Постанова

від 27.08.2009 по справі 2а-4407/09/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27

серпня 2009 року о 12 год., 10 хв.   

м.

Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик

З.В.

секретар судового засідання Черній Ю.Л.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу

№ 2а-4407/09/1370

позовом

Управління

Пенсійного фонду України Городоцькому районі Львівської області, представник

- Івахович Р.Р. (довіреність № 3322/06 від 28.05.2009 року)

до

Колективного

підприємства «Галинка», представник - не з'явився

про

стягнення

заборгованості в сумі 1862,57 грн.

Управління Пенсійного фонду України

Городоцькому районі Львівської області звернулося до Львівського окружного

адміністративного суду з адміністративним позовом до Колективного підприємства

«Галинка» про стягнення заборгованості в сумі 1862,57 грн.            

Позивач свої позовні вимоги

обґрунтовує Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування», інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та

застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування до пенсійного

фонду України». Заборгованість відповідача, згідно поданих розрахунків

страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що

підлягають сплаті за грудень 2008 року, січень-квітень 2009 року становить

1862,57 грн.  

Представником позивача 27.08.2009

року за вхідним № 28506 подано заяву № 5189/06-12 від 27.08.2009 року про

зменшення позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути заборгованість в

сумі 145,84 грн., оскільки між сторонами укладено договір від 06.08.209 року

про розстрочення на суму 1716,73 грн.

Представник позивача в судовому

засіданні позовні вимоги підтримав, згідно клопотання № 5189/06-12 від

27.08.2009 року про зменшення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач, явку повноважного

представника в судове засідання не забезпечив, заперечення на позовну заяву

суду не надав.

Заслухавши пояснення представника

позивача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у

справі докази, давши їм оцінку, суд -

ВСТАНОВИВ:   

Спірні правовідносини регулюються

Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне

пенсійне страхування» за № 1058-ІV від 09.07.2003 року зі змінами і

доповненнями, Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та

застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління

Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1,  зі змінами і доповненнями.  

Згідно ст. 5 Закону України «Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,  цей Закон регулює відносини, що виникають між

суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.  

Згідно ст. 23 цього ж Закону, спори,

що виникають із правовідносин за цим же Законом, вирішуються органами

Пенсійного фонду та в судовому порядку.  

Згідно ст. 17 КАС України,

компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта

владних повноважень у випадках, встановлених законом.  

Згідно ч. 5 ст. 106 цього ж Закону,

органи Пенсійного фонду вправі звернутись до суду з позовом про стягнення

недоїмки.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 цього ж

Закону, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники,

зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до

законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та

господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі

філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених

підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних

партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із

застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та

інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької

діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок,

єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий

патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору

(контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами

цивільно-правового характеру.          

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 цього ж

Закону, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в

установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно п. 8.1 «Інструкції про порядок

обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України»

(затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003

року N 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року

за N 64/8663), суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не

сплачені страхувальниками, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду,

уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків  і стягуються з нарахуванням пені та

застосуванням фінансових санкцій.

Згідно ч. 6 ст. 20 Закону України «Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальники зобов'язані

сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період,

не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно ч. 12 ст. 20 цього ж Закону, страхові внески

підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 106 цього ж

Закону України , у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків

страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з

нарахуванням пені. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не

сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього ж Закону, в тому

числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду, вважаються

простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків  і стягуються з нарахуванням пені та

застосуванням фінансових санкцій.    

Заборгованість відповідача становить

1862,57 грн., що підтверджується розрахунками суми страхових внесків на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за

грудень 2008 року від 15.01.2009 року, за січень 2009 року від 19.02.2009 року,

за лютий 2009 року від 18.03.2009 року, за березень 2009 року 15.04.2009 року,

за квітень 2009 року від 20.05.2009 року, розрахунком суми боргу станом на

06.07.2009 року, картками особового рахунку страхувальника від 06.07.2009 року,

яку відповідач у встановлені законом строки не сплатив.  

Згідно п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування», за несплату (неперерахування) або несвоєчасну

сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому

числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного

фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:  

10

відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у

строк до 30 календарних днів включно;

20

відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних

днів включно;

50

відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не

сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій

нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за

кожний день прострочення платежу.

Внаслідок цього позивачем було

прийнято рішення № 26 від 12.02.2009 року про застосування фінансових санкцій

та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків, у

тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, згідно

якого нараховано штраф в сумі 110,64 грн. та пеню в сумі 35,20 грн.

Вказане рішення Колективним

підприємством «Галинка» отримано 06.03.2009 року, що підтверджується повідомленням

про вручення поштового відправлення № 63606, яке відповідачем не оскаржено та

суми штрафу і пені своєчасно не сплачені.

05.05.2009 року Управлінням

Пенсійного фонду України Городоцькому районі Львівської області винесено вимогу

про сплату боргу № Ю-82 на загальну суму 1862,57 грн., з них недоїмка - 1716,73

грн., штраф - 110,64 грн., пеня - 35,20 грн., яку відповідач отримав 15.05.2009

року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №

65860, яка відповідачем не оскаржена та сплачена.

 Представником позивача в судовому засіданні

подано заяву № 5189/06-12 від 27.08.2009 року про зменшення позовних вимог

згідно якої позивач просить стягнути заборгованість в сумі 145,84 грн.,

оскільки між сторонами укладено договір від 06.08.209 року про розстрочення на

суму 1716,73 грн.      

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 106 Закону України «Про

загальнообов'язкове державне пенсійне 

страхування», у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу

територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти

робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки

разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не

узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в

судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не

сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання

узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в

установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до

відповідного підрозділу державної виконавчої служби. Крім цього, орган

Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення

недоїмки.

Таким чином, позовні вимоги позивача

про стягнення з відповідача заборгованості за грудень 2008 року та

січень-квітень 2009 року в розмірі 1862,57 грн. підлягають задоволенню, в межах

зменшених позовних вимог - стягнення штрафних санкцій в сумі 145,84 грн.,

оскільки на відповідача законодавцем покладений обов'язок нараховувати,

обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові

внески.  

Розподіл судових витрат згідно ст. 94

КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового

збору на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне

мито» № 7-93 від 21 січня 1993 року (зі змінами та доповненнями).

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167

КАС України, суд -

П Р И Й Н Я В:

1.  

Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Колективного

підприємства «Галинка» (ЄДРПОУ 30933969, Львівська область, Городоцький район,

с. Коропуж) на користь Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому

районі Львівської області (ЄДРПОУ 20847508, Львівська область, м. Городок, вул.

Львівська, 16) заборгованість в сумі 145,84 грн.  

3. 

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви

про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву

не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне

оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186

КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги

судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення

апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження

буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

4. 

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не

брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи,

інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову

суду першої інстанції повністю або частково в порядку і строки встановлені ст.

186 КАС України:

Про апеляційне оскарження рішення

суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів

оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній

скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та

апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції

через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Копія апеляційної скарги одночасно

надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження

постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її

проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.

160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на

постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання

заяви про апеляційне оскарження.

    Апеляційна

скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про

апеляційне оскарження.  

    Постанова

складена в повному обсязі 27.08.2009 року.

Суддя                                                                                                                              

Гавдик З.В.