Рішення

від 15.06.2015 по справі 910/7757/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2015Справа №910/7757/15-г Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Корона-Логістик»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш енд Кері Україна»

про стягнення 295 236,16 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Білоусов А.Ю. - представник за довіреністю №40-14 від 17.07.2015

року.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Корона-Логістик» до товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш енд Кері Україна» про стягнення основного боргу в сумі 258 482,40 грн., пені в розмірі 13 489,63 грн., 3% річних в сумі 1 034,65 грн., інфляційних втрат в розмірі 22 229,48 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.04.2015 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.05.2015 року.

В зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання 18.05.2015 року, ухвалою від 18.05.2015 року відкладено розгляд справи на 02.06.2015 року.

Ухвалою суду від 02.06.2015 року продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів, та в судовому засіданні 02.06.2015 року оголошено перерву до 15.06.2015 року.

На призначене судове засідання 15.06.2015 року представник позивача не з'явився, хоча про дату та час його проведення, враховуючи п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011 року повідомлений належним чином.

Під час проведення судового засідання 15.06.2015 року представник відповідача проти позову заперечив та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги, товариство з обмеженою відповідальністю «Корона-Логістик» посилається на порушення відповідачем умов договору поставки товарів та надання послуг №26125 від 01.01.2014 року (надалі - Договір) в частині здійснення відповідачем своєчасної оплати вартості постановленого товару, на підставі чого, заявник, керуючись ст.ст.549, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) нарахував пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

26.05.2015 року позивач звернувся до суду з заявою від 19.05.2015 року, в порядку ст.22 ГПК України, про збільшення позовних вимог, відповідно до якої збільшив розмір вимог та просив стягнути з відповідача: 258 482,40 грн. основного боргу, 42 368,30 грн. пені, 2 479,31 грн. річних та 90 210,35 грн. інфляційних втрат.

15.06.2015 року позивач звернувся до суду з іншою заявою від 09.06.2015 року, в порядку ст.22 ГПК України, про збільшення позовних вимог, відповідно до якої товариство з обмеженою відповідальністю «Корона-Логістик» просило стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш енд Кері Україна» 256 644,14 грн. основного боргу, 50 514,77 грн. пені, 2 460,88 грн. річних та 102 914,30 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до п.3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011 року передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Заявляючи вимогу в частині стягнення з відповідача річних позивач зазначив, що останні є процентами за користування чужими грошовими коштами. Водночас, з тексту позовної заяви, розрахунку та поданих заяв про збільшення позовних вимог вбачається, що останні за своєю правовою суттю є 3% річних від простроченої суми, які передбачені ст.625 ЦК України.

Відтак, враховуючи, що позивач фактично збільшив розмір вимог майнового характеру, які заявлялись у позовній заяві, суд приймає вказану заяву до розгляду, виходячи з якої й вирішує спір.

Відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що строк дії Договору закінчився і постачальник виявив бажання укласти новий правочин, внаслідок чого відповідач призупинив платежі до дати підписання сторонами попереднього акта звірки взаємних розрахунків. Відтак, у зв'язку з тим, що позивачем не було здійснено жодних дій щодо укладення акта звірки взаємних розрахунків, як це передбачено Договором, за твердження відповідача вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать умовам Договору.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

01.01.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Корона-Логістик» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш енд Кері Україна» (Метро) укладено Договір, відповідно до п.1.1 якого Метро надає постачальникові рекламні, інформаційні, маркетингові та інші послуги у порядку та згідно з додатковими угодами іі додатками до цього договору. Надання рекламних та інших послуг підтверджується актами приймання наданих послуг. Метро також надаватиме постачальнику послуги з логістики товарів з процедурою та умовами, вказаними в додатку 6 до цього договору.

Відповідно до п.1.2 Договору постачальник постачає і передає у власність Метро, а Метро приймає та оплачує товари згідно з замовленнями Метро та товаросупровідною документацією, які є невід'ємною частиною даного договору (додаток №3 «Бланк замовлення» на умовах цього договору. Метро надає замовлення постачальнику на підставі специфікації, затвердженої сторонами, в якій наведено перелік товарів, що постачаються за цим договором, та їх ціни, яка є невід'ємною частиною даного договору (додаток №2 «Специфікація / Прайс-лист»).

У п.3.1 Договору визначено, що постачальник зобов'язаний постачати товари за цінами, зазначеними у затвердженій сторонами Специфікації/Прайс-листі, до якої застосовується п.1.2 додатку №7. Ціна поставленого товару міститься у товарних накладних, які надаються постачальником до офісу підтримки торговельних центрів Метро для здійснення оплати, та складаються на підставі кількості поставленого товару, зазначеної у транспортній накладній з відповідними можливими виправленнями згідно актів розбіжностей.

Метро здійснює вчасний розрахунок за товари. Оплат виконується шляхом банківського переказу за рахунок постачальника, зазначений у додатку №1 до цього договору, протягом терміну платежу, зазначеного в п.1.1 додатку №7. Протягом 10 днів після поставки товарів постачальник повинен надати в офіс підтримки торговельних центрів Метро повний пакет документів, а саме - податкову і товарну накладні, складені відповідно до вимог чинного бухгалтерського та податкового законодавства, з зазначенням номеру приймання товару. Метро приймає до розгляду товарну накладну тільки разом з податковою накладною, та коригуючи товарну накладну разом з розрахунком коригувань сум ПДВ. Товарна накладна/коригуючи товарна накладна окремо від податкової накладної/розрахунку коригувань сум ПДВ не приймається. Дані товарної та податкової накладної повинні бути однаковими. Якщо товарна накладна/коригуючи товарна накладна або податкова накладна/розрахунок коригувань сум ПДВ постачальника містить формальні та/або юридичні помилки та були повернуті постачальнику, датою отримання повного пакету документів вважається дата надання постачальником нового виправленого пакету документів, прийнятого Метро для перевірки та розрахунку. Якщо в ході перевірки документів постачальника було виявлено помилки в артикулах/цінах/кількості, то постачальник повинен надіслати в Метро коригуючу товарну накладну разом з розрахунковим коригувань сум ПДВ. В такому випадку датою отримання повного пакету документів вважається дата отримання коригуючої товарної накладної. Метро не прийматиме товарну та податкову накладні на виправлену суму (заміна першої накладної). Метро має право затримати оплату за товари, якщо товарні накладні чи податкові накладні не відповідають вимогам, передбаченим законодавством, цим договором, інструкціями Метро, або містять помилки, розбіжності, доки помилки чи розбіжності у відповідних документах не буде виправлено. Метро зобов'язане попередити постачальника про недоліки в одержаних товарних та податкових накладних протягом 5 робочих днів із дня їх отримання Метро по електронній пошті, через інтернет-портал Меtro Link чи будь-яким іншим засобом зв'язку на розсуд Метро, якщо постачальник надав електронні адреси свого фінансового відділу. Якщо електронні адреси не надано, повідомлення про розбіжності в товарних та податкових накладних будуть надсилатись до постачальника поштою. Товарні накладні без номеру замовлення та вхідного складного номеру будуть відсилатися назад та не будуть оплачуватись Метро (п.3.2 Договору).

Відповідно до п.10.1 Договору, останній з усіма додатками до нього (крім додатку №6) вступає в силу з 01.01.2014 року. Додаток №6 до Договору, який було укладено між постачальником та Метро або МГБ від імені та в інтересах Метро, залишається чинним для цього договору в якості його складової частини до того, поки додаток №6 у новій редакції набуде чинності. Цей договір з усіма додатками до нього діє до 31.12.2014 року. Строк дії цього договору автоматично продовжується на кожний наступний період тривалістю в 1 рік, якщо не буде припинений достроково будь-якою стороною як передбачено в п.4.1 договору або замінено або замінено новим договором.

01.01.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Корона-Логістик» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш енд Кері Україна» (Метро) укладено додаток №7 до Договору, відповідно до п.1.1 якого встановлено обов'язок Метро оплачувати товари протягом 35 календарних днів з дня отримання товарів у Торговельному центрі «Метро Кеш енд Кері» або у консолідаційно-розподільчому центрі в залежності від умов поставки, що визначаються в додатку 6 до даного договору та п.2.1 даного договору, за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні (у формі відповідно до Інструкцій Метро та умов постачання товарів Метро) за адресою, яка вказана в ст.11 договору, протягом не більше ніж 10 днів з дня постави. Якщо постачальник не надасть товарні та податкові накладні вчасно, Метро має право затримати розрахунок на відповідний час затримки у наданні документів. Метро здійснює оплату поставлених товарів за вирахуванням сум, які передбачають даним договором, два рази на тиждень по вівторках та четвергах. Незважаючи на настання строку платежу, платіж не здійснюється у випадках, якщо:

- податкова накладна не відповідає вимогам податкового законодавства України;

- податкова накладна надається без товарної накладної, рівно як товарна накладна надається без податкової накладної;

- в товарних накладних чи в податкових накладних, одержаних від постачальника, виявлені розбіжності в ціні/кількості, коригуючи товарні накладні і розрахунки коригувань до податкових накладних не було надано.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм ст.712 ЦК України та ст.ст.264-271 ГК України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст.655-697 ЦК України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного Кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що постачальник повинен постачати товари вчасно, до відповідно ТЦ згідно з замовленням (DDP-рампа торговельного центу Метро, Інкотермс 2010 року, у відповідній кількості та належної якості, а також у відповідності до усіх інших вимог згідно з замовленням. Замовлення Метро на поставку товарів обов'язкові для постачальника.

Судом встановлено, що протягом грудня 2014 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 302 011,20 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи товарними накладними: №197878 від 25.12.2014 року на суму 74 048,52 грн., №194454 від 18.12.2014 року на суму 96 202,68 грн., №192677 від 13.12.2014 року на суму 131 760 грн. та транспортними накладними.

Наразі, судом враховано, що факт отримання від позивача товару на зазначену вище суму відповідачем не заперечувався, як не висувалось останнім жодних заперечень щодо якості та комплектності вищевказаного товару.

Відтак, враховуючи те, що відповідач за отриманий товар у повному обсязі не розрахувався позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що оскільки строк дії Договору закінчився і постачальник виявив бажання укласти новий правочин, внаслідок чого відповідач призупинив платежі до дати підписання сторонами попереднього акта звірки взаємних розрахунків.

Як слідує з матеріалів справи, 11.12.2014 року позивач звернувся з листом до відповідача, яким повідомляв, що підприємство прийняло рішення про зміну юридичної назви товариства з обмеженою відповідальністю «Корона-Логістик» на стару назву, товариство з обмеженою відповідальністю «Олбі-Рос Корона» з 01.01.2015 року, в результаті чого просило про переукладення договорів.

Як зазначалось вище, Договір з усіма додатками до нього діє до 31.12.2014 року. Строк дії цього договору автоматично продовжується на кожний наступний період тривалістю в 1 рік, якщо не буде припинений достроково будь-якою стороною як передбачено в п.4.1 договору або замінено або замінено новим договором (п.10.1).

Відповідно до п.4.5 Договору у випадку розірвання цього договору, або подання будь-якою стороною повідомлення про розірвання/припинення договору, сторони протягом не більше 6 місяців здійснять перевірку взаєморозрахунків, залік зустрічних вимог та підписання акту звірки взаємних розрахунків. Метро має право зупинити платежі постачальнику та має право повернути весь не проданий товар, що був поставлений постачальником в порядку,передбаченому п.2.18 договору. Остаточні розрахунки між Метро та постачальником мають бути завершені протягом 10 днів після дати підписання попереднього акту звірки взаємних розрахунків. Акт звірки остаточних розрахунків підписується сторонами після здійснення всіх оплат.

Лист, на який посилається відповідач, як на підставу призупинення платежів не свідчить про дострокове припинення спірного правочину, а свідчить лише про намір суб'єкта господарювання внести зміни до існуючого договору, зокрема, в назві постачальника.

Наразі, доказів дострокового припинення Договору, як і внесення змін до нього, зокрема, в частині назви постачальника матеріали справи не містять. З представлених суду документів слідує, що на дату розгляду справи назвою позивача є товариство з обмеженою відповідальністю «Корона-Логістик».

Відтак, закінчення строку дії Договору не звільняє відповідача від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Щодо інших заперечень відповідача в частині того, що відповідач призупинив платежі до дати підписання сторонами попереднього акта звірки взаємних розрахунків, суд вважає їх необґрунтованими та виходить з такого.

Відповідно до п.1.1 додатку №7 до Договору Метро оплачує товари протягом 35 календарних днів з дня отримання товарів у Торговельному центрі «Метро Кеш енд Кері» або у консолідаційно-розподільчому центрі в залежності від умов поставки, що визначаються в додатку 6 до даного договору та п.2.1 даного договору, за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні (у формі відповідно до Інструкцій Метро та умов постачання товарів Метро) за адресою, яка вказана в ст.11 договору, протягом не більше ніж 10 днів з дня постави.

Судом встановлено, що відповідач заперечень щодо обумовленої Договором супроводжувальної документації до розгляду справи в суді, позивачу не висував.

При цьому, з наявного в матеріалах справи акту звірки розрахунків за період з 01.02.2015 рок 28.02.2015 року слідує, що відповідач визнає наявну у нього заборгованість в сумі 256 644,14 грн. перед позивачем.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються (ст.ст.525, 615 ЦК України).

Частина 1 ст.692 ЦК України визначає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, як слідує з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання в частині проведення оплати вартості поставленого товару у повному обсязі не виконав. Наразі, наявність заборгованості за спірним правочином перед позивачем в сумі 256 644,14 грн. підтверджується також актом звірки розрахунків за період з 01.02.2015 року по 28.02.2015 року.

Таким чином, враховуючи все вищенаведене, приймаючи до уваги, що відповідач зобов'язання за Договором не виконав у повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Корона-Логістик» до товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш енд Кері Україна» в частині стягнення основного боргу в сумі 256 644,14 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 09.06.2015 року) в частині стягнення з відповідача пені в сумі 50 514,77 грн., суд зазначає наступне.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ст.546 ЦК України).

За приписами ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пеня, за визначенням ч.3 ст.549 ЦК України, це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

З ч.1 ст.547 ЦК України вбачається, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

За змістом ч.4 ст. 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Разом з тим, згідно зі ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

З п.2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013р. вбачається, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом. Тобто, пеня стягується тільки у тому разі, коли її розмір встановлено в договорі.

Судом встановлено, що при зверненні до суду з вимогами про стягнення пені, позивач посилався на розмір неустойки, який встановлено Законом України ««Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», в той час відповідальність у вигляді неустойки (пені) умовами спірного правочину не визначено.

Відтак, оскільки сторонами не було визначено відповідальність відповідача у разі несвоєчасного виконання грошового зобов'язання (порядок її сплати та розмір) за Договором, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача пені в сумі 50 514,77 грн.

Що стосується решти вимог позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2 460,88 грн. та інфляційних втрат в розмірі 102 914,30 грн., суд вважає їх частково обґрунтованими та виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст.625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З представленого позивачем розрахунку (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 09.06.2015 року) вбачається, що позивач проводить нарахування інфляційних втрат на суму 256 644,14 грн. за період з 17.01.2015 року по 31.05.2015 року, тобто починаючи з дати, коли строк оплати по двом накладним ще не настав.

Здійснивши власний перерахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що правомірним є стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 92 219,19 грн. При цьому, суд виходить з такого розрахунку:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІ 17.01.2015 - 31.05.2015 86392.94 1.359 31 043.30 22.01.2015 - 31.05.2015 96202.68 1.359 34 568.20 29.01.2015 - 31.05.2015 74048.52 1.359 26 607.62 Відтак, вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Корона-Логістик» в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково, на суму 92 219,12 грн.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок 3% річних, судом встановлено, що останній є арифметично вірним, а тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Корона-Логістик» в частині стягнення 2 460,88 грн.3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 44 ГПК України до складу судових витрат входить, зокрема, оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ст. 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Згідно зі ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3)ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Враховуючи положення п.6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №7 від 21.02.2013 року, витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

За змістом ч.3 ст.48 та ч.5 ст. 49 ГПК України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Як встановлено судом, 16.02.2015 року між адвокатом Палієм С.І. та товариством з обмеженою відповідальністю «Корона-Логістик» укладено угоду про надання правової допомоги №2, відповідно до п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, адвокат зобов'язується надати клієнту правову допомогу щодо захисту інтересів останнього в органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних та господарських судах, а саме: підготовка матеріалів для подачі позовної заяви відносно товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш енд Кері Україна».

У п.4.1 вказаної угоди визначено, що за послуги згідно з п.1.1 цього договору клієнт сплачує адвокату плату в розмірі 8 000,00 грн.

Враховуючи викладене, судові витрати, в тому числі за оплату послуг адвоката, за розгляд справи покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш енд Кері Україна» (02140, м. Київ, просп. П. Григоренка, 43, ідентифікаційний код 32049199) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Корона-Логістик» (58032, м. Чернівці, вул. В.Лесина, 3, ідентифікаційний код 38975702) основний борг в сумі 256 644 (двісті п'ятдесят шість тисяч шістсот сорок чотири) грн. 14 коп., 2 460 (дві тисячі чотириста шістдесят) грн. 88 коп. 3% річних, 92 219 (дев'яносто дві тисячі двісті дев'ятнадцять) грн. 12 коп. інфляційних втрат, 7 026 (сім тисяч двадцять шість) грн. 48 коп. судового збору, а також 6 813 (шість тисяч вісімсот тринадцять) витрат на оплату послуг адвоката.

3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4. Видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 25.06.2015 року.

Суддя С.М. Мудрий