Ухвала

від 10.06.2015 по справі 815/3749/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2015 р. Справа № 815/3749/13-а

Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

при секретарі Кіселик Д.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «СОЦКОМ-СТРАХУВАННЯ» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року по справі за адміністративним позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «СОЦКОМ - СТРАХУВАННЯ» про стягнення штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

20.05.2013р. Нацкомфінпослуг звернулася до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ТДВ «Страхова компанія «СОЦКОМ-СТРАХУВАННЯ», в якому просила стягнути з відповідача штраф у сумі 5100 грн. за порушення вимог ст.14 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та п.2.1 Глави 2 «Порядку складання звітних даних страховиків» від 03.02.2004 року №39.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року адміністративний позов Нацкомфінпослуг задоволено. Стягнуто з відповідача на користь Державного бюджету України штраф у розмірі 5100 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, директор ТДВ «Страхова компанія «СОЦКОМ - СТРАХУВАННЯ» 21.08.2013р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.07.2013 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, виступ представника позивача та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Відповідач - ТДВ «Страхова компанія «СОЦКОМ-СТРАХУВАННЯ» зареєстрована 23.12.2004 року виконавчим комітетом Одеської міської ради, є фінансовою установою та здійснює страхову діяльність.

В листопаді 2012 року співробітнивками Нацкомфінпослуг проведено перевірку звітних даних ТДВ «Страхова компанія «СОЦКОМ-СТРАХУВАННЯ» за І-й квартал, за 1-е півріччя та за 9 місяців 2012 року, що надійшли до позивача у паперовій формі ( 26.04.2012 року за вх.№130337-ск, 26.07.2012 року за вх.№13/1370-ск, 25.10.2012 року за вх.№13/1874-ск ), за результатами якої складено акт №383/13-10/13/3 від 16.11.2012 року.

Так, зазначеною перевіркою встановлено порушення ТДВ «Страхова компанія «СОЦКОМ-СТРАХУВАННЯ» вимог ст.14 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та п.2.1 Глави 2 «Порядку складання звітних даних страховиків» (затв. 03.02.2004 року розпорядженням Держфінпослуг №39, зареєстрованого в МЮ України 23.04.2004р. за №517/9116 ). Підставою для такого висновку стала допущена відповідачем у звіті за І-й квартал 2012 року та додатках до нього помилка стосовно величини сформованих страхових резервів із страхування життя та не надання інформації до звітних даних страховика у Розділі І пояснювальної записки (додаток №4 ) за перший квартал, за перше півріччя та за 9 місяців 2012 року.

Як вбачається з листа позивача №5220/13-8, відповідачу 19.11.2012 року було направлено акт про порушення законодавства про фінансові послуги №383/13-10/13/3 від 16.11.2012 року та в листі повідомлено про дату розгляду справи про порушення законодавства 29.11.2012 року.

За результатами розгляду справи щодо порушень законодавства про фінансові послуги, уповноваженою особою позивач 03.12.2012 року винесено постанову №139/13/13-11/13/3 про застосування до відповідача штрафної санкції у розмірі 5100 грн.

Зазначену постанову 03.12.2012 року було направлено на адресу відповідача, та отримано ним 11.12.2012 року (а.с.12).

В зв'язку із не оскарженням постанови та тривалою добровільною несплатою штрафних санкцій, Національна комісія і звернулася до суду із даним позовом про стягнення їх в судовому порядку.

Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог та, відповідно з протиправності дій відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, цілком погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Відповідно до зімсту приписів ст.14 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» №2664-III від 12.07.2001 року, фінансова установа зобов'язана вести облік своїх операцій та надавати звітність відповідно до вимог законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг.

Згідно із положеннями п.2.1,2.2,2.3,2.5 «Порядку складання звітних даних страховиків», затвердженого 03.02.2004 року розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України №39 (в редакції, яка діяла на час виникнення порушень ), форми звітних даних складаються у вигляді документів, передбачених цим Порядком, у електронній та паперовій формах. Проміжна звітність страховика складається щоквартально наростаючим підсумком, подається до 25 числа включно місяця, що настає за завітним кварталом та містить загальні відомості про страховика (додаток 1), звіт про доходи та витрати (додаток 2), звіт про страхові платежі та виплати за структурними підрозділами (додаток 3), пояснювальну записку до звітних даних (додаток 4), проміжну фінансову звітність.

Так, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представнкиа ТДВ «Страхова компанія «СОЦКОМ-СТРАХУВАННЯ», направлених 18.12.2012 року на адресу позивача щодо викладених в постанові №139/13/13-11/13/3 від 03.12.2012 року фактів, відповідач фактично погоджується з допущеною помилкою у своєму звіті за І-й квартал 2012 року стосовно величини сформованих страхових резервів із страхування життя, яка, в свою чергу, в подальшому була виправлена та погоджується з неподанням інформації у Розділі І пояснювальної записки (додатку №4) за І-й квартал, 1-е півріччя та за 9 місяців 2012 року, з підстав відсутності в новій електронній формі цього Додатку.

Відповідно до ст.ст.40,41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг може застосовувати до учасників ринків фінансових послуг такий захід впливу, як накладання штрафу у розмірі від 100 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що відповідач не подав у строк встановлений для подання квартальної звітності належним чином оформлений звіт за І-й квартал 2012 року, не надав комісії доказів його виправлення в зазначені строки, як і не надавав разом із квартальним звітом обов'язкову пояснювальну записку (додаток 4) за І-ІІІ квартал 2012 року в строки встановлені для надання квартальної звітності, що не заперечувалось представником відповідача із посиланням на виправлення цих недоліків, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, вважає що позивачем, в даному випадку, було правомірно застосовано до ТДВ «Страхова компанія «СОЦКОМ-СТРАХУВАННЯ» штрафні санкції.

При цьому, суд 2-ї інстанції також не враховує доводи відповідача про те, що недоліки в звітах виправлені до винесення рішення про застосування штрафних санкцій, що, на думку, відповідача є підставою для незастосування штрафних санкцій, оскільки положення ч.1 ст.40 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» щодо незастосування заходів впливу у разі усунення порушень та їх наслідків самостійно не розповсюджується на штрафні санкції, а стосується інших заходів впливу.

Також, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, не погоджується і з доводами відповідача щодо неналежного сповіщення позивачем про розгляд справи про порушення законодавства про фінансові послуги, як на підставу для не застосування штрафних санкцій, оскільки позивач направляв акт перевірки та постанову про накладення штрафу відповідачу та ці підстави не свідчать про відсутність порушень норм законодавства про фінансові послуги ТДВ «Страхова компанія «СОЦКОМ-СТРАХУВАННЯ».

Що ж стосується нібито невірного, на думку відповідача, нарахування суми штрафних санкцій, то з цього приводу суд зазначає, що накладений на підприємство відповідача штраф у сумі 5100 грн. складає 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто останній застосований в межах вимог ст.41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

У відповідності до ч.3 ст.41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», штрафи, накладені національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, стягуються у судовому порядку.

Отже, за таких обставин та враховуючи, що відповідач у встановлений законом строк постанову про накладення на нього штрафу у будь-який спосіб не оскаржив та до цього часу в добровільному порядку його не сплатив, то відповідно, останній підлягає стягненню в судовому порядку, що, в свою чергу, і було правильно вирішено судом 1-ї інстанції.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «СОЦКОМ-СТРАХУВАННЯ» - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

ОСОБА_2