митних служб України (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних

митних складах тощо).

4.1. Валовий

доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності,

отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній

або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі,

виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий

доход включає:

4.1.1.

Загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та

обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи

від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі,

іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з

нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення),

операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим

іпотечним боргом відповідно до закону).

Позивач

наголошує у позовні заяві та в уточнюючих позовних вимогах, що між ТОВ «РБМ Запоріжжя»

та ПП «Сталь Трейд ХХІ» та ТОВ «Метпром-Компані» були укладені договори

комісії, а тому грошові кошти, отримані позивачем як комісіонером для

здійснення купівлі-продажу товару за зазначеними договорами не є валових

доходом відповідно до положень пп. 7.9.1 п. 7.9 ст. 7 вказаного закону.

А саме, пп.

7.9.1 п. 7.9 ст. 7 закону встановлено :з урахуванням особливостей, встановлених

цим Законом, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню

кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з:

залученням

платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації,

довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з

іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності

на таке майно, з урахуванням положень підпункту 7.9.6 цього пункту.   

11.3.1.

Датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий

період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата

зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника

податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу

товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника

податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській

установі, що обслуговує платника податку;

або дата

відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання

результатів робіт (послуг) платником податку.

Однак, суд

приходить до висновку, що матеріалами справи не доведено укладання договорів

комісії протягом періоду, що перевірявся. Суду надані письмові пояснення

заступника генерального директора ТОВ «РБМ - Запоріжжя» ОСОБА_1., у яких

вказано, що у період з 05.03.2006 року по 30.09.2008 року підприємством не укладалися

договори страхування та комісії. Пояснення є додатком до акту перевірки,

датоване 11.03.2009 року, тобто під час проведення перевірки.

Представниками

позивача надано суду договір комісії №01/05-5 МК, укладений між ТОВ

«Метпром-Компані» (комітентом) та ТОВ «РБМ - Запоріжжя» (комісіонером). Договір

підписаний 01.05.2007 року генеральним директором позивача ОСОБА_2. Суду також

наданий договір комісії №01/08-РБМ укладений між ПП «Сталь Трейд ХХІ»

(комітентом) та ТОВ «РБМ - Запоріжжя» (комісіонером). Договір підписаний

01.05.2007 року генеральним директором позивача ОСОБА_2. Однак, суд критично

ставиться до зазначених документів і не вважає їх достатніми і допустимими

доказами по справі, оскільки, відповідно до Протоколу №2 Загальних зборів

учасників ТОВ «РБМ Запоріжжя» від 27.11.2007 року, що знаходиться у матеріалах

справи, ОСОБА_2була обрана генеральним директором лише 27.11.2007 року, до цієї

дати зазначену посаду обіймавОСОБА_3

Таким чином,

суд приходить до висновку, що податковим органом доведено той факт, що

позивачем неправомірно застосовано положення пп. 7.9.1 п.7.9 ст. 7 Закону

України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки договори комісії ТОВ

«РБМ - Запоріжжя» у період з 05.03.2006 року по 30.09.2008 року не укладалися.

Тобто, податковим органом правомірно встановлено заниження валового доходу у

сумі 30 196 458 грн.

Стосовно

завищення валових витрат, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Судом

встановлено, що ТОВ «РБМ-Запоріжжя» мало господарські відносини з ПП «Інко

Прокредит» у результаті яких, позивачем віднесено до складу валових витрат суми

придбаних послуг за актом виконаних робіт у сумі 567 510 грн. за 2007 рік.

Відповідно до листі ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя (№420/7/23-011 від

17.02.2009 року) та декларації на прибуток ПП «Інко Прокредит» за 2007 рік,

підприємство декларувало валові доходи у розмірі 19 208 830 грн., у той самий

час, коли ТОВ «РБМ Запоріжжя» декларувало по взаємовідносинам з ПП «Інко

Прокредит» валові витрати у розмірі 22 523 8012 грн.

Відповідно

до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,

Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання

доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли

безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною,

постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену

діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші

відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу

особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

П. 5.2 ст. 5

зазначеного закону встановлено, що. до складу валових витрат включаються:  Суми будь-яких витрат, сплачених

(нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією,

веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у

тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з

урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (5.2.1).

Обмеження,

встановленні пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 закону полягають у тому, що не належать до

складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними

розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і

зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі

втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право

письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для

поновлення

таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням

розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не

подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до

закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними

документами

витрати не

визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується

пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2

раза.

Зважаючи на

той факт, що ПП «Інко Прокредит» не декларувалися валові доходи у сумі, яка

зазначена позивачем як валові витрати за договором із цим контрагентом, суд

приходить до висновку, що ТОВ «РБМ - Запоріжжя» не отримані послуги у вартості

зазначеній у декларації з податку на прибуток.

За змістом

ч.1 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, спрямований на незаконне

заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а

отже, згідно з ч. 2 зазначеної статті є нікчемним. Ч.2 ст. 215 Цивільного

кодексу України визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

А у відповідності з ч.1 ст. 216 цього Кодексу недійсний правочин не створює

юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Суд вважає

за необхідне зазначити, що сама наявність оформлених належним чином актів

здачі-прийняття робіт не є безумовною підставою для віднесення виплат за

договором до валових витрат підприємства. Податковим органом доведено, що

фактично, договір був направлений на отримання податкової вигоди. Тобто, валові

витрати, що не підтверджені валовими доходами ПП «Інко Прокредит» суд вважає

такими, що не  підтвердженні відповідними

розрахунковими документами у розумінні пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України

«Про оподаткування прибутку підприємств».

Також

встановлено, що з 05.07.2006 року по 30.09.2008 року підприємство здійснювало

операції з купівлі-продажу феронікелю та долучало сторонні організації для

організації передпродажної підготовки феронікелю, але фактично феронікель у

кількості 21,2 тонни не був оприбуткованим на підприємстві. Оскільки феронікель

у зазначеній кількості не був оприбуткований на підприємстві, то і послуги з

його передпродажної підготовки не могли надаватися. Таким чином, судом

встановлено що ТОВ «РБМ - Запоріжжя» неправомірно віднесено до складу валових

витрат витрати на послуги із завантаження, розвантажування, сортування та

передпродажної підготовки феронікелю на суму 328 457 грн. 21 коп.

Щодо

правомірності нарахування штрафних санкцій за заниження зобов'язання з податку

на прибуток.

Відповідно

до пп. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України « Про порядок погашення зобов'язань

платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами», у разі коли

контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання

платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б"

підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, (за результатами проведення

документальної перевірки) такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у

розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового

зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку,

збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який

припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає

отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого

органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати,

незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Крім того,

відповідно до пояснень представника відповідача до ТОВ «РБМ - Запоріжжя»

застосовано додаткові штрафні санкції, відповідно до норм пп. 17.1.6 п. 17.1

ст. 17: у разі коли платника податків (посадову особу платника податків)

засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник

податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що

призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий

платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності

підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми

недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів,

що минули.

Заниженням

податкового зобов'язання у великих розмірах вважається сума недоплати, яка

встановлюється на рівні, визначеному Кримінальним кодексом України. (приміткою

до ст.. 1482 Кримінального кодексу України визначено, що під значним розміром

коштів слід розуміти суми податку, збору чи іншого обов'язкового платежу, які в

сто і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний

мінімум доходів громадян; під великим розміром коштів слід розуміти суми

податку, збору чи іншого обов'язкового платежу, які в двісті п'ятдесят і більше

разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів

громадян; під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податку,

збору чи іншого обов'язкового платежу, які в тисячу і більше разів перевищують

установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян)

Тобто,

враховуючи той факт, що судом встановлено заниження підприємством зобов'язання

з податку на прибуток підприємств у сумі 7 817 615 грн. 00 коп., податковим

органом правомірно застосовано штрафну санкцію у розмірі 6 737 042 грн. 80 коп.

На підставі

викладено, ст.ст. 94, 158, 161-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У

задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова

може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного

адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом

подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складання

постанови в повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів

апеляційної скарги, з одночасної подачею її копії до суду апеляційної

інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо

скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне

оскарження.    

Постанова

набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне

оскарження чи апеляційної скарги.

Повне

рішення виготовлено 18 серпня  2009 року.

Суддя          (підпис)          А.А. Щербак