Ухвала

від 08.04.2013 по справі 378/37/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 378/37/13-ц Головуючий у І інстанції Скороход Т.Н. Провадження № 22-ц/780/2188/13 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 4 08.04.2013

УХВАЛА

Іменем України

3 квітня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - судді Олійника В.І.,

суддів: Верлановa С.М., Оношко Г.М.,

при секретарі Власенко О.В.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 6 лютого 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: відділ Держземагенства у Ставищенському районі Київської області, Ставищенська районна державна адміністрація, про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки та скасування державної реєстрації договору оренди землі, -

в с т а н о в и л а :

У січні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест» про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки та скасування державної реєстрації договору оренди землі, посилаючись на те, що 30 липня 2004 року йому видано Державний акт на право власності на земельну ділянку на його ім'я серії ЯА №257000, який він вважав недійсним, оскільки розпорядження Ставищенської райдержадміністрації №546 від 19 серпня 2004 року, на підставі якого видано Державний акт пізніше, ніж виготовлено та зареєстровано акт.

Крім цього заначала, що реєстраційний номер, присвоєний державному акту, має складатися не менш як з дванадцятирозрядного числа, тоді як реєстраційний номер вказаного документу чотитьохрозрядний.

17 червня 2008 року підписано спірний договір оренди земельної ділянки з відповідачем. Він був зареєстрований в управлінні Держкомзему Ставищенського району Київської області 26 серпня 2008 року. Пізніше ним було отримано належний йому Державний акт про його право власності на земельну ділянку, після чого 14 серпня 2012 року укладено новий договір оренди землі з селянським фермерським господарством «Левада». На момент підписання спірного договору оренди землі від 17 червня 2008 року у позивача не було повноважень орендодавця земельної ділянки, так як вона йому в той період не належала, а неукладений договір не породжує для його сторін права та обов'язки.

Виходячи з вищенаведеного, позивач просив визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на його ім'я на земельну ділянку, виданий на його ім'я на бланку серії ЯА №257000 на підставі розпорядження Ставищенсько РДА від 19 серпня 2004 року №546 на земельну ділянку площею 3,610 га, розташовану на території Іванівської сільської ради Ставищенського району Київської області (цільове призначення - ведення товарного сільськогосподасрького виробництва), зареєстрованого 30 липня 2004 року.

Також просив витребувати від відповідача належну йому земельну ділянку та скасувати державну реєстрацію спірного договору оренди землі від 26 серпня 2008 року.

Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 6 лютого 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення та ухвалення нового, яким задовольнити позовні вимоги.

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі розпорядження Ставищенської райдержадміністрації №546 від 19 серпня 2004 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку на ім'я позивачки серії ЯА №257000 з помилковим зазначенням дати його реєстрації 30 липня 2004 року, відповідно до якого їй було передано у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку площею 3,610 га, яка розташована на землях запасу Іванівської сільської ради у селі Іванівка Ставищенського району Київської області.

Відповідно до п.4.4. Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 22 червня 2009 року №325 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 06 серпня 2009 року за №735/16751, - у разі виявлення у виданому державному акті орфографічних або технічних помилок землевласником (землекористувачем) такий землевласник (землекористувач) звертається до відповідного територіального органу Держкомзему із заявою (клопотанням) про видачу нового державного акту.

Згідно з п.4.6. зазначеної Інструкції при видачі нового Державного акту державний акт, у якому було допущено помилку, повертається до відповідного територіального органу Держкомзему і вважається зіпсованим.

З копій державних актів на право власності на земельну ділянку ЯА №257000 та ЯЛ №851839, довідки відділу Держземагенства у Ставищенському районі Київської області від 14 січня 2013 року №01-05/15/50 встановлено, що при видачі спірного державного акту були зазначені невірно дата реєстрації та реєстраційний його номер, у зв'язку з чим позивачу було видано новий державний акт серії ЯЛ №851839 на право приватної власності на земельну ділянку взамін зіпсованого державного акту серії ЯА №257000 на цю ж земельну ділянку. Зіпсований державний акт на право власності на земельну ділянку на ім'я позивача було повернено на зберігання до управління Держкомзему в Ставищенському районі. При видачі нового державного акту взамін зіпсованого межі земельної ділянки позивача та її кадастровий номер не змінені.

Оскільки фактично відбулась лише заміна зіпсованого державного акту на новий і при видачі нового державного акта зіпсований акт був зданий на зберігання територіальному органу Держземагенства, а підстава видачі державного акту, який позивач просить визнати недійсним, позивачем не оспорюється, то суд першої інстанції вірно не вбачав підстав для визнання цього державного акту недійсним.

17 червня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди за №57 належної йому земельної ділянки (кадастровий номер 3224283200:04:003:0009), яка в той же день відповідно до акту приймання-передачі передана відповідачу. Зазначений договір оренди зареєстрований у Ставищенському РВ №23 КРФ ДП «ЦДЗК» при ДКУ по ЗР» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17 липня 2008 року.

14 серпня 2012 року між позивачем та селянським фермерським господарством «Левада» укладено договір оренди належної їй вищевказаної земельної ділянки з підписанням між сторонами акту її приймання-передачі. Зазначений договір було зареєстровано в управлінні Держкомзему Ставищенського району Київської області.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про оренду землі» в редакції, чинній на час укладення договору оренди між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.15 вказаного Закону істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкту оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкту оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Згідно ч.1 ст.15 даного Закону невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкту оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.15 зазначеного Закону відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно положень ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків, відшкодування моральної шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади чи місцевого самоврядування. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За змістом даної норми власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, який, як правило, визначається спеціальним законом (ЦК України чи іншим актом цивільного законодавства), що регламентує конкретні цивільні правовідносини чи договором.

З огляду на те, що ч.2 ст.15 Закону України "Про оренду землі" чітко визначає спосіб судового захисту прав особи, яка бажає повернути ділянку у зв'язку із відсутністю у договорі оренди землі істотних умов, а саме - шляхом визнання правочину недійсним та застосування наслідків його недійсності, передбачених ст.216 ЦК України, то суд першої інстанції вірно вважав, що вимоги позивача про витребування ділянки, як набутої відповідачем без достатніх підстав, задоволенню не підлягають, оскільки не грунтуються на вимогах закону.

Також суд першої інстанції вірно не прийняв до уваги як необгрунтовані посилання позивача на те, що договір оренди від 17 червня 2008 року №57 є неукладеним.

Відповідно до ч.1 ст.210 ЦК України та ч.1 ст.20 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі підлягає державній реєстрації і виходячи зі змісту статей 210, 640 ЦК України та ст.18 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) Закону України "Про оренду землі"є укладеним з моменту його державної реєстрації. Укладений між сторонами спірний договір оренди у встановленому законом порядку зареєстрований у Ставищенському РВ №23 КРФ ДП "ЦДЗК при ДКУ по ЗР", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26 серпня 2008 року.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, відмовивши у задоволенні позовних вимог, оскільки укладений між сторонами спірний договір оренди зареєстрований у встановленому законом порядку, отже даний договір оренди є укладеним і відсутні підстави для скасування його реєстрації.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ставищенського районного суду Київської області від 6 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду Київської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Олійник В.І.

Судді: Верланов С.М.

ОСОБА_3