Рішення

від 17.06.2015 по справі 908/2328/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 27/96/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2015 Справа № 908/2328/15-г

За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича багатопрофільна фірма "Будівельно-шляхове підприємство" (69057 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129-А)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Запорізька філія державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" (69057 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129-А)

про стягнення 7 997 грн. 05 коп., розірвання договору оренди від 30.11.2010 р. № 2694/д та виселення з вбудованого нежитлового приміщення

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від позивача: Ситнік Я.В., дов. № 01/862 від 04.12.2014р.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: Скрипкіна В.В., дов. № 11/02-01 від 11.02.2015р.

Господарським судом Запорізької області розглядається позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича багатопрофільна фірма "Будівельно-шляхове підприємство", м. Запоріжжя за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Запорізької філії державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроект-реконструкція", м. Запоріжжя про стягнення 6 377 грн. 52 коп. заборгованості з орендної плати, 981 грн. 78 коп. пені, 637 грн. 75 коп. штрафу, розірвання договору оренди від 30.11.2010 р. № 2694/д та виселення відповідача з вбудованого нежитлового приміщення третього поверху чотириповерхової будівлі (літера А-4, приміщення № 305, частина приміщення № 108) загальною площею 18,5 кв.м., розміщеною за адресою: м. Запоріжжя вул. Перемоги, 129-А, повернувши майно третій особі по акту прийому-передачі.

Відповідно до довідки про автоматичний розподіл справ між суддями від 07.04.2015р., справу № 908/2328/15-г передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 08.04.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2328/15-г, присвоєно справі номер провадження 27/96/15 та призначено судове засідання на 06.05.2015 р.

Ухвалою суду від 06.05.2015р. розгляд справи відкладався на 03.06.2015р., на підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

У судовому засіданні 03.06.2015р. позивач підтримав заяву про збільшення розміру позовних вимог, надіслану на адресу господарського суду 27.05.2015р. просить суд стягнути з відповідача 7 648 грн. 80 коп. заборгованості з орендної плати за листопад - квітень 2015 р., 1 690 грн. 34 коп. пені за період з 12.12.2013 р. по 19.05.2015 р. та 764 грн. 88 коп. штрафу, розірвати договір оренди від 30.11.2010р. № 2694/д та виселити відповідача з вбудованого нежитлового приміщення третього поверху чотириповерхової будівлі (літера А-4, приміщення № 305, частина приміщення № 108) загальною площею 18,5 кв.м., розміщеною за адресою: м. Запоріжжя вул. Перемоги, 129-А, повернувши майно третій особі по акту прийому-передачі.

Заява позивача про збільшення розміру позовних вимог прийнята судом, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Ухвалою суду від 03.06.2015р.продовжено строк розгляду справи № 908/2328/15-г на п'ятнадцять днів, відповідно до ст. 69 ГПК України. Розгляд справи відкладено на 17.06.2015р.

17.06.2015р. продовжено судовий розгляд справи № 908/2328/15-г.

17.06.2015р. до початку розгляду справи представники позивача та третьої особи заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 17.06.2015р. представник позивача підтримав заяву про збільшення розміру позовних вимог, надану до канцелярії суду 15.06.2015р., відповідно до якої просить суд:

- стягнути з відповідача 8 340 грн. 92 коп. заборгованості з орендної плати за листопад 2013р. по травень 2015р., 1 980 грн. 66 коп. пені за період з 12.12.2013р. по 11.06.2015р., 834 грн. 09 коп. штрафу;

- розірвати договір оренди від 30.11.2010р. № 2694/д;

- виселити відповідача з вбудованого нежитлового приміщення третього поверху чотириповерхової будівлі (літера А-4, приміщення № 305, частина приміщення № 108) загальною площею 18,5 кв.м., розміщеною за адресою: м. Запоріжжя вул. Перемоги, 129-А, повернувши майно третій особі по акту прийому-передачі.

Заява позивача прийнята судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, оскільки позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Розгляду підлягають позовні вимоги про:

- стягнення з відповідача 8 340 грн. 92 коп. заборгованості з орендної плати за листопад 2013р. по травень 2015р., 1 980 грн. 66 коп. пені за період з 12.12.2013р. по 11.06.2015р., 834 грн. 09 коп. штрафу;

- розірвання договору оренди від 30.11.2010р. № 2694/д;

- виселення відповідача з вбудованого нежитлового приміщення третього поверху чотириповерхової будівлі (літера А-4, приміщення № 305, частина приміщення № 108) загальною площею 18,5 кв.м., розміщеною за адресою: м. Запоріжжя вул. Перемоги, 129-А, повернувши майно третій особі по акту прийому-передачі.

У судовому засіданні 17.06.2015р. представник третьої особи підтримав позовні вимоги позивача, на підставах викладених у позовній заяві та письмових пояснення до позовної заяви (містяться в матеріалах справи).

Відповідач у судове засідання, відкрите 17.06.2015р. не з'явився. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

В матеріалах справи міститься відзив відповідача, відповідно до якого відповідач збільшені позовні, на підставі заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог від 27.05.2015р. у сумі 10 104 грн. 02 коп. визнав у повному обсязі.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно роз'яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" - неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи - подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. "Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло осіб, які можуть з'явитися в судове засідання та представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича багатопрофільна фірма "Будівельно-шляхове підприємство", згідно статті 28 ГПК України.

Справу розглянуто в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами, оригінали яких судом оглянуті в судовому засіданні 17.06.2015р.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, заслухавши представників позивача та третьої особи, оцінивши надані докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Господарським судом встановлено , 30.11.2010р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича багатопрофільна фірма «Будівельно - шляхове підприємство" (орендар) укладений договір оренди державного нерухомого майна від 30.11.2010р. № 2694/д.

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - вбудоване нежитлове приміщення третього поверху чотириповерхової будівлі (літера А-4, приміщення № 305, частина приміщення № 108) загальною площею 18,5 кв. м., відповідно до плану поверху та експлікації приміщень з технічного паспорту будівлі, розміщеної за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129-А (Додаток № 3).

Орендоване майно перебуває на балансі Запорізької Філії державного підприємства «Державний науково - дослідний та проектно - вишукувальний інститут «НДІпроектреконструкція» (балансоугримувач).

На підставі акту приймання-передавання відповідач прийняв вищезазначене нежитлове приміщення у орендодавця та балансоутримувача.

Згідно п. 10.1 договору, він був укладений з 30.11.2010р. по 29.11.2011р.

Пунктом 10.1.3 договору, в редакції договору про зміни № 3 від 27.12.2013р., термін його дії було продовжено до 29.11.2015р.

Відповідно до п. 3.6 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні:

70 відсотків від розміру орендної плати до Державного бюджету.

30 відсотків розміру орендної плати балансоутримувачу.

Розрахунок орендної плати за вищевказаними відсотками здійснюється орендарем самостійно.

Згідно п. 3.7 договору сплата орендних платежів до Державного бюджету проводиться щомісяця до 10 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, встановлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків за договором оренди, з листопада 2013р. по травень 2015р. заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі складає 8 340 грн. 92 коп. (з урахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог)ґ

Відповідно до п. 5.3 договору орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до умов статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму... Плата за користування майном може вноситься за вибором сторін у грошовій або натуральній формі... Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором ...

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

За таких обставин, оскільки однією із кваліфікуючих ознак договору найму є його оплатний характер, за користування найманим майном з наймача обов'язково стягується орендна плата.

Частиною 1 статті 286 ГК України передбачено, що орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності

конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Правовідносини сторін врегульовано договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької діяльності є орендою.

Статтею 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що відносини про оренду державного майна регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 980 грн. 66 коп. пені за період з 12.12.2013р. по 11.06.2015р. та 834 грн. 09 коп. штрафу.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 231 ГК України, законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 3.8 договору, орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості з урахуванням індексації. за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п. 3.9 договору, у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар додатково сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості.

Вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 834 грн. 09 коп. (з урахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог), у зв'язку з порушенням умов договору № 2694/д не суперечить нормам діючого законодавства України та підлягає задоволенню.

Перевіривши розрахунок суми пені за допомогою програмного комплексу "Законодавство", господарський суд дійшов висновку, що він складений необґрунтовано та суперечить вимогам діючого законодавства України, оскільки згідно з п. 6 ст. 232 Цивільного кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним.

За таких обставин, враховуючи те, що позивач не надав доказів в обґрунтування нарахування пені та повного нормативно обґрунтованого розрахунку нарахованої пені, вимоги позивача в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню.

Стягненню підлягає пеня у розмірі 1919 грн.48 коп. за період з 12.06.2014 р. по 11.06.2015р.

В частині стягнення 61 грн. 18 коп. слід відмовити.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 6 від 23.03.12р. «Про судове рішення», якщо про зміну предмета або підстав позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, якщо відповідну заяву прийнято господарським судом, зазначається в описовій частині рішення, і подальший виклад рішення, в тому числі його резолютивної частини, здійснюється з урахуванням такої заяви. При цьому у господарського суду відсутні підстави для припинення провадження у справі в частині, на яку зменшився розмір позовних вимог.

Згідно п. 10.3 договору, розірвання договору допускаються за взаємною згодою сторін. Одностороння відмова від Договору не допускається.

Відповідно до п. 10.6 договору, чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; банкрутства орендаря; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду; ліквідації орендаря - юридичної особи.

Згідно п. 5.12 договору, у разі припинення або розірвання договору повернути балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Відповідно до п. 10.11 договору, майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами за участю балансоутримувача акта приймання-передавання. Обов'язок по складанню акта приймання - передавання про повернення майна покладається на орендаря.

Статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 651 ЦК України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли в наслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розрахувала при укладенні договору.

Відповідно до п. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 3 статті 291 ГК України, договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 10.10 договору визначено, що у разі розірвання даного договору, майно протягом трьох робочих днів з дати розірвання повертається орендарем балансоутримувачу.

Статтею 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачені підстави припинення договору оренди, серед яких, зокрема і закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Як свідчать матеріали справи, пояснення позивача, відповідач в добровільному порядку орендоване ним приміщення не звільнив, акт приймання-передачі не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГК України та ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який обумовлено в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частиною 4 статті 284 ГК України, статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Враховуючи встановлені на підставі оцінки доказів обставини справи, суд дійшов висновку, що будь-які правові підстави у відповідача займати орендоване приміщення, відсутні і він зобов'язаний повернути орендодавцю нежитлове приміщення, зазначене у договорі оренди нежитлового приміщення № 1202 від 18.11.2004р.

Згідно із ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

З метою досудового врегулювання спору, на адресу орендаря регіональним відділенням була направлена претензія від 14.05.2014р. № 11-01-03208 з вимогою сплатити заборгованість з орендної плати, пеню та штраф, розірвати договір та повернути державне нерухоме майно по акту приймання - передавання.

На день розгляду справи, відповідач заборгованість з орендної плати, пеню та штраф не сплатив, приміщення не звільнено, акт приймання - передавання не підписав.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача 8 340 грн. 92 коп. заборгованості з орендної плати, 1919грн. 48коп. пені, 834 грн. 09 коп. штрафу; розірвати договір оренди від 30.11.2010р. № 2694/д та виселити відповідача з вбудованого нежитлового приміщення третього поверху чотириповерхової будівлі (літера А-4, приміщення № 305, частина приміщення № 108) загальною площею 18,5 кв.м., розміщеною за адресою: м. Запоріжжя вул. Перемоги, 129-А, повернувши майно третій особі по акту прийому-передачі.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

На підставі статті 85 ГПК України - 17.06.2015року прийнято рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Позивач при зверненні до суду з позовом, судовий збір не сплачував, просив суд відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення по справі.

Керуючись ст.ст. 22, 27,33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича багатопрофільна фірма "Будівельно-шляхове підприємство", м. Запоріжжя задовольнити частково.

Розірвати договір оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізької філії державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно -вишукувальний інститут «НДІпроектреконструкція» від 30.11.2010р. № 2694/д, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 2049528) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича багатопрофільна фірма "Будівельно-шляхове підприємство" (69057 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129-А, код ЄДРПОУ 19276012).

Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича багатопрофільна фірма "Будівельно-шляхове підприємство" (69057 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129-А, код ЄДРПОУ 19276012) з вбудованого нежитлового приміщення третього поверху чотириповерхової будівлі (літера А-4, приміщення № 305, частина приміщення № 108) загальною площею 18,5 кв. м., розміщеного за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129-А, повернувши майно Запорізькій філії державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" (69057 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129-А) по акту прийому-передачі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича багатопрофільна фірма "Будівельно-шляхове підприємство" (69057 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129-А, код ЄДРПОУ 19276012) до Державного бюджету шляхом перерахування грошової суми за наступними реквізитами: одержувач: державний бюджет Орджонікідзевського району, 22080300, Код ЄДРПОУ: 38025409, Банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО: 813015, р/р 31110094700007) 8 340 (вісім тисяч триста сорок) грн. 92 коп. заборгованості з орендної плати, 1919 (одна тисяча дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 48 коп. пені, 834 (вісімсот тридцять чотири) грн. 09 коп. штрафу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича багатопрофільна фірма "Будівельно-шляхове підприємство" (69057 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129-А, код ЄДРПОУ 19276012) на користь Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001; банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409; № рахунку 31215206783007, код класифікації доходів бюджету 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) 4263 (чотири тисячі двісті шістдесят три) коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 23.06.2015р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.