Постанова

від 18.06.2015 по справі 813/2580/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2015 року № 813/2580/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кедик М.В.

за участю секретаря судового засідання Харіва М.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«Гриф ФондВ» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

товариство з обмеженою відповідальністю В«Гриф ФондВ» (далі - позивач, ТОВ В«Гриф ФондВ» ) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - відповідач, ДПІ у Галицькому районі м. Львова) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.01.2014 року № НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ В«Гриф ФондВ» зазначає, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 14.01.2015 № 28/13-04-22-04/30052063 про нереальність господарських операцій з ТОВ В«Аркона ЛідерВ» , ТОВ В«Інста-ТоргВ» , ТОВ В«Санта БрізВ» , ТОВ Торговий дім В«ОрланВ» , є безпідставними, оскільки у підприємства є всі належним чином оформлені документи, що підтверджують дійсність господарських операцій з контрагентами, тому вимог податкового законодавства позивач не порушував. Вважає, що податкове повідомлення-рішення відповідачем прийняте безпідставно, тому просить суд його скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, подав додаткові докази в обґрунтування позовних вимог, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у запереченні. Зазначив, що позивачем не здійснювалися господарські операції з ТОВ В«Аркона ЛідерВ» , ТОВ В«Інста-ТоргВ» , ТОВ В«Санта БрізВ» , ТОВ Торговий дім В«ОрланВ» , а отже безпідставно сформовано податковий кредит за січень 2014 року, за лютий 2014 року, за травень 2014 року, відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно і підстав для його скасування немає, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, якими такі обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини справи.

ТОВ В«Гриф ФондВ» зареєстроване як юридична особа 03.08.1998 за кодом ЄДРПОУ 30052063, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

Відповідно до довідки з єдиного держаного реєстру підприємств та організацій України № 348 видами діяльності за КВЕД ТОВ В«Гриф ФондВ» є: 22.22.0 поліграфічна діяльність, не віднесена до інших угрупувань; 22.11.0 книговидавнича справа; 21.25.0 виробництво інших виробів в паперу та картону; 22.23.0 інші послуги, пов'язані в поліграфічним виробництвом; 51.70.0 інші види оптової торгівлі.

ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведено позапланову виїзну документальну перевірку діяльності ТОВ В«Гриф ФондВ» з питань податкового законодавства по взаєморозрахунках із платниками податків ТОВ В«Аркона ЛідерВ» (ЄДРПОУ 39238978) за серпень 2014 року, ТОВ В«Інста-ТоргВ» (ЄДРПОУ 39178888) за травень 2014 року, ТОВ В«Санта БрізВ» (ЄДРПОУ 38961024) за лютий 2014 року, ТОВ Торговий дім В«ОрланВ» (ЄДРПОУ 38352333) за січень 2014 року, а також документальне підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг) чи подальшу реалізацію цих товарів (робіт, послуг) від вище перелічених контрагентів, про що 14.01.2015 складено акт № 28/13-04-22-04/30052063 (далі - акт перевірки).

Згідно акта перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.10 (із змінами і доповненнями), в результаті чого завищено податковий кредит, що призвело до заниження до сплати податку на додану вартість в загальній сумі 154219,24 грн в т,ч, за січень 2015 року в сумі 49000,0 грн, за лютий 2014 року в сумі 80219,24 грн, за травень 2014 року в сумі 25000,0 грн.

За результатами перевірки та на підставі складеного акта, відповідачем 27.01.2014 винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 про збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 192774,05 грн (основний платіж - 154219,24 грн, штрафна (фінансова) санкція - 38554,81 грн).

Вказані у актах порушення ґрунтуються на висновках податкового органу про непідтвердження позивачем факту здійснення господарських операцій з ТОВ В«Аркона ЛідерВ» , ТОВ В«Інста-ТоргВ» , ТОВ В«Санта БрізВ» , ТОВ Торговий дім В«ОрланВ» .

Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» № 996-XIV від 16.07.1999 року із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з п. 14.1.181 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1 - 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій із ТОВ В«Інста-ТоргВ» , ТОВ В«Санта БрізВ» , ТОВ Торговий дім В«ОрланВ» позивачем долучено до матеріалів справи первинні документи бухгалтерського обліку.

ОСОБА_3 долучені до справи письмові докази, суд встановив наступні обставини щодо формування податкового кредиту та взаємовідносин позивача з ТОВ Торговий дім В«ОрланВ» .

ТОВ В«Гриф ФондВ» та ТОВ Торговий дім В«ОрланВ» укладено договір купівлі-продажу від 10.12.2012 № 10/12/2012, відповідно до умов якого ТОВ Торговий дім В«ОрланВ» (Продавець) зобов'язується поставити Покупцю поліграфічні та інші матеріали, обладнання, комплектуючі, а ТОВ В«Гриф ФондВ» (Покупець) зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього договору.

На підставі видаткової накладної від 29.01.2014 № РН-РЛ02867 ТОВ Торговий дім В«ОрланВ» здійснило поставку секції подачі фольги з 2-ма незалежними протяжками друкарської машини Starfoil на суму 294000,00 грн, у тому числі ПДВ 49000 грн.

На зазначену продукцію ТОВ Торговий дім В«ОрланВ» виписало позивачу податкову накладну від 29.01.2014 № 11411.

Оплату придбаного товару позивач здійснив відповідно до платіжних доручень від 23.01.2014 № 17042, від 29.01.2014 № 17060, від 11.02.2014 № 17138, від 18.02.2014 № 17157, від 26.02.2014 № 17176.

На підтвердження факту поставки товару позивачем також надано товарно-транспортну накладну від 29.01.2014, роздруківку електронного реєстру довіреностей за 01.01.2014 - 31.05.2014, акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, договір про надання транспортних послуг від 29.01.2014 № 29/01/14, акт виконаних робіт за цим договором від 29.01.2014 та платіжне доручення від 17.01.2014 № 17153.

Згідно з товарно-транспортною накладною від 29.01.2014 вантаж секція подачі фольги з 2-ма незалежними протяжками друкарської машини Starfoil у кількості 1 шт., масою брутто 150 кг доставлено автомобілем ОСОБА_4, реєстраційний номер НОМЕР_2, перевізник СПД ОСОБА_5 у пункт розвантаження м. Одеса вул. Михайлівська, 25.

Також судом встановлено, що 25.02.2014 року ТОВ Торговий дім В«ОрланВ» (первісний кредитор) та ТОВ В«РАЙЗ ОДВ» (новий кредитор) укладено Договір відступлення права вимоги № 26/02.

Згідно з п. 1 Договору ТОВ В«РАЙЗ ОДВ» стає кредитором Боржника за Договором від 10.12.2012 № 10/12/2012 на суму 1974445,42.

З контрагентом ТОВ В«РАЙЗ ОДВ» проведено звірку, що підтверджується відповідним актом за 01.01.12 - 31.03.15.

Платежі згідно з відступленням права вимоги ТОВ В«РАЙЗ ОДВ» проведено такими платіжними дорученнями: від 27.02.2014 № 17193 на суму 49000,00 грн, від 12.03.2014 № 17254 на суму 150000,00 грн, від 12.03.2014 № 17256 на суму 50000,00 грн, від 28.03.2014 № 17340 на суму 20000,00 грн, від 10.04.2014 № 17392 на суму 268000,00 грн, від 23.04.2014 № 17437 на суму 110000,00 грн; від 19.05.2014 № 17536 на суму 24000,00 грн, від 29.05.2014 № 17573 на суму 25000,00 грн, від 01.07.2014 № 17682 на суму 380000,00 грн.

24.03.2015 року між ТОВ В«РАЙЗ ОДВ» (первісний кредитор) та ТОВ В« САЙТА ДЕЙВ» новий кредитор) укладено Договір відступлення права вимоги № 24/03/15.

Згідно з п. 1 новий кредитор стає кредитором позивача Боржника за Договором від 25.02.2014 № 26/02 на суму 898445,42 грн.

Платежі згідно з відступленням права вимоги ТОВ В« САЙТА ДЕЙВ» проведено такими платіжними дорученнями: від 08.04.2015 № 276 на суму 360000,00 грн, від 10.04.2015 № 282 на суму 313000,00 грн.

ОСОБА_3 долучені до справи письмові докази, суд встановив наступні обставини щодо формування податкового кредиту та взаємовідносин позивача з ТОВ В«Інста-ТоргВ» .

ТОВ В«Гриф ФондВ» та ТОВ В«Інста-ТоргВ» укладено договір поставки від 15.05.2014 № 15.05.2014, відповідно до умов якого ТОВ В«Інста-ТоргВ» (Продавець) зобов'язується поставити Покупцю поліграфічні та інші матеріали, обладнання, комплектуючі, а ТОВ В«Гриф ФондВ» (Покупець) зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього договору.

На підставі видаткової накладної від 27.05.2014 № 113 ТОВ В«Інста-ТоргВ» здійснило поставку втулкорізальної машини на суму 150000,00 грн, у тому числі ПДВ 25000,00 грн.

На зазначену продукцію ТОВ В«Інста-ТоргВ» виписало позивачу податкову накладну від 27.05.2014 № 113.

Оплату придбаного товару позивач здійснив відповідно до платіжних доручень від 26.06.2014 № 17670, від 01.07.2014 № 17678, від 07.08.2014 № 17878.

На підтвердження факту поставки товару позивачем також надано товарно-транспортну накладну від 27.05.2014, роздруківку електронного реєстру довіреностей за 01.01.2014 - 31.05.2014, довіреність від 27.05.2014 № 0000113, акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, договір про надання транспортних послуг від 27.05.2014 № 27/05/14, акт виконаних робіт за цим договором від 27.05.2014 та платіжне доручення від 16.06.2014 № 17645.

Згідно з товарно-транспортною накладною від 27.05.2014 вантаж втулкорізальну машину у кількості 1 шт., масою брутто 300 кг доставлено автомобілем ОСОБА_4, реєстраційний номер НОМЕР_2, перевізник СПД ОСОБА_5 у пункт розвантаження м. Одеса вул. Михайлівська, 25.

Судом встановлено, що в подальшому втулкорізальна машина у кількості 1 шт. доставлено власним автомобілем позивача Scania BC 4326 CB до фактичного місця знаходження позивача м. Львів, вул. Шевченка, 32, що підтверджується наказом від 23.05.2014 року № 23/05 по ТОВ В«Гриф ФондВ» про відрядження ОСОБА_6 та ОСОБА_7, посвідченням про відрядження, подорожнім листом вантажного автомобіля 23.05 - 29.05 2014; товарно-транспортною накладною від 28.05.2014 № 28/05; накладною від 28.05.2014 № 28/05.

На підтвердження наявності у позивача матеріальних ресурсів, позивачем долучено до матеріалів справи копії договорів оренди приміщень від 01.10.2013 № 128-10-13, від 01.08.2013 № 118-08-13, копії договорів оренди транспортних засобів № 0110-1/14 від 10.01.2014, № 0110-2/14 від 10.01.2014, № 0110-3/14 від 10.01.2014, також копію договору про надання послуг від 01.02.2012.

ОСОБА_3 долучені до справи письмові докази, суд встановив наступні обставини щодо формування податкового кредиту та взаємовідносин позивача з ТОВ В«Санта БрізВ» .

ТОВ В«Гриф ФондВ» та ТОВ В«Санта БрізВ» укладено договір купівлі-продажу від 10.02.2014 № 28, відповідно до умов якого ТОВ В«Санта БрізВ» (Продавець) зобов'язується поставити Покупцю поліграфічні та інші матеріали, обладнання, комплектуючі, а ТОВ В«Гриф ФондВ» (Покупець) зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього договору.

На підставі видаткових накладних від 27.02.2014 № 253, № 254, № 255, № 256, № 257, № 258, № 259, № 260, № 261, № 262 ТОВ В«Санта БрізВ» здійснило поставку висічного штампу для дна д. 110 на суму 45600,00 грн, у тому числі ПДВ 7600,00 грн, висічного штампу для кришки д. 68 на суму 39600,00 грн, у тому числі ПДВ 6600,00 грн, висічного штампу для кришки д. 77 на суму 41400,00 грн, у тому числі ПДВ 6900,00 грн, висічного штампу для кришки д. 80 на суму 40800,00 грн, у тому числі ПДВ 6800,00 грн, висічного штампу для кришки д. 86 на суму 42000,00 грн, у тому числі ПДВ 7000,00 грн, висічного штампу для кришки д. 98 на суму 45000,00 грн, у тому числі ПДВ 7500,00 грн, висічного штампу для кришки д. 110 на суму 45600,00 грн, у тому числі ПДВ 7600,00 грн, бензину «галоша» на суму 15360,00 грн, у тому числі ПДВ 2560,00 грн, клею Планатон ES 9723 на суму 81116,64 грн, у тому числі ПДВ 13519,44 грн, фольги Kurz Luxor 420 122*305 на суму 84838,80 грн, у тому числі ПДВ 14139,80 грн,

На зазначену продукцію ТОВ В«Санта БрізВ» виписало позивачу податкові накладні від 27.02.2014 № 253, № 254, № 255, № 256, № 257, № 258, № 259, № 260, № 261, № 262.

Оплату придбаного товару позивач здійснив відповідно до платіжних доручень від 12.03.2014 № 17255, від 10.04.2014 № 17390.

На підтвердження факту поставки товару позивачем також надано товарно-транспортну накладну від 27.02.2014 № 183, роздруківку електронного реєстру довіреностей за 01.01.2014 - 31.05.2014, довіреність від 27.02.2014 № 41, акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, договір про надання транспортних послуг від 27.02.2014 № 27/02/14, акт виконаних робіт за цим договором від 27.02.2014 та платіжне доручення від 28.03.2014 № 17342.

Згідно з товарно-транспортною накладною від 27.02.2014 № 183 вище зазначений товар доставлено автомобілем НОМЕР_3 причіп/напівпричіп PNO ВН 1828 ХМ, перевізник ТОВ В«СНАРТ ЛАЙНВ» у пункт розвантаження: м. Львів вул. Шевченка, 31.

Також позивачем до матеріалів справи долучено картки рахунку 201 за 01.02.14 - 31.12.14 та попередні калькуляції вартості виробництва продукції, якими підтверджується прихід витратних матеріалів та їх списання на виробництво щодо продукції отриманої за податковими накладними від 27.02.2014 № 253, № 254, № 255.

Стосовно посилання відповідача на відсутність сертифікатів якості та інших документів, які підтверджують належну якість товару слід зазначити, що зазначені документи не фіксують факту здійснення господарських операцій, а лише підтверджують, що товар відповідає встановленим вимогам. Тому відсутність таких документів не може слугувати підставою для висновків про відсутність таких господарських операцій.

Отже, матеріалами справи підтверджується укладення господарських договорів між ТОВ В«Гриф ФондВ» та ТОВ В«Інста-ТоргВ» , ТОВ В«Санта БрізВ» , ТОВ Торговий дім В«ОрланВ» , факт виконання яких підтверджений належним чином оформленими первинними документами.

Суд вважає, що матеріали справи у своїй сукупності підтверджують фактичність отримання товарів від ТОВ В«Інста-ТоргВ» , ТОВ В«Санта БрізВ» , ТОВ Торговий дім В«ОрланВ» , зв'язок таких товарів з господарською діяльністю позивача, а відтак і реальність таких операцій.

ОСОБА_3 перевірки, суд приходить до висновку, що викладені в ньому обставини порушень позивачем податкового законодавства сформовані не на підставі аналізу первинної документації, зауважень до змісту та оформлення документів бухгалтерського та податкового обліку позивача, а на підставі аналізу актів іншого податкового органу. ОСОБА_8 перевірки зводяться лише до констатації тверджень, що господарські операції ТОВ В«Гриф ФондВ» не мали реального товарного характеру. Підставою для таких висновків стали:

- акт ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 14.04.2014 № 801/22-02/38352333 В«Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ Торговий дім В«ОрланВ» (код ЄДРПОУ 38352333) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2014 по 28.02.2014В» .

- акт ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області від 07.07.2014 № 323/22-03/38961024 В«Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ В«Санта БрізВ» (код ЄДРПОУ 38961024) при фінансово-господарським взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період березень 2014 рокуВ» .

- акт ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області від 11.07.2014 № 343/22-03/38961024 В«Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ В«Санта БрізВ» (код ЄДРПОУ 38961024) при фінансово-господарським взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період березень, квітень, травень 2014 рокуВ» .

При цьому, суд звертає увагу, що вказаними актами не досліджувалася діяльність позивача та не було встановлено порушення законодавства саме позивачем, а встановлено виключно неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Торговий дім В«ОрланВ» та ТОВ В«Санта БрізВ» . Окрім того, акт про неможливість проведення зустрічної звірки не може містити жодних висновків про господарські операції, оскільки таким актом лише документується факт неможливості проведення зустрічної звірки.

Чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі В«БУЛВЕС АД проти БолгаріїВ» (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім того, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.06.2014 у справі № 815/2626/14 за позовом ТОВ Торговий дім В«ОрланВ» до ДПІ у Київському районі м. Одеси, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014, позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області з проведення заходів зустрічної звірки, за результатами яких складено ОСОБА_8 № 801/22-02/38352333 від 14.04.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Торговий дім В«ОрланВ» , код ЄДРПОУ 38352333 щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року;

- визнано протиправними дії ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ ТОВ Торговий дім В«ОрланВ» в електронній автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок - аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів на підставі ОСОБА_8 № 801/22-02/38352333 від 14.04.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Торговий дім В«ОрланВ» , код ЄДРПОУ 38352333 щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року;

- зобов'язано ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок - аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі ОСОБА_8 № 801/22-02/38352333 від 14.04.2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Торговий дім В«ОрланВ» , код ЄДРПОУ 38352333 щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року.

Також, постановою Київського окружного адміністративного суду від 21.08.2014 у справі № 810/4688/14 за позовом ТОВ В«Санта БрізВ» до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2015, позов задоволено:

- визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області щодо проведення зустрічних звірок позивача, результати яких оформлені актами № 323/22-03/38961024 від 07.07.2014 року та № 343/22-03/38961024 від 11.07.2014 року;

- визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області щодо внесення змін до інформаційних баз даних податкової звітності, на підставі актів № 323/22-03/38961024 від 07.07.2014 року та № 343/22-03/38961024 від 11.07.2014 року;

- зобов'язано Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області внести відповідні зміни до всіх інформаційних баз даних податкової звітності в частині скасування відображення інформації, викладеної в актах № 323/22-03/38961024 від 07.07.2014 року та № 343/22-03/38961024 від 11.07.2014 року.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, що стосуються господарських операцій між ТОВ В«Гриф ФондВ» та ТОВ В«Інста-ТоргВ» , ТОВ В«Санта БрізВ» , ТОВ Торговий дім В«ОрланВ» суд надає перевагу належним письмовим доказам, а саме документам первинного бухгалтерського обліку.

Закріплений у ч. 1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду. При цьому реальність господарських операцій доведена позивачем належними та допустимими доказами, а правомірність виставленого податкового повідомлення-рішення відповідач не довів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Суд присуджує з Державного бюджету України, відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 27.01.2014 (2015) року № НОМЕР_1.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«Гриф ФондВ» (79007, м. Львів, вул. Ляйнберга, 2/8, ЄДРПОУ 30052063) 385 (триста вісімдесят п'ять ) гривень 55 копійок судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Суддя Кедик М.В.

Постанова у повному обсязі складена 23.06.2015 року.