Рішення

від 22.06.2015 по справі 910/14202/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2015№910/14202/15

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» до 1.Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтервестсервіс" простягнення 4 965,78 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Діденко І.В. - представ. за дов.;

від відповідача 1: не з'явились;

від відповідача 2: не з'явився.

У судовому засіданні 22.06.2014, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача-1 Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" та відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтервестсервіс" про стягнення 4965,78грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.06.2015 порушено провадження у справі №910/14202/15, розгляд справи призначений на 22.06.2015.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач 1 та відповідач 2 у судове засідання не з'явились, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 22.06.2015, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про страхування", страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України "Про страхування", є видом добровільного страхування.

В статті 16 Закону України "Про страхування" визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

22.08.2013 між ПрАТ "Страхова компанія "Інгострах" (далі - позивач, страховик) та ПАТ КБ «Приватбанк» (далі - страхувальник), укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту №KIH0CPS-137М4АІ (далі - Договір), за яким був застрахований автомобіль "Фіат" державний номер АЕ9055НС.

22.07.2014 в м. Києві на перехресті вул. Бажана та вул. Харківське шосе, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля "Фіат" державний номер АЕ9055НС, та "Volkswagen 70" державний номер АА0442МІ під керуванням Рахматуллаєва Альберта Турсунбайовича.

25.07.2014 страхувальник звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування.

15.08.2014 року ПрАТ "Страхова компанія "Інгострах" на підставі договору страхування складено страховий акт №И-1997.

На підставі вищевказаного договору від 22.08.2013р., заяви страхувальника від 25.07.2014р., страхового акту № И-1997 від 15.08.2014 р., позивач виплатив страхове відшкодування в сумі 4965,78 грн. про що свідчить платіжне доручення №3810 від 19.08.2014р.

Матеріали справи містять відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог. Оскільки вважає, що позивач не звертався з заявою про страхове відшкодування, отже відповідачем не було порушено жодних прав позивача і тому у відсутнє право вимоги до відповідача.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позов судом визнані необґрунтованими, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частиною 2. ст. 1187 Цивільного кодексу України, передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток .

Частиною 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотньої вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, після виплати страхового відшкодування у позивача виникає право зворотньої вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України. Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку.

Частиною 2 статті 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Інші заперечення відповідача викладені у відзиві на позов судом визнані безпідставними та необґрунтованими і не доведеними в порядку ст. 33 ГПК України належними та допустимими доказами.

Відтак позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи, в межах суми 4965,78грн.

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно внаслідок експлуатації автомобіля "Volkswagen 70" державний номер АА0442МІ, як вбачається з постанови Дарницького районного суду м. Києва від 28.08.2014.

Вищезазначеною постановою районного суду Рахматуллаєва А.Т. визнано винним та притягнуто до відповідності за ст. 124 КпАП України.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення - акт судового розгляду справи, який є результатом дослідження всіх документів та з'ясування всіх необхідних обставин. Таким чином, у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, дорожньо-транспортні пригоди, належним доказом є довідка Державної автомобільної інспекції, складена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення. У свою чергу, протокол - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, остаточний висновок щодо наявності у діях особи складу адміністративного правопорушення міститься у постанові суду.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Volkswagen 70" державний номер АА0442МІ була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) АС/5429068 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом АС/5429068, діючим на дату ДТП).

Отже, відповідач є особою на яку полісом АС/5429068 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля "Volkswagen 70" державний номер АА0442МІ на час спірної ДТП.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України "Про страхування").

Отже, враховуючи вартість відновлювального ремонту 4965,78грн., слід також враховувати розмір франшизи за страховим полісом АС/5429068, що становить 510 грн.

Позивач, відповідно до тексту позовної заяви просить суд стягнути з ТОВ "Інтервестсервіс" 510,00 грн. (тобто суму франшизи за полісом АС/5429068), яка, на думку позивача, включається до збитків, які він поніс виконуючи зобов'язання за договором добровільного страхування наземного транспорту №KIH0CPS-137М4АІ від 22.08.2013, оскільки сума страхового відшкодування завжди зменшується на розмір франшизи.

Суд визнав вище зазначену вимогу позивача з огляду на наступне. Оскільки позивач має право регресної вимоги до страховика, у якого застрахована цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Volkswagen 70" державний номер АА0442МІ, у сумі сплаченого страхового відшкодування за виключенням суми франшизи, решту страхової суми 510,00 грн. може бути стягнено з винуватця ДТП, так як відповідно до п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За встановленими судами обставинами справи, позивач здійснивши виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспорту, отримав право вимоги з відповідача 1 в сумі 4455,78грн. та з відповідача 2 в сумі 510 грн.

Відповідач в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не спростував заявлені позовні вимоги.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У зв'язку із задоволенням позову, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33, код 16285602) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (49094, м. Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 32, код 33248430) кошти у розмірі 4 455,78 грн. (чотири тисячі чотириста п'ятдесят п'ять гривень 78 коп.) та 1 639,36 грн. (одна тисяча шістсот тридцять дев'ять гривень 36 коп.) судового збору.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтервестсервіс» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, код 32525638) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (49094, м. Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 32, код 33248430) кошти у розмірі 510, 00 грн. (п'ятсот десять гривень 00 коп.) та 187,64 грн. (сто вісімдесят сім гривень 64 коп.) судового збору.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 26.06.2015.

Суддя М.Є. Літвінова