Постанова

від 03.06.2015 по справі 814/1511/15

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2015 року Справа № 814/1511/15

м. Миколаїв

11:40

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Князєва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовомПрокурора Ленінського району м. Миколаєва, вул. Південна, 52, м. Миколаїв, 54034 в інтересах держави в особіДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028 до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства «Андріївське», вул. Новозаводська, 15, м. Миколаїв, 54028 простягнення податкового боргу в сумі 924 212,74 грн., Прокурор Ленінського району м. Миколаєва (надалі - прокурор) звернувся в інтересах держави в особі Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі - позивач або ДПІ) до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства «Андріївське» (надалі - відповідач або Товариство) податкового боргу в сумі 924 212,74 грн.

03.06.2015 прокурор і представник позивача заявили клопотання про в порядку письмового провадження (ар. с. 50-52).

Відповідач про судове засідання був повідомлений належним чином відповідно до частини 6 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України (ар. с. 49), але своїх заперечень проти позову та відповідних доказів не надав, у судове засідання представника не направив.

У разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (частина 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України). Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Відповідач був узятий на облік в органах державної податкової служби 08.10.1998 за № 00233242, що підтверджується довідкою від 10.02.2015 (ар. с. 10).

Податковий борг Товариства з податку на додану вартість становить 475 485,85 грн. і з податку на прибуток становить 448 726,89 грн.

Вказаний податковий борг виник на підставі податкових декларацій і уточнюючих декларацій з податку на додану вартість за грудень 2014 року - 50372 грн. (строк сплати 30.12.2014), 27.02.2015 подано уточнюючу декларацію з сумою податкового зобов'язання становить - 50 011 грн.; за грудень 2014 року - 3818 (строк сплати 30.01.2015); за лютий 2015 року - 175 грн. (строк сплати 30.03.2015), 26.03.2015 подано уточнюючу декларацію в якій сума податкового зобов'язання зменшена до 0 грн. (ар. с. 17-26). Загальна сума податкового зобов'язання становить 53 829 грн. Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової звітності, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). Товариством було сплачено 2334,09 грн.

За порушення термінів сплати ДПІ нарахувала відповідачу пеню в сумі 204,04 грн. (стаття 129 Податкового кодексу України).

Також, на підставі статті 126 Податкового кодексу України, позивач нарахував штрафні санкції у сумі 20% грошового зобов'язання, що становить 4505,40 грн. (податкове повідомлення-рішення від 02.12.2014 № НОМЕР_1, ар. с. 27).

Відповідно до висновків акта перевірки від 01.11.2012 № 3011/22-200/30079174, ДПІ встановила факт заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 343301,86 грн. і з податку на прибуток на суму 347240,59 грн. На підставі акта перевірки ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення від 20.11.2012 № НОМЕР_2 на загальну суму з урахуванням штрафних санкцій 396130,37 грн. (надалі - Рішення 1) і № НОМЕР_3 на загальну суму 419281,50 грн. (надалі - Рішення 2).

Рішення 1 і Рішення 2 були оскаржені відповідачем до суду. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду у справі № 814/894/13-а від 12.03.2014 позов було задоволено частково. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.03.2014 було скасовано. Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Відповідно до частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Також, ДПІ нарахувала відповідачу на підставі статті 129 Податкового кодексу України, пеню в сумі 52788,08 грн.

У зв'язку з наявністю переплати на особовому рахунку відповідача у сумі 191,56 грн. позивач зарахував її на погашення податкового боргу з податку на прибуток

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що самостійно обчислена платником податків і зазначена ним у податковій декларації сума податкового зобов'язання вважається узгодженою.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк грошового зобов'язання є податковим боргом.

Як вказано у пункті 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Так, позивачем 05.12.2014 була вручена відповідачу податкова вимога № 2273-25 від 01.12.2014 (ар. с. 44).

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити.

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства «Андріївське», вул. Новозаводська, 15, м. Миколаїв, 54028 (ідентифікаційний код 30079174) на користь держави податковий борг в сумі 924 212,74 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.С. Князєв