Рішення

від 25.06.2015 по справі 925/981/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2015 р. Справа № 925/981/15

За позовом публічного акціонерного товариства "Звенигородський сироробний комбінат"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Провіант Плюс"

про стягнення 96261 грн. 18 коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Хелис Н.М.

Представники сторін:

від позивача: Коваленко Є.М. за довіреністю від 04.06.2015;

від відповідача: не з'явилися.

Публічне акціонерне товариство "Звенигородський сироробний комбінат" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Провіант Плюс" про стягнення 96261 грн. 18 коп., у тому числі: 90777 грн. 24 коп. боргу за проданий товар, 5222 грн. 80 коп. пені та 261 грн. 14 коп. три проценти річних.

Також позивач просить відшкодувати йому за рахунок відповідача 1925 грн. 22 коп. витрат на сплату судового збору.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором про дистрибуцію від 01.04.2015 №99 щодо оплати проданої йому позивачем молочної продукції.

Ухвалою від 09.06.2015 господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву публічного акціонерного товариства "Звенигородський сироробний комбінат" до розгляду, порушив провадження у даній справі, призначив її розгляд у судовому засіданні на 10 годину 40 хвилин 25.06.2015 в приміщенні господарського суду Черкаської області, визнав явку для участі у засіданні суду представників обох сторін обов'язковою.

У засіданні суду, яке відбулося 25.06.2015, представник позивача позов підтримав з викладених у ньому підстав.

Відповідачу за вказаною у позові та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарським судом Черкаської області надсилалися рекомендованим листом з повідомленнями про вручення вказана вище ухвала від 09.06.2015, що в силу ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України є підставою вважати про вручення відповідачу цієї ухвали належним чином і, що відповідач був належним чином повідомлений про дату час і місце засідання суду.

Представник відповідача в судове засідання не з'явилися і про причини нез'явлення господарський суд не повідомили. Відзив на позов до господарського суду не надійшов.

Нез'явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Черкаської області

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2015 року публічне акціонерне товариство "Звенигородський сироробний комбінат" як підприємство і товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Провіант Плюс" як дистриб'ютор уклали договір дистрибуції №99 (далі - договір №99), згідно з п. 1.1 якого підприємство зобов'язалося продати дистриб'ютору, а останній - прийняти, оплатити та провести реалізацію молочної продукції на умовах та у строки передбачені цим договором.

Згідно з п. 4.1.1 договору №99 ціни на продукцію відображаються в накладних і зазначаються з урахуванням ПДВ.

Пунктом 4.3 договору №99 його сторони визначили, що розрахунки за кожну отриману дистриб'ютором від підприємства партію продукції, згідно накладної, здійснюються шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок або в касу підприємства.

Відповідно до п. 4.4 договору №99 розрахунок за продукцію дистриб'ютор зобов'язаний провести не пізніше 14 календарних днів з дати отримання продукції. Дата отримання продукції вважається дата зазначена в накладній.

Згідно з п. 5.1 договору №99 відвантаження продукції проводиться підприємством та за його рахунок на підставі накладних, в яких сторони визначають номенклатуру, ціну та кількість продукції , що відвантажується, але в будь-якому випадку після погодження замовлення на купівлю продукції.

У пункті 7.2.3 договору №99 сторони передбачили, що за порушення строків проведення розрахунків дистриб'ютор сплачує підприємству пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов'язання, за кожен день прострочення оплати, починаючи з наступного дня, що йде за днем, коли дистриб'ютор повинен був провести таку оплату.

На виконання договору №99 публічне акціонерне товариство "Звенигородський сироробний комбінат" за видатковими накладними від 14.04.2015 №76788, від 14.04.2015 №9000025359, від 14.04.2015 №9000025370, від 17.04.2015 №76858, від 17.04.2015 №9000025454, від 17.04.2015 №9000025455 продало товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Провіант Плюс" продукцію на загальну суму 90777 грн. 24 коп.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Провіант Плюс" зобов'язання за договором №99 щодо оплати вартості отриманої за вказаними вище накладними продукції у сумі 90777 грн. 24 коп. не виконало.

За 35 днів прострочення оплати проданої за договором №99 продукції з 02.05.2015 по 05.06.2015 позивач на прострочену суму боргу в розмірі 90777 грн. 24 коп. нарахував відповідачу до сплати:

- 5222 грн. 80 коп. передбаченого п. 7.2.3 договору №99 пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період прострочення;

- 261 грн. 14 коп. передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України три проценти річних.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачає право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, господарський суд дійшов таких висновків.

Відповідач не виконав належним чином грошове зобов'язання за договором №99, строк виконання якого настав, щодо оплати проданої йому позивачем на виконання цього договору продукції на суму 90777 грн. 24 коп.

Відтак позивач в порядку захисту свого порушеного права вправі вимагати стягнення з відповідача на свою користь боргу у сумі 90777 грн. 24 коп. та передбачених п. 7.3.2 договору №99 пені та ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України трьох процентів річних.

Стягувані суми пені, трьох процентів річних позивач нарахував у відповідності з умовами договору №99, фактичними обставинами виконання відповідачем зобов'язання за цим договором щодо оплати проданої йому позивачем продукції та вимогами законодавства.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати на сплату судового збору у сумі 1925 грн. 22 коп. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Провіант Плюс" (вул. Гоголя, буд. 137, офіс 19, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код 39154757) на користь публічного акціонерного товариства "Звенигородський сироробний комбінат" (вул. К. Маркса, буд. 35-а, м. Звенигородка, Черкаська область, 20200, ідентифікаційний код 00447818) -

90777 грн. 24 коп. боргу, 5222 грн. 80 коп. пені, 261 грн. 14 коп. три проценти річних та 1925 грн. 22 коп. витрат на сплату судового збору.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено і підписано 26.06.2015

СУДДЯ М.В. Дорошенко