Рішення

від 25.06.2015 по справі 904/4233/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.06.15р. Справа № 904/4233/15

За позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕНЕРГОТЕХПРОМ", м. Дніпропетровськ

до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ", м.Київ в особі філії "Дніпропетровського регіонального управління" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 505 716, 42 грн.

Суддя: Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: Копйова О.Л. - ордер № 254\000043 від 16.06.15;

Романенко Г.В. - директор, паспорт серія АЕ № 883030 виданий 09.10.1997 року;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕНЕРГОТЕХПРОМ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ", м.Київ в особі філії "Дніпропетровського регіонального управління" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ", м. Дніпропетровськ про стягнення 507 449,92 грн. Заявою від 09.06.15 позивач зменшив позовні вимоги. Згідно заяви про зменшення, позивач просить стягнути з відповідача 505 716,42 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань покладених на нього згідно договору банківського вкладу «Класичний» №275 від 27.12.13.

Представник позивача з'явився в судове засідання, підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, надав пояснення по справі, відповів на поставленні питання.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, просив суд відкласти розгляд справи.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 16.06.15 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника сторони, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між позивачем (клієнт) та відповідачем (банк) був укладений договір банківського вкладу «Класичний» №275 від 27.12.13 (договір), відповідно до умов якого клієнт надає банку суму грошових коштів (вклад) у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності, а банк виплачує клієнту таку суму та проценти, нараховані па неї. Вклад складається з вкладних траншів, що розміщені клієнтом згідно з умовами цього Договору (п.1.2) Згідно п. 1.5 Договору для обліку вкладу банк відкриває клієнту вкладний рахунок №2610004694101 у філії «Дніпропетровське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит», код банку 307231. Договір діє до 29 грудня 2014 року (п.1.3)

Відповідно до Додатку № 275-1 від 27.12.13, Позивач перерахував на вкладний рахунок грошові кошти у розмірі 1 000 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 29979699 від 27.12.13. Також, 18.12.14 між Позивачем та Відповідачем було укладено Додаток № 275-3/6 до договору. У вказаному Додатку сума вкладного траншу складає 500 000,00 грн., та обумовлений строк дії договору - до 06.02.15.

Крім цього, 06.02.15 між Позивачем та Відповідачем було укладено Додаток № 275-3/7 до договору. У цьому додатку строк дії договору продовжено до 27.02.15.

Згідно з п. 1.1. договору, договір був укладений на умовах терміновості, платності та зворотності.

Відповідно до п.3.1. договору, при закінченні строку розміщення Вкладного траншу повернення Вкладного траншу здійснюється Банком шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Клієнта.

Позивач станом на час розгляду цієї справи так і не отримав вкладний транш. Крім того, позивачем були надані платіжні документи на суму 500 000,00 грн., (платіжні доручення № 37,38,39,40,41). Виписка з бази Клієнт-Банк. Однак, в порушення умов договору та законодавства Відповідач не перерахував вказані грошові кошти.

Відповідач перерахував грошові кошти частково в сумі 25 000,00 грн. тільки 04.03.15. Таким чином, сума на депозитному рахунку позивача вкладу складає 475 000,00 грн.

Згідно із Законом України «Про банки та банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначеного такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 1059 ЦК України, договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківським правилами) та звичаями ділового обороту.

Відповідно до ст. 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім випадків, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Стаття 1058 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що приймає від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Статтею 193 ГК України, визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.4.2. Договору, після закінчення строків надання Вкладних траншів, що обумовлюються Сторонами в Додатках та с невід'ємною частиною цього Договору, Банк зобов'язаний повернути суму Вкладних траншів па умовах, зазначених у цьому Договорі та у Додатках до цього Договору.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача суму внеску в сумі 475000,00 грн., є обґрунтованими, та такими що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 7315,07 грн. відсотків на вклад нарахованих ним на підставі ст. 1061 ЦК України.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що нарахування процентів за вкладом проводяться від дня, наступного за днем надходження траншу у банк, до дня, який передує його повернення клієнту або списанню з рахунка клієнта, відповідно до строку вкладного траншу, що вказаний у відповідному додатку. Позивач нарахував відповідачу проценти у розмірі подвійної облікової ставки НБУ з посиланням на ст. 1061 ЦК України за період з 28.02.15 по 03.03.13 в сумі 7 315,07 грн.

Згідно ч.1 ст.1061ЦК України Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України.

Додатками до договору №275-1 від 27.12.13, №275-3/6 від 18.12.14, №275-3/7 від 06.02.15 визначений розмір процентів. Згідно додатку № 275-3/7 від 06.02.15 до договору банківського вкладу сума грошових коштів, вказаних у п.1 додатку № 275-3/6 від 18.12.13. надана клієнтом банку на строк до 27.02.15.

Таким чином, станом на час винесення рішення строк дії договору вже скінчився, а отже відсутні підстави для нарахування процентів за вкладом. За таких обставин, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення нарахованих процентів за період з 28.02.15 по 19.03.15 слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3 % річних, наданий, наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок. Тому, вимоги позивача про стягнення 3 % річних за прострочення оплати товару за період з 28.02.15 по 19.03.15 у розмірі 780,82 грн. є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку із порушенням умов договору, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат за період 28.02.15 по 19.03.15 у розмірі 1393,97 грн.

При розрахунку цієї вимоги позивач врахував індекс інфляції у розмірі 105,3%. За даними Державної служби статистики України (надруковано в газеті " Урядовий Кур'єр" № 44 від 11.03.2015) такий індекс встановлено за лютий 2015. Позивач підтвердив такий висновок в судовому засіданні.

Відповідно до п. 3.2. постанови пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Тому, позивачем неправомірно включено до розрахунку індекс інфляції за лютий місяць 2015, в якому платіж мав бути здійснений. Розрахунок індексу інфляції повинен нараховуватися з березня 2015, однак позивач ці вимоги не заявив. Таким чином, в задоволенні стягнення сумі індексу інфляції в сумі 1393,97 грн. за лютий 2015, слід відмовити.

Також, між Позивачем та Відповідачем був укладений договір на розрахунково-касове обслуговування та договір № 46941 від 07.05.14 обслуговування банківського рахунку Системою FC BUSINESS, згідно з якими Відповідач зобов'язувався виконувати доручення Позивача. Грошові кошти в розмірі 25 000,00 грн., перераховані відповідачем з депозитного рахунку, були зараховані на поточний рахунок позивача. Позивач надав Відповідачу платіжні доручення № 42,43,44,45,46,47,48 від 04.03.15 на суму 25 000,00грн. для виплати обов'язкових податків. Проте, 06.03.15 Відповідач здійснив оплату за одним платіжним дорученням № 43 на суму 75,66 грн. Позивач зняв 18.03.15 з рахунку 2000,00грн. (Виписка по рахунку за 18.03.15). На рахунку залишилося 21 226,56 грн. з врахуванням залишку на поточному рахунку. Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача залишку грошових коштів на поточному рахунку.

Згідно ст. 1075 ЦК України, залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами у разі закриття банківського рахунку. Однак, матеріали справи не містять доказів того, що поточний рахунок позивача закрито. Тому, позовні вимоги про стягнення залишку грошових коштів в розмірі 21 226,56 грн. є передчасними і в їх задоволенні слід відмовити.

Згідно зі ст. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на Відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 173, 193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11, 525, 526, 629, 1058, 1059, 1060 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ЗАДОВОЛЬНИТИ частково.

Стягнути з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" (01010, м.Київ, вул. Артема,60, код 26460727) в особі філії "Дніпропетровського регіонального управління" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ"(49070, м. Дніпропетровськ,вул. Плеханова,б.9, код 26460727) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕНЕРГОТЕХПРОМ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Ламана,б.17, код 30012785) суму грошового вкладу в розмірі 475 000,00грн. грн., 780,82 грн- 3% річних та 9 515,62 грн. витрат по сплаті судового збору.

Повернути ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕНЕРГОТЕХПРОМ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Ламана, б.17, код 30012785) із державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у сумі 162 (сто шістдесят дві) грн. 26 коп., перерахований на підставі платіжного доручення №101 від 20.02.15.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 22.06.15.

Суддя М.О.Ніколенко