Рішення

від 18.06.2015 по справі 923/839/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2015 р. Справа № 923/839/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "Юг Ойл",смт. Іванівка, Херсонська область,

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Новосеменівське", с.Новосеменівка, Іванівський район, Херсонська область,

про стягнення 33 756,82 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Гонтаренко А.К., уповн. представник, довіреність № 1 від 30.04.2015р.;

від відповідача - не прибув.

Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом Приватного підприємства "Юг Ойл" (позивач) до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Новосеменівське" (відповідач) з вимогами про стягнення 33 287,01 грн. заборгованості з оплати товару, з урахуванням індексу інфляції (25 748,00 грн, власне, боргу, 7 539,01 грн. інфляційного збільшення суми боргу) та 469,81 грн. річних (3 %), у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу № 9 від 13.01.2014р. Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з зазначених у позовній заяві підстав.

Відповідач належним чином повідомлений судом про час та місце розгляду справи. Проте, представник відповідача в судове засідання не прибув. При цьому, відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву.

17.06.2015р. через канцелярію суду від відповідача надійшли з супровідним листом, до матеріалів справи, копії статутних та реєстраційних документів відповідача, а також, клопотання за підписом керівника відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із неможливістю забезпечити участь представника відповідача в судовому засіданні 18.06.2015р.

18.06.2015р. через канцелярію суду надійшло клопотання, за підписом представника відповідача, про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з неможливістю прибуття представника відповідача у судове засідання 18.06.2015р. та неотриманням від позивача додатків до позовної заяви. До клопотання додано копію довіреності на представника, яким підписано клопотання. Згідно з цим клопотанням представник відповідача, також, просить суд зобов'язати позивача надіслати відповідачеві позовну заяву, з додатками до неї.

У задоволенні вказаних двох клопотань відповідача судом відмовлено, з підстав вказаних у мотивувальній частині даного рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у разі, якщо за його відсутності неможливо розглянути певну справу. Неявка представника відповідача не унеможливлює розгляд справи № 923/839/15. Розгляд справи за відсутності представника відповідача, при тому, що відповідача належним чином повідомлено судом про місце та час розгляду справи, не є порушенням процесуальних прав відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України у разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні 18.06.2015р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

17.06.2015р. та 18.06.2015р. від Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Новосеменівське", відповідача у даній справі, до суду надійшли два клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, з підстав неможливості забезпечити участь представника відповідача в судовому засіданні 18.06.2015р. та, додатково, неотримання від позивача додатків до позовної заяви, про що вказано у другому з цих клопотань. У задоволенні даних клопотань судом відмовлено з огляду на приписи ч. 3 ст. 22 ГПК України (сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами ) та оскільки, відповідачем не доведено належними доказами, в порядку ч.2 ст.4 3 ГПК України та ст.ст. 33,36 ГПК, неможливості участі представника відповідача в судовому засіданні 18.06.2015р. по розгляду даної справи та неможливості відповідача забезпечити у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами, а також, з огляду на наявність у матеріалах справи належних доказів (опис вкладення до цінного листа) надсилання позивачем, Приватним підприємством "Юг Ойл", відповідачеві 29.05.2015р., при поданні позову, позовної заяви з усіма додатками до неї (а.с.11-12) та доказів своєчасного, а саме, 06.06.2015р., отримання відповідачем ухвали суду від 02.06.2015р. про порушення даної справи (а.с.48).

Також, суд встановив, що Приватне підприємство "Юг Ойл" (надалі - позивач) та Сільськогосподарський виробничий кооператив "Новосеменівське" (надалі - відповідач) 13.01.2014р. уклали між собою договір купівлі-продажу № 9, на умовах якого позивач зобов'язався поставити відповідачеві товар - паливо-мастильні матеріали, у кількості, за ціною та загальною вартістю, що вказані у видаткових накладних та рахунках, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити цей товар (надалі - договір).

Відповідно до п. 4.1. договору строк поставки, в разі здійснення попередньої оплати повної вартості товару, згідно рахунку, не може перевищувати одного календарного дня з дати отримання попередньої оплати товару. Згідно з п. 4.3. договору датою поставки товару вважається дата на товарній накладній, яка підписана представниками сторін договору. Згідно з п. 4.4. договору право власності на товар переходить до відповідача в момент передачі товару. Відповідно до п. 5.1. договору розрахунки за даним договором здійснюються в національній валюті в безготівковій формі, шляхом перерахування відповідачем грошових коштів на поточний рахунок позивача. Згідно з п. 8.1. договору даний договір набирає чинності з моменту підписання договору обома сторонами та скріплення договору печатками сторін і діє до 31.12.2014р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами даного договору своїх зобов'язань за цим договором.

На виконання умов договору позивач передав відповідачеві товар загальною вартістю 32 148,00 грн. (з ПДВ) на підставі видаткової накладної № 630 від 19.09.2014р., товарно-транспортної накладної від 19.09.2014р. та згідно довіреності відповідача № 140 від 01.09.2014р. (а.с.37-39). На оплату цього товару відповідачеві був виставлений рахунок № 322 від 19.09.2014р. (а.с.40), реквізити якого (рахунку) вказано у видатковій накладній № 630 від 19.09.2014р.

У позовній заяві стверджується про наявність у відповідача заборгованості у сумі 25748,00 грн. з оплати вказаного у видатковій накладній № 630 від 19.09.2014р. товару загальною вартістю 32 148,00 грн. Ці твердження обґрунтовано наявністю підписаного сторонами та скріпленого їхніми печатками акту звірки стану взаєморозрахунків за період з 01.01.2014р. по 24.11.2014р., згідно з яким розмір заборгованості відповідача перед позивачем визначено, саме, у сумі 25 748,00 грн. (а.с.41).

За результатами проведеного судом аналізу положень договору, суд дійшов висновку про те, що за своєю правовою природою договір є, фактично, договором купівлі - продажу: з положень договору не вбачається притаманного договору поставки чіткого визначення строків поставки товару, а також, детального узгодження між сторонами договору обсягів та умов поставки товару, порядку оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором. Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання крім випадків, передбачених законом.

Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона - продавець зобов'язується передати майно (товар) у власність другої сторони - покупця, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 3 ГПК України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також, інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, які (пояснення) на вимогу суду, мають бути викладені письмово. Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розглядові в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, із змінами та доповненнями (надалі - Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Аналогічне визначення терміну "первинний документ" містить у собі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього ж Закону та п. 2.2 Положення первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 Положення обов'язковими реквізитами первинного документу є: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ; назву документа (форми); дату і місце складення документа; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Видаткову накладну № 630 від 19.09.2014р. оформлено належним чином: згідно вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 Положення щодо оформлення первинних документів. Цю накладну підписано уповноваженим на отримання товару представником відповідача (за довіреністю) без будь-яких зауважень та заперечень щодо кількості, асортименту та якості товару, а також, скріплено відбитками печатки відповідача. Доказів іншого відповідачем не надано.

Договором чітко не визначено строків оплати товару.

Відповідачем не здійснено оплати повної вартості вказаного у видатковій накладній № 630 від 19.09.2014р. товару, згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, а саме, після отримання цього товару від позивача.

У матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем часткової, у будь-якому розмірі, оплати вказаного у видатковій накладній № 630 від 19.09.2014р. товару загальною вартістю 32 148,00 грн. Акт звірки стану взаєморозрахунків між сторонами, згідно з яким розмір заборгованості відповідача перед позивачем визначено, саме, у сумі 25748,00 грн. не є належним доказом існування у відповідача заборгованості за договором, саме, у такому розмірі. Даний акт не є первинним документом, що фіксує та підтверджує здійснення господарських операцій, у розумінні визначення терміну "первинний документ" згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.2.1 Положення.

Разом з тим суд зазначає, що спір вирішується судом, виходячи з вказаного (визначеного) позивачем розміру позовних вимог. Визначення розміру позовних вимог є виключним правом позивача. Виходячи з обставин справи заявлення позивачем позовних вимог про стягнення з відповідача 25 748,00 грн. заборгованості з оплати товару, об'єктивно, не призводить та не може призвести до порушення прав та ущемлення інтересів відповідача.

Відповідач не надав будь-яких заперечень щодо наявності у нього 25 748,00 грн. заборгованості перед позивачем.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення 25 748,00 грн. заборгованості з оплати товару підлягають задоволенню у повному обсязі.

Поряд з вимогами про стягнення з відповідача 25 748,00 грн. заборгованості з оплати товару позивачем заявлено вимоги про стягнення 469,81 грн. річних (3 %), які нараховані за період з 20.09.2014р. по 30.04.2015р., включно, (тривалість якого визначено позивачем як 222 дні), та 7539,01 грн. інфляційного збільшення суми боргу, які нараховані з жовтня 2014 року по березень 2015 року, у зв'язку з простроченням відповідачем з 20.09.2014р. виконання грошового зобов'язання у розмірі 25 748,00 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні (3 %) від простроченої суми, якщо інший розмір річних не встановлено договором.

З приводу нарахування позивачем з 20.09.2014р. річних на 25748,00 грн. заборгованості суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Договором не передбачено здійснення обов'язкової попередньої оплати товару.

Відповідачем не надано доказів отримання від позивача товару, який вказано у видатковій накладній № 630 від 19.09.2014р., в іншу дату ніж 19.09.2014р. - дата складання цієї накладної та відповідної товарно-транспортної накладної.

У суду відсутні докази щодо часу доби 19.09.2014р., в якій було здійснено передачу товару від позивача відповідачеві 19.09.2014р. та рахунку на оплату цього товару. При цьому, договором (п.5.1.договору) передбачено здійснення оплати товару у безготівковий спосіб (тобто, через банківську установу). За відсутності таких доказів слід вважати недоведеною можливість здійснення відповідачем 19.09.2014р. оплати товару на умовах договору. Таким чином, відповідач мав здійснити оплату товару не пізніше 20.09.2014р. Матеріалами справи не доведено неможливості здійснення відповідачем оплати товару 20.09.2014р. (через неробочий день в банківських установах тощо).

Виходячи з матеріалів справи, з урахуванням положень ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, грошове зобов'язання з оплати вказаного у накладній № 630 від 19.09.2014р. товару слідує вважати простроченим відповідачем з 21.09.2014р.

При перевірці виконаного позивачем розрахунку річних судом встановлено, що у даному розрахунку позивачем неправильно визначено тривалість періоду нарахування річних з 20.09.2014р. по 30.04.2015р., включно: 222 дні замість 223 дні (11 днів у вересні 2014р. (з 20.09.2014р. по 30.09.2014р.), 31 день у жовтні 2014 року, 30 днів у листопаді 2014 року, 31 день у грудні 2014 року, 31 день у січні 2015 року, 28 днів у лютому 2015 року, 31 день у березні 2015 року та 30 днів у квітні 2015 року).

223 = 11 + 31 + 30 + 31 + 31 + 28 + 31 + 30

Проте, вказана помилка, з урахуванням висновку суду про наявність підстав для нарахування річних з 21.09.2014р., не призвела до неправильного визначення розміру заявлених до стягнення з відповідача річних.

Так, судом виконаний власний розрахунок річних (3 %), у зв'язку із простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати 25 748,00 грн. з вартості вказаного у видатковій накладній № 630 від 19.09.2014р. товару, за період з 21.09.2014р. по 30.04.2015р., включно. За результатами цього розрахунку встановлено, що сума вказаних річних складає 469,81 грн.

469,81 грн. = ((25 748,00 грн. х 222 дні х 3 %) /100 % )) / 365 днів

Виконаний позивачем розрахунок 7 539,01 грн. інфляційного збільшення суми боргу судом перевірений та встановлено, що цей розрахунок є правильним.

Сума заборгованості відповідача з оплати вказаного у видатковій накладній № 630 від 19.09.2014р. товару, з урахуванням інфляційного збільшення цього боргу, складає 33287,01 грн. (33 287,01 грн. = 25 748,00 грн. + 7 539,01 грн.)

Відповідач не надав доказів сплати, повністю або частково, на користь позивача заявлених до стягнення 469,81 грн. річних (3 %) та 7539,01 грн. інфляційного збільшення суми боргу.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 469,81 грн. річних (3 %) та 7539,01 грн. інфляційного збільшення суми боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задовольняється у повному обсязі, тому судовий збір повністю, у сумі 1827,00 грн., має бути покладений на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Новосеменівське"

(місцезнаходження: 75431, Херсонська обл., Іванівський р-н, с.Новосеменівка, вул.Леніна, буд.35; ідентифікаційний код юридичної особи 03784580; п/р 26002319838 у АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805) на користь Приватного підприємства "Юг Ойл" (місцезнаходження: 75401, Херсонська обл., смт. Іванівка, вул. Енгельса, буд. 4 Б; ідентифікаційний код юридичної особи 37586166; п/р 26006354327 у АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805) 33 287 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят сім) грн. 01 коп. суми боргу, з урахуванням індексу інфляції, 469 (чотириста шістдесят дев'ять) грн. 81 коп. річних та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. компенсації по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.06.2015р.

Суддя К.В. Соловйов