Рішення

від 16.06.2015 по справі 908/2737/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 19/86/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2015 Справа № 908/2737/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроремонтний завод Статор» (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 32, а/с-5844)

до Запорізького міжрайонного управління водного господарства (70433, Запорізька область, с. Новоолександрівка, вул. Радянська, 6)

про стягнення 43398,10 грн.

Суддя Давиденко І.В.

Представники:

Від позивача: Волнова Ю.М.- представник за довіреністю № б/н від 05.05.15.

Від відповідача: Неткало О.О.- представник за довіреністю № 01/373 від 15.06.15.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Запорізької області 22.04.15. звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Електроремонтний завод Статор» з позовною заявою до Запорізького міжрайонного управління водного господарства про стягнення 90573,41 грн. заборгованості за Договором № 16/10-13/080 від 16.10.13., з яких: 60000,00 грн. - суми основного боргу, 30573,41 грн. - втрат від інфляції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства України несвоєчасно виконав свої зобов'язання перед позивачем по оплаті виконаних робіт, внаслідок чого Запорізькому міжрайонному управлінню водного господарства нараховано суму основного боргу та збитків від інфляції.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.04.15. порушено провадження у справі № 908/2737/15-г, розгляд справи призначено на 14.05.15. о 11-40.

Представник позивача в судовому засіданні 14.05.15. підтримав позовні вимоги, просив суд позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроремонтний завод Статор» задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 14.05.15. не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, але від нього через Відділ документального забезпечення господарського суду 14.05.15. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.05.15. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи № 908/2737/15-г відкладено на 14.05.15. о 11-40.

Через Відділ документального забезпечення Господарського суду Запорізької області 15.06.15. на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Електроремонтний завод Статор» просить суд стягнути з відповідача 43398,10 грн. - збитків від інфляції, в зв'язку з оплатою 02.06.15. відповідачем суми основного боргу в розмірі 57178,00 грн.

Вказана вище заява відповідає вимогам ст. 22 Господарського кодексу України та прийнята судом до розгляду.

Судом розглядаються зменшені позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні 16.06.15. підтримав зменшені позовні вимоги, просив суд позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроремонтний завод Статор» задовольнити повністю.

Через Відділ документального забезпечення Господарського суду Запорізької області 16.06.15. від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що відповідач є бюджетною неприбутковою організацією і належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, протягом 2014 р. відповідач неодноразово звертався до Держводагенства України з проханням виділити кошти для розрахунків з заборгованістю по капітальному ремонту, але коштів виділено не було, в зв'язку з чим, нарахування збитків від інфляції, на думку Запорізького міжрайонного управління водного господарства, є необґрунтованим.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.06.15. заперечив проти задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроремонтний завод Статор».

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 908/2737/15.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

16.10.13. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Електроремонтний завод Статор» (далі - Підрядник) та Запорізьким міжрайонним управлінням водного господарства (далі - Замовник) укладено Договір № 16/10-13/080 (далі - Договір).

У відповідності до п. 1.1 Договору, Підрядник зобов'язується виконати Замовнику капітальний ремонт електродвигуна 4 А355 S4, Р=250 кВт, п=1500 об/мин, 0,4 кв у кількості двох штук насосної станції НС 3 12 Верхньо-Тарасовської зрошувальної системи, а Замовник зобов'язується передати електродвигуни в ремонт, прийняти їх та оплатити послугу з ремонту.

Позивач вказує на те, що ним було здійснено ремонт електродвигунів на загальну суму 60000,00 грн., що підтверджується актом № 382 приймання виконаних робіт за листопад 2013 р. від 15.11.13., належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач вартість виконаних робіт сплатив несвоєчасно, чим порушив умови Договору та вимоги чинного законодавства України, в зв'язку з чим нараховано суму збитків від інфляції в розмірі 43398,10 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що розрахунки здійснюються перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника протягом десяти банківських днів з моменту підписання акта виконаних робіт, надання рахунку для оплати, після виконання робіт по ремонту.

Судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором позивачем виконано у повному обсязі, а саме, позивачем виконані, а відповідачем прийняті роботи на загальну суму 60000,00 грн., що підтверджується двосторонньо підписаними сторонами та скріпленим печатками підприємств актом приймання виконаних робіт № 382 за листопад 2013 р на суму 60000,00 грн. та рахунком-фактурою № З-1217 від 15.11.13., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України зазначено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Судом встановлено, що відповідач, в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства України, свої зобов'язання щодо оплати виконаних робіт виконав несвоєчасно, а саме 02.06.15., що підтверджується банківською випискою з рахунку відповідача, належним чином завірена копія якої міститься в матеріалах справи.

Таким чином, з наведеного вбачається, що відповідачем порушені строки розрахунків за виконані позивачем роботи, згідно умов Договору та вимог норм чинного законодавства України.

Згідно з п. 7.1 Договору встановлено, що цей Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.13.

Крім того, частиною 4 ст. 631 Цивільного кодексу України зазначено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Таким чином, закінчення дії Договору не звільняє Запорізького міжрайонного управління водного господарства від відповідальності за його порушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 43398,10 грн. - збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, в зв'язку з тим, що позивачем невірно розраховано суму збитків від інфляції, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 43384,07 грн. - збитків від інфляції (за обґрунтованим розрахунком суду).

Щодо посилання відповідача не те, що відповідач є бюджетною неприбутковою організацією і належить до сфери Управління центрального органу виконавчої влади, протягом 2014 р. відповідач неодноразово звертався до Держводагенства України з проханням виділити кошти для розрахунків з заборгованістю по капітальному ремонту, суд вказує на те, що відповідно до приписів рішення Європейського суду з прав людини від 18.10.05. у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Юліус проти України» встановлено, що асигнування для виплати державою боргів з державного бюджету можуть викликати певну затримку у виконанні рішень судів, Європейський суд вважає, що неспроможністю передбачити такі асигнування держава порушує свої зобов'язання.

Таким чином, відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на рік, не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення основного зобов'язання.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроремонтний завод Статор» підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВП «Перспектива» задовольнити частково.

2. Стягнути з Запорізького міжрайонного управління водного господарства (70433, Запорізька область, с. Новоолександрівка, вул. Радянська, 6, код ЄДРПОУ 36415218) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроремонтний завод Статор» (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 32, а/с-5844, код ЄДРПОУ 32261178) 43384 (сорок три тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 07 коп. - збитків від інфляції, 1826 (одну тисячу вісімсот двадцять шість) грн. 41 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.06.15.

Суддя І.В. Давиденко