Рішення

від 24.06.2015 по справі 918/560/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2015 р. Справа № 918/560/15

Суддя Романюк Р.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "БІЛОЦЕРКІВМАЗ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеагромаш"

про стягнення 25 500 грн. 70 коп.

В засіданні приймали участь представники:

Від позивача: Здоровєйщева Т.Ю. (довіреність №15 від 31.10.2014р. )

Від відповідача: не з'явився

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "БІЛОЦЕРКІВМАЗ" звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеагромаш" про стягнення 25 500 грн. 70 коп. з яких: 11 000 грн. 00 коп. заборгованість, 8 082 грн. 30 коп. інфляційні, 872 грн. 74 коп. - 3% річних, 1 488 грн. 46 коп. пеня та 4 057 грн. 20 коп. штраф.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі Договору купівлі-продажу №21/01/10-22 від 21.01.2010р. поставив відповідачу сільськогосподарську техніку (Продукцію) вартість якої останнім сплачена частково, а тому існуючу заборгованість з урахуванням інфляційних та 3% річних, пеню та штраф просить суд стягнути у примусовому порядку.

24.06.2015р. позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 20 542 грн. 70 коп. з яких: 11 000 грн. 00 коп. заборгованість, 909 грн. 81 коп. - 3% річних та 8 632 грн. 89 коп. інфляційні.

Вказана заява подана в порядку визначеному ст. 22 ГПК України, підписана уповноваженим представником, не суперечить чинному законодавству, не порушує права та охоронювані законом інтереси сторін, а відтак приймається судом.

В судовому засіданні 24.06.2015р. представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач відзив не подав, в судове засідання явки повноважного представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним в матеріалах справи (а.с.83-85).

Дослідивши зібрані у справі докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

21 січня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "БІЛОЦЕРКІВМАЗ" (далі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнеагромаш" (далі - Покупець) був укладений Договір купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №21/01/10-22 від 21.01.2010р., за яким Продавець зобов'язується передавати, а Покупець зобов'язується приймати протягом терміну дії цього договору, та оплачувати за встановленою ціною й обумовлені Договором терміни, сільськогосподарську техніку виробництва ТОВ НВП "БІЛОЦЕРКІВМАЗ" (Далі - Продукція) (п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.1.1 Договору, загальна сума договору та загальний об'єм Продукції, яка підлягає поставці за даним Договором, визначається згідно Річного плану закупівель у відповідності до Дилерської програми, сукупністю специфікацій та накладних на поставку Продукції.

Згідно п. 4.2 Договору, відвантаження Продукції здійснюється на складі Продавця згідно з Видатковою накладною на товарно-матеріальні цінності та/або Актом приймання-передачі (за бажанням сторін).

У відповідності до п. 5.1 Договору, розрахунки за кожну партію Продукції проводяться шляхом зарахування суми вартості певної партії на розрахунковий рахунок Продавця в порядку та умовах передбачених Договором, з посиланням в платіжному дорученні на номер договору.

Днем оплати є день зарахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця (п.5.3 Договору).

Пунктом 9.1 Договору сторони обумовили, що даний Договір набуває юридичної сили з 01 січня 2010 року і діє до 31 грудня 2010 року. В частинні майнових зобов'язань, договір діє до повного розрахунку.

Вказаний Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток сторін.

На виконання умов Договору позивач за видатковою накладною №466 від 04 березня 2013 року поставив відповідачу товар на загальну суму 81 144 грн. 00 коп. (а.с.15)

Факт отримання відповідачем товару підтверджується довіреністю №4 від 25 лютого 2013 року наявної у матеріалах справи (а.с.14)

В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем було частково погашено заборгованість за Договором купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №21/01/10-22 від 21.01.2010р. і станом на момент подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 11 000 грн. 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.12.2013р., 31.01.2014р., 29.05.2014р. та 22.09.2014р. позивачем на адресу відповідача було направлено Претензії (№05/1685; №05/68; №05/436; №05/892) (а.с.22, 24, 26, 28; докази направлення а.с.23, 25, 27, 29-30) з вимогою сплатити борг за поставлений Товар згідно Договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №21/01/10-22 від 21.01.2010р. в розмірі 11 000 грн. 00 коп., котрі залишились без задоволення.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ст.526 ЦК України).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, враховуючи, що факт поставки відповідачу товару згідно Договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №21/01/10-22 від 21.01.2010р. та його ціна підтверджується зібраними у справі доказами, то за відсутності доказів сплати його повної вартості, позовні вимоги про стягнення 11 000 грн. 00 коп. заборгованості, судом визнаються обґрунтованими.

Крім того, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання (Постанова Верховного суду України від 12.12.11 в справі №07/238-10).

На підставі частини 2 статті 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу за період з 04.03.2013р. по 24.06.2015р. інфляційні в розмірі 8 632 грн. 89 коп. та 3% річних в розмірі 909 грн. 81 коп.

Разом з тим, перевіривши подані позивачем розрахунки (період нарахування), судом встановлено невідповідність нарахування інфляційних та 3 % річних вимогам чинного законодавства. Так зокрема, позивачем неправомірно включено до періоду за який здійснюються відповідні нарахування 24.06.2015р. (день розгляду судом справи).

З огляду на зазначене, здійснивши перерахунок в межах періоду з 04.03.2013р. по 23.06.2015р. обґрунтованими судом визнається нарахування 8 316 грн. 00 коп. інфляційних та 907 грн. 53 коп. - 3 % річних.

Відповідно до вимог ст.ст. 32-34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 11 000 грн. 00 коп. заборгованості за отриманий згідно Договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № 21/01/10-22 від 21.01.2010р. товар, 8 316 грн. 00 коп. інфляційних та 907 грн. 53 коп. - 3 % річних, з покладенням судових витрат на відповідача у справі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеагромаш" (35351, Рівненська обл., Рівненський р-н., с. Тайкури, вул. Ветеранів, 12, Ідентифікаційний код 35146543) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "БІЛОЦЕРКІВМАЗ" (09107, Київська обл., м. Біла Церква, вул. 1 Травня, буд. 13, код ЄДРПОУ 31907458) 11 000 грн. 00 коп. заборгованості, 907 грн. 53 коп. - 3% річних, 8 316 грн. 00 коп. інфляційних та 1 827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено "26" червня 2015 року

Суддя Романюк Р.В.