Постанова

від 16.06.2015 по справі 802/547/15-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/547/15-а

Головуючий у 1-й інстанції:Слободонюк М. В.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

16 червня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Сторчака В. Ю.

за участю:

секретаря судового засідання: Сокольвак Ю.В.,

представника позивача: Шевченка В.В.

представника відповідача: Гаєвик Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНЕРГО" (далі - позивач) до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача в якому просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 000892200 від 17.11.2014.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 06.04.2015 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив колегію суддів її задовольнити.

Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що протягом періоду з 24.09.2014 по 14.10.2014 представником відповідача проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "АНТАРЕС".

За результатами проведеної перевірки складено акт №104/22/39243443 від 21.10.2014 у висновках якого зазначено про порушення позивачем п. 198.1, п. 198.6, статті 198, п. 201.10 статті 201, п. 200.1 п. 200.2 ст. ПК України, що призвело до заниження податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду на загальну суму 1123927,94 грн., з яких:

- в податковій декларації з ПДВ за липень 2014 року (вх. від 20.08.2014 №9048639007) з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (вх. від 19.09.2014 року №9053973303) на суму 1081417,70 грн.;

- в податковій декларації з ПДВ за серпень 2014 року (вх. від 19.09.2014 року №9054069662) на суму 42510,24 грн.

Зазначені висновки акта перевірки знайшли своє відображення в податковому повідомленні - рішенні № 0000892200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на 1123928,00 грн. за основним платежем та на 280982,00 грн. за штрафними санкціями, а всього на суму 1404910,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку до податкових органів вищого рівня, однак остаточним рішенням Державної фіскальної служби України від 20.02.2015 № 3477/6/99-99-10-0104-25 скаргу позивача залишено без задоволення, а оспорюване податкове повідомлення-рішення - без змін.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "АНТАРЕС" та правомірність формування позивачем податкового кредиту згідно виписаних ТОВ "АНТАРЕС" податкових накладних, а тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення Козятинської ОДПІ №0000892200 від 17.11.2014 є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПКУ України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно із п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Згідно із п. 201.1 ст. 201 ПК України податкова накладна повинна містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, -продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи-продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктами 201.6, 201.8, 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Отже, в разі видачі покупцю контрагентом, який зареєстрований як платник ПДВ, податкових накладних з усіма необхідними реквізитами, визначеним законом, такий покупець має право на включення цього податку до складу податкового кредиту за звітній податковий період.

З аналізу наведених вище норм випливає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Однак, наявність лише податкової накладної не є підставою для формування податкового кредиту. Для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту необхідна наявність і інших первинних документів, які б свідчили про реальність такої господарської операції.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Так, в ході перевірки податковий орган дійшов висновку про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "АНТАРЕС" з приводу придбання палива, колегія суддів погоджується з таким твердженням відповідача з огляду на таке.

Між ТОВ "АНТАРЕС" та позивачем укладено два договори поставки нафтопродуктів: №ДГ-0107-8 від 01.07.2014 та №ДГ-2107-3 від 21.07.2014 відповідно до яких ТОВ "АНТАРЕС" зобов'язалось передати у власність позивача нафтопродукти, а позивач - прийняти і оплатити їх вартість.

Відповідно до умов договору поставка нафтопродуктів має здійснюватись на умовах EXW Інкотермс 2010, резервуари ПАТ "Дніпронафтопродукт" та інших нафтобаз, що належать цьому підприємству на праві власності чи користування (підпункт 4.2). Передача нафтопродуктів здійснюється шляхом підписання актів приймання-передачі (підпункт 2.1.1). Оплата нафтопродуктів здійснюється у безготівковій формі шляхом переведення коштів на рахунок продавця протягом 120 днів з дати підписання актів приймання-передачі (пункт 5.1). Ціна товару є договірною та вказується в додаткових угодах до договору (пункт 5.5).

Окрім цього, між позивачем та ТОВ "АНТАРЕС" підписано та скріплено печатками додаткові угоди:

1) №140731000000018 від 01.07.2014 до договору № ДГ-0107-8 від 01.07.2014 про поставку:

- бензину автомобільного підвищеної якості А-92-Євро виду ІІ класу С код товару згідно з УКТЗЕД 2710124192 в кількості 202,775 т. на суму без ПДВ 3224122,50 грн.;

- бензину автомобільного підвищеної якості А-95-Євро виду ІІ класу D код товару згідно з УКТЗЕД 2710124502 в кількості 41,107 т. на суму без ПДВ 657712,00 грн.;

- бензину автомобільного підвищеної якості А-95-Євро виду ІІ класу D код товару згідно з УКТЗЕД 2710124502 в кількості 22,622 т. на суму без ПДВ 361952,00 грн.;

- палива дизельного підвищеної якості (Євро) марки С виду ІІ код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710194710 в кількості 83,093 т. на суму без ПДВ 1163302,00 грн.

Всього на суму 6488506,20 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 1081417,70 грн. (т. 1 а.с.62);

2) №140731000000019 від 21.07.2014 до договору № ДГ-2107-3 від 21.07.2014 про поставку:

- бензину автомобільного підвищеної якості А-92-Євро виду ІІ класу С код товару згідно з УКТЗЕД 2710124192 в кількості 13,368 т. на суму без ПДВ 212551,20 грн.

Всього на суму 255061,44 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 42510,24 грн.

Слід зазначити, що дані договори та додаткові угоди до нього укладені 01.07.2014 та 21.07.2014. Підтверджуючих документів, які засвідчують факти перебування керівника підприємства в липні 2014 року в м. Дніпропетровськ, де складено та підписано договори, для перевірки не надано. Накази про відрядження керівника підприємства в липні 2014 року до м. Дніпропетровськ та посвідчення про відрядження для перевірки не надано.

Окрім цього, згідно пп.4.2. договорів поставки нафтопродуктів, товар поставляється Покупцю партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеними у кожній Додатковій угоді до Договору, на умовах: EXW резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів (ІНКОТЕРМС- 2010).

Документи, що підтверджують факти господарських взаємовідносин позивача з ПАТ "Дніпронафтопродукт" (код за ЄДРПОУ 03481879, м. Дніпропетровськ, вул. Карла Лібкнехта 11), щодо надання в користування ємностей для нафтопродуктів та інших товарно-матеріальних цінностей, та права на відвантаження ПММ з вищеперелічених баз, для перевірки не представлені, також відсутні будь-які документи, що свідчать про, те, що ПММ, які відвантажувались з даних баз належать ТОВ "АНТАРЕС".

Прихід нафтопродуктів на баланс позивача здійснено на підставі зведених актів приймання-передачі № 140731000000018 від 31.07.2014 до договору поставки №ДГ-0107-8 від 01.07.14 на суму 6488506,20 грн., в тому числі ПДВ 1081417,70 грн.; № 140731000000019 від 31.07.2014 до договору поставки №ДГ-2107-3 від 21.07.14 на суму 255061,44 грн., в тому числі ПДВ 42510,24 грн.

У вказаних актах прийому-передачі нафтопродуктів в графі "Передав" значиться посада директор, прізвище ОСОБА_4, підпис, печатка ТОВ "АНТАРЕС"; в графі "Прийняв" значиться посада директор, прізвище ОСОБА_5, підпис, печатка директора ТОВ "ВІНЕРГО". Підтверджуючі документи, які засвідчують факт перебування директора ТОВ "ВІНЕРГО" ОСОБА_5 в липні 2014 року в м. Дніпропетровськ (накази про відрядження, звіти про використані кошти, наданих на відрядження, посвідчення про відрядження та інші) під час проведення перевірки не надано.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Вищевказані зведені акти прийому-передачі складені з порушенням п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" а саме, складені один раз на місяць, а не в момент передачі товару (згідно ТТН), в зв'язку з чим не можливо встановити відповідальних осіб які приймають ПММ, відповідальних за кількісні та якісні показники товару. Транспортування товару, відповідно до товарно-транспортних накладних здійснювалось протягом місяця, тобто і акти прийому-передачі повинні бути складені безпосередньо після передачі даного товару, за якісними та кількісними показниками з обов'язковими підписами відповідальних осіб які видавали ПММ та приймали фактично ПММ за місцем видачі ПММ та фактичного прийняття.

При цьому в липні 2014 року позивачем сформовано податкового кредиту по ПДВ на суму 1081417,70 грн. та в серпні 2014 року на суму 42510,24 грн. на підставі податкових накладних, постачальником в яких значиться ТОВ "АНТАРЕС" (м. Дніпропетровськ, вул. Миронова, 4, к. 507, код ЄДРПОУ 31037491), та які включені до реєстру отриманих податкових накладних ТОВ "ВІНЕРГО".

Суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включені позивачем до складу податкового кредиту, відображені в реєстрі отриманих податкових накладних та додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за липень та серпень 2014 року.

Однак, згідно АС "Перегляд результатів співставлення" АІС "Податковий блок" між позивачем та ТОВ "АНТАРЕС" за липень 2014 року існують розбіжно сумі 1 123927,94 грн. Дана розбіжність виникла в зв'язку з тим, що ТОВ "Антарес" не задекларовано суму податкових зобов'язань по операціях з позивачем.

Станом на 01.07.2014 по розрахункам з ТОВ "АНТАРЕС" згідно договорів № ДГ-0107-8 від 01.07.2014 та № ДГ-2107-3 від 21.07.2014 не рахувалась дебіторська/кредиторська заборгованість. На момент проведення перевірки відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 63,1 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" у ТОВ "ВІНЕРГО" рахується кредиторська заборгованість в сумі 6743567,64 грн.

Виходячи з аналізу наданих первинних документів відповідачем встановлено, що для перевірки не надано документи (товарно-транспортні накладні, подорожні листи, довіреності, акти прийому-передачі ПММ інші), які дійсно підтверджують порядок транспортування (фізичного переміщення) указаних вище нафтопродуктів (товарів) саме від ТОВ "АНТАРЕС" до ТОВ "ВІНЕРГО". Не надано позивачем вказаних документів ні до суду першої інстанції ні до апеляційного суду.

Окрім цього, Козятинською ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області від ДПІ в Амур- Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області отримано акт від 21.08.2014 № 175/04-61-22-2/31037491 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "АНТАРЕС" (код ЄДРПОУ 31037491) з питань документального підтвердження господарських відносин за період з 01.07.2014 по 31.07.2014.

Так, вказаним актом встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності трудових ресурсів, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, власного чи орендованого нерухомого майна, тощо.

Також у липні 2014 року не можливо дослідити придбання бензину, який був реалізований підприємствам-покупцям, що свідчить про відсутність фактичного здійснення господарської операції по реалізації бензину підприємствам-покупцям.

Вищевикладене свідчить про відсутність факту виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій підприємства ТОВ "АНТАРЕС", спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, вказує на відсутність наміру у ТОВ "АНТАРЕС" створення правових наслідків. Тобто, такі дії носять фіктивний характер.

Таким чином, діяльність ТОВ "АНТАРЕС" була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди контрагентів-покупців, фактично не виконуючи своїх податкових зобов'язань та порушуючи приписи господарського, цивільного та податкового законодавства.

Виходячи з вищенаведеного, відображенню у бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію. Проте, у взаємовідносинах позивача з ТОВ "АНТАРЕС" відсутній факт реального вчинення господарських операцій за період з 01.07.2014 по 31.07.2014.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийнята постанова не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення: є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області задовольнити повністю.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року скасувати та прийняти нову.

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 19 червня 2015 року.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Сторчак В. Ю.