Постанова

від 16.04.2015 по справі 910/2662/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2015 р. Справа№ 910/2662/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

при секретарі Місюк О.П.

за участю представників:

від позивача - не з`явився

від відповідача - не з`явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 (суддя Балац С.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат»

до Приватного підприємства «Ефармон»

про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного підприємства «Ефармон» про стягнення коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 позовну заяву з доданими до неї документами було повернуто позивачу без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 та справу направити на розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 03.04.2015 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 16.04.2015 в складі колегії суддів: головуючий суддя - Шапран В.В., судді: Буравльов С.І., Андрієнко В.В.

Через відділ документального забезпечення до суду від представника позивача надійшло електронною поштою клопотання про можливість розгляду скарги без участі представника.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного підприємства «Ефармон» про стягнення коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 позовну заяву з доданими до неї документами було повернуто позивачу без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач подав до суду позовну заяву, з платіжним дорученням, що не відповідає вимогам Інструкції про безготівкові розрахунки в України.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційну скаргу, приходить до висновку, що оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву без розгляду, зазначив, що в наданому позивачем платіжному дорученні відсутній підпис платника та даний розрахунковий документ не скріплений печаткою позивача.

Проте, п.2.20 Постанови Пленуму вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що чинним законодавством не встановлено якихсь спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно вимог ЗУ «про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Згідно п. 11.1-11.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України № 22 від 21.01.2004, оперативне ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обмін технологічною інформацією, визначеною в договорі між банком та клієнтом, клієнт може здійснювати за допомогою систем дистанційного обслуговування. Дистанційне обслуговування рахунку клієнт може здійснювати за допомогою систем "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк", "телефонний банкінг" тощо.

Під час здійснення розрахунків за допомогою систем "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк" тощо застосовуються електронні розрахункові документи. Якщо це передбачено договором між банком та клієнтом, то використання клієнтом системи не виключає можливе оброблення банком документів клієнта на паперових носіях.

Реквізити електронного розрахункового документа, що використовуються в системах "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк", визначаються договором між банком та клієнтом, але обов'язково цей документ має містити такі з них: дату і номер; назву, код платника та номер його рахунку; код банку платника; назву, код одержувача та номер його рахунку; код банку одержувача; суму цифрами; призначення платежу; електронний/і цифровий/і підпис/и; інші реквізити, які під час формування електронного розрахункового документа системою електронних платежів розміщуються в полі "Допоміжні реквізити".

Як вбачається із апеляційної скарги позивача, сплата останнім судового збору здійснена саме через систему «Клієнт-банк» з використанням електронного цифрового документу, а отже ним були дотримані всі вимоги до оформлення платіжного доручення, що визначені вказаною вище Інструкцією, на положення якої посилався суд першої інстанції.

Крім того, колегія суддів зазначає, що як положеннями вказаної Інструкції так і будь-якими іншими нормативно-правовими документами, що регулюють питання сплати судового збору при звернення із позовом до господарських судів України, не зазначено, що відсутність підпису або/та печатки платника судового збору автоматично вказують на те, що судовий збір за подання позову не був сплачений чи був сплачений у невідповідному розмірі, що, згідно із нормами ГПК України є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.

Також суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що на зворотному боці платіжного доручення № 3734 від 06.10.2014, яким був сплачений судовий збір за подання позову ПАТ «АМК» до суду першої інстанції, міститься напис про те, що судовий збір за вказаним платіжним дорученням в сумі 1904,90 грн. в повному розмірі зарахований до бюджету.

Вказаний текст підписаний вповноваженими представниками банку ПАТ «Промінвестбанк», керуючим відділенням та провідним економістом, а також скріплений печаткою банку.

Таким чином, враховуючи все вище зазначене суд апеляційної інстанції приходить до висновку проте, що позивачем до позовної заяви було долучені документи, що підтверджують сплату судового збору в встановленому порядку та розмірі, які (документи) оформлені належним чином, із відповідністю всім вимогам нормативно-правових актів України, що регулюють питання оформлення розрахункових документів.

Щодо посилання суду першої інстанції на підставу повернення без розгляду позовної заяви, у зв`язку із відсутність в графі «призначення платежу» інформації щодо відповідача, суті спору, дати та номеру позовної заяви, колегія суддів зазначає наступне.

Як вірно було зазначено представником позивача в своїй апеляційній скарзі, на офіційном веб-порталі «Судова влада України» міститься платіжні реквізити для сплати судового збору при звернення із позовом до Господарського суду міста Києва та зразок, зокрема, заповнення графи «призначення платежу».

Відповідно до наявного зразка, в графі: «призначення платежу» має бути зазначено: «Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд м. Києва (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 05379487 (суду, де розглядається справа)».

Тобто, позивачем вірно було заповнено графу: «призначення платежу», а тому висновок суду першої інстанції про відсутність в даній графі інформації щодо відповідача, суті спору, дати та номеру позовної заяви і що це є однією із підстав повернення позовної заяви без розгляду, є необґрунтованим та не підкріплений відповідними та допустимим доказами.

Крім того, колегія суддів зазначає, що невірне заповнення графи: призначення платежу», а саме відсутність в даній графі інформації щодо відповідача, суті спору, дати та номеру позовної заяви із вірним, при цьому, зазначенням позивача та всіх інших реквізитів, не є підставою для повернення позовної заяви без розгляду, оскільки нормами чинного господарського процесуального кодексу України, а саме п.4 ч.1 ст. 63 чітко визначено, що підставою для неприйняття позовної заяви та повернення її позивачеві є не подання доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Як було встановлено апеляційною інстанцією, позивачем до позовної заяви було долучено платіжне доручення № 3734 від 06.10.2014, яким сплачений судовий збір за подання позовної заяви до місцевого суду в повному розмірі та у встановленому порядку.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково було визначено, що відсутність підпису, печатки позивача та інформації щодо відповідача, суті спору, дати та номеру позовної заяви в долученому платіжному дорученні, є підставою для повернення позову без розгляду, а отже оскаржувана ухвала є необґрунтованою, незаконною та такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Статтею 103 ГПК України встановлено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Враховуючи положення ст. 104 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 по справі № 910/2662/15-г - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» - задовольнити.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 по справі № 910/2662/15-г - скасувати.

Справу № 910/2662/15-г направити до Господарського суду міста Києва для розгляду позову Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» до Приватного підприємства «Ефармон» про стягнення коштів по суті.

Матеріали справи № 910/2662/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко