Рішення

від 23.06.2015 по справі 924/716/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2015 р.Справа № 924/716/15

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Субботіної Л.О., розглянувши матеріали

за позовом Прокурора Деражнянського району м.Деражня в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Міністерства аграрної політики та продовольства України, Українського державного фонду підтримки фермерських господарств м.Київ в особі Хмельницького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств м.Хмельницький

до Селянського (фермерського) господарства "Промінь" с. Зяньківці Деражнянського району Хмельницької області

про стягнення 12 957,66 грн.

Представники сторін:

позивач 1: не з'явився

позивач 2: не з'явився

позивача 3: Рохов О.В. - представник за довіреністю №53-22/35 від 15.04.2015р.

відповідач: Охоцька Л.Д. - представник за довіреністю від 16.02.2004р.

за участю: Бандура Б.Б. - прокурор відділу прокуратури Хмельницької області, посвідчення №032532 від 11.03.2015р.

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: прокурор в інтересах позивачів звернувся з позовом до суду про стягнення 12957,66 грн. В обґрунтування позову зазначає, що 19.10.2010р. між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств м.Київ в особі Хмельницького відділення та Селянським (фермерським) господарством "Промінь" укладено договір №11 про надання фінансової підтримки в сумі 20 000,00 грн. на поворотній основі. Факт отримання коштів відповідачем підтверджується платіжним дорученням №13 від 21.10.2010р., згідно якого на рахунок відповідача перераховано 20 000,00 грн. Відповідач належним чином свої зобов'язання щодо повернення коштів не виконав, а 28.12.2012р. провів лише часткову сплату наданих коштів в сумі 5 000,00 грн. та 11.01.2014р. в сумі 1 000,00 грн., у зв'язку з чим залишилась заборгованість в сумі 9 000,00 грн. В зв'язку з невиконанням грошових зобов'язань, відповідачу було нараховано індекс інфляції у розмірі 2 876,00 грн., 3% річних у розмірі 254,54 грн. та 827,12 грн. пені.

Прокурор та представник позивача 3 позовні вимоги підтримують в повному обсязі, вважають їх правомірними та обґрунтованими.

Представник позивача 1 та позивача 2 в судове засідання не з'явилися, про причини неявки не повідомили

Представник відповідача подав письмовий відзив на позов, в якому основну суму боргу визнає, а у стягненні пені просить відмовити. Вказує, що заборгованість не була погашена, в зв'язку з важким фінансово-економічним становищем господарства внаслідок низького рівня врожаю сільськогосподарських культур та відсутності коштів. Зазначає, що 15.12.2014р. між відповідачем та ТОВ "Торговий дім "Укртрейд" було укладено договір про спільну діяльність підприємств, за яким засіяно 20 га пшениці та 180 га сої. Збирання врожаю сої планується у жовтні 2015 року, після чого остання буде реалізована, що дасть можливість погасити заборгованість перед позивачем та іншими кредиторами. Тому з вказаних підстав відповідач просить суд відстрочити сплату боргу до 30.11.2015р.

Судом під час розгляду матеріалів справи встановлено наступне:

19.10.2010р. між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств (Укрдержфонд) та фермерським господарством "Промінь" було укладено договір про надання фінансової підтримки фермерському господарству №11, згідно п. 1 якого Укрдержфонд (в особі Хмельницького відділення) зобов`язується надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі ФГ "Промінь" в сумі 20 000 грн., а Фермерське господарство зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним договором строк.

Пунктом 3.1.2 договору передбачено, що Укрдержфонд в особі Хмельницького відділення має право вимагати від фермерського господарства повернення фінансової підтримки на поворотній основі відповідно до графіка.

В свою чергу, фермерське господарство зобов'язане повернути кошти фінансової підтримки на поворотній основі Укрдержфонду (Хмельницькому відділенню) згідно з встановленим графіком: до 30.09.12р. в сумі 5 000,00 грн.; до 30.09.13р. в сумі 5 000,00 грн.; до 30.12.14р. в сумі 5 000,00 грн.; до 01.09.15р. в сумі 5 000,00 грн. (п. 3.4.2 договору).

Згідно п. 4.1 договору фінансова підтримка надається фермерському господарству "Промінь" терміном до 01.09.2015 року.

Розділом 5 договору передбачена відповідальність сторін. Так, відповідно до чинного законодавства України у випадку прострочення терміну виконання зобов'язання по поверненню коштів фінансової підтримки Укрдержфонду (Хмельницькому відділенню) фермерське господарство зобов'язане сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простроченого платежу (п. 5.1). За несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) фермерське господарство сплачує Укрдержфонду (Хмельницькому відділенню) пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення (п. 5.2).

Цей договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін. Цей договір діє до повного повернення фермерським господарством коштів фінансової підтримки (допомоги) та повного виконання ним будь-яких інших грошових зобов'язань передбачених цим договором (п.п. 7.1, 7.2 договору).

На виконання умов договору Укрдержфонд в особі Хмельницького відділення перерахувало відповідачу кошти в сумі 20 000грн., що підтверджується платіжним дорученням № 13 від 21.10.2010р.

Відповідачем частково повернуто кошти в сумі 6 000грн., про що свідчать банківські виписки від 28.12.2012р. та 16.01.2014р.

В зв'язку з невиконанням умов договору прокурор в інтересах позивачів звернувся із позовом до суду, в якому просить стягнути борг в розмірі 9 000,00 грн., а також нараховані інфляційні втрати в сумі 2 876,00 грн., 3 % річних - 254,54 грн., пеню - 827,12 грн.

На підтвердження доводів, викладених у відзиві на позов, відповідач подав в матеріали справи фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва станом на 31.12.2014р., договір про спільну діяльність, укладений 15.12.2014р. між ТОВ "Торговий дім "Укртрейд" та відповідачем, звіт форми № 4-сг "Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2015 року".

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається наступне:

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 2 ст. 1047 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини, яким притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів позики. Так, на підставі договору про надання фінансової підтримки фермерському господарству №11 від 19.10.2010р. та згідно платіжного доручення №13 від 21.10.2010р. позивач перерахував відповідачу кошти в сумі 20 000,00 грн., а останній зобов'язувався повернути їх згідно з вказаним у договорі графіком.

Приписами ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 3.4.2 договору відповідач зобов'язувався повернути кошти фінансової підтримки на поворотній основі Укрдержфонду (Хмельницькому відділенню) згідно з встановленим графіком: до 30.09.12р. в сумі 5 000,00 грн.; до 30.09.13р. в сумі 5 000,00 грн.; до 30.12.14р. в сумі 5 000,00 грн.; до 01.09.15р. в сумі 5 000,00 грн.

Судом встановлено, що відповідач частково повернув позивачу фінансову допомогу в сумі 6000,00 грн. шляхом перерахування вказаних коштів на рахунок позивача, що підтверджується виписками по рахунку та не оспорюється сторонами.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідачем не подано в матеріали справи доказів повернення позивачу коштів в розмірі 9 000,00 грн. (строк сплати яких наступив).

Зважаючи на викладене, враховуючи приписи ст. 33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень, позовні вимоги про стягнення 9 000,00 грн. заборгованості підлягають задоволенню.

За приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України визначено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторонами в п. 5.2 договору передбачено, що за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) фермерське господарство сплачує Укрдержфонду (Хмельницькому відділенню) пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення.

Прокурором в інтересах позивачів заявлено до стягнення 827,12 грн. пені, яка нарахована на суму заборгованості в розмірі 5 000,00 грн. за період з 30.12.2014р. по 08.05.2015р.

Проаналізувавши поданий розрахунок, суд дійшов висновку, що прокурором правомірно заявлено до стягнення 827,12 грн. пені.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частиною 3 ст.551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Зазначена стаття кореспондується зі ст.233 ГК України, яка визначає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно п. 3.17.4. постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. №18 вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Судом приймається до уваги, що відповідач є фермерським господарством і його діяльність залежить від об'єктивних чинників, зокрема, погодних умов, рівня врожайності сільськогосподарських культур, тощо. Згідно фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва станом на 31.12.2014р. діяльність відповідача у 2014 році була збитковою, що не дало можливості своєчасно повернути позивачу отриману фінансову допомогу.

Судом також враховується, що будь-яких матеріальних збитків жодна із сторін по даній справі не зазнала, зважаючи на незначний розмір заборгованості. В даному випадку відсутні суттєві негативні наслідки від несвоєчасного повернення відповідачем фінансової допомоги і має місце факт неспіврозмірності нарахованої позивачем пені наслідкам, заподіяним невиконанням відповідачем зобов'язання.

Беручи до уваги вищезазначене, фінансове становище відповідача, суд дійшов висновку, що є підстави для зменшення розміру заявленої прокурором до стягнення пені на 50 %. Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в розмірі 413,56 грн. В частині позовних вимог про стягнення 413,56 грн. пені суд відмовляє.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Прокурором заявлено до стягнення 3 % річних в розмірі 254,54 грн. за період з 30.09.2013р. по 08.05.2015р. та інфляційні втрати в сумі 2 876,00 грн. за жовтень 2013р. - березень 2015р.

Розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат здійснено з урахуванням розміру боргу за вказаний період.

Проаналізувавши поданий розрахунок, суд дійшов висновку, що прокурором правомірно заявлено до стягнення 254,54 грн. 3% річних та 2 876,00 грн. інфляційних втрат.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 12 544,10 грн., в тому числі 9000 грн. - заборгованість по поверненню фінансової допомоги, 413,56 грн. - пеня, 254,54 грн. - 3% річних, 2 876,00 грн. - інфляційні втрати.

При розгляді клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення судом враховується, що пунктом 7.1.1 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України №9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Відповідно до п.7.2 вищевказаної постанови підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Аналіз наведеного вище свідчить про те, що відстрочка або розстрочка виконання рішення суду можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Крім цього, повинні враховуватись інтереси сторін, їх матеріальний стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи.

Судом приймається до уваги, що у 2014 році діяльність відповідача була збитковою, що підтверджується фінансовим звітом суб'єкта малого підприємництва станом на 31.12.2014р.

15.12.2014р. між ТОВ "Торговий дім "Укртрейд" та відповідачем укладено договір про спільну діяльність з метою спільної діяльності у сфері вирощування сільськогосподарських культур. В ході здійснення спільної діяльності було засіяно 20 га пшениці та 180 га сої, що підтверджується статистичним звітом форми № 4-сг "Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2015 року".

Як зазначає відповідач, у жовтні 2015 року планується збір врожаю сої, яка в подальшому буде реалізована для погашення заборгованості перед позивачем.

Зважаючи на викладене, враховуючи особливі умови діяльності фермерських господарств, суд дійшов висновку, що невідкладне вжиття до відповідача заходів примусового виконання судового рішення зі сторони органів Державної виконавчої служби (зокрема, звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника), зупинення видаткових операцій по банківських рахунках господарства можуть призвести до його неспроможності вчасно зібрати врожай, здійснювати поточні платежі, що може мати наслідком припинення діяльності підприємства, в тому числі і банкрутство.

Тому суд вважає за можливе задовольнити заяву відповідача про відстрочку виконання рішення суду від 23.06.2015р. у справі № 924/716/15 шляхом надання відстрочки виконання рішення суду строком до 30 листопада 2015 року.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, в зв'язку із задоволенням позову та стягуються в дохід Державного бюджету України. При розподілі судових витрат судом врахований п. 3.17.4. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідно до якого судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Прокурора Деражнянського району м.Деражня в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Міністерства аграрної політики та продовольства України, Українського державного фонду підтримки фермерських господарств м.Київ в особі Хмельницького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств м.Хмельницький до Селянського (фермерського) господарства "Промінь" с. Зяньківці Деражнянського району Хмельницької області про стягнення 12 957,66 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Промінь" (Хмельницька обл., Деражнянський район, с. Зяньківці, вул.Радянська, 34, код 14164685) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств м.Київ в особі Хмельницького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (м.Хмельницький, вул.Свободи, 70, каб. 218, код 21327194) 9 000,00 грн. (дев'ять тисяч гривень 00 коп.) заборгованості по поверненню фінансової допомоги, 2 876,00 грн. (дві тисячі вісімсот сімдесят шість гривень 00 коп.) інфляційних втрат, 254,54 грн. (двісті п'ятдесят чотири гривні 54 коп.) 3 % річних, 413,56 грн. (чотириста тринадцять гривень 56 коп.) пені.

У стягненні 413,56 грн. пені відмовити.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Промінь" (Хмельницька обл., Деражнянський район, с. Зяньківці, вул.Радянська, 34, код 14164685) в дохід Державного бюджету України (по коду класифікації доходів бюджету 22030001, рахунок отримувача 31218206783002, отримувач коштів УДКСУ у м. Хмельницькому, код ЄДРПОУ отримувача 38045529, банк отримувача ГУДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013, призначення платежу: "Судовий збір, код 03500128, пункт ставок судового збору") судовий збір в розмірі 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.).

Відстрочити виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 23.06.2015р. по справі № 924/716/15 строком до 30 листопада 2015 року.

Повне рішення складено 26.06.2015р.

Суддя Л.О. Субботіна

Віддрук.7 прим. :

1 - до справи,

2 - Міністерство аграрної політики та продовольства України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24) - рекомендованим,

3 - Український державний фонд підтримки фермерських господарств (04112, м. Київ, вул. О. Теліги, 8, кім. 58А, 59) - рекомендованим,

4 - Хмельницьке відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (29000, м.Хмельницький, вул.Свободи, 70, каб.218),

5 - відповідачу (32250, Хмельницька обл., Деражнянський район, с. Зяньківці, вул. Радянська, 34),

6 - прокуратура Деражнянського району (32200, м.Деражня, вул.Грушевського, 6)

7 - прокуратура Хмельницької області (29000, м.Хмельницький, пров.Військоматський, 3).