Ухвала

від 24.06.2015 по справі 908/3797/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

24.06.2015 Справа № 908/3797/15

м. Запоріжжя

Суддя Соловйов В.М., розглянувши матеріали

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПРИВАТБАНК” (юридична адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570)

до відповідача: Приватного підприємства “ІН-ТРАС” (69092, м. Запоріжжя, вул. Мусорського, 58, ідентифікаційний код 35979416)

про стягнення 24 203, 96 грн.

ВСТАНОВИВ:

ПуАТ КБ “ПРИВАТБАНК” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача ПП “ІН-ТРАС” про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором банківського обслуговування № б/н від 13.01.2013р. у розмірі 24 203, 96 грн.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2015р. справу призначено для розгляду судді Соловйову В.М.

Позовна заява підлягає поверненню в зв'язку з наступним.

Згідно ст. 61 ГПК України, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана у порядку, встановленому частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 4-2 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частинами 1, 2 ст. 4-3 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Позовна заява повинна містити:

найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків за його наявності.

За приписами ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Пунктом 2 частини 1 статті 57 ГПК України унормовано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

За приписами п. 2, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:

у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес;

не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Судом встановлено, що при звернені з позовною заявою від 18.05.2015р. невірно зазначено адресу ПП “ІН-ТРАС”.

Так, у позовній заяві адресу відповідача зазначено як: 70417, Запорізька область, Запорізький район, с. Сонячне, вул. Весняна, буд. 38.

Проте, згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 24.06.2015р. за № 20773948, станом на 18.06.2015р. (на момент звернення позивача з позовом до суду) місцезнаходженням ПП “ІН-ТРАС” є: 69092, м. Запоріжжя, вул. Мусорського, буд. 58.

В абзаці 2 пункту 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Таким чином, місцезнаходження відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Доданий до позовної заяви опис вкладення у цінний лист від 18.06.2015р. свідчить про те, що копія позовної заяви і додані до неї документів направлені відповідачу на неналежну адресу: 70417, Запорізька область, Запорізький район, с. Сонячне, вул. Весняна, буд. 38.

Таким чином, заявником не надано доказів надсилання на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів, що є безумовним порушенням імперативних приписів ст. 56 ГПК України.

Це порушує загальні принципи господарського судочинства, зокрема рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом (ст.4-2 ГПК України) та змагальності (ст.4-3 ГПК України).

Також суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Суд зазначає, що національним законодавством України (ст. 56 ГПК) передбачено забезпечення права відповідача на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права - шляхом встановлення обов'язку позивача надіслати сторонам відповідні копії позовної заяви та доданих до неї документів до порушення провадження у справі.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (Рішення ЄСПЛ у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні ЄСПЛ у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи одстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Таким чином, право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, включає в себе обов'язок позивача належним чином інформувати відповідача про подання позову до суду шляхом направлення на його адресу копії позовної заяви з усіма додатками. Таке інформування повинно бути здійснене позивачем до порушення судом провадження у справі. Отже, порушення провадження у справі до виконання позивачем вказаного обов'язку, не відповідатиме статті 6 Конвенції.

У зв'язку із тим, що судом встановлено, що позивачем не надано належних доказів відправки відповідачам позовної заяви та доданих до неї документів, повернення позовної заяви є не правом, а обов'язком суду.

Згідно роз'яснень, що містяться в абзацах 1, 10 пункту 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, недодержання вимог ст. 54, 56 та п. 2 і 3 ч. 1 ст. 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені ст. 63 ГПК.

І лише в тому випадку, якщо передбачені у п. 2, 3, 4, 5 і 6 ч. 1 ст. 63 ГПК підстави повернення позовної заяви виявлено господарським судом після прийняття позовної заяви до розгляду, справа підлягає розглядові по суті.

На підставі викладеного позовна заява ПуАТ КБ “ПРИВАТБАНК” підлягає поверненню без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Частиною 4 статті 6 Закону України від 08.07.2011р. N 3674-VI "Про судовий збір" унормовано, що за повторно подані позови, які раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах. У разі якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв'язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору.

Оскільки цією ухвалою судовий збір не повертається, суд роз'яснює позивачу, що при повторному поданні позову до відповідача ПП “ІН-ТРАС” про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування № б/н від 13.01.2013р. у розмірі 24 203, 96 грн. позивач має право додати до позову в якості доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі (п.3 ч. 1 ст. 57 ГПК України) первісні документи про сплату судового збору - платіжне доручення № BO1S9B0TJ7 від 09.04.2015р. на суму 1 827, 00 грн.

У разі відсутності необхідності повторного звернення до суду, позивач має право повернути судовий збір, сплачений за цим платіжним дорученням, звернувшись з відповідною заявою до суду. При цьому, надання до заяви оригіналів платіжних документів є обов'язковим.

Керуючись ст. 50-51, ч.1, п. 2 ч.2 ст. 54, п. 2, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПРИВАТБАНК” до Приватного підприємства “ІН-ТРАС” про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором банківського обслуговування № б/н від 13.01.2013р. у розмірі 24 203, 96 грн. та додані до неї матеріали на 46 аркушах (в тому числі оригінал платіжного доручення № BO1S9B0TJ7 від 09/04/2015р. на суму 1 827, 00 грн.) повернути без розгляду.

Суддя Соловйов В.М.