Ухвала

від 26.06.2015 по справі 904/5473/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

26.06.15р. Справа № 904/5473/15

Суддя Суховаров А.В. , розглянувши матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "СТАНДАРТ", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Трейдінг", м.Дніпропетровськ

про стягнення суми 7 170 294. 82 грн. заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Стандарт" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Трейдінг" суми 7 170 294,82 грн. заборгованості за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 14/КЛ-0713 від 23.07.13р.

Стаття 63 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує суддю, який вирішує питання про прийняття позовної заяви, повернути позовну заяву з підстав неправильного оформлення позовної заяви та доданих до неї документів.

Суд досліджує позовну заяву за формальними ознаками, не вивчаючи питання по суті позовних вимог.

Позовна заява підлягає поверненню, якщо вона за формою та змістом не відповідає вимогам статей 54 - 58 Господарського процесуального кодексу України.

Стаття 65 Кодексу визначає дії судді з підготовки справи до розгляду, які полягають у здійсненні певних заходів і процесуальних дій, спрямованих на правильне і своєчасне вирішення спору.

Суддя самостійно на власний розсуд визначає, які саме дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, а також тих клопотань, що подані позивачем разом із позовною заявою.

Розглянувши позовні матеріали, господарський суд дійшов висновку про повернення позовної заяви без розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до положень п.3 ч.1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно ч.2 ст 44 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

В обґрунтування недодання до позовної заяви документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, позивач посилається на пункт 22 частини 1 статті 5 ЗУ "Про судовий збір", яким його звільнено від сплати судового збору. Положеннями вказаної норми встановлено, що від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

З матеріалів позовної заяви, зокрема, з копії рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 101 від 18.05.2015 р. вбачається, що повноваження уповноваженої особи цього Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Стандарт" Грицака Ігоря Юліановича продовжено по 18.06.2015 року (включно). Однак, на адресному боці поштового відправлення позовної заяви № 1060-17/06 від 17.06.2015 р. на адресу господарського суду Дніпропетровської області проставлено відбиток календарного штемпеля маркувальної машини відділення зв'язку, який відповідно до п. 73 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою КМУ від 05.03.2009 р. № 270, відповідає даті подання вказаної кореспонденції для пересилання, а саме - 19.06.2015 р. Тобто, на момент подання позовної заяви - 19.06.2015 р., термін дії повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Стандарт" Грицака І.Ю. вже сплинув. А відтак, посилання публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "СТАНДАРТ" на п. 22 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" не може бути враховано судом в якості підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру позивач сплачує судовий збір в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2015 р. по 31.11.2015 р. становить 1 218 ,00 грн. Таким чином, за подання позовної заяви позивач повинен був сплатити судовий збір у сумі 73 080 грн., що дорівнює 60 розмірам мінімальних заробітних плат.

Згідно п.4 ч.1 ст. 63 ГПК України суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Разом з тим, позивачем не додані до позовної заяви докази на підтвердження видачі кредитної лінії, що є порушенням вимог п.5 ч. 2 ст.54 Господарського процесуального кодексу України та підставою для повернення позовної заяви без розгляду згідно п.3 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.

До того ж, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії. Відповідно до п.5.27 Національного стандарту України "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають із слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

З огляду на те, що додані до неї документи є незасвідченими належним чином ксерокопіями, суд дійшов висновку, що вищевказані документи не можуть бути належними доказами у справі, а відтак позивачем порушено приписи п.4 ч.1 ст. 57 ГПК України.

Вказані обставини є підставою для повернення позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Суд зазначає, що національним законодавством України (ст.56 ГПК України) передбачено забезпечення права відповідача на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права - шляхом встановлення обов'язку позивача надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів до порушення провадження у справі.

Таким чином, право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції, включає в себе обов'язок позивача належним чином інформувати відповідача про подання позову до суду шляхом направлення на його адресу копії позовної заяви з додатками. При чому, таке інформування повинно бути здійснене позивачем до порушення судом провадження по справі.

Отже, порушення провадження у справі до виконання позивачем вказаного обов'язку, не буде відповідати ст. 6 Конвенції.

Згідно правової позиції Вищого господарського суду України , викладеної, зокрема, у Постанові від 04.12.2012 року по справі № 5/5005/7237/2012, виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.

Отже, суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов'язувати позивача усувати вказані недоліки.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що повернення позовної заяви на підставах, визначених ст. 63 Господарського процесуального кодексу України прямо передбачено діючим законодавством та не є відмовою в доступі до правосуддя в розумінні Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» та не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення, у зв'язку з чим позивач не позбавлений права повторно звернутися з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, п.п. 3, 4 ч.1 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Додаток:

- позовна заява з додатками;

- поштовий конверт.

Суддя А.В. Суховаров