Ухвала

від 18.06.2015 по справі 809/2992/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 року Справа № 11745/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Гуляка І.В., Глушка І.В.

за участю секретаря судового засідання - Федак С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року у справі № 809/2992/14 за адміністративним позовом ТОВ «Ідростоун» до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

16 вересня 2014 року ТОВ «Ідростоун» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області у якому просило визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області щодо відсутності коригування показників податкової звітності ТОВ «Ідростоун» за лютий 2010 року в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» на підставі постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2013 року по справі № 30547/10/9104 про визнання недійсним акту та уточнюючого розрахунку даних декларації з податку на додану вартість за лютий 2010р. від 29.08.2014р., який отримано ОСОБА_1 ОДПІ за № 3659/10. Зобов'язати ОСОБА_1 об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області відновити в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» показники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Ідростоун», що зазначені ним в декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року, та були відкориговані на підставі уточнюючого розрахунку даних декларації з податку на додану вартість за лютий 2010р. від 29.08.2014 р., який отримано ОСОБА_1 ОДПІ за № 3659/10.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність ОСОБА_1 об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Івано-Франківській області, щодо відсутності коригування показників податкової звітності ТОВ «Ідростоун» за лютий 2010 року в автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" на підставі постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2013 р. по справі № 30547/10/9104 про визнання недійсним акту та уточнюючого розрахунку даних декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 р. від 29.08.2014 р., який отримано ОСОБА_1 ОДПІ за № 3659/10.

Зобов'язано ОСОБА_1 об'єднану Державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Івано-Франківській області відновити в автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" показники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ "Ідростоун" (код ЄДРПОУ 35518101), що зазначені ним в декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року, та були відкориговані на підставі уточнюючого розрахунку даних декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 р. від 29.08.2014 р., який отримано ОСОБА_1 ОДПІ за № 3659/10.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області оскаржила її в апеляційному порядку та просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 809/2992/14 від 13.11.2014 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт свої вимоги мотивує тим, що судом 1 інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, висновки суду вважає необґрунтованими з підстав викладених в апеляційній скарзі, та порушено норми матеріального та процесуального права.

Зокрема апелянт зазначає, що судом при прийнятті рішення не враховано положення статті 50 Податкового кодексу, яка регулює порядок подання податником податку уточнюючого розрахунку.

Згідно п.50.1 ст. 50 Податкового кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку».

Норма пункту 50.1 статті 50 ПКУ є відсилочна та посилається на положення статті 102 ПКУ, якою встановлено загальний строк давності - 1095 днів. Тобто уточнюючий розрахунок подається платником протягом 1095 днів.

Позивач подав уточнюючий розрахунок з пдв з метою відкоригувати показники податкової декларації за лютий 2010 рік.

Також апелянт звертає увагу на те, що виправлення помилок з ПДВ (а саме коригування показників податкових декларацій), допущених у минулих періодах, здійснюється шляхом подання уточнюючого розрахунку. Причому виправити помилки (відкоригувати показники) можна тільки в тому випадку, якщо не минув строк давності, зазначений у п. 102.1 ПК, тобто якщо не минуло 1095 днів з дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, в якій допущено помилку. Помилки, виявлені платником податків після закінчення строку давності (1095 днів), виправити не можна. Крім того, оскарження ОСОБА_1 про анулювання реєстрації платника ПДВ не є підставою, згідно п. 102.3 ст. 102 ПКУ, зупинення перебігу строків давності.

Представник ТОВ «Ідростоун» в судове засідання на виклик суду не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі ОСОБА_1 об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Івано-Франківській області № 151 від 26.02.2010 р. ТзОВ «Ідростоун» анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість на підставі пп. «г», п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті відсутності оподатковуваних операцій протягом дванадцяти послідовних податкових місяців.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2013 р. визнано протиправним та скасовано ОСОБА_1 об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області № 151 від 26 лютого 2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Ідростоун».

Відповідно до витягу з реєстру платників податку на додану вартість № 1409164500007 від 23.06.2014 р. ТОВ «Ідростоун» відновлено платником ПДВ з тим самим номером свідоцтва та датою реєстрації з 06.12.2007 р., однак уточнюючий податковий розрахунок складений за наслідками скасування ОСОБА_1 ОДПІ № 151, податковим органом не був прийнятий з підстав порушення п.102.2 ст. 102 ПК України.

Відповідно до п.102.5 ст. 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Відповідно до підпункту 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв на час виникнення від'ємного значення з податку на додану вартість, заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Судом першої інстанції встановлено, що заяви про повернення з бюджету даної сими позивачем не було подано.

Згідно пп. "б" пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що діяв у 2010 році, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Згідно підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування може включатися до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Взявши до уваги вищенаведені норми законодавства, суд апеляційної інстанції зазначає, що пунктом 102.5 статті 102 ПК України встановлюється виключно порядок (можливість) повернення із бюджету надлишково сплачених грошових коштів, тобто "переплати", а суми, задекларовані платником податку в якості залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включаються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, не підпадають під визначення "переплата", тобто такі суми податку на додану вартість не можуть бути списані в результаті закінчення терміну давності, а підлягають включенню до податкового кредиту наступного податкового періоду.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, на підставі правильно встановлених обставин справи та визначених їм правовідносин, прийшов до обґрунтованих і законних висновків. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Тобто, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо вимог законності та обґрунтованості судових рішень, і підстав для її скасування і відповідно задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року у справі № 809/2992/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В.Я. Макарик

Судді: В.В. Гуляк

ОСОБА_2

Повний текст ухвали складений 23 червня 2015 року.