Постанова

від 25.06.2015 по справі 826/10966/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 червня 2015 року                     № 826/10966/15

Cуддя Окружного адміністративного суду м. Києва Нагорянський С.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомКиївського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів

доТовариства з обмеженою відповідальністю "МБІ Транс"

простягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБІ Транс" про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 19108,63 грн. та пені у розмірі 955,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що згідно звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2014 рік відповідач вказав, що середньооблікова кількість працівників облікового складу підприємства у 2014 році становила 22 особи, відповідно до 4% нормативу на підприємстві повинно бути працевлаштовано 1 особу з інвалідністю, однак відповідачем не було працевлаштовано жодної особи. Тобто, відповідач не виконав свого обов'язку щодо працевлаштуванню інвалідів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 10 червня 2015 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Представник позивача під час судового розгляду справи підтримав адміністративний позов, просив задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, заперечень проти позову чи заяв не надав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням наведеного, у судовому засіданні 23 червня 2015 року суд ухвалив про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду та вирішення справи, судом встановлено наступне.

У березні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МБІ Транс" подало до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів» за 2014 рік по формі 10-ПІ, (поштова-річна), затверджений наказом Мінпраці та соціальної політики від 10 лютого 2007 року № 42 з доповненнями від 12 листопада 2008 року № 527.

Згідно зазначеного звіту, середньооблікова кількість працівників облікового складу підприємства у 2014 році становила 22 осіб, відповідно до 4% нормативу на підприємстві повинно бути працевлаштовано 1 особу з інвалідністю, однак відповідачем не було працевлаштовано жодної особи.

Оскільки відповідачем не виконано 4-х відсоткового нормативу, призначеного для працевлаштування інвалідів, позивач прийшов до висновку про наявність підстав щодо сплати відповідачем адміністративно-господарських санкцій у розмірі 19108,63 грн. та пені у розмірі 955,00 грн.

Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, гарантії їм рівних з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначено Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-XII від 21 березня 1991 року.

Згідно ст. 18 Закону № 875-XII, забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 19 Закону № 875-XII, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Тобто, на законодавчому рівні закріплено обов'язок підприємств, установ, організацій, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як було встановлено судом, протягом 2014 року відповідач, враховуючи чисельність штатних працівників, зобов'язаний був створити 1 робоче місце для працевлаштування інвалідів, разом з тим, жодна особа не була працевлаштована.

Крім того, згідно листа Шевченківського районного центру зайнятості від 30 квітня 2015 року №2255, протягом 2014 року інваліди для подальшого працевлаштування на ТОВ «МБІ Транс» не направлялись.

Таким чином, відповідач не виконав у повному обсязі обов'язок з інформування щодо утворення (пристосування) робочих місць та наявності вакансій для працевлаштування інвалідів. Тобто відповідач не вжив необхідних заходів, передбачених чинним законодавством щодо недопущення правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ст. 20 Закону № 875-XII, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Враховуючи встановлені по справі обставини, суд дійшов висновку про те, що відповідач зобов'язаний сплатити відділенню Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції та пеню, оскільки саме з вини відповідача на підприємстві не працює передбачена нормативом кількість інвалідів.

В силу ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідачем в свою чергу не надано жодних доказів інформування протягом 2014 року центру зайнятості щодо створення робочих місць та наявності вакансій для працевлаштування інвалідів, або доказів вжиття інших необхідних заходів, передбачених чинним законодавством

Враховуючи обґрунтованість позовних вимог та відсутність заперечень проти адміністративного позову, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163, 167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МБІ Транс" (03113, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 68/1 офіс 62, код ЄДРПОУ 32799001) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 19108 (дев'ятнадцять тисяч сто вісім) грн. 63 коп. та пеню у розмірі 995 (дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 00 грн.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                                 С.І. Нагорянський