Рішення

від 24.06.2015 по справі 904/3782/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.06.15р. Справа № 904/3782/15 За позовом Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Капро", м. Дніпропетровськ

до Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1, м. Київ

про розірвання Договору від 27.08.2003р. оренди земельної ділянки

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача : Колчінська Н. П.- представник, дов. від 18.05.2015р. б/н;

від відповідача: Приходько Т.В.- представник, дов. від 18.03.2015р. №4/10-140;

від третьої особи : не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить розірвати Договір від 27.08.2003р. оренди земельної ділянки, укладений між сторонами, зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №4153 від 15.09.2003р.

Товариство з обмеженою відповідальністю „ДП Капро" у клопотанні (вх. №39388/15 від 18.06.2015р.) зазначає, що позивач у справі - Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "Капро", з 22.05.2015р. реорганізоване шляхом перетворення в Товариство з обмеженою відповідальністю „ДП Капро", у зв'язку з чим просить здійснити заміну позивача у справі - Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "Капро" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю „ДП Капро".

Відповідач у відзиві (вх. №40935/15 від 24.06.2015р.) на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що набуття права власності на будівлю, що розташована на земельній ділянці, є підставою для припинення договору оренди землі, а не його дострокового розірвання в односторонньому порядку.

Товариство з обмеженою відповідальністю „ДП Капро" у заяві (вх. №40930/15 від 24.06.2015р.) згодне взяти на себе судові витрати у справі.

Третя особа витребуваних господарським судом документів не надала, представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.08.2003р. між відповідачем - Дніпропетровською міською радою, як орендодавцем, та Дочірнім підприємством з іноземною інвестицією "Капро", як орендарем, було укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір оренди земельної ділянки), відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду на умовах цього договору частку (3,19%) у користуванні земельною ділянкою загальною площею 0,3718 га (площа частки складає 0,019 га), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для фактичного розміщення не житлових приміщень, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кадастровим номером 1210100000:06:097:0012 згідно з планом земельної ділянки, що додається.

Як вбачається вказаний Договір оренди земельної ділянки був посвідчений 27.08.2003р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П. за реєстром №7684 та зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 15.09.2003р. за №4153.

Підставою для передачі земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 25.04.2003р. №74/9 (пункт 1.2 Договору оренди земельної ділянки).

Згідно з пунктом 4.1 Договору оренди земельної ділянки цільове призначення земельної ділянки: фактичне розміщення нежитлових приміщень.

Відповідно до пункту 4.6 Договору оренди земельної ділянки (з урахуванням пункту 3 Додаткового договору від 06.03.2012р. до Договору оренди земельної ділянки) категорія цільового призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови.

В подальшому 24.01.2014р. між Дочірнім підприємством з іноземною інвестицією "Капро", як продавцем, та третьою особою - ОСОБА_1, як покупцем, було укладено Договір купівлі-продажу, відповідно до пункту 1.1 якого на умовах, викладених у цьому договорі, Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "Капро" передає у власність, а ОСОБА_1 приймає у власність нерухоме майно: не житлове приміщення №71 загальною площею 322,4 кв.м. у житловому будинку під літерою А-5, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язується сплатити обумовлену цим договором суму.

Згідно витягу від 24.01.2014р. №16709344 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Юрієм Вікторовичем, право власності на нежитлове приміщення №71 загальною площею 322,4 кв.м. у житловому будинку під літ. А-5 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1; підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу від 24.01.2014р. 487.

Отже, позивач з 24.01.2014р. не є власником нерухомого майна, що знаходиться у АДРЕСА_1, право власності на це майно набула третя особа.

Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до пункту е) статті 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Згідно пункту 7 частини 1 статті 31 Закону України „Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (частина 3 статті 31 Закону України „Про оренду землі").

Припинення договору оренди землі шляхом його розірвання врегульовано статтею 32 Закону України „Про оренду землі", згідно з частиною 1 якої на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Як вбачається в даному випадку, вимога позивача розірвати Договір оренди земельної ділянки обумовлена відчуженням об'єкту нерухомості, для обслуговування якого надавалася така земельна ділянка.

Згідно з частиною другою статті 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно з приписами статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Отже, виходячи із вищенаведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу - права власності або права користування (оренди).

Законодавством передбачена можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Таким чином, у зв'язку з тим, що фактичне користування земельною ділянкою здійснюють нові власники розташованого на ній об'єкта нерухомості, вимога про розірвання спірного договору в судовому порядку є обґрунтованою й такою, що підлягає задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.06.2011 у справі №11/227, а в силу приписів ст. 111-28 ГПК України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що:

- відповідно до пункту 3 статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни; якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили;

- отже, виходячи з вказаної правової норми, зобов'язання по Договору оренди земельної ділянки припиняється з моменту набрання законної сили рішенням у даній справі.

З урахуванням викладеного заперечення відповідача не приймаються судом до уваги, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ДП Капро" щодо покладення на нього судових витрат, судові витрати у справі слід покласти на позивача.

Крім того, відповідно до пункту 1.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „ДП Капро" (ідентифікаційний код 20060458) Товариство з обмеженою відповідальністю „ДП Капро" створено шляхом реорганізації (перетворення) Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Капро" (ідентифікаційний код 20060458) і є правонаступником всіх його прав та обов'язків як майнового, так і немайнового характеру.

Відповідно до частини 1 статті 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне замінити позивача - Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "Капро", його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю „ДП Капро".

Керуючись статтями 25, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Замінити позивача - Дочірнє підприємства з іноземною інвестицією "Капро" (ідентифікаційний код 20060458) - його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю „ДП Капро" (ідентифікаційний код 20060458).

Позов задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки державної власності, укладений 27.08.2003 року між Дніпропетровською міською радою та Дочірнім підприємством з іноземною інвестицією "Капро", посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П. за реєстром №7684, та зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №4153 від 15.09.2003р.

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„26" червня 2015р.