Рішення

від 23.06.2015 по справі 910/12292/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2015Справа №910/12292/15 Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомЛьвівської обласної державної телерадіокомпанії доТовариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Дім "Рава" простягнення 5 401 грн 24 коп. Представники від позивача:не з'явились від відповідача:не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

13.05.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Львівської обласної державної телерадіокомпанії з вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Дім "Рава" заборгованості договором про виготовлення та/або розміщення реклами № 654 від 05.09.2013 у розмірі 5 401 грн 24 коп., в тому числі: 3 006 грн 00 коп. основного боргу, 1 193 грн 88 коп. пені, 1 087 грн 82 коп. інфляційних втрат та 113 грн 54 коп. 3 % річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору про виготовлення та/або розміщення реклами № 654 від 05.09.2013 не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 3 006 грн 00 коп., крім того у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором позивачем нараховано пеню у розмірі 1 193 грн 88 коп., 3 % річних у розмірі 113 грн 54 коп. та інфляційних втрат у розмірі 1 087 грн 82 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2015 порушено провадження у справі № 910/12292/15, розгляд справи призначений на 08.06.2015.

08.06.2015 до відділу діловодства Господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.06.2015 розгляд справи відкладено на 23.06.2015, у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання та неподанням сторонами витребуваних доказів.

22.06.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Представники сторін в судове засідання 23.06.2015 не з'явились, клопотання про відкладення розгляду справи не подали, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 23.06.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

05.09.2013 між Львівської обласної державної телерадіокомпанії (виконавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медіа Дім "Рава" (замовник за договором) укладено договір про виготовлення та/або розміщення реклами № 654, відповідно до умов якого замовник замовляє та зобов'язується оплатити вартість послуг згідно умов цього договору, а виконавець надає замовнику послуги з виготовлення та/або розміщення реклами (послуги) в ефірі телеканалу Львівської обласної державної телерадіокомпанії - ЛОДТРОК, або в ефірі мережі обласного радіо.

У відповідності до пункту 10.1 договору договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2013, але в будь-якому випадку до повного вико6нання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно з пунктом 4.1. договору здавання-приймання наданих виконавцем послуг здійснюється шляхом складення та підписання сторонами актів здавання-приймання наданих послуг. Незважаючи на строки (тривалість) надання послуг згідно цього договору, акти здавання-приймання наданих послуг підписуються сторонами помісячно (щодо фактично наданих послуг).

Відповідно до пункту 4.2. договору замовник зобов'язується протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання від виконавця актів здавання-приймання наданих послуг їх підписувати та повертати виконавцю.

Положеннями пункту 4.3 договору сторони погодили, що у разі, якщо у замовника є обґрунтовані заперечення щодо виконання виконавцем умов даного договору, він має право не підписувати актів здавання-приймання наданих послуг, а надати виконавцю претензію протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання актів здавання-приймання наданих послуг.

Якщо замовник не надсилає виконавцю у встановлений строк претензію та не повертає актів здавання-приймання наданих послуг, послуги за цим договором вважаються прийнятими своєчасно та належним чином, а акти такими, що підписані (пункт 4.4. договору).

Згідно з пунктами 5.1. та 5.2. договору обсяг, черговість, строки виготовлення та/або розміщення реклами, а також ціна послуг узгоджуються сторонами у відповідних додатках до цього договору, які є невід'ємними частинами цього договору.

Пунктом 5.3. договору встановлено, що оплата послуг здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі відповідних додатків та рахунків, що їх виставляє виконавець, але не пізніше, як за 2 (два) дні до першого розміщення реклами. При цьому відсутність рахунків не може бути підставою для несвоєчасної оплати послуг за відповідним додатком.

У відповідності до положень пункту 5.3. договору сторонами було підписано наступні додатки: додаток № 1 від 05.09.2013 ( щодо продукту - рекламного ролика: Дикрасин на телеканалі «ТРК Львів» в період з 19.08.2013 по 31.08.2013 хронометражем 30 секунд, вартість послуг - 606 грн 00 коп.); додаток № 2 від 05.09.2013 (щодо продукту - рекламного ролика: Дикрасин на телеканалі «ТРК Львів» в період з 01.09.2013 по 30.09.2013 хронометражем 30 секунд, вартість послуг - 1 350 грн 00 коп.); додаток № 3 від 05.09.2013 (щодо продукту - рекламного ролика: Дикрасин на телеканалі «ТРК Львів» в період з 01.10.2013 по 24.10.2013 хронометражем 30 секунд.; вартість послуг - 1050 грн 00 коп.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з нормами статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що на виконання умов договору про виготовлення та/або розміщення реклами № 654 від 05.09.2013 позивачем були надані відповідачу послуги з розміщення реклами в ефірі телеканалу «ТРК Львів» за період з 19.08.2013 по 24.10.2013 на загальну суму 3 006 грн 000 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справах ефірними довідками від 06.04.2015 та актом приймання-здавання наданих послуг. Крім того, відповідно до умов договору оплата отриманих послуг не ставиться в залежність від факту отримання рахунків та підписання актів.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної оплати послуг згідно з договором про виготовлення та/або розміщення реклами № 654 від 05.09.2013, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед виконавцем у розмірі 3 006 грн 000 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати отриманих послуг на суму 3 006 грн 000 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати отриманих послуг за договором про виготовлення та/або розміщення реклами № 654 від 05.09.2013 та факту наявності заборгованості у розмірі 3 006 грн 00 коп., вимоги позивача про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у розмірі 3 006 грн 00 коп.

Відповідно до пункту 9.1. договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність встановлену цим договором, та/або чинним законодавством України.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 1 193 грн 88 коп., 3 % річних у розмірі 113 грн 54 коп. та інфляційні втрати у розмірі 1 087 грн 82 коп.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 9.4 договору у разі порушення замовником строків оплати наданих послуг замовник зобов'язується на вимогу виконавця сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на суму заборгованості за кожен день прострочення.

Судом враховано рекомендації, викладені у пункті 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Суд встановив, що доданий до позовної заяви арифметичний розрахунок пені є неправильним, оскільки в порушення норм статті 232 Господарського кодексу України позивачем неправильно визначено день початку періоду нарахування пені та період нарахування пені виходить за межі шестимісячного строку від дня виникнення прострочення виконання обов'язку з оплати.

Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Суд наводить власні розрахунки пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідно норм статті частини 6 статті 232 Господарського кодексу України з урахуванням розміру простроченого платежу та в межах визначеного позивачем періоду нарахування, а саме початку нарахування пені:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 606.00 16.08.2013 - 16.02.2014 185 6.5000 % 0.036 %* 39.93 1350.00 30.08.2013 - 28.02.2014 183 6.5000 % 0.036 %* 87.99 1050.00 30.08.2013 - 28.02.2014 183 6.5000 % 0.036 %* 68.44 Всього: 196.36 Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені) відповідно до умов пункту 9.4 договору та захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду у розмірі 196 грн 36 коп., а вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 113 грн 54 коп. та інфляційних втрат у розмірі 1 087 грн 82 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Дім "Рава" (04123, м. Київ, вул. Червонопільська, буд. 7, кв. 48, ідентифікаційний код 32709541) на користь Львівської обласної державної телерадіокомпанії (79008, м. Львів, вул. Високий Замок, буд. 4, ідентифікаційний код 22333937) заборгованість у розмірі 3 006 (три тисячі шість) грн 00 коп., пені у розмірі 196 (сто дев'яносто шість) грн 36 коп., 3 % річних у розмірі 113 (сто тринадцять) грн 54 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 087 (одна тисяча вісімдесят сім) грн 82 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 489 (одна тисяча чотириста вісімдесят дев'ять) грн 58 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 24.06.2015

Суддя Н.Б. Плотницька